Економічна сутність витрат, їх оцінка та види

ВСТУП

При управлінні діяльністю підприємством досить важливим питанням є правильне визначення сутності поняття та розуміння економічного змісту категорії витрати, їхнє місце та функціональну роль у багатоаспектній діяльності підприємства, оскільки розвиток ринкових відносин господарювання, жорстка конкурентна боротьба за ресурси та ринки збуту зумовлюють необхідність підвищення ефективності використання виробничо-економічного потенціалу вітчизняних підприємств та застосування ними управлінського обліку. Це, в свою чергу, зумовлює радикальне переосмислення змісту, методів та інструментарію управління діяльністю підприємства, що найбільшим чином стосується такої ланки діяльності як управління витратами, яка займає одне із найважливіших місць в управлінні підприємством.

Метою даної курсової роботи є комплексний аналіз витрат КП «Івано-Франківськводоекотехпром»: їх теоретичний і практичний розгляд  та напрями ефективного управління ними. Ціллю роботи є пошук резервів і напрямків щодо зменшення витрат підприємства, що призведе до зменшення собівартості наданих послуг та покращення фінансового стану підприємства, їх економічне обґрунтування і визначення їх впливу на загальні показники діяльності.

Для досягнення поставленої  мети необхідно виконати наступні завдання:

• визначити економічну сутність витрат та їх класифікацію;
• дослідити структуру витрат підприємства і фактори, що її визначають;
• визначити специфіку формування собівартості послуг, які надає підприємство;
• розробити планування витрат КП «Івано-Франківськ-водоекотехпром», а також визначити функції і побудову системи управління витратами;
• визначити методику проведення контролю за витратами;
• провести загальний аналіз витрат підприємства, на основі чого зробити висновки.

Об’єктом дослідження  є загальні витрати КП «Івано-Франківськводоекотехпром», що здійснюються в процесі надання  послуг населенню, організаціям та установам міста. Предметом роботи є дослідження аналізу, обліку і контролю за формуванням та здійсненням цих витрат.

Методологічну основу курсової роботи складає системний підхід до визначення витрат, механізм їх аналізу та контролю в процесі діяльності. При виконанні курсової роботи також було використано статистичний, графічний та табличний методи.

При підготовці роботи було використано наукову і навчальну  літературу з питань обліку, аналізу  і контролю в системі управління витратами, наукові праці сучасних фахівців у цій сфері, звітні матеріали по підприємству КП «Івано-Франківськводоекотехпром» за 2007-2009 роки.

Результати, отримані в результаті даного дослідження, можуть бути використані в плануванні фінансової політики підприємства.

Актуальність даної курсової роботи полягає в тому, що науково-обгрунтований  бухгалтерський облік витрат виробництва, що формує інформацію про використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, собівартості послуг  і їх реалізації, а в кінцевому результаті показники ефективності роботи підприємства, в сучасних умовах господарювання має дуже важливе значення. Тому з'ясування сучасної природи витрат діяльності підприємства, обґрунтування теоретичних і методичних положень щодо удосконалення системи їх обліку, аналізу та контролю, а також вивчення напрямків удосконалення бухгалтерського обліку витрат з використанням автоматизованих систем обробки інформації є досить актуальним питанням для дослідження.

В першому розділі курсової роботи ми розглянули економічну сутність витрат діяльності підприємства та їх значення в сучасних умовах господарювання. Другий розділ присвячено організаційно-економічній характеристиці КП «Івано-Франківськводоекотехпром». В третій та четвертій частині курсової роботи закцентовано увагу на розробці системи управління витратами та системи контролю й аналізу за останніми відповідно.

1. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ВИТРАТ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ТА ЇХ ЗНАЧЕННЯ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ

1. Економічна сутність витрат, їх оцінка та види

Трансформування національної економіки, розвиток ринкових відносин господарювання, жорстка конкурентна  боротьба за ресурси та ринки збуту  зумовлюють необхідність підвищення ефективності використання виробничо-економічного потенціалу вітчизняних підприємств та застосування ними управлінського обліку. Це, в свою чергу, зумовлює радикальне переосмислення змісту, методів та інструментарію управління діяльністю підприємства, що найбільшим чином стосується такої ланки діяльності як управління витратами, яка займає одне із найважливіших місць в управлінні підприємством. В таких умовах при управлінні діяльністю важливим є правильно визначити сутність поняття та розуміти економічний зміст категорії витрати, їхнє місце та функціональну роль у багатоаспектній діяльності підприємства [1, с. 24].

Досягнення будь-якої мети, забезпечення кінцевого результату потребує витрат. І об'єктивність суспільного  розвитку, і факти практичної діяльності, і закономірності сучасної дійсності, і логіка пізнання показують, що спочатку мають місце витрати, а потім  результати, пов'язані з цими витратами. З такого порядку і витікає  те надзвичайно особливе місце витрат у життєдіяльності всіх суб'єктів  господарювання.

Висока собівартість продукції  знижує конкурентоспроможність підприємства і примушує керівників шукати причини  й резерви зниження витрат, а роль системи управління витратами при цьому полягає в створенні і забезпеченні найбільш економічного способу виробництва та реалізації продукції. У зв’язку з цим управління витратами стає ключовим чинником у забезпеченні ефективного розвитку підприємства [2, с. 46].

Практика господарювання на українських промислових підприємствах

указує на те, що витрати  сьогодні – суто об’єкт обліку, тоді як ринкові умови вимагають обов’язкового  розгляду їх як об’єкта управління. Розглядаючи витрати в цьому аспекті, першочергово необхідно визначити їхні суть, завдання та роль у забезпеченні ефективності виробничо-господарської діяльності промислового підприємства.

Основний мотив діяльності будь-якого підприємства в ринкових умовах - максимізація прибутку. Можливості реалізації (досягнення) цієї стратегічної мети в багатьох випадках обмежені витратами виробництва і реалізації продукції та попитом на неї. В  таких умовах все більше зростає  роль витрат як невід'ємної та об'єктивної складової виробничо-збутового процесу [6, с. 48].

При зниженні ціни на продукцію  підвищується її конкурентоспроможність і відповідно зростає попит на неї, що призводить до збільшення обсягів реалізації та отримання більшого доходу. Оскільки, ціна продукції складається із сукупних витрат на її виробництво і реалізацію та певної величини прибутку, то відповідно чим нижчі ці витрати, тим вищим буде розмір прибутку та більш ефективною така діяльність. Таким чином, витрати виступають інструментом цінової політики та вимірником ефективності діяльності підприємства, а також їх можна розглядати як інструмент управління прибутком підприємства, оскільки між ними та прибутком існує прямий зв'язок.

Витрати також можуть виступати  важливим важелем у веденні податкової політики, оскільки регулюючи віднесення витрат до складу тих, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток, підприємство змінює базу оподаткування та величину витрат на сплату податків [4, с. 6-8].

Оскільки витрати виступають основним обмежувальним чинником прибутку і одночасно визначальним фактором, що впливає на обсяг реалізації, то прийняття управлінських рішень неможливе без аналізу вже понесених підприємством витрат і планування їх величини на перспективу. Таким чином, витрати виступають об'єктом управління. Кожне підприємство повинно обирати таку політику управління витратами, яка була б орієнтована на його

стратегію розвитку [6, с. 13].

Поряд із вищенаведеним, витрати  мають також суспільно-економічне значення, яке полягає в їх відображенні у виготовлюваній підприємством  суспільно-корисній продукції, виходячи із потреб ринку. Підприємство, споживаючи певні види ресурсів (матеріальні, трудові, енергетичні та ін.) виготовляє певну продукцію з метою задоволення потреб суспільства, створюючи при цьому додаткову вартість у вигляді прибутку, тобто отримує від виготовлення та реалізації такої продукції певний економічний ефект.

Оскільки, всі види діяльності тісно пов'язані між собою і  не можуть існувати відокремлено один від одного в межах одного підприємства, тобто, виробництво, управління, маркетинг, фінанси та ін. види діяльності відіграють свою роль у створенні конкурентних переваг. Тому витрати є багатоплановою категорією з точки зору різних сфер діяльності підприємства, яку неможливо розглядати без розуміння їх сутності та місця з позицій різних наук. Водночас витрати мають свої особливості формування і конкретно характеризують процеси, що відбуваються у виробничо-господарській діяльності підприємства.

Система управління витратами  є підсистемою системи управління діяльністю підприємства і звичайно ж тісно взаємодіє з іншими підсистемами діяльності, до яких слід віднести управління матеріально-технічним забезпеченням, виробництвом, збутом, прибутком тощо. Управління витратами повинно здійснюватись з використанням системного підходу, тобто розглядатись як певна складова єдиної системи (управління підприємством в цілому) і бути у взаємоузгодженості з іншими складовими системи з метою підвищення ефективності загального управління. При всьому розмаїтті трактувань економічної сутності категорії «витрати» їх можна згрупувати у дві великі групи – трактування витрат із точки зору економічної теорії або бухгалтерського обліку, які суттєво різняться між собою. Визначення з економічної точки зору повніше розкривають власне економічний зміст категорії, а з бухгалтерської – економічні наслідки здійснення витрат після закінчення виробничого процесу [9, с. 15].

Щодо економічної сутності витрат, то деякі сучасні автори трактують їх

наступним чином.

Витрати відображають вартість ресурсів, що використовуються в процесі

діяльності підприємства з виробництва продукції, виконання  робіт і здійснення послуг [6, с. 4].

Витрати — це трата енергії  і тільки енергії, у тому числі  інтелектуальної і фізичної енергії  людини. На практиці ці витрати виявляються  у вигляді цілеспрямованого й упорядкованого руху і використання деяких обмежених ресурсів: капіталовкладень, основних і оборотних фондів, природних багатств [12, с. 12].

Витрати характеризують у  грошовому виразі обсяг ресурсів на визначений період, використаних на виробництво та збут продукції, і трансформуються у собівартість продукції, робіт і послуг. При цьому у витрати на виробництво і реалізацію продукції включаються передвиробничі витрати, виробничі витрати, безпосередньо пов’язані з виконанням технологічних операцій, обслуговуванням і експлуатацією виробничого устаткування і машин, керуванням виробництвом і управлінські та комерційні витрати, пов'язані з загальним, адміністративним управлінням і збутом продукції.

З точки зору бухгалтерського  обліку витратами визнаються або  зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводять до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення власного капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками) за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені [14, с. 59]. Дане визначення, наведене в П(С)БО №1, найбільш імпонує сучасним дослідникам, оскільки більше характеризує наслідки збільшення витрат, ніж їхню економічну сутність. Тобто це визначення передає зміст витрат діяльності, які відображаються у Звіті про фінансові результати, але не виражає сутності категорії «витрати виробництва» на рівні виробничого процесу, оскільки відпуск сировини і матеріалів у виробництво не супроводжується зміною розміру ані активів, ані пасивів підприємства, а призводить до змін у структурі активів підприємства.

Трактування категорії «витрати»  об’єднано у дві великі групи  – з точки зору економічної  теорії та з точки зору бухгалтерського  обліку – не лише за сутністю. Кожну групу поєднує також час виникнення витрат та мета формування інформації про них. Так, часом виникнення «витрат першої групи» можна вважати момент реального споживання ресурсів, виконаних робіт чи послуг, який супроводжується зазвичай відтоком коштів із підприємства. «Витрати другої групи» настають у момент документально оформленого факту зменшення активів або збільшення зобов’язань, причому витрачання грошових коштів підприємства витратами не вважається [21].