Финансовій рінок

ВСТУП

Банківська система  в кожній країні виступає як механізм балансування, який регулює проведення грошово-кредитної політики, зміни  в економічній політиці, за-

побігає кризам. У сучасних умовах комерційні банки намагаються  відшукати нові шляхи підвищення прибутковості діяльності. Це складне завдання для банків, тому що Національний банк України як орган нагляду ставить комерційні банки у жорст-

кі умови діяльності, яку постійно контролює. Контроль передбачає дотримання ви-

мог щодо обов’язкового  резервування, виконання економічних нормативів, зовніш-

ній і внутрішній аудит.

Процеси формування грошово-кредитної  політики держави зумовлюють складність механізмів функціонування ефективної банківської системи та визначен-

ня власної для кожного  комерційного банку моделі розвитку. Суперечливість даних процесів обумовлюється відсутністю адекватної законодавчої і нормативної бази, яка б регулювала діяльність банків, не обмежуючи до мінімуму коло їх повноважень. Основною проблемою є вибір і реалізація в банках ефективної кредитної політики, яка б поєднувала елементи оптимальної відсоткової політики, політики управління кредитними ризиками і політики раціонального використання залучених коштів.

За умов високої конкуренції  та нестабільності фінансових ринків проблеми аналізу та об’єктивної оцінки діяльності кредитних установ стають усе актуальніши-

ми. Одна з проблем  функціонування банківської сфери  України полягає в недостат-

ньому рівні застосування методики комплексного аналізу ефективності діяльності, зокрема методики аналізу доходності та прибутковості основних операцій банку – кредитних. Це обумовлює потребу розроблення і використання нових методик ана- лізу, побудованих на синтезі методик аналізу діяльності зарубіжних банків, у тому числі встановлення рейтингу банку, використання статистичних методів аналізу і прогнозування. Поєднання цих інструментів, створення нових, досконаліших деталі-

зованих форм подання  інформації про фінансові результати в банках дозволить от- римати ефективний та дієвий механізм прибуткового вкладення кредитних ресурсів і оцінки впливу цих коштів на економіку господарюючих суб’єктів.

Проте проблема комплексного дослідження теоретичних та практичних засад

аналізу ефективності у  вітчизняній теорії аналізу залишається  недостатньо розроб-

леною. Бракує фундаментальних наукових праць, в яких би комплексно розглядали-

ся всі складові процесу  ефективного управління банком –  аналіз ризиків, аналіз структури кредитного портфеля і доходів від кредитів, а також прогноз прибутко-

вості банку на майбутні періоди. Немає також праць, присвячених формуванню адекватного сучасним вимогам аналітичного інструментарію з урахуванням специ-

фіки роботи вітчизняних  банків.        

 Актуальність викладених  аспектів та недостатній рівень  дослідження теоре-

тичних і методичних проблем аналізу ефективності кредитних операцій комерцій-

них банків у сучасних економічних умовах обумовили вибір  теми курсової роботи.

       Мета курсової роботи полягає в обґрунтуванні та поглибленні методичних під-

ходів до розроблення  практичних рекомендацій щодо удосконалення методики ана-

лізу ефективності кредитних  операцій банків за допомогою узагальнення і система-

тизації засад зарубіжної та вітчизняної теорії і практики аналізу кредитної діяльнос-

ті.

Реалізація поставленої  мети зумовила виконання таких завдань:

- розкриття сутності  та призначення кредитних операцій  банку;

- обґрунтування складу  та структури інформаційної бази  для проведення аналізу кредитної  діяльності банку, зокрема для  оцінки доходів за кредитними  операціями;

- розкриття механізму здійснення кредитування;

- аналіз проблеми визначення  доходів і витрат від кредитних  операцій банку;

- дослідження методики аналізу доходності та прибутковості кредитних операцій обраного комерційного банку;

- розробка системи фінансових коефіцієнтів прибутковості та рентабельності кре-

дитних операцій банку  та визначення їх впливу на загальний фінансовий стан банку;

- виявлення взаємозв’язку  між кредитною політикою та  прибутковістю банку;

- рекомендації  щодо  підвищення  ефективності  кредитної політики банку.   

  Об’єктом дослідження курсової роботи є ПАТ „Укрсоцбанк”, що здійснює кредитну діяльність. 

Предметом виступають безпосередньо  самі кредитні операції, що здійснюють-

ся комерційним банком, стосовно яких й буде проводитися аналіз з точки зору ефек- тивності та ризикованості.

 Мета і завдання  обумовили  зміст  і структуру курсової роботи. Вона складає-

ться із вступу, основної частини, що включає в себе три розділи та підрозділи до них, відповідних висновків, пропозицій і додатків.

У вступі обґрунтована актуальність теми дослідження, визначено мету, завда-

ння, предмет та об'єкт курсової роботи, її інформаційна база та методи дослідження.

Основна частина присвячена дослідженню поставленої проблеми. Зокрема, в першому розділі роботи викладені теоретичні аспекти кредитування.  В другому розділі проведено аналіз кредитних операцій діючого комерційного банку. Третій розділ роботи висвітлює шляхи підвищення дохідності кредитних операцій банку та зменшеня їх ри-

зикованості [17].

У висновках сформульовано  основні результати дослідження. Додатки вмісти-ли в себе фінансову звітність банку, що була використана в процесі роботи.

   Інформаційною базою для написання даної курсової роботи є матеріали періодичної

літератури  з питань банківської справи, підручники, навчальні посібники, дані фінансової звітності та Інтернет - джерела.

  В ході дослідження були використані такі методи, як: метод порівняння, метод використання абсолютних і відносних показників та метод табличного відображення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Кредитні операції комерційних банків, їх характеристика

1. 1. Визначення, сутність та роль кредитних операцій

Ринкова економіка України об’єктивно обумовлює підвищення ролі кредит-

них операцій банку. Це пов’язано з тим, що кредити відіграють важливу роль для розвитку економіки в цілому. Тому недивно, що надання кредитів є однією з тради-

ційних та основних економічних функцій банків [1, с. 265].

Таким чином, кредитні операції банку – це активні операції, що пов’язані з наданням та погашенням позичок з метою одержання банком свого прибутку.

Кредитні операції передбачають організацію економічних відносин, у процесі яких банки надають позичальникам грошові кошти з умовою їх повернення та спла-

ти проценту за їх користування [30].

В основу класифікації кредитних  операцій можуть бути покладені різні  крите-

рії: види позичальників, мета, характер чи терміни кредиту, наявність забезпечення позички і т. д. Так, наприклад, у всіх країнах в тій чи іншій формі проводиться роз-

поділ кредитів на дві великі групи – персональні позики фізичним особам для задо-

волення особистих нестатків  і ділові позички акціонерним  компаніям та одноособо-

вим підприємцям для  забезпечення процесу виробництва  і реалізації продукції. Це розмежування має важливе значення, тому що в зазначених сферах застосовуються різні форми кредитування, діють різні правила у відношенні термінів, величини, вартості і забезпечення позичок, видів фінансових гарантій і т. д.

В середньому доходи від всіх кредитних операцій становлять від 60 % до 80 % доходів комерційних банків. За рахунок цього джерела доходів формується основна

частка чистого прибутку, що відраховується в резервні фонди і що йде на виплату дивідендів акціонерам банку.

 Таким чином, кредитні операції є найважливішим джерелом прибутку банку, проте в зв'язку зі збільшенням в останні роки випадків неповернення кредитів дані операції складають підвищену небезпеку для стійкості та стабільності банку в ціло-

му. Прикладом цього можуть слугувати долі ряду банків України, краху яких сприя-

ла ризикована кредитна політика.

Надання банком кредитів засновується на обліку необхідних потреб позичаль-

ників в позикових  коштах, наявності достатніх гарантій для своєчасного їх поверне-

ння. Банк надає кредити в межах власного капіталу і залучених коштів, забезпечую-

чи сбалансованість  ресурсів, що залучаються і що розміщуються по термінах і об’є-

мах [31].

При наданні позичок  комерційні банки застосовують два методи. Перший по-

лягає в тому, що можливість надання позички щораз зважується в індивідуальному порядку на підставі заяви позичальника. Цей метод застосовується завжди при нада-

нні термінових позичок  і є одним з методів надання  безстрокових позичок. При другому  методі позички надаються в межах  заздалегідь установленого для  позичаль-

ника банком ліміту кредитування, що використовується позичальником  у міру пот-

реби випискою чеків  на банк. Сума ліміту кредитування встановлюється банком з урахуванням розміру  капіталу і фінансового положення  позичальника, обумовлено-

го на основі наданої їм фінансової звітності. Вона також залежить від кредитних можливостей банку і загального економічного становища країни в даний період. Ус-

тановлений ліміт кредитування банк періодично (мінімум один раз  у рік) переглядає.

При цьому другий метод має ряд переваг перед першим. Для банку він вигід-

ніше тим, що скорочується обсяг кредитної документації, а для позичальника – вик-

лючає необхідність щораз  вирішувати питання з банком про  одержання позички, а також тим, що при ньому позичальник платить  відсотки тільки по дійсно використа-

них сумах кредиту, коли при індивідуальних позичках він  повинний оплачувати усі суму з дня  його одержання, незалежно від того, використана вона чи ні [32].

Цільовий характер використання кредитів передбачає вкладення позичкових коштів на конкретні цілі, передбачені кредитним договором. Таким чином, кредити можуть надаватися на здійснення таких заходів: збільшення основних та оборотних фондів підприємств; накопичення сезонних запасів ТМЦ, незавершеного виробницт-

ва, готової продукції та товарів; інвестиції; викуп державного майна; споживчі пот-

реби громадян; інші заходи, у разі розриву між надходженнями  коштів та їх витрата-

ми в процесі виробництва.

Від того, наскільки добре  банки реалізують свої кредитні функції, залежить економічне становище регіонів, які вони обслуговують, оскільки банківські кредити сприяють появі нових підприємств і збільшенню числа робочих місць у цих регіонах та забезпечують їхню економічну життєздатність.

В той же час слід зауважити, що забороняється надання кредитів на покриття збитків господарської діяльності позичальника і формування та збільшення статут-

ного фонду комерційних  банків та інших господарських товариств [2, с. 108].

Оскільки кредитні операції є найважливішим чинником у діяльності вітчизня-

них банків, то саме вони належать до базових операцій, якими банки, власне і відріз-

няються від небанківських кредитних установ і які створюють первинну сферу банківської діяльності. Тому у структурі активних операцій традиційно найбільшу питому вагу мають кредитні операції.

Така значущість кредитних  операцій пов'язана з об'єктивною властивістю ка-

піталу спрямовуватися у сфери, де найвища норма прибутку. А кредитні операції -

найдохідніша стаття банківського бізнесу, за рахунок якої формується основна час-

тина чистого прибутку, що відраховується в резервні фонди та йде на виплату диві-

дендів акціонерам. Забезпечуючи переважну частину доходів у багатьох банків, кре-

дити банків виступають важливим джерелом грошових коштів для бізнесового та споживчого секторів економіки [19].

Саме з цих причин кредитні операції являють собою один із найефективніших та найприбутковіших способів розміщення ресурсів банку. Водночас кредитні опе-

рацій є найбільш ризикованим  видом операцій. Тому саме аналіз кредитних  опера-

цій банку з погляду  ступеня ризику, забезпеченості та дохідності лежить в основі аналізу якості активів, що, у свою чергу, є важливим напрямом рейтингової оцінки діяльності банку [3, с. 56].

 

1.  2. Показники аналізу кредитних операцій

Аналіз кредитної діяльності банку є одним з найважливіших напрямків аналізу його діяльності. Причому чим більший банк, тим більше має значення для його ус-

пішної діяльності об’єктивний аналіз його роботи в цілому та на кожній ділянці ок-

ремо. Крім цього, чим  більше банк проводить операцій, тим  більш необхідним є ви-