Економічна сутність витрат, їх оцінка та види

Правові основи регулювання, організації, ведення бухгалтерського  обліку і складання фінансової звітності  визначені Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», а також прийнятими П(С)БО в Україні.  Закон є базовим документом в сфері бухгалтерського обліку. Саме у відповідності до цього закону розробляються нормативно-правові акти, які регулюють діяльність бухгалтерії, визначають принципи її  роботи.

Нормативно-правові акти України, які пов’язані з обліком  та контролем витрат і доходів  перебувають під постійною увагою як вчених-економістів, так й практиків (керівників, головних бухгалтерів  підприємств, організацій, закладів). В результаті чого у нормативно-правові акти України періодично вносяться змін , доповнення, а іноді виникають нові або принципово поліпшені акти.

Нормативно-правова база економічного контролю в Україні  розроблена значно слабше, ніж нормативно-правова  база фінансової звітності (і це при  тому, що нині в нашій державі тридцять міністерств, відомств, органів та служб, які мають відповідні контрольні функції). Звідси, можемо висловити припущення, що у нас на найвищому державному рівні є впливові політичні та бізнесові структури, які не зацікавлені у ефективному і якісному державному економічному контролі, тому він уже протягом майже двадцяти років залишається найуразливішим місцем в системі державного управління економікою України через яке у значних масштабах поширюється корупція. Огляд нормативної бази та законодавчих документів наведено у таблиці 1.1.

 

 

Таблиця 1.1 – Нормативні документи  з питань обліку, контролю і аналізу  витрат підприємства

№	Документ	Короткий зміст	Використання в обліковому та в контрольно-ревізійному процесі
1.	Конституція України	Основний закон України	Загальні положення, що регулюють  діяльність і функціювання підприємства, його правові засади
2.	Податковий кодекс України	Перевірка щодо правильності визначення витрат підприємства в грошовій, матеріальній та нематеріальній формах	Відповідність податкової діяльності підприємства вимогам чинного податкового законодавства
3.	Господарський кодекс України	Встановлює правові основи господарської діяльності, яка базується на різноманітності суб’єктів господарювання різних форм власності	Відповідність господарської діяльності підприємства чинному законодавству
4.	Закон України «Про оплату праці»	Нормативне визначення зарплати  і регулювання її олати	Облік та контроль додержанням законодавчих положень з оплати праці
5.	Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність  в Україні»	Основні принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності.	Регламентує організацію обліку витрат та відображення результатів обліку у фінансовій звітності
6.	Закон України «Про державну контрольно-ревізійну  службу в Україні»	Визначає статус даної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові  основи діяльності	Організація проведення ревізії на підприємстві

Продовження таблиці – 1.1

7.	Положення (Стандарт) бухгалтерського  обліку 3 “Звіт про фінансові  результати”	Зміст і форма звіту про  фінансові результати, а також  загальні вимоги до розкриття  його статей	Правильність визнання витрат, контроль порядку їх відображення у звіті про фінансові результати, а також для економічної характеристики
8.	Положення (Стандарт) бухгалтерського  обліку 16 „Витрати"	Засади формування в бухгалтерському  обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності	Для організації обліку операцій, пов'язаних з витратами підприємства
9.	Інструкція “Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій”	Встановлює призначення і порядок ведення  рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов’язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств	Для організації бухгалтерського обліку
10.	Інструкція про порядок проведення ревізій і перевірок органами даної КРС в Україні	Основні положення та завдання ревізій  і перевірок. Планування, організація  і проведення ревізій і перевірок, оформлення їх результатів та заходи щодо усунення виявлених недоліків і порушень	Законодавче регулювання планування, організації і проведення ревізій на підприємстві, термін ревізії, права і обов’язки ревізора

Оригінальною є класифікація В.М. Пархоменка. Він поділяє акти нормативно-правового забезпечення за місцем і роллю в реформуванні та регулюванні бухгалтерського обліку на такі групи:

1) Закони України як  нормативно-правові акти вищої  юридичної сили;

2) акти вищого органу  в системі органів виконавчої  влади (постанови Кабінету Міністрів України);

3) положення стандарти  бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові  документи з бухгалтерського  обліку та фінансової звітності,  які затверджує

Міністерство фінансів України, що є основним органом центральної  виконавчої

влади з питань регулювання  бухгалтерського обліку і фінансової

звітності в Україні;

4) нормативно-правові акти (інструкції, положення, вказівки) й  методичні рекомендації, які розробляються  і затверджуються Міністерством  фінансів України та іншими  органами на підставі П(С)БО  із врахуванням специфіки й  наявних потреб відповідних видів  економічної діяльності;

5) рішення (накази, розпорядження)  щодо організації бухгалтерського  обліку і застосування конкретної  облікової політики, які ухвалюються  власником (керівником) підприємства на основі документів вищого порядку, що подана у попередніх 4-ох групах документів цього забезпечення.

Проте, класифікація, запропонована  В.М. Пархоменком має за недоліки те, що перша і друга групи актів  дуже споріднені між собою як акти законодавчої і виконавчої гілки  центральних органів влади в  Україні і їх не варто роз’єднувати, а також те, що у цій класифікації (як і в багатьох інших класифікаціях) пропущені нормативно-правові акти місцевого походження (обласні, районні). Звичайно, що останні зустрічаються не часто, проте вони реально існують у формі різних методичних рекомендацій, вказівок, положень, листів, роз’яснень, пов’язаних із місцевим фінансуванням, оподаткуванням, кадровою політикою, специфікою роботи у певній галузі [6, с. 42-46].

Таким чином, нормативно-правові акти щодо бухгалтерського обліку, фінансової звітності й економічного контролю витрат і доходів підприємств можна поділяти на наступні рівні:

– міжнародні або континентальні (МСФЗ, Директиви ЄС);

– загальнодержавні (нормативно-правові  акти, укази Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України);

– загальнооблікові (акти Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, НБУ, Державного казначейства України. Державної податкової служби України);

– галузеві (відомчі) (акти профільних міністерств та відомств);

– регіональні (нормативно-правові  акти обласних і районних державних  управлінь, служб, відділів, груп. Цей  рівень – найслабша ланка у  нормативно-

правовому забезпеченні обліку та контролю, яка зовсім недосліджена;

– внутрішньогосподарські (внутрішньофірмові).

На сьогоднішній день існує  надзвичайна потреба у реформуванні та підвищенні ефективності системи  державного фінансового контролю, становленні  та розвитку громадського контролю за станом і послідовністю здійснення реформ у сфері вітчизняної економіки, поліпшенні умов та зростанні витрат на оптимізацію структури внутрішньогосподарського (внутрішньо фірмового) контролю і підтримання  його в належному дієвому стані.

Наукових праць, присвячених  виключно проблемі витрат в спеціальній  літературі недостатньо. Винятком є  монографія Н. Пилипів, де дослідженню  нормативно-правового забезпечення обліку й контролю затрат в газотранспортних підприємствах відведено окремий параграф. Правда, заради справедливості зазначимо, що можна знайти чимало публікацій з обліку та контролю за витратами і доходами підприємств, де ця проблема згадується серед інших проблем. Однак, інтерес до нормативно-правового забезпечення обліку та контролю загалом, і до нормативно-правового забезпечення обліку і контролю за напрямками зокрема, вважаємо, буде з часом наростати.

Взагалі необхідно сказати, що проблемам обліку, контролю, аналізу  та автоматизації обліку витрат підприємства вчені-науковці та практики приділяють надзвичайно велику увагу. Проте, питання документального забезпечення витратних операцій  не досить ґрунтовно розглянуто в сучасній законодавчо-нормативній базі. В той же час широко наведена класифікація витрат та основи обліку, аналізу та управління ними.  Щодо контролю витрат на підприємстві, то серед вчених-економістів немає єдиної думки відносно методики його проведення. Основні показники аналізу та питання автоматизації обліку витрат висвітлено в економічній літературі доволі ґрунтовно.

 

 

 

 

 

2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКВОДОЕКО-ТЕХПРОМ»

 

 

1. Структура витрат підприємства і фактори, що її визначають

 

 

Комунальне підприємство “Івано–Франківськводоекотехпром” є комунальним по формі власності і належить територіальній громаді міста Івано-Франківська. Воно є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші види рахунків в установах банків.

Підприємство здійснює господарську діяльність, що спрямована на:

• забезпечення населення та інших споживачів міста питною водою високої якості;
• водовідведення та очищення стоків;
• надання інших послуг споживачам.
• експлуатацію, технічне обслуговування і ремонт об’єктів водопостачання та  водовідведення.

Метою діяльності комунального підприємства «Івано-Франківськводоекотехпром» є забезпечення стабільності роботи систем водопостачання і водовідведення та зниження виробничих витрат. Підприємство планує досягнення цієї мети шляхом подальшого удосконалення роботи по таких напрямах як бухгалтерський облік та фінансовий менеджмент, формування тарифів, експлуатація та технічне обслуговування основних засобів, нарахування плати за послуги і збирання платежів від споживачів, залучення громадськості до процесу прийняття стратегічних рішень. Для технічного переоснащення й оновлення водопровідно-каналізаційних об’єктів комунальної інфраструктури підприємство потребує збільшення обсягів капітальних інвестицій.

КП «Водоекотехпром» є  основним постачальником води для всіх потреб міста Івано-Франківська, який забезпечує водою 95,2% загальної потреби  у воді. Також підприємство подає воду мешканцям прилеглих сіл, та м. Тисмениця.

Другим основним видом  діяльності є надання послуг водовідведення споживачам м. Івано-Франківська і  м. Тисмениці, та прилеглих сіл.

Крім того, підприємство обслуговує 5 міських фонтани та оздоровчий комплекс “Лімниця”. На даний час на обслуговуванні підприємства знаходяться:  водоочисний комплекс  в с. Черніїві виробничою потужністю 90 тис.куб.м на добу, очисні споруди пропускною спроможністю 145 тис.куб.м. на добу, водопровідні мережі та водоводи протяжністю 521,1 км,  каналізаційні мережі та колектори протяжністю 263,8 км, дощова каналізація протяжністю 184,2 км.

Діяльність підприємства, зокрема, і з надання послуг населенню, потребує певних ресурсів. Обсяг використаних ресурсів підприємства у грошовому вимірі для досягнення певної мети — це витрати підприємства. Як відомо, витрати бувають інвестиційні (разові) та поточні. Інвестиційні витрати, чи інвестиції, спрямовуються на створення чи купівлю дохідних активів або соціальних благ. Поточні виробничі та пов’язані з виробництвом витрати — циклічні або безперервні. Вони повторюються з кожним циклом виготовлення продукту (основні матеріали, технологічна енергія, зарплата виробничих робітників і т. п.) або потрібні постійно для управління і підтримування виробничої системи в стані готовності (зарплата управлінського персоналу, орендна плата, амортизація основних засобів та ін.). Поточні витрати формують собівартість продукції і таким чином безпосередньо впливають на величину прибутку — головний показник діяльності підприємства. На рівні підрозділів внутрішньої кооперації, що є центрами витрат і не формують власного прибутку, витрати є основним показником ефективності їх діяльності (у зіставленні з обсягом виготовленої продукції чи виконаної роботи). Пригадаємо, що витрати підприємства, пов’язані з операційною діяльністю, можуть бути різними, тому їх класифікують за низкою ознак, які подані в розділі 1. 

За управління витратами  вивчають й аналізують їх структуру, тобто співвідношення за певними ознаками. Практичне значення мають такі аспекти структури витрат:

• видова (елементна) структура: дає змогу характеризувати виробництво щодо витрат ресурсів (матеріаломістке, капіталомістке, трудомістке виробництво);
• співвідношення прямих і непрямих витрат: характеризує рівень і складність калькулювання;
• співвідношення змінних і постійних витрат: показує частку сукупних витрат на підтримання виробничого потенціалу в стані готовності, а також ступінь реакції прибутку на динаміку обсягу виробництва і продажу. Чим більшою є частка постійних витрат у загальній їх величині, тим більший обсяг виробництва забезпечує його беззбитковість і тим суттєвішою є реакція прибутку на зміну обсягу виробництва і продажу продукції.