Аналіз фінансового стану ПАТ «Чернігівська кондитерська фабрика «Стріла»

  ; ; ;   

Згрупований баланс для оцінки його ліквідності має такий вигляд (дивись таблицю 3.1).

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 3.1 – Аналіз ліквідності балансу

Актив	На початок періоду	На кінець періоду	Пасив	На початок періоду	На кінець періоду
1. Найбільш  ліквідні активи (А1)	25	28	1. Найбільш  термінові зобов’язання (П1)	7129	10108
2. Активи, що швидко реалізуються (А2)	8074	9139	2. Короткострокові  пасиви (П2)	5099	5478
3. Активи, що реалізуються повільно (А3)	5657	5105	3.Довгострокові  пасиви (П3)	1000	1000
4. Активи, що реалізуються важко (А4)	31191	30405	4. Постійні  пасиви (П4)	31719	28091
Баланс	44947	44677	Баланс	44947	44677

 

Ліквідність балансу за станом на початок звітного року характеризується: А1<П1; A2>П2; A3>П3; A4<П4. А на кінець: А1<П1;A>П2; A3>П3; A4>П4.

Порівнявши найбільш ліквідні активи з найбільш терміновими зобов’язаннями, може прийти до висновку,що не на початок, не на кінець звітного періоду підприємство не зможе розрахуватись за зобов’язаннями, тобто у даного підприємства немає ліквідних активів, а точніше вони є, але їх дуже мало.

Спостерігається позитивна ситуація і з показником поточної ліквідності. Виконується умова А2>П2 як на початку так і наприкінці звітного періоду. Тобто активів підприємства, що реалізовуються швидко вистачає на покриття короткострокових пасивів.

Порівняння активів, які повільно реалізуються, з довгостроковими пасивами відображає перспективну ліквідність, тобто прогноз надходжень в майбутньому буде покривати виплати за довгостроковими зобов’язаннями. Ця ситуація спостерігається як на початку так і наприкінці звітного періоду.

Аналізуючи нерівність А4<П4, можна зробити наступні висновки: на початку звітного періоду ця нерівність не виконується, тобто у підприємства не було навіть певних мінімальних умов фінансової стійкості. І на кінець звітного періоду спостерігається зменшення власних оборотних коштів, що не забезпечує виконання даної нерівності.

Тобто головною проблемою даного підприємства є розбіжності в строках платежів по зобов’язанням зі строками надходжень, грошові потоки не збалансовані в часі. Також проблемою є те, що у підприємства незначна кількість ліквідних активів, що негативно впливає на ліквідність підприємства.

Більш детальний аналіз ліквідності підприємства проводиться на основі фінансових коефіцієнтів.

1. Коефіцієнт поточної ліквідності (Кпл) – характеризує достатність обігових активів для задоволення поточних зобов’язань. Відповідно до загально прийнятних стандартів, вважається, що цей показник повинен знаходитися в межах від одиниці до двох:

 (3.1)

 

Як видно з розрахунку, на початку звітного періоду  у підприємства були кращі справи зі своєчасним розрахунком за своїми зобов’язаннями, але вже на кінець періоду ці проблеми збільшились і коефіцієнт перестав відповідати нормативному значенню.

2. Коефіцієнт швидкої ліквідності (Кшл) – характеризує можливість погашення фірмою короткострокових зобов`язань поточними активами за відрахуванням запасів. Вважається, що цей показник повинен знаходитися в межах 0,7-0,8.

 (3.2)

Значення цього показника говорить про високу очікувану платоспроможність підприємства на період. Він повинен бути у межах 0,7-0,8, ми бачимо, що наш показник на початку року дорівнював 0,74 і зменшився до 0,5. Це говорить про те, що на початок року підприємство на одну гривню заборгованості мало 0,74 гривні ліквідних активів, а на кінець – 0,61 гривні. Як видно з розрахунків даний коефіцієнт спочатку відповідав нормативним значенням, проте, спостерігається негативна тенденція в зміні даного показника.

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал) – показує, яка частка поточних зобов`язань може бути погашена миттєво. Теоретичне значення повинне бути не менш 0,2-0,25.

 (3.3)

 

(Примітка: * – витрати майбутніх періодів, які будуть використані продовж 12 місяців від дати балансу; ** – доходи майбутніх періодів, які будуть погашені впродовж 12 місяців від дати балансу).

;

.

Виходячи зі значень, отриманих при розрахунку коефіцієнта абсолютної ліквідності, можна зробити висновок, що підприємство не в змозі погасити найближчим часом  свої короткострокові зобов'язання. Отримані результати не відповідають нормативним значенням і спостерігається зменшення даного показника.

 

 

Рисунок 3.1 – Діаграма коефіцієнтів ліквідності

 

Таким чином, провівши аналіз ліквідності підприємства, можна дійти таких висновків: на початку звітного періоду  у підприємства були кращі справи зі своєчасним розрахунком за своїми зобов’язаннями, але вже на кінець періоду ці проблеми збільшились і коефіцієнт поточної ліквідності не відповідає нормативному значенню.

Значення показника швидкої ліквідності говорить про високу очікувану платоспроможність підприємства на період. Він повинен бути у межах 0,7-0,8, ми бачимо, що наш показник на початку року дорівнював 0,74 і зменшився до 0,5. Це говорить про те, що на початок року підприємство на одну гривню заборгованості мало 0,74 гривні ліквідних активів, а на кінець – 0,61 гривні. Як видно з розрахунків даний коефіцієнт спочатку відповідав нормативним значенням, проте, спостерігається негативна тенденція в зміні даного показника.

Виходячи зі значень, отриманих при розрахунку коефіцієнта абсолютної ліквідності, можна зробити висновок, що підприємство не в змозі погасити найближчим часом  свої короткострокові зобов'язання. Отримані результати не відповідають нормативним значенням і спостерігається зменшення даного показника.

 

Якщо подивитися на рисунок 3.1., то можна дійти висновку, що і нормативи за коефіцієнтами ліквідності підприємство також не виконує. Таким чином, підприємство є не ліквідним, ситуація залишається доволі складною. Не ліквідність даного підприємства можливо є причиною того, що підприємство в основному користується лише короткостроковими позичками, хоча довгострокові позички є більш вигідними для підприємства. Просто кредитори не надаватимуть довгострокові кредити підприємству, фінансовий стан якого незадовільний. І це логічно.

 

4. Факторний аналіз рентабельності підприємства

 

Рентабельність – це показник, що характеризує економічну ефективність.

Існує багато коефіцієнтів рентабельності, які використовуються в залежності від характеру оцінки ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства, що в свою чергу, визначає вибір оціночного показника (прибутку). Це може бути чотири різних показники:

• валовий прибуток (стр. 050 ф.№2)
• операційний прибуток (стр.100 ф.№2)
• прибуток до оподаткування (стр.170 ф.№2)
• чистий прибуток (стр.220 ф.№2)

В залежності від того, з чим порівнюється обраний показник прибутку, розрізняють дві групи коефіцієнтів рентабельності:

1. рентабельність капіталу;
2. рентабельність продаж.

До першої групи відносять:

1. Рентабельність активів (Ra) – характеризує, наскільки ефективно підприємство використовує свої активи для отримання прибутку.

 (4.1)

Цей показник важливий насамперед для інвесторів.

2. Рентабельність власного капіталу (RE) – характеризує, наскільки ефективно підприємство використовує власний капітал.

 (4.2)

Цей показник важливий насамперед для власників.

                                                                                                                                 

До другої групи входять:

1. Валова рентабельність реалізованої продукції (RG) – характеризує ефективність виробничої діяльності, а також ефективність політики ціноутворення.

 (4.3)

2. Операційна рентабельність реалізованої продукції (Rо) – показує рентабельність підприємства після відрахування витрат на виробництво та збут товарів, тобто затрат , які не відносяться до операційної діяльності.

Якщо, наприклад, валова рентабельність не змінюється, а операційна в динаміці – зменшується, то це може свідчити про збільшення адміністративних та збутових видатків.

 (4.4)

3. Чиста рентабельність  реалізованої продукції (RN) – характеризує повний вплив структури капіталу і фінансування підприємства на його рентабельність.

Якщо операційна рентабельність не змінюється, а чиста рентабельність зменшується, це може свідчити про збільшення фінансових видатків, отримання збитків від участі в капіталі інших підприємств або про підвищення суми податкових платежів, що сплачує підприємство.

 (4.5)

Для оцінки рентабельності не існує абсолютних загальноприйнятих значень тому, що ці показники різко коливаються за галузями. Але ріст показників рентабельності в динаміці є позитивною тенденцією.

Рентабельність продажу або норма чистого прибутку показує, який прибуток з однієї гривні продажу отримує підприємство.

,                                                 (4.6)

де ЧП – чистий прибуток;

     ВР – виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Чиста рентабельність  реалізованої продукції RN

З розрахунку бачимо, що підприємство як на початку так і в кінці 2012 р. отримало прибуток. Даний коефіцієнт показує, що з кожної гривні продажу підприємство отримало  0,97 коп. прибутку  на початку і 0,000091 коп. в кінці 2012 року.

Рентабельність активів характеризує наскільки активно підприємство використовує свої активи для отримання прибутку, тобто показує який прибуток приносить кожна гривня, вкладена в активи підприємства.

,     (4.7)

де ЧП – чистий прибуток;

Ап.п – активи на початок періоду;

Ак.п – активи на кінець періоду.

 

;

.

З розрахунку бачимо, що прибуток з кожної гривні на початку року склав 0,25 коп., в кінці року становить 0,0022 коп. Тобто активи підприємства є рентабельними. З розрахунку видно, що кожна гривня, вкладена в активи підприємства працює з прибутком – 0,25 коп. та 0,0022 коп. відповідно.

Рентабельність капіталу характеризує ефективність використання підприємством власного капіталу.

,            (4.8)

де ЧП – чистий прибуток;

Ап.п –власний капітал на початок періоду;

Ак.п – активи на кінець періоду.

На початку та наприкінці 2012 року власний капітал підприємства використовувався з прибутком. Наприкінці 2012 року прибуток зменшився, що вказує на негативну тенденцію.

Частка прибутку з власного капіталу, вкладеного в підприємство його власниками на початку 2012 року складає 0,34 %.  Це невисокий рівень рентабельності власного капіталу. Наприкінці 2012 року цей показник ще менший.

Валова рентабельність реалізованої продукції RG

                                      (4.9)

Операційна рентабельність реалізованої продукції RO

                                      (4.10)

Заносимо результати обчислень у таблицю 4.1

 

Таблиця 4.1 – Розрахунок показників рентабельності

Показники	Рівень показника
	Початок періоду	Кінець періоду	Зміна
	0,0025	0,000022	-0,0025
	0,0034	0,000034	-0,0034
RG	0,15	0,15	-
RO	0,025	0,02	-0,005
	0,0097	0,000091	-0,0096