Аналіз фінансового стану ПАТ «Чернігівська кондитерська фабрика «Стріла»

 

 

 

Рисунок 4.1 – Діаграма коефіцієнтів рентабельності

 

Виходячи з даних, наведених на рисунку 4.1., можна однозначно сказати про динаміку показників рентабельності. Так можна спостерігати спад показників рентабельності активів, рентабельності власного капіталу, чистої рентабельності реалізованої продукції. В основному спад цих показників можна пояснити спадом розміру чистого прибутку на кінець періоду в порівнянні з початком звітного періоду. Таким чином , слід зазначити, що на підприємстві стали менш ефективно використовувати активи та власний капітал.

Також спостерігається тенденція зменшення решти показників рентабельності. Так, зменшення показника валової рентабельності реалізованої продукції говорить про те, що на підприємстві є певні проблеми з політикою ціноутворення і ефективністю виробничої діяльності. Відбувається також зменшення і показника операційної рентабельності реалізованої продукції. Це зменшення можна пояснити тим , що показник операційного  прибутку зростає меншими темпами росту ніж зростає виручка від реалізації. При аналізі коефіцієнтів рентабельності найбільше поширення набула факторна модель фірми «DuPont» (див. рисунок 4.2), основною задачею якої було визначити фактори, які впливають на ефективність роботи підприємства і оцінити цей вплив.

Рисунок 4.2 – Схема факторного аналізу фірми “DuPont»

 

В основу наданої схеми аналізу лягла наступна модель:

 (4.11)

RЕ ( пп ) =  446/31557 = 0,014;

RЕ ( зп )=4/27906 = 0,00014

 де  RO – ресурсовіддача; FD – коефіцієнт фінансової залежності.

 

 (4.12)

Ro ( пп ) = 46173/44947 = 1,03;

Ro ( зп ) = 43807/44677 =0,98.

 

 (4.13)

Fd ( пп ) = 44947/31557 = 1,42;

Fd ( зп ) = 44677/27906= 1,6.

 

                                     (4.14)

Rn ( пп ) = 446/46173= 0,0096;

Rn ( зп ) = 4/43807= 0,00009.

Значимість даних показників пояснюється тим, що вони узагальнюють найважливіші сторони фінансово-господарської діяльності підприємства:

RN – узагальнює звіт про фінансові результати;

RO – актив балансу і ефективність його використання;

FD – пасив балансу і оптимальність його структури.

Для проведення факторного аналізу можна використати різні засоби. Найбільш простий – це метод ланцюгових підстановок.

Загальну зміну рентабельності власного капіталу можна визначити за формулою:   

                                                                      (4.15)

 

Re = 0,00014 -0,014 = -0,00138;

Вплив на зміну коефіцієнта рентабельності власного капіталу зміни показника чистої рентабельності продаж:

 

 (4.16)

 

Re ( Rn ) = (0,00009-0,0096)*1,03*0,98=-0,0096.

Зміну коефіцієнта рентабельності власного капіталу за рахунок зміни показника ресурсовіддачі:

 (4.17)

 

Re ( Ro ) =0,00009*1,42*(0,98-1,03) = 0,000006.

Зміну коефіцієнта рентабельності власного капіталу за рахунок зміни коефіцієнта фінансової залежності:

 (4.18)

 

Re ( Fd ) = 0,00009*0,98*(1,6-1,42) = -0,000016

Таким чином, загальна зміна рентабельності власного капіталу за рахунок факторів:

 ( 4.19)

Re = -0,0096+(-0,000006)+0,0000016 = -0,0096.

(Примітка: Індекси “1» і “0» біля показників – відповідно рівень звітного і попереднього періодів)

Вплив факторів на зміну показника рентабельності власного капіталу можна узагальнити в таблицю 4.2.

 

Таблиця 4.2 – Фактори впливу на рентабельність власного капіталу

Показники	Вплив
Чиста рентабельність продажу	-0,0096
Ресурсовіддача	-0,000006
Коефіцієнт фінансової залежності	0,0000016
Всього (Зміна коеф. рентабельності власного капіталу)	-0,0096

 

Таким чином, наприкінці звітного періоду в порівнянні з початком періоду спостерігається спад показника рентабельності власного на 0,0096. Такий спад відбувся внаслідок зменшення ресурсовіддачі та чистої рентабельності продажу (це призвело до спаду рентабельності власного капіталу. Також на рентабельність власного капіталу вплинув коефіцієнт фінансової залежності, однак він вплинув на зменшення рентабельності власного капіталу. Отже, найбільший вплив на спад коефіцієнта рентабельності власного капіталу має ресурсовіддача.

Для власників підприємства дуже важливо, щоб з часом зростала ефективність  використання інвестованого ними капіталу і щоб рентабельність власних коштів була вищою за альтернативне вкладання капіталу в акції інших підприємств. Проте, виходячи з наведених розрахунків, можна зробити висновок, що рентабельність власного капіталу дуже низька. Показник не буде приваблювати інвесторів до даного підприємства, тому що їм буде вигідніше вкладати кошти в акції інших підприємств, або тримати на банківському рахунку і отримувати відсотки.

 

5. Оцінка ділової активності підприємства

 

Ділова активність підприємства проявляється в динамічності його розвитку, досягненні поставлених цілей, ефективному використанні економічного потенціалу, розширенні ринків збуту.

Ділову активність можна оцінити на якісному і кількісному рівні.

Для оцінки рівня ефективності використання ресурсів підприємства, як правило, використовують різні показники обіговості. Ці показники мають важливе значення для оцінки фінансового положення підприємства, оскільки швидкість обігу засобів  спричиняє безпосередній вплив на платоспроможність фірми, а також може відображати підвищення виробничо-технічного потенціалу фірми.

На практиці набули поширення наступні показники ділової активності:

1. Ресурсовіддача (RO) або коефіцієнт обіговості активів – характеризує, наскільки ефективно використовуються активи підприємства незалежно від джерел їх формування:

 (5.1)

 

Ro ( пп ) = 46173/44947 = 1,03;

Ro ( зп ) = 43807/44677 = 0,98.

2. Коефіцієнт обіговості дебіторської заборгованості ( ) – характеризує, скільки в середньому разів за звітний період дебіторська заборгованість перетворюється в грошові кошти:

 (5.2)

К о.д.з. = ВР (ф.2 стр. 010)/(Д (ф.1 стр160 - 210 )

де, Д - дебіторська заборгованість

На початок 2012 року:

К о.д.з.=55464/(5429-1845)=15,48

На кінець 2012 року:

К о.д.з. = 50852/(6272-2024)=11,97

Тобто, 15,48 разів за звітний період дебіторська заборгованість перетворювалась в грошові кошти станом на початок 2012 року. В кінці 2012 року цей показник складав 11,97. Чим більша кількість оборотів, тим швидше підприємство одержує плату від своїх дебіторів. Зменшення показника є негативною тенденцією.

Середній період погашення дебіторської заборгованості показує розрахункову кількість днів для погашення кредиту, взятого дебіторами (строк кредиту), розраховується за формулою:

Т дз. = 360/ К о.д.з 

На початок 2012 року:                                                                                               

Т дз. = 360/ 15,48=23 (дн.)

Тобто, в середньому кожні 23 дні підприємство отримувало плату за реалізовану продукцію від своїх дебіторів.

На кінець 2012 року:

Т дз. = 360/11,97=30 (дн.)

Тобто, в середньому кожні 30 дні підприємство отримувало плату за реалізовану продукцію від своїх дебіторів станом на кінець 2012 року.  Спостерігається значне погіршення ситуації з отриманням плати за реалізовану продукцію.

3. Коефіцієнт обіговості кредиторської заборгованості ( ) – показує, скільки в середньому разів за звітний період обертається кредиторська заборгованість:

(5.3) 

Обіговість кредиторської заборгованості показує, скільки оборотів необхідно підприємству для оплати наявної заборгованості, розраховується за формулою:

К о.к.з. = СРП(ф.2 стр. 40 р.3  )/ К ( ф.1 стр. 620 р.3)                                                                                                                                 

де,  К  - кредиторська заборгованість

На початок 2012 року:

К о.к.з. =39385/12228=3,22

На кінець 2012 року:

К о.к.з. =37269/15586=2,39

Тобто, 3,22 оборотів грошових коштів  необхідно підприємству для оплати наявної заборгованості на початку 2012року. В кінці 2012 року цей показник склав 2,39.

Середній період погашення кредиторської заборгованості показує розрахункову кількість днів для погашення кредиту, отриманого від постачальників, розраховується за формулою:

На початок 2012 року:

Т к.з. = 360/ К о.к.з. = 360/3,22=111,8 (дн.) 

На кінець 2012року: 

Т к.з. = 360/ К о.к.з. = 360/2,39=150,6 (дн.)                                              

Тобто, в середньому кожні 111 днів підприємство розраховувалося зі своїми кредиторами станом на початок 2012 року. В кінці 2012 року цей показник став 150 днів.

На підприємстві термін погашення кредиторської заборгованості (111  днів на початок періоду і 150 днів на кінець періоду) значно більший ніж дебіторської (23 дні на початок періоду і 30 днів на кінець періоду), що свідчить про погіршення  фінансового стану підприємства.

4. Коефіцієнт обіговості запасів ( ) – характеризує ефективність управління запасами:

 (5.4)

 

К ( пп ) = 39385/(2769+831+1061) = 8,45;

К ( зп ) = 37269/(2189+1096+1426) = 7,91.

Тривалість = 360 / 4,6 = 42,6;

Тривалість = 360 / 6,96 = 45,51.

5. Коефіцієнт обіговості основних засобів (або фондовіддача) ( ) - характеризує ефективність використання основних засобів:

 (5.5)

К ( пп ) = 39385/27582 = 1,43;

К ( зп ) = 37269/29288 = 1,28.

Тривалість обігу = 360 / 4,86 = 251,75;

Тривалість обігу = 360 / 7,54 = 281,25.

Як і для коефіцієнтів рентабельності, так і для показників ділової активності не існує абсолютних нормативних значень, тому що ці показники різко коливаються за галузями. Позитивною тенденцією вважається збільшення цих показників в динаміці.

 

Таблиця 5.1. – Динаміка показників ділової активності

№ п/п	Показник	Попередній рік	Звітний рік	Темп, %
1.	Коефіцієнт обіговості активів	1,03	0,98	95
2.	Коефіцієнт обіговості дебіторської заборгованості	15,48	11,97	77
3.	Коефіцієнт обіговості кредиторської заборгованості	3,22	2,39	74
4.	Коефіцієнт обіговості запасів	8,45	7,91	94
5.	Коефіцієнт обіговості основних засобів	1,43	1,28	89

 

Як бачимо з даних таблиці 5.1. спостерігається тенденція , за якою всі відповідні показники зменшуються. Це говорить про те, що на підприємстві зменшується ефективність використання всіх ресурсів, які є в розпорядженні підприємства. Це свідчить про зменшення виробництва, що підтверджується даними форми №2, за якими виручка підприємства на кінець звітного періоду зменшилася на 9% в порівнянні з даним показником на початок періоду. Відповідно, так як зменшилася виручка від реалізації, спостерігається і зменшення дебіторської заборгованості.

 Також  спостерігається зменшення обігу кредиторської заборгованості, тобто підприємство розраховується з своїми кредиторами швидше наприкінці ніж на початку звітного періоду. В цілому, спостерігається ситуація, за якої дебіторська заборгованість погашається  швидше, ніж кредиторська, тобто у підприємства є кошти для здійснення розрахунків з кредиторами, що означає, що підприємство може використовувати заборговані кошти для фінансування закупівлі сировини, матеріалів та інших цілей. Це означає, що у підприємства налагоджена робота фінансових менеджерів, які контролюють як розміри дебіторської заборгованості так і розміри кредиторської заборгованості.