Финансовій рінок

користання результатів  проведеного аналізу для приблизного  прогнозування і вдос-

коналення подальшої  організації роботи банку.

Виходячи з того, яку  важливу роль відіграють кредитні операції для отриман-

ня банком своїх прибутків, саме аналіз кредитних операцій з погляду ступеня ризи-

ку, забезпеченості та дохідності буде складати основу аналізу якості активів банку.

Таким чином, аналіз кредитної діяльності банку в загальному плані передба-

чає вирішення таких завдань:

- визначення ступеня та типу концентрації ризику кредитного портфеля, його відповід-

ності зовнішньому  покриттю і достатності створених резервів покриття фактичних і

потенційних збитків;

- оцінювання адекватності кредитного ризику сумі передбачуваного прибутку;

- визначення кредитоспроможності позичальників з метою зниження кредитного ри-

зику;

- визначення ефективності кредитних операцій, що дає змогу вибрати доцільний ва-

ріант розміщення ресурсів;

- зниження ризику неповернення позики [19].

В той же час, враховуючи послідовність проведення аналізу, слід зазначити, що аналіз кредитних операцій носить в собі більший обсяг інформації, ніж той, що передбачений при виконанні зазначених завдань.   

Отже, аналіз кредитних операцій доцільно проводити в такій послідовності:

- аналіз масштабів кредитної діяльності банку порівняно з попередніми періодами та іншими банками;

- аналіз руху кредитів;

- розрахунок оборотністі кредитів;

- проведення кількісного оцінювання структури кредитного портфеля залежно від різноманітних класифікаційних ознак;

- оцінка якості кредитного портфеля з погляду ризику і ступеня забезпеченості кре-

дитів;

- аналіз ефективністі кредитних операцій.

А тепер для  кращого розуміння, що ж саме являє собою аналіз кредитних опера-цій, розглянемо кожний етап його проведення окремо.

Аналіз  кредитної діяльності банку доцільно починати з аналізу масштабів і ди-

наміки  кредитних вкладень. Цей етап аналізу  передбачає визначення місця, яке посі-

дають кредитні операції в загальному обсязі активів банку, тобто необхідно дати узагальнюючу оцінку масштабів кредитної діяльності. Для цього розраховується коефіцієнт питомої ваги кредитів у загальних активах банку (частка кредитних опе-

рацій) за формулою:

Ч к. о. = СКВ / Асеред.      (1. 1)

де, СКВ – середні кредитні вкладення;

Асеред. – середні активи.

Цей показник може бути розрахований як у цілому за аналізований період, так

і на якусь певну дату, тобто на початок, чи кінець періоду. Він показує частку кре-

дитних операцій у загальних активах банку і характеризує кредитну активність бан-

ку.

Якщо даний коефіцієнт занадто високий, то це означає, що діяльність банку, можливо, недостатньо диверсифікована, що, у свою чергу, підвищує ризик у разі по- гіршення кредитного портфеля. Навпаки, коефіцієнт низький свідчитиме про те, що банк недостатньо використовує джерела фінансування у процесі формування при-

буткових активів і  тим самим обмежує свій прибутковий  потенціал.

Банк, який занадто перевантажений позиками, має високий коефіцієнт пито-

мої ваги позик у загальних  активах. Показник понад 65 % вважається високим. Лік-

відні банки мають  нижчий рівень цього коефіцієнта, але  більшу частку коштів у ко-

роткострокових коштах грошового ринку та в інвестиційних  цінних паперах, які, у свою чергу, можуть легко конвертуватися в грошові кошти, які потім можуть бути видані у формі позик.

До аналізу динаміки кредитних вкладень відносять визначення темпів зростан-

ня та приросту кредитних  вкладень. Темп зростання визначається як співвідношення суми кредитних вкладень на кінець звітного періоду та суми на початок періоду:

Тзрос. = Кредит. вкладення на кін. / Кредит. вкладення на поч.     (1. 2)

де, Тзрос. – темп зростання;

    Кредит. вкладення на кін. – кредитні вкладення на кінець періоду;

    Кредит. вкладення на поч. – кредитні вкладення на початок періоду.

Темп приросту кредитних вкладень, в свою чергу, розраховується наступним чином:

Тп = (Кредити на кін. – Кредити на поч.) / Кредити на поч.        (1. 3)

де, Тп – темп приросту кредитних вкладень;

    Кредити на кін. – кредити на кінець періоду;

   Кредити на поч. – кредити на початок періоду.

Наведені коефіцієнти  свідчать про темпи зростання (приросту) чи зниження позикової діяльності банку. При цьому необхідно визначити та проаналізувати будь-які джерела (тобто сегменти портфеля) змін, а також їх впливу на ризик діяльності.

Крім цього, важливо  виявити, чи є ці зміни типовими для  всієї банківської системи,

чи тільки для даного банку [20].

Визначивши ці показники, ми повинні потім простежити їх зміну в динаміці за допомогою визначення абсолютного та відносного відхилення. Це дає змогу зробити

висновки про загальну тенденцію розвитку кредитної діяльності банку.

Аналіз руху кредитів банку передбачає вивчення фінансової звітності, з якої

можна визначити питому вагу нових кредитів відносно залишку  позикової заборго-

ваності на кінець звітного періоду (коефіцієнт надання), коефіцієнт погашення кре-

дитів за звітний період, співвідношення дебетових та кредитових оборотів, достат-

ність резерву на можливі втрати за позиками, розмір прострочених відсотків. 
       Так, наприклад, коефіцієнт надання розраховується за формулою:

К над. = Кредити над. звіт. / З. З. на кін. звіт.      (1. 4)

де, К над. – коефіцієнт надання;

    Кредити над. звіт. – кредити, надані в звітному періоді;

    З. З. на кін. звіт. – залишок заборгованості на кінець звітного періоду.

За допомогою цього  показника визначають, скільки кредитів залишилося не-

погашеними з виданих  у минулому звітному періоді. Той самий показник можна розрахувати і в розрізі короткострокових та довгострокових позик.  
 Крім того, зазначений показник, навіть у разі несвоєчасного відображення банком фактів простроченої заборгованості, наявності високої питомої ваги пролон-

гованих позик у кредитному портфелі банку, відбиває, яка сума залишків позикової заборгованості банку не має руху та переходить з кварталу в квартал. І нарешті, да-

ний показник свідчить про обмеження комерційним банком розміру щойно виданих кредитів.  
 У такий самий спосіб можна розрахувати коефіцієнт погашення кредитів. Цей показник визначається як співвідношення суми погашених у звітному періоді позик до загальної суми залишку позикової заборгованості на початок періоду та суми

щойно виданих кредитів: 

                                         (1. 5)

де, К пог. – коефіцієнт погашення позик     
 Другий показник доповнює перший і дає змогу по-новому трактувати отрима-

ні результати. Він свідчить про низьку частку погашення раніше виданих кредитів до звітного періоду.

Наступний етап оцінки включає в себе аналіз оборотності кредитів. Саме по-

няття оборотності  позик базується на загальному понятті  оборотності оборотних коштів, яке  розраховується як відношення виручки  від реалізації (оборот за певний період) до середніх залишків оборотних коштів.

Але все-таки аналіз оборотності позик доцільніше починати з загальної оцінки дебетових та кредитових оборотів за позиковими рахунками, яка визначається таким співвідношенням:

К = ДО з видачі кредитів / КО з погашення кредитів     (1. 6)

де, ДО – дебетовий оборот;

    КО – кредитовий оборот.

Якщо дебетовий оборот значно перевищує кредитовий, то це свідчить про не-

безпечну політику банку з нарощування видачі позик та поганого їх повернення. У разі, що така тенденція спостерігається протягом кількох років, - це неминуче при-

веде банк до значних фінансових труднощів, і політику в галузі кредитної  діяльності потрібно докорінно змінювати.

У розрізі короткострокових та довгострокових кредитів зберігається така сама тенденція.

Кредитний оборот оцінюється за якийсь певний період, а  залишки позик фік-

суються на певну дату. Для порівняння розраховуються середні залишки позик.

     Аналогічно до загальної методики оборотність позик аналізується за допомо-

гою таких показників: 
1. Швидкість обертання позик, або кількість оборотів кредитних коштів (N):

                                 N = КО / СЗПЗ                    (1. 7)

де, N – швидкість обертання позик;

     КО – кредитний оборот позик;

   СЗПЗ – середній залишок позикової заборгованості.

При цьому кредитний  оборот являє собою суму погашених  позик або дохід від реалізації кредитів. Цей показник характеризує, скільки оборотів здійснюють креди-

ти за аналізований період. 
2. Тривалість одного обороту в днях обчислюється двома способами:

         (1. 8)           

де, t - тривалість одного обороту в днях; 
D - кількість днів в аналізованому періоді; 
N - кількість оборотів позики за період (швидкість обертання позики); 
Псеред. - середній залишок позики; 
О_к - кредитний оборот (дохід від кредитної операції). 
 Наведений показник показує, за скільки днів позики проходять повний оборот. Ці два зазначені показники перебувають у зворотній залежності - із зростанням швидкості обертання тривалість одного обороту позики зменшується. Унаслідок підвищення швидкості обертання позик з обороту вивільняються кредитні ресурси, які, у свою чергу, можуть бути залучені в інші активні операції банку та приносити додатковий  прибуток.  
 На зменшення тривалості одного обороту (тобто прискорення оборотності

кредитів) впливають  зниження сум заборгованості за позиками, а також збільшення

сум погашення  позик та зміна середньої відсоткової ставки за кредитами.  
 Зміна обсягів виданих кредитів залежить від попиту на кредитні ресурси, ефективності управління активами банку, активності депозитної політики банку. Тобто цей показник частково не залежить від зусиль самого банку. Останній же фак-

тор - середня відсоткова ставка за кредит - здебільшого залежить від зовнішніх при-

чин: політика НБУ, співвідношення попиту та пропозиції кредиту на ринку позико-

вих капіталів, конкуренція між банками, стабільність економічної ситуації. Внут-

рішні фактори, до яких належать ризик позики, її забезпечення, розмір та термін по-

гашення та інші фактори, менше впливають на зміну середньої відсоткової ставки, але теж мають місце.

Аналіз будь-яких операцій повинен завершуватись оцінкою  їх ефективності, тобто аналізом їх дохідності та рентабельності. Як зазначалося вище, дохід від кре-

дитної діяльності банку  традиційно має найбільшу питому вагу в загальній структу-

рі доходів банку. Тому результати аналізу ефективності кредитних операцій є пев-

ним підсумком всієї кредитної діяльності банку за аналізований період.  
 Ефективність кредитної діяльності банку аналізується за допомогою системи показників:

- рентабельність кредитних операцій; 
- дохідність активів за рахунок кредитних операцій;

- дохідність кредитних операцій;

- прибутковість кредитних операцій; 
- питома вага доходів від надання кредитів у загальній сумі доходів.

Рентабельність кредитних  операцій може бути проаналізована за допомогою низки показників, які доповнюють один одного. Тому рентабельність кредитних

операцій може обчислюватись  різними способами.     

Рентабельність кредитних операцій (Р) розраховується діленням доходу від наданих кредитів на витрати на залучення ресурсів (суми, виплачені за вкладами клієнтам):

                                                               Р = Дкр / З                                         (1. 9)

де,  Дкр – доходи від наданих кредитів;

     З – витрати на залучення ресурсів.

Різновидом показника  рентабельності може бути також відношення процент-

них доходів від кредитів до процентних витрат, пов’язаних із залученням ресурсів:

                                                             Р = ПД / ПВЗР                                      (1. 10)

де,  ПД – процентні доходи від кредитів;

     ПВЗР – процентні витрати на залучення ресурсів.

         Цей показник характеризує ефективність обраної політики щодо регулювання співвідношення між ціною ресурсної бази та ціною розміщення ресурсів. Зростання даного коефіцієнта характеризує високу якість менеджменту в банку.

Про ефективність процентної політики може свідчити і зворотний показник - відношення процентних витрат на залучення ресурсів до процентних доходів від кредитних операцій:

                                                                 В = ПВЗР / ПД                                    (1. 11)

де, В – показник відношення;

    ПВЗР – процентні витрати на залучення ресурсів;

   ПД – процентні доходи від кредитних операцій.

   Зниження даного показника є, безумовно, позитивним явищем, проте аналіз слід доповнити оцінкою абсолютної суми прибутку, яка в результаті жорсткої про-