Економічний зміст кризи

При застосуванні цього методу річна норма амортизації являє  собою фіксовану величину і застосовується до залишкової вартості об’єктів основних засобів. При цьому в перший рік  експлуатації об’єкта ОЗ нараховується  найбільша сума амортизації, потім вона зменшується щороку:

                                       ,                                                           (1.5)

де Н_а – річна норма амортизації, %;

n – строк корисного використання, років.

Передбачувана ліквідаційна вартість не враховується при розрахунку річної норми амортизації. Тому в  останній рік експлуатації об’єкта  річну суму амортизації варто  розраховувати не по формулі, а як різницю між залишковою вартістю об’єкта на початок року.

Кумулятивний метод грунтується  на розрахунку так званого кумулятивного  коефіцієнта. При цьому методі річна  сума амортизації визначається як добуток  вартості, що амортизується і кумулятивного коефіцієнта [18, с.327]:

                                        ,                                 (1.6)

де, А_річ – річна сума амортизації, грн.;

ОЗ_п – первісна вартість основних засобів, грн;

Л – ліквідаційна вартість основних засобів, грн.;

К_кум – кумулятивний коефіцієнт.

Кумулятивний коефіцієнт розраховується на кожен рік використання об’єкта діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного терміна використання об’єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання [18, с.327]:

                        ,                          (1.7)

де К_кум – кумулятивний коефіцієнт.

Сума років корисної експлуатації об’єкта – це результат додавання  порядкових номерів тих років, протягом яких функціонує об’єкт.                             

Ефект від використання цього методу такий же, як і від використання методу зменшення залишкової вартості, – у перші роки експлуатації списується основна частина початкової вартості, але досягається це не за рахунок  того, що в наступні роки зменшується  база для нарахування амортизації, а за рахунок зменшення норми  амортизації. Проте зменшення залишкової вартості відбувається повільніше. По закінченні останнього строку корисної експлуатації об’єкта його залишкова вартість дорівнює ліквідаційній.

Виробничий метод нарахування  амортизації передбачає нарахування  місячної суми амортизації множенням  фактичного місячного обсягу виробництва  продукції (робіт, послуг) на виробничу ставку амортизації [18, с.327]:

                                           ,                                                      (1.8)

де A – місяна сума амортизації, грн.;

Q_Р – фактичний обсяг продукції, шт.;

 А_с – виробнича ставка амортизації, грн.

 Це єдиний метод,  при якому місячна сума амортизації  визначається безпосередньо, а  не розподілом на 12 річної суми  амортизації, як це має місце  при застосуванні прямолінійного методу, методів зменшення залишкової вартості і кумулятивного методу.

Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, що амортизується на загальний об’єм продукції (робіт, послуг), що підприємство планує виробити із використанням об’єкта основних засобів [18, с.327]:

                                           ,                                                       (1.9)

Де ОЗ_п – початкова вартість основних засобів, грн.;

Л – ліквідаційна вартість основних засобів, грн.; 

Q_ПЛ - загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство планує виробити (виконати) з допомогою цих засобів, шт.

Для визначення цієї ставки інформація про термін корисного використання об’єкта не потрібна. Але потрібна інформація про очікуваний обсяг  виробництва, що може виражатися як у  натуральних одиницях (штуках, метрах, тоннах і ін.), так і в грошах. Відповідно, норма амортизації може встановлюватися на штуку, тонну, гривню і т.д.

Перевага цього методу є в  тому, що він забезпечує максимально  рівномірний (справедливий) розподіл амортизаційної вартості на виготовлену продукцію. Проте використання цього методу обмежено. Він застосовується насамперед для амортизації основного технологічного устаткування, по яких може бути визначений випуск продукції. Виробничий метод амортизації застосовується на промислових підприємствах з нерівномірним випуском продукції по періодах. Основним недоліком цього методу є те, що в ряді випадків важко визначити сумарний виробіток об’єкта.

Податковий метод – відповідно до ст. 145. ПКУ амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися за рішенням платника податків у першому місяці використання об'єкта в розмірі 50 відсотків його вартості, яка амортизується, та решта 50 відсотків вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об'єкта в розмірі 100 відсотків його вартості [17].

Отже, в ході проведеного дослідження  виявлено, що кожен метод нарахування  амортизації має свої як позитивні, так і негативні сторони. Відмінність  застосовуваних методів амортизації  полягає в різному рівні нарахованих  амортизаційних відрахувань, а також  у способі їх розподілення. Тому, в залежності від виду основних засобів, умов експлуатації, моральної зношуваності, підприємства по власним бажанням повинні  застосовувати найбільш ефективний і доцільний метод амортизації.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

ОЦІНКА СТАНУ І ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ПІДПРИЄМСТВА

 2.1. Характеристика та перспективи розвитку ПАТ «Макаронна фабрика»

 

 

Iсторiя фабрики починається  на початку 20-го століття, в 1914 роцi. З 1996 року пiдприємство перетворено в акцiонерне Товариство вiдкритого типу – ВАТ «Макаронна фабрика» м. Київа, а з червня 2001року війшла в Український холдинг «Євросервiс Україна». В 2011 році відповідно до вимог закону України «Про акціонерні товариства» змінено найменування товариства на публічне акціонерне товариства (ПАТ «Макаронна фабрика») [22].

До структурних пiдроздiлiв  ПАТ "Макаронна фабрика" входять:

- виробничий цех; 

- механiчнi майстернi;

- котельня;

- склади для готової  продукцiї; 

- склади для ТМЦ; 

- кiоски роздрiбної торгiвлi.

Емітент дочірніх підприємств, філій, представництв та іншиих відокремлених  структурних підрозділів не має  і в найближчий час не планує створювати. 

Основні види діяльності:

• виробництво макаронних виробів і подібних борошняних виробів;
• виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання;
• оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками;

 ПАТ «Макаронна фабрика» – основний київський виробник макаронних виробів і одне із найпотужніших підприємств галузі держави [22].

Макаронні вироби виробляються з кращої вітчизняної екологічно чистої сировини (борошно пшеничне, вищого сорту) без барвників та добавок. На підприємстві встановлено і експлуатується устаткування передових світових фірм – автоматичні лінії всесвітньо відомої швейцарської фірми «BUHLER» з технологією турботерматик для виробництва дліннорезанних і короткорізаних макаронних виробів , а також лінія італійської фірми «PAVAN» з технологією ТАS - НР для виробництва короткорізаних макаронних виробів. Лінія фірми «PAVAN» введена в експлуатацію у вересні 2008 року , що дозволило значно розширити асортимент . Обладнання такого рівня в Україні не виробляється, а інноваційна технологія вперше застосовується в Україні і в повному обсязі адаптована на сировину вітчизняного виробництва [15]. 

Для розфасовки продукції  на фабриці є великий парк фасувального обладнання, автомати фірм «Сасибо», «Річіареллі», «PAVAN» ( Італія ), «BHV» 250 ( Чехія) , «Гамма- 1А» ( Україна ) , що дозволяє пакувати макаронні вироби в упаковки 0,4 ; 0,45 ; 0,5 ; 0,6 ; 0,7 ; 0,8; 1 кг . 

На підприємстві введено  в експлуатацію два водогрійних  котла ТНН 2100 для генерування  гарячої води з подальшою подачею в калорифери сушарок, оснащених потрійною системою захисту , що дозволило значно економити енергоресурси. 

Вхідний контроль сировини, технологічних процесів і якості готової продукції здійснює власна акредитована лабораторія, оснащена сучасними приладами [15].

Найбільшими споживачами  продукції підприємства є м. Київ і Київська область (35%), також фабрика  співпрацює з іншими регіонами України  та зарубіжними країнами. За оцінкою  Держкомстату частка ПАТ “Макаронна фабрика ” м. Київ на ринку макаронних виробів України становить більше 20 %.

10 % продукції від загального  об’єму виробництва постачається  за межі України: в Молдову і країни Балтії.

Перед пiдприємством на даному етапi розвитку постає багато проблем. Найбiльшi виробники макаронних виробiв  проводять активнi дiї по завоюванню ринка i витiсненню конкурентiв, особливий iнтерес являє столичний ринок. Основними  конкурентами є Хмельницька, Чернiгiвська, Луцька макароннi фабрики. Починаючи  з 1993 року в Українi, зокрема i в м.Києвi, з'явилась велика кiлькiсть малих  пiдприємств, якi реалiзують продукцiю  по цiнам нижчим нiж реалiзує Товариство на 20-30%, за рахунок роботи на напiвлегальному  положеннi i уникають сплати податкiв. Бiльша частина такої продукцiї низької  якостi, виробляється на застарiлому обладнаннi, без дотримання санiтарних норм. Крiм  того, iснує проблема незахищеностi українського виробника вiд iмпортних поставок. Об'єм iмпорта макаронних виробiв в Українi складає приблизно 5-7 тис.тон в  рiк.

З метою оцінки господарської  діяльності ПАТ «Макарона фабрика» проаналізуємо основні техніко – економічні показники (табл. 2.1).

За 2012 рік вироблено 12,81 тис. тон макаронних виробів проти 15,59 тис. тон за 2011 рік. У вартісному виразі –  це зниження на 18565 тис. грн.  Скорочення обсягів виробництва макаронних виробів в порівнянні з минулим роком виникло [22]:

1) У зв'язку з фінансово-екрнрмічною  кризою в країні, і як наслідок, зменшення платіжної спроможності  і попиту населення на макаронні  вироби;

2) У зв'язку з великим  урожаєм овочів і як наслідок  їх низькою ціною; 

3) Український ринок наповнений  макаронною продукцією економ  класу та виробами низької  цінової категорії (в зв'язку  з появою на ринку великої  кількості дрібних виробників), а  ринок з виробами середньої  цінової категорії та преміум  класу по всіх харчових групах  значно знизився;

4) Крім того, український  ринок наповнений макаронною  продукцією з Італії, Польші, Росії,  Литви та інших країн.

Як наслідок знизився і  дохід від реалізації продукції  на 16116 тис. грн., тобто  на 20% порівняно  з попереднім роком.

Таблиця 2.1

Основні техніко-економічні показники виробничо-господарської  діяльності ПАТ «Макаронна фабрика»

Показники	2011 рік	2012 рік	Абсолютне відхилення	Відносне відхилення, %
1. Випуск продукції в  діючих цінах, тис. грн.	99817	81252	-18565	81,40
2. Чистий дохід від  реалізації продукції, тис. грн..	84130	68014	-16116	80,84
3. Чисельність промислово-виробничого  персоналу	245	241	-4	98,37
4. Фонд оплати праці,  тис. грн.	9416,6	9084	-332,6	96,47
5. Середньорічна оплата  праці, тис. грн/особу	38,44	37,69	-0,74	98,07
6. Середньорічна вартість  основних засобів, тис. грн.	15189	12692,5	-2496,5	83,56
7. Середньорічні залишки  обігових коштів, тис. грн.	43036	42024	-1012	97,65
8. Коефіціент оборотності  обігових коштів	1,95	1,62	-0,34	82,79
9. Середньорічна вартість  активів, тис. грн.	59298	57267,5	-2030,5	96,58
10. Власний капітал, тис.  грн.	22237,5	22340,5	103	100,46
11. Собівартість реалізованої  продукції, тис. грн.	67008	56371	-10637	84,13
12. В т. ч. прямі матеріальні  витрати, тис. грн.	54498	47961	-6537	88,01
13. Частка прямих матеріальних  витрат в собівартості, %	81,33	85,08	3,75	104,61
14. Витрати на 1 грн. реалізованої  продукції, грн.	0,80	0,83	0,03	104,06
15. Валовий прибуток, тис.  грн.	17122	11643	-5479	68,00
16. Прибуток від основної  діяльності, тис. грн.	1022	100	-922	9,78
17. Чистий прибуток, тис.  грн.	521	281	-240	53,93
18. Рентабельність продукції, %	1,53	0,18	-1,35	11,63
19. Рентабельність капіталу, %	2,34	1,26	-1,09	53,69
20. Рентабельність активів, %	0,88	0,49	-0,39	55,85