Аналіз ефективності лізингових операцій ТОВ «Гарчик»

Результатом роботи лізингової компанії, і показником ефективності застосування лізингових операцій для підприємства - є виключення перерахованих вище ризиків, а також додаткове скорочення його витрат і збитків.

Таким чином лізингова угода  розробляється з урахуванням  специфічних особливостей орендаря (ТОВ «Гарчик»), і дозволяє переборювати його фінансові обмеження, сприяючи тим самим, його більшій мобільності при інвестиційному і фінансовому плануванні.

В нашій роботі для ТОВ «Гарчик», шляхом розрахунків фінансової ефективності даного підприємства, був обраний вид прискореного фінансового лізингу з дегресивними виплатами, при якому загальна сума лізингових витрат ТОВ „Гарчик” становитиме 118708 грн., термін дії триватиме три роки, лізингові внески - щомісячні, і за умовами лізингового контракту вони поступово зменшуються. Після завершення дії угоди право власності на устаткування переходить до ТОВ „Гарчик”.

У лізингові платежі включаються: амортизація лізингового майна  за весь термін дії договору лізингу, компенсація плати лизингодателя  за використані їм позикові засоби, комісійну винагороду, плату за додаткові  послуги лизингодателя, передбачені договором лізингу. Лізингові платежі сплачуються у виді окремих внесків, або можуть здійснюватися в компенсаційній формі (послугами лізингоотримувача - ТОВ “Гарчик” ) ,а також у змішаній формі.

На основі проведених розрахунків  можемо зробити висновки про те, що при лізингу, ТОВ «Гарчик», як орендар, може використовувати більше виробничих потужностей, ніж при покупці того ж активу, тому що тимчасово вивільнені фінансові ресурси підприємство може використовувати на інші цілі.

Крім перерахованого, ТОВ «Гарчик» має ряд переваг в обліку орендованого майна. Тобто кошти на сплату лізингових платежів формуються до утворення оподатковуваного прибутку, і лізинг не збільшує борг в балансі орендаря і не торкається співвідношень власних і позикових засобів, тому що облік і амортизація лізингового майна виробляється на балансі лізингодавця.

Якщо відзначити ефективність проведення лізингових операцій для лізингової компанії, то серед переваг можна зазначити істотні податкові пільги на передане в лізинг майно, яке лизингодавець може використовувати в невиробничих цілях, досить великий прибуток від використання прискореної амортизації предмета лізингу, після повернення його ліквідаційної вартості. Зокрема інвестиції у формі майна, на відміну від грошового кредиту, знижують ризик неповернення засобів, тому що лизингодавець зберігає право власності на передане в лізинг майно.

Переваги лізингу для продавця лізингового майна полягають  в одержанні додаткових можливостей  збуту своєї продукції, і гарантії зниження ризика, тому що лизингодавець бере на себе ризик повернення вартості майна через лізингові платежі.

Для визначення напрямів та способів підвищення ефективності використання лізингових операцій на підприємстві, необхідно перш за все зазначити причини та недоліки, за наявності яких гальмується цей розвиток. Такими причинами є: недосконалість принципів бухгалтерського обліку (відсутність трактування лізингу як довгострокового фінансового вкладення для лізингодавця і довгострокового боргового зобов'язання для лізингоотримувача); нерозвиненість арбітражного процесуального Кодексу у відношенні норм захисту прав власності ; штучне вирівнювання лізингу в правах з іншими видами угод у податковому законодавстві, що приводить до його недостатньої ефективності; погіршення умов для окупності інвестиційних проектів (скорочення прибутку і фондів амортизації підприємств-головних джерел лізингових платежів ); слабка державна підтримка лізингу

Відповідно до мети нашої  роботи , узагальнюючи все вищезазначене, можна сформулювати наступні висновки і надати такі рекомендації, щодо перспективи  подальшого розвитку і підвищенню эфективности використання лізингових операцій на підприємстві:

• необхідно спеціально вивчати можливості лізингу в залученні інвестицій при проведенні конверсії підприємств ;
• створювати спеціальні фонди підтримки лізингу й організовувати міжнародні конференції по лізингу ;
• встановлювати податкові пільги, що звільняють лізингові компанії від податку на прибуток, одержуваний від реалізації лізингових договорів з терміном дії більш трьох років;
• звільняти лізингові компанії від податку на додану вартість (ПДВ) по деяких видах устаткування; використовувати досвід Європейської асоціації лізингових компаній.

Що стосується умов, які  будуть сприяти подальшому розвиткові, і підвищенню рівня ефективности лізингових операцій на макроекономічному рівні, то слід зазначити такі вимоги:

1) Необхідно створити  умови, що гарантують стійкий розвиток малого і середнього бізнесу. Малий і середній бізнес здатні спожити більшу кількість лізингових послуг, тому що, по-перше, він не володіє великими фінансовими можливостями і , по-друге, завдяки нечисленності персоналу, має більшу гнучкість для реагування на зміни кон'юнктури ринку.

2) Варто провести інтеграцію  банківський і промисловий сектори  економіки. Тобто зацікавити банки  в розвитку не тільки торговельного,  але і промислового капіталу. Варто активно розвивати холдингову  систему.

3) Необхідно створити  умови вільної конкуренції, при якій виробники змушені шукати нові способи збуту виробленої дорогої продукції, щоб вижити на ринку.

Лізинг має економічний  сенс тільки тоді, коли він економічно вигідний і для лизинодавця, і  для лизингоотримувача. Регулюючи  ці стосунки, а також шляхом введення в дію режиму прискореної аммортизации, держава може досить ефективно регулювати інвестиції і лізинг.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України “Про лізинг” від 16.12.97 р.

2. Закон України “Про оренду Державного і комунального майна” .- Галицькі контракти, № 15, 1998.- 21-29 с.
3. Постановление от 19 августа 1994 г. N 967 "Об использовании механизма ускоренной амортизации и переоценке основных фондов" (с изм. и доп. от 1 мая 1996 г.)
4. Письмо МФ от 10 декабря 1990 г. N 136 "О единых нормах амортизационных отчислений на полное восстановление основных фондов народного хозяйства "
5. Положение “О порядке начисления амортизационных отчислений по основным фондам в народном хозяйстве” Утв. Минфином Украины, Госкомстатом от 29 декабря 1990 г. N ВГ-21-Д/144/17-24/4-73)
6. Волков Н.Г. Комментарий к закону от 29 октября 2000 г. № 164-ФЗ “О лизинге” / Главбух 2000г.- № 22, с. 21-29.
7. "Аспекты лизинга: бухгалтерский, валютный и инвестиционный",- М.: ИСТ-Сервис, 1998 г. - 64с.

8. Балабанов И.Т. «Основы финансового менеджмента». – М.: Финансы и статистика. 1994 г. - с.37-49.

9. Беренс В., Хавранек П.М. Руководство по оценке эффективности инвестиций. М.: «Инфра-М», 1995 г. –с.326.
10. Балтус Л., Майджер Б. Школа европейского лизинга // Лизинг-ревю, 1999г, май, №1., с. 5.
11. Бочаров В.В. Финансово-кредитные методы регулирования рынка инвестиций. – М.: Финансы и статистика, 1997 г. - с. 54.
12. Бородулин В. Лизинг в современной экономике. Экономическое процветание напрокат // Коммерсает-DAILY, 1998, 24 апреля, № 79, с. 12.
13. Букато В.И., Лапидус М.X. Финансово-кредитный механизм и банковские операции. –М.: Финансы, 1991 г. - 120 с.
14. Бенедиктова В.И. Посреднические услуги коммерческих банков. –М.: 1996 , с.117-120.
15. Быкова С., Проблемы развития лизинговых операций коммерческих банков / Финансовая газета, 2000г., № 24, с 28.
16. Васильев Н.М., Катырин С.Н., Лепе Л.Н. “Лизинг как механизм развития инвестиций и предпринимательства”,-Киев: Центр международного частного предпринимательства CIPE, 2001 г.- 228с.
17. Вилкова Н. Международный финансовый лизинг // Экономика и жизнь, 1999, № 20, с. 42.
18. Газман В. Лизинг нуждается в поддержке государства // Финансовые известия, 1999, II июля, №70, с. 44-51.
19. Газман В.Д. Лизинг. Теория, практика, комментарии. Москва. Правовая культура. 1999 г.- с.22.
20. Голощапов В. Лизинг обречен на успех, но мешают налоговые проблемы // Экономика и жизнь, 1999, № 8, с. 3.
21. Газман В.Д. “Рынок лизинговых услуг”,- Москва: Фонд “Правовая культура”, 2001г. - 376 с.
22. В.А. Горемыкин “Лизинг: Практическое учебно-справочное пособие”,– М.: Инфра-М, 1999г. - 241с.
23. Гехт Л.И. Практика лизинга. – М., 1996 г. – с. 71-175.

24. Грідчина  М.В. Фінанси. Навчальний посібник. К.: Уфімб, 1999 г. – 64 с.

25. Загородній  А.Г. та ін. Фінансовий словник (А.Г.Загородній, Г.Л., Вознюк Т.С., Смовженко за вид. випр. та доп. – К.: Знання, 2000г. – 587 с.

26. Золотогоров В.Г. Энциклопедический словарь по экономике. Мн.: Полымя. –1997 г. –с.508.
27. Индрисов А.Б., Карышев С.В., Постников А.В. Стратегическое планирование и анализ эффективности инвестиций. М.: « Филинь» – 1996 г. –с. 415.

28. Карп  М. Финансовый лизинг на предприятии. М.: ЮНИТИ, 1998 г. – 119 с.

29. Ковалев В. Курс финансовых вичислений. М.: ФиС, 1999 г. – 328 с.

30. Кравченко В. Місцеві фінанси України. Навчальний посібник. К.: 1999 г.-с.76-80.

31. Кузина  Е. Финансовые результаты предприятия. М.: Приор, 1999 г.– 64с.

32. Кибатова Е.В. Лизинг: понятие, правовое регулирование, международная унификация.–М.: Наука, 1991 г. –с. 215-270.
33. Комаров В.Ф. Аренда. Лизинг. Фирменный сервис. – М., 1991г. – с.41-86.
34. Кулешов А. Существует ли в Украине"финансовый лизинг"? // Экономика и жизнь (Киевский выпуск). 1999, №10, с. 12.
35. Ларіонова Л. Лізинг і ринкові умови в Україні // Фінанси України – № 7 – 1998 г. -с.45-66.
36. Лизинг на малых предприятиях. Под ред. В. Штерна, Ю. Гладикова. – М.: Украинская ассоциация развития малого предпринимательства. Украинская лизинговая компания,1999 г.-с. 7.
37. Методика оцінки вартості об’єктів приватизації та оренди. // Галицькі контракти. – 1994. – №2. – с.8-20.
38. Малышенко К. Проблемы эффективности лизинга в Украине // Хозяйственное право – №5. – 1998г.- с.200-221.

39. Нікбахт Е., Гроппеллі Н. Фінанси. – К.: “ВИК”, “Глобус”, 1993 г.- 365 с.

40. Общая теория финансов / Под ред. Дробозина  Л.А. м.: ЮНИТИ, 1995 г.– 294с.

41. Овчаренко Е. Финансово-экономические расчеты  в Excel. М.: Филинь. 1990г. – 328 с.

42. Опарін  В.М. Фінанси (загальна теорія). К.: 1999 р. – 179 с.