Місцеві податки та збори, їх сутність та значення

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Февраля 2015 в 21:33, курсовая работа

Краткое описание

Проблема нестачі фінансових ресурсів в органах місцевого самоврядування та нестабільність їхніх дохідних джерел загальнодержавного значення. Закономiрнiсть функціонування місцевих фінансів полягає у тому, що основним засобом формування доходів місцевих органів влади є мiсцевi податки i збори. Сплата податків до бюджету є обов’язком кожного громадянина України.
Місцеві податки та збори – це податки та збори, що встановлюються органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства. Вони обов’язково сплачуються в межах адміністративно-територіальних одиниць та зараховуються до їх бюджетів.

Содержание

Вступ…………………………………………………..……...……………………….3
РОЗДІЛ 1
Місцеві податки та збори, їх сутність та значення.
1.1. Економічна природа та сутність місцевих податків та зборів………………...5
1.2. Місцеві бюджети та механізм їх формування………………………………….7
1.3. Правова основа справляння місцевих податків та зборів в Україні………….11
РОЗДІЛ 2
Аналіз стану оподаткування місцевих податків і зборів в Україні
2.1. Місцеві податки ……………………………………………….………………..13
2.2. Місцеві збори…………………………………………………………………….22
РОЗДІЛ 3
Проблема формування місцевих бюджетів та шляхи їх вирішення…………….29
Висновки……………………………………………………………………………...32
Список використаних джерел ………………

Прикрепленные файлы: 1 файл

курсова.doc

— 351.50 Кб (Скачать документ)

Спрощена система оподаткування передбачає шість груп платників єдиного податку. Характеристика кожної з груп зображена в таблиці 2.1.

                                                                 Таблиця 2.1 Групи платників єдиного податку:

 

           

Платник податку

Критерії єдиноподатків

Особливості діялбності

Основна ставка податку

Додаткова ставка податку

фізичні особи

1 група

- працюють без найманих осіб;                    - річний обсяг доходу не повинен  перевищувати 150 000 грн.

Здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торгівельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню *

1% -10% мін.  Зарплати у розрахунку  на календарний місяць                у 2014 році (12,18 грн. - 121,80 грн.)

ст. 293.4 ПКУ         15% від:                                                                    1) суми перевищення граничного обсягу доходу, який дає право стосовувавти спрощену систему             2) доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у свідоцтві платника єдиного податку, віднесеного до І або ІІ групи на 12 мораторій;                                        .                                                                           .                                                                                                        3)доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж грошовий                              4)доходу отриманого від здійснення видів  діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

2 група

 кількість найманих працівників - не більше 10 осіб;                                      річний обсяг доходу не повинен  1 000 000 грн.

Здійснюють госпдіяльність з надання послуг** (у т.ч. Числі побутових) платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства

2%-20% мін. Зарплапи у розрахунку  на календарний місяць                у 2014 році:       (24,36 грн,   -    243,60 грн.)

3 група

кількість найманих працівників - не більше 20 осіб;                                обсяг дходу не повинен перевищувати                  3 000 000 грн

Здійснюють будь-які види діяльності, крім тих, які заборонені платникам єдинго податку***

3% від доходу для платників  ПДВ;

5% від доходу для неплатників  ПДВ;

5 група

кількість найманих працівників - без омежень;                          обсяг доходу не повинен перевищувати 20 000 000 грн.

5% від доходу для платників  ПДВ;

7% від доходу для неплатників  ПДВ

юридичні соби

4 група

середньооблікова кількість працівників - не більше 50 осіб;         обсяг доходу не повинен перевищувати  5 000 000 грн.

Здійснюють будь-які види діяльності, крім тих, які заборонені платникам єдинго податку***

3% від доходу для платників  ПДВ;

Ст. 293.5 ПКУ   Подвійний розмір ставок (тобто, 6%,       10%, 10%, 14% відповідно).    Встановлюється до:                                  1) суми перевищення  обсягу доходу, який дає право стосовувавти спрощену систему             2) доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж грошовий;                  3)доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування

5% від доходу для неплатників  ПДВ;

6 група

середньооблікова кількість працівників - без обмежень;             обсяг доходу не повинен перевищувати 20 000 000 грн.

5% від доходу для платників  ПДВ;

7% від доходу для неплатників  ПДВ


 

 

[21]

У разі здійснення платниками єдиного податку 1 та 2 груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської дяльності. [11, с.220]

Якщо платник податку перевищив граничний об'єм доходу, то він повинен перейти в наступну групу або на загальну систему оподаткування.

Не можуть бути платниками єдиного податку:

довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи;

суб’єкти підприємницької діяльності, які є виробниками підакцизних товарів, здійснюють господарську діяльність, пов’язану з експортом, імпортом та оптовим продажом підакцизних товарів;

суб’єкти підприємницької діяльності, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу, здійснюють обмін іноземної валюти.

Об’єктом оподаткування для юридичних осіб є сума виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного податку, а також ПДВ залежно від рішення платника єдиного податку щодо ставки. [6, с.163]

Ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового року та у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються міськими, сільськими і селищними радами.

Доходом платника єдиного податку є:

-   для фізичної особи-підпмриємця: дохід, отриманий протягом податкового періоду в грошовій формі; матеріальній або нематеріальній формах, в тому числі сума кредиторської заборгованості. До доходу не включаються отримані пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі;

- для юридичної особи: будь-який  дохід, включаючи дохід представництв,  отриманий протягом податкового  періоду в грошовій формі; матеріальній або нематеріальній формах, в тому числі сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності , та вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів. [11, с.216]

Суми єдиного податку перераховують в таких розмірах (схема 2.2.):   

                   Схема 2.2 Розподіл Єдиного податку  до бюджетів


[12, с.213]

Не є доходом суми податків і зборів, утримані платником єдиного податку під час здійснення ним функцій податкового агента, а також суми єдиного соціального податку. [11, с.217]   

Платники єдиного податку звільняються від сплати таких податків і зборів:

податку на прибуток підприємств;

податку на доходи фізичних осіб у частині доходів, що отримані  в результаті господарської діяльності фізичної особи та оподатковані згідно законодавства;

податок на додану вартість з операцій з постачання товарів. робіт та послуг,ж крім ПДВ, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену зі сплатою ПДВ;

земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності;

збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси. Єдиний податок, нарахований за перевищення обсягу доходу, сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий квартал. Податкова декларація платника єдиного податку – юридичної особи наведено в додатку 2.

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів. Платникам податку суб’єкту господарювання, який подав до органу державної податкової служби заяву щодо обрання або переходу на прощену систему оподаткування, видається свідоцтво. [11, с.222]

За правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати єдиного податку суб’єкти малого підприємництва несуть відповідальність згідно із законодавством України. [20, с.164].

 

 

2. 2. Місцеві збори

Збір — обов'язковий платіж, який сплачують юридичні та фізичні особи за вчинення державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами дій, які мають юридичне значення, за надання певних прав, видачу дозволів і ліцензій, а також для забезпечення функціонування системи державного соціального страхування і державного соціального забезпечення. [22]                                                      Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності як встановлено статтею 10 Кодексу, належить до місцевих податків і зборів та є обов'язковим до сплати на території відповідних територіальних громад [3, пункт 8.3 статті 8 Кодексу].                                                                                                                        Платниками збору є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи –підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності:

а) торгівельна діяльність у пунктах продажу товарів;

б) діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;

в) торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти;

г) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей). [11, с.295]

З придбанням пільгового торгового патенту провадиться торгівельна діяльність виключно з використанням видань друкованих засобів масової інформації  вітчизняного виробництва, що мають реєстраційні свідоцтва. [11, с.296]

Придбання пільгового торгового патенту передбачає такі обмеження: (додаток 3).

Не є платниками збору за провадження торгівельної діяльності:

а) аптеки, що перебувають у державній та комунальній власності;

б) розташовані у селах, селищах і містах районного значення підприємства та організації споживчої кооперації та торгово-виробничі державні підприємства робітничого постачання;

в) фізичні особи-підприємці, які провадять торгівельну діяльність у межах ринків усіх форм власності.

г) фізичні особи-підприємці, які здійснюють продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій  і городній ділянках  продукції рослинництва і тваринництва, свійської худоби та птиці, продукції власного бджільництва;

д) суб’єкти господарювання, утворені громадськими організаціями інвалідів, які мають податкові пільги згідно із законодавством та здійснюють торгівлю виключно продовольчими товарами вітчизняного виробництва;

е) суб’єкти господарювання, які провадять торгівельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва: хліб, хлібобулочні вироби, борошно, сіль, цукор, олія соняшникова. молоко і молочна продукція, продукти дитячого харчування, мед, риба, картопля;

є) суб’єкти господарювання, що реалізують продукцію власного виробництва фізичним особам, які перебувають з ними у трудових відносинах;

ж) суб’єкти господарювання, які провадять діяльність із закупівлі у населення продукції;

з) підприємства, установи та організації, які провадять діяльність у торгівельно-виробничій сфері. [11, с.298]

Ставка збору за провадження торгівельної діяльності (крім здійснення торгівельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом із застосуванням пістолетних паливно-роздавальних колонок на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах) та діяльності з надання платних послуг встановлюється в таких межах:

                                Таблиця 2.2 Ставки збору за провадження торгівельної діяльності

на території м. Києва та обласних центрів

від 0,08 до 0,4 розміру мінімальної заробітної плати

на території м. Севастополя, міст обласного значення (крім обласних центрів) і районних центрів

від 0,04 до 0,2 розміру мінімальної заробітної плати

на території інших населених пунктів

до від 0,02 до 0,1 розміру мінімальної заробітної плати


[3, розділ ХІІ, ст 267.3.]

Строки сплати збору становлять: за провадження торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту - не пізніше, як за один календарний день до початку провадження такої діяльності; за провадження торговельної діяльності, діяльності з надання платних послуг, здійснення торгівлі валютними цінностями - щомісяця, не пізніше 15 числа, який передує звітному місяцю; за здійснення діяльності у сфері розваг - щоквартально, не пізніше 15 числа місяця, який передує звітному кварталу.

Збір за місця паркування транспортних засобів – це плата за право паркування автотранспорту в спеціально обладнаних або відведених для цього місцях. [1]

Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням сільської, селищної  або міської ради про встановлення збору і передається податковим органам. [11, с.293]

Платниками збору є юридичні особи, їх філії, фізичні особи-підприємці. які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують та провадять  діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.

Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, яка згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради влади спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди. їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.

Базою оподаткування є площа земельної ділянки, відведена  для паркування. а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.

Информация о работе Місцеві податки та збори, їх сутність та значення