Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Марта 2014 в 20:15, курсовая работа
У процесі формування ринкового середовища необхідною умовою виживання й основою стабільного становища і розвитку підприємства є здійснення ним ефективної інвестиційної політики, що передбачає можливість маневрувати фінансовими ресурсами і шляхом ефективного їх використання забезпечити безперервність процесу виробництва та реалізації продукції, на основі його постійного розширення і відновлення. Проте ряд факторів макроекономічного порядку в Україні не сприяють інвестиційній діяльності господарюючих суб’єктів, що поглиблює кризові явища в економіці. Сучасна інвестиційна діяльність підприємств характеризується значним скороченням обсягів нагромаджень, зменшенням частки прибутку підприємств, яку спрямовують на розширення виробництва. Однак, незважаючи на наявність кризових явищ у фінансово-господарській діяльності підприємств, все-таки нагромаджується певний досвід роботи в умовах ринку, відбуваються процеси приватизації і реструктуризації, пошуку нових ефективних механізмів управління, зокрема й інвестиційною діяльністю підприємства.
Вступ 2
1. Теоретико-методологічні аспекти оцінки інвестиційної діяльності підприємства 4
1.1 Сутність та показники інвестиційної діяльності підприємства 4
1.2 Форми інвестування та джерела їх фінансування 8
1.3 Методи оцінки інвестиційної діяльності підприємства 12
2. Аналіз інвестиційної діяльності підприємства ПАТ ВТФ «Сіверянка» 18
2.1 Загальна характеристика економічної діяльності підприємства ПАТ ВТФ «Сіверянка» 18
2.2 Аналіз фінансування інвестицій ПАТ ВТФ «Сiверянка» 31
2.3 Дослідження інвестиційного потенціалу підприємства 35
3. Вдосконалення інвестиційної діяльності ПАТ ВТФ «Сіверянка» 42
3.1. Перспективи використання лізингу на ПАТ ВТФ «Сiверянка» 42
3.2. Підвищення ефективності інвестицій підприємства 44
3.3. Інвестиційний проект модернізації ПАТ ВТФ «Сiверянка» 47
Висновки 51
Список використаних джерел 53
З таблиці 2.11 можна зробити висновки, що в 2011 році коефіцієнт загальної ліквідності ПАТ ВТФ «Сiверянка» знаходиться в межах норми; коефіцієнти швидкої і абсолютної ліквідності в цей період перевищують норму. У 2012 році усі три показники ліквідності вищі за норму, що свідчить про недостатнє використання позикових засобів. Це твердження підтверджує зростання в 2012 році розміру власних оборотних коштів на 1,6 млн. грн.
При нормі 30%, питома вага власних оборотних коштів зросла з 17% в 2011 році до 41% - в 2012, що значно перевищує норму.
Коефіцієнт покриття матеріальних запасів власних оборотних коштів ПАТ ВТФ «Сiверянка» упродовж 2010-2012 гг також є вищим за норму.
Коефіцієнт незалежності має тенденцію росту з 2010 по 2012 рік (0,71 - в 2010; 0,82 - в 2012 році), що відповідає нормативним показникам.
Коефіцієнт співвідношення залучених і власних засобів знижується упродовж 2010-2012 року з 0,41 - в 2010 до 0,22 - в 2012, що також відповідає нормативним показникам (менше 1).
Коефіцієнт довгострокового залучення засобів ПАТ ВТФ «Сiверянка» упродовж трьох років дорівнює 1, що говорить про невикористання підприємством довгострокових кредитів.
Коефіцієнт маневреності власного капіталу знаходиться в межах норми; упродовж досліджуваного періоду спостерігається ріст забезпечення оборотних активів власних оборотних коштів.
Частка накопиченої амортизації за 2010-2012 рік зросла на 6%, що говорить про зношеність і недостатнє оновлення основних фондів.
Коефіцієнт реальної вартості майна знизився з 0,66 - в 2010 році до 0,43 - в 2012, що є негативним показником діяльності підприємства.
Таким чином, загальний фінансовий стан ПАТ ВТФ «Сiверянка» можна охарактеризувати як стійкий, проте підприємству необхідно оновити основні фонди, оскільки існуюче обладнання ПАТ ВТФ «Сiверянка» є застарілим.
Таким чином, зважаючи на зношеність і недостатнє оновлення основних фондів, доцільне проведення більш докладного аналізу їх використання.
Як було зазначено в другому розділі, в останні роки в ПАТ ВТФ «Сiверянка» спостерігається тенденція до зростання витрат на виробництво і реалізацію продукції, що в свою чергу негативно впливає на попит. Для того, щоб забезпечити собі технічний і соціально-економічний розвиток ПАТ ВТФ «Сiверянка» повинне намагатись максимально знижувати витрати виробництва. Так як значну частку в структурі витрат підприємства займає оплата праці, то актуальною задачею є зниження трудомісткості послуг, що надаються, зростання продуктивності праці, скорочення чисельності адміністративно-обслуговуючого персоналу. Зниження трудомісткості послуг, зростання продуктивності праці можна досягти шляхом вдосконалення діяльності служб головного інженера. Найважливіші з них:
- механізація та автоматизація виробництва
- розробка і використання прогресивних технологій
- зміна
і модернізація застарілого
Також використання основних засобів впливає на розмір витрат через розмір амортизаційних відрахувань. Поліпшити використання основних виробничих засобів можна за рахунок:
- підвищення
коефіцієнту змінності
- ліквідації нерегламентованих простоїв;
- зниження
витрат на ремонт шляхом
- збільшення терміну служби машин;
- поліпшення якості ремонтів;
- підвищення
надійності і довговічності
- вдосконалення системи планова - запобіжного ремонту;
- централізації
і запровадження
Вирішальною умовою ефективності інвестицій в основні засоби є безперервний технічний прогрес. Запровадження нової техніки, комплексна механізація і автоматизація виробничих процесів, вдосконалення технології, запровадження прогресивних видів матеріалів дозволяють ПАТ ВТФ «Сiверянка» значно знизити собівартість. Таким чином, модернізація підприємства здійснюється з метою пошуку резервів зниження витрат, і максимізації прибутку.
Особливе місце в модернізації виробництва підприємства ПАТ ВТФ «Сiверянка» займає використання нових технологій, які дозволять поліпшити якість продукції і прискорити виробничі процеси. Резерви зниження собівартості ПАТ ВТФ «Сiверянка» надані в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 – Резерви зниження собівартості ПАТ ВТФ «Сiверянка»
Чинник зниження собівартості |
Способи досягнення |
Зниження трудомісткості продукції |
Механізація і автоматизація виробництва, розробка і застосування прогресивних, високопродуктивних технологій, заміна і модернізація застарілого устаткування |
Зниження накладних витрат за рахунок "ефекту масштабу" |
Збільшення об'єму продажу продукції |
Скорочення витрат по амортизації основних виробничих засобів |
Максимальне завантаження ОВФ |
Прискорення виробничих процесів |
Використання нових технологій |
Отже, як видно з розрахунків, проведених в другому розділі, а також з таблиці 3.1, ПАТ ВТФ «Сiверянка» має потребу в впровадженні нових технологій і модернізації застарілого устаткування.
Розглянемо доцільність модернізації обладнання на швейній дільниці з пошиву верхнього одягу. Потреба в модернізації устаткування на зазначеній дільниці обумовлена тим, що на зазначеній дільниці підприємство вимушене виготовляти вироби різними по величині партіями, працювати з перебоями в постачанні матеріалів, тому, як правило, вироби сильно відрізняються як за структурою матеріалів, що постачаються для їх виготовлення, так і за наявності конструкторсько-декоративних елементів, на що частина діючого обладнання не розрахована.
Не зважаючи на те, що на ПАТ ВТФ «Сiверянка» в останнi роки було придбано обладнання для швейного виробництва, списане морально застаріле та зношене обладнання, на досліджуваній дільниці використовується обладнання фірм “Стробель”, “Текстима”. Дане обладнання має високий ступінь зносу та не пристосоване для частого переналагодження. Таким чином, зважаючи на те, що переналагодження необхідне при обробці оздоблювальних вузлів, наявне обладнання слід замінити на модель 749-21-5 ”Durkopp”, яке має більшу потужність та продуктивність.
В результаті заміни обладнання, на виконання операцій, що виконується на машині 8332 фірми ”Textima” та 272-140042 “Durkopp”, спостерігається економія часу в 496,8 с.
Оновлення виробничого обладнання можна здійснити за рахунок власних коштів, в кредит або використовуючи лізинг. оскільки ПАТ ВТФ «Сiверянка» неспроможне власними коштами здійснювати технічне оновлення виробництва.
Сьогодні для ПАТ ВТФ «Сiверянка» залучення кредитних засобів для купівлі активів є проблематичним, зважаючи на нестійкий фінансовий стан. Відтак виникає об'єктивна необхідність отримання обладнання у лізинг, що уможливлює залучення приватних інвестицій для фінансової підтримки досліджуваного підприємства.
ПАТ ВТФ «Сiверянка» має можливість взяти в оренду терміном на 2 роки виробниче обладнання 749-21-5 ”Durkopp” на умовах фінансового лізингу. При бажанні після закінчення строку дії угоди лізингу, у відповідності із договором, ПАТ „Сіверянка” може викупити за цю суму обладнання у свою власність.
Оскільки клієнти схильні безпосередньо порівнювати місячні платежі по одному та іншому інструменту. Проте, подібний підхід є некоректним через те, що при кредитуванні банк пропонує одиничну послугу – надає кредит (засоби для купівлі), а інші обов'язкові платежі та турбота про придбаний об'єкт лягають на плечі позичальника.
Основна перевага лізингової схеми для клієнта перед кредитною – економія часу та витрачених зусиль на виконання дій, пов'язаних з обслуговуванням та утриманням власного майна, обслуговування банківського кредиту та страхування.
В результаті, замість п'яти договорів, як у випадку із кредитом, клієнт підписує один договір лізингу. Після чого отримує готовий до експлуатації автомобіль. Під час експлуатації транспортного засобу лізингова компанія бере на себе адміністрування платежів та оформлення бухгалтерської документації, які клієнт при купівлі в кредит мав би здійснити самостійно (сплата вартості щорічного техогляду, перерахування грошових засобів на купівлю валюти, сплата страхових платежів та ін.).
Оцінимо можливість отримання досліджуваним підприємством в оренду швейного обладнання.
ПАТ ВТФ «Сiверянка» здобуває переваги:
- лізинг дає змогу на 100% фінансувати придбання основних засобів на відміну від банківського кредиту, де фінансовими ресурсами забезпечується тільки 60 – 70 % їхньої вартості;
- підприємству простіше отримати майно в лізинг, ніж позику на його придбання; лізингове майно виступає як застава, право власності на нього належить лізингодавцю;
- зменшується ризик морального старіння обладнання, тому що підприємство бере його не у власність, а в оренду: відтак розширюються можливості оперативного оновлення застарілої техніки без залучення власного капіталу на його фінансування;
- лізингове майно не зараховується на баланс підприємства, що підвищує ліквідність суб'єкта господарювання та його можливість отримати банківський кредит;
- лізингові платежі включають до складу
валових витрат, що зменшує оподатковуваний
прибуток підприємства-
- зменшується ризик виробництва нової продукції, оскільки за недостатнього попиту на неї підприємство може повернути об'єкт лізингу безпосередньо лізингодавцю;
- досягається ефект фінансового стимулювання, оскільки щорічні фінансові вигоди перевищують розмір відсотків за банківський кредит.
Поряд з перевагами лізинг має певні недоліки:
- вартість лізингу для лізингоодержувача вища на суму лізингової маржі, ніж вартість звичайної позики;
- складання лізингової угоди потребує тривалого часу та складнішої організації, ніж складання угоди про звичайну банківську позику;
- лізингодавець бере на себе ризик можливого морального старіння основних засобів та неповного і несвоєчасного отримання лізингових платежів. ПАТ ВТФ «Сiверянка» має пройти лізинговий процес, який складається з таких етапів:
- підготовка та обгрунтування лізингового проекту;
- юридичне оформлення лізингової угоди;
- виплата лізингових платежів;
- повернення об'єкта лізингу або викуп його за залишковою вартістю.
Для аналізу можливості й економічної доцільності практичного застосування запропонованої моделі для ПАТ ВТФ «Сiверянка» визначимо показник ефективності фінансування.
Показник ефективності фінансування за критерієм оптимальності FEI (financing efficiency index) розраховується за формулою (3.1):
(3.1)
де FEI (financing efficiency index) – показник ефективності фінансування;
xij – обсяг фінансування, що залучається з i-го джерела в j-й період часу, грош. од.;
f(xi)j – сума прямих виплат за використання коштів, що залучаються з і-го джерела, в j-й період часу, грош. од.;
у(хі)j – сума інших виплат, пов’язаних із залученням коштів з i-го джерела, в j-й період часу, розмір яких залежить від суми коштів, що залучаються, грош. од.;
λ ij – сума інших виплат, пов’язаних із залученням коштів з і-го джерела, в j-й період часу, розмір яких не залежить від суми коштів, що залучаються, грош. од.;
x′ij – сума повернення позикових коштів, які залучені з i-го джерела, в j-ий період часу, грош. од.;
dj – коефіцієнт дисконтування для j-го періоду часу;
FRj (financing requirement) – потреба у фінансових ресурсах в j-й період часу, грош. од.;
FVі (financing volume) – можливий обсяг залучення фінансових ресурсів з і-го джерела, грош. од.
Відповідно до поданої економіко-математичної моделі оптимальним буде таке поєднання джерел фінансування, за яким значення цільової функції буде максимальним. При цьому сума фінансових ресурсів, що використовуються в j-й період часу, має дорівнювати потребам у них у цей же період, а сума коштів, що залучаються з i-го джерела, не має перевищувати можливого потенціалу цього джерела з урахуванням графіків залучення коштів і повернення позики.
Оскільки у підприємства ПАТ ВТФ «Сiверянка» з’явилася потреба у придбанні основних фондів у двох компаній вартістю 30 тис. грн. Причому існує 2 варіанти придбання.
Перший варіант: фінансовий лізинг терміном на три роки. За умовою контракту лізингу наприкінці кожного року ПАТ ВТФ «Сiверянка» повиннна сплачувати на користь компанії лізингові платежі розміром 150 тис. грн (∫(х) + х'). По закінченні терміну контракту устаткування переходить у власність орендаря. Другий варіант – покупка основних фондів зі 100-відсотковою передоплатою.
Через відсутність вільних власних фінансових ресурсів на здійснення покупки, ПАТ ВТФ «Сiверянка» укладає договір лізингу.
Другий варіант. Керівництво ПАТ ВТФ «Сiверянка» укладає контракт на довгострокове банківське кредитування. Згідно з цим договором, підприємство отримує кредит у 30 тис. грн (х) терміном на три роки. Річна процентна ставка становить 21 % (∫(х)), комісія банку (разовий платіж при отриманні кредиту) – 1,5 % від суми кредитування (γ(х)), нотаріальні послуги – 1,5 тис. грн (λ), графік повернення кредиту – вільний. ПАТ ВТФ «Сiверянка» буде здатне повернути 100 тис. Грн. кредиту наприкінці другого року (х2) і 200 тис. грн – наприкінці третього (х3).
Таким чином, порівняємо ефективність фінансування придбання устаткування за двома варіантами.
У табл. 3.1 представлено розрахунок й оцінку двох різних варіантів фінансування проекту на підставі запропонованої моделі.
Таблиця 3.1. Порівняльний аналіз варіантів фінансування проектів
Показники |
І рік |
ІІ рік |
ІІІ рік |
Усього, грн |
FEI | |
Коефіцієнт дисконтування (18%) |
1,0000 |
0,8475 |
0,7353 |
0,6494 |
||
Фінансовий лізинг – перший варіант | ||||||
Обсяг фінансування, грн |
30000 |
|||||
Лізингові платежі, грн |
15000 |
15000 |
15000 |
|||
Дисконтована сума обсягу фінансування, грн |
30000 |
|||||
Дисконтована сума лізингових платежів, грн |
12711,9 |
11029,4 |
9740,3 |
33481,5 |
0,896 | |
Придбання устаткування (банківський кредит) другий варіант | ||||||
Обсяг фінансування, грн |
30000 |
|||||
Комісія банку та нотаріальні послуги, грн |
600 |
|||||
Виплата відсотків, грн |
6300 |
6300 |
4200 |
|||
Повернення кредиту, грн |
10000 |
20000 |
||||
Дисконтована сума обсягу фінансування, грн |
30600 |
30600 |
||||
Дисконтована сума виплат відсотків і погашень кредиту, грн |
5339 |
11985,3 |
15714,3 |
33038,6 |
0,926 |