Аналіз ефективності лізингових операцій ТОВ «Гарчик»

· лізинг істотно не впливає на можливість одержання підприємствами кредитних ресурсів у банках, а отже, дає змогу більше залучати коштів, що необхідні для активізації виробництва;

· лізинг дає змогу розширити інвестиційні можливості аграрних підприємств завдяки залученню іноземного капіталу через оренду необхідної техніки, в той час як залучення іноземного капіталу через банківську систему є проблематичним;

· характерною рисою лізингу є можливість застосування гнучких лізингових платежів за схемою, що найбільше відповідає сезонності сільськогосподарського виробництва, а отже, і сезонності надходження коштів за реалізовану продукцію (наприклад, розробляються спеціальні графіки лізингових платежів для ферм — виробників молочної продукції і для ферм, що спеціалізуються на виробництві продукції рослиництва);

· лізинг при виконанні його умов є стабільним каналом інвестування на відміну від позик, умови надання і повернення яких можуть  істотно переглядатися;

· застосування лізингу зменшує ризик лізингодавця і лізингоодержувача. За умови погіршення фінансового стану останнього і його неспроможності виплачувати лізингові платежі об’єкт лізингу повертається його власнику;

· як засвідчує міжнародна практика, розвинутий ринок лізингу сільськогосподарської техніки може запропонувати більший її вибір для аграрних підприємств, оскільки до лізингових операцій залучається значно ширше коло підприємств з великою варіацією їх фінансового стану, в той час як пряма закупівля таких засобів через одержання кредитів у банках ставить підвищені вимоги до їх платоспроможності і ліквідності;

· створені в країнах Заходу спеціалізовані сільськогосподарські лізингові компанії добре обізнані з потребами фермерів, а тому швидше, ніж інші кредитори, реагують на зміну попиту на сільськогосподарську техніку, оперативніше приймають рішення про інвестування потенційних лізингоодержувачів;

· лізинг є надійним способом випробування основного засобу. Його використання як об’єкта лізингу дає змогу лізингоодержувачу переконатися в надійності та ефективності вказаного засобу і завдяки цьому прийняти обгрунтоване рішення щодо майбутньої закупівлі його у більшій кількості;

· лізинговою угодою, як уже зазначалося, може бути передбачена можливість купівлі лізингоодержувачем об’єкта лізингу за залишковою вартістю по закінченні строку цієї угоди. Це дає змогу вказаному суб’єкту господарювання створити надійніші умови здійснення виробничої діяльності.

Лізинг вигідний не лише лізингоодержувачу, а й лізингодавцю, оскільки забезпечує повне повернення усіх капітальних витрат на закупівлю  об’єкта лізингу і одержання  прибутку за надання цього об’єкта  в довгострокову оренду. При цьому прибуток на одиницю вкладеного капіталу здебільшого є не меншим, ніж від здійснення інших інвестиційних операцій.

Лізинг також вигідний і для виробників основних засобів, оскільки дає змогу істотно розширити  ринок їх збуту за рахунок тих  суб’єктів господарської діяльності, які за звичайних умов фінансування не змогли б придбати ці засоби. Такими суб’єктами є малі і середні підприємства, а також решта суб’єктів господарювання з недостатнім оборотним капіталом. Розширення збуту в умовах конкуренції є важливою маркетинговою перевагою, тому виробники основних засобів зацікавлені у розширенні своєї участі в здійсненні лізингових операцій.

У лізингу як формі товарного  кредиту зацікавлена і держава, по-перше, тому, що він має ряд  переваг для підприємств, завдяки  чому сприяє зміцненню їх економіки, а отже, і економіки держави в цілому і, по-друге, заборгованість підприємств іноземним лізингодавцям не зараховується Міжнародним валютним фондом до загальної заборгованості держави, що використовує імпортний лізинг. Це дає можливість такій державі перевищити при необхідності фактичні ліміти кредитної заборгованості, встановлені цим фондом.

1.2 Види лізингового  кредиту та форми лізингових  угод

На сьогодні все ще потребують детального висвітлення такі важливі питання як визначення форм і видів лізингу. Вони мають можливе значення для вірного і всебічного розуміння сутності і завдань лізингу.

В Законі України "Про  лізинг" зазначаються три форми  лізингу: зворотний, пайовий і міжнародний. Проте вважаємо такий підхід до визначення форм лізингу неточним і дещо спірним. Так, визначальними ознаками форми є: спільний об'єкт і форма відображення явища, однакові соціальні функції та своєрідність законів розвитку. Вид же визначається і характеризується як предмети із спільними властивостями.

Виходячи з  наведених вище критеріїв, вважаємо, що фактично формами лізингу є зворотний і пайовий, які у свою чергу можуть виступати у певних видах. Тому міжнародний лізинг, на наш погляд, є не формою, а видом лізингу, в основу якого покладена просторова ознака. При цьому поряд з міжнародним лізингом необхідно виділити і внутрішній лізинг. Використання тільки міжнародного лізингу є неповним і недостатнім. Це витікає із методу дихотомії - поділ надвоє, тобто міжнародний і внутрішній.

На нашу думку, доцільно розглянути зазначені форми лізингу для  кращого їх розуміння.

Відомо, що зворотний лізинг - така форма лізингу, при якій відбувається придбання лізингодавцем майна у власника і передачу цього майна йому у лізинг. Пайовий лізинг, полягає у здійсненні багатосторонньої лізингової угоди за участю суб'єктів лізингу, одного або кількох залучених кредиторів, що інвестують свої кошти (не більше 80% вартості лізингового майна).

В результаті проведеного  нами дослідження встановлено, що в науковій і навчальній літературі лізинг класифікується по різних ознаках. Єдиної класифікації форм і видів лізингу нині не існує. В залежності від рівня окупності об’єкта лізингового кредиту   розрізняють оперативний та фінансовий лізинг. Відповідно  фінансовий лізинг — це договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору.

Сума відшкодування вартості об'єкта лізингу в складі лізингових платежів за період дії договору фінансового лізингу повинна включати не менше 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору. Після закінчення строку договору фінансового лізингу об'єкт лізингу, переданий лізингоодержувачу згідно з договором, переходить у власність лізингоодержувача або викуповується ним за залишковою вартістю.

Оперативний лізинг - це договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору. Після закінчення строку договору оперативного лізингу він може бути продовжений або об'єкт лізингу підлягає поверненню лізингодавцю і може бути повторно переданий у користування іншому лізингоодержувачу за договором лізингу.

Таким чином, при фінансовому  лізингу вартість майна, що перебуває  у користуванні лізингоодержувача, повністю виплачується. В результаті здійснення лізингових платежів лізингодавець отримує прибуток від лізингової операції, а також компенсує витрати на придбання майна. При оперативному лізингу відбувається передача майна у тимчасове володіння і користування на строк, менший від нормативного терміну служби.

До складу лізингових платежів включають:

• суму відшкодування вартості об'єкта лізингу, що амортизується, на строк, за який вноситься лізинговий платіж;
• суму, що сплачується лізингодавцеві як відсоток за залучений кредит для придбання майна згідно з договором лізингу;
• платіж-винагорода лізингодавцеві за отримане в лізинг майно;
• відшкодування страхових платежів за договором страхування об'єкта лізингу, якщо об'єкт застрахований лізингодавцем;
• суму податків, яка сплачується лізингодавцем : податок з власників транспортних засобів та податок на майно (в разі його введення);
• інші витрати лізингодавця, передбачені договором лізингу.

Загальна сума лізингових платежів не є фіксованою, постійною  величиною, а залежить від перелічених параметрів та швидкості відшкодування вартості лізингового майна. Чим швидше буде погашена ця вартість, наприклад, шляхом виплати авансу, тим менші проценти будуть нараховуватися на залишкову вартість об’єкту.

Слід зазначити, що згідно чинного законодавства, всі лізингові  платежі відносяться на валові витрати  виробництва та обігу лізингоодержувача.

Зупинимося і розглянемо детальніше основні види лізингу. Всі  види лізингу ми систематизували і умовно розділили на 3 блоки за такими ознаками: суб'єкт, об'єкт лізингу і лізингові відносини.

За суб 'єктом лізингу  слід розрізняти за кількістю учасників - прямий (двосторонній, лізинг з одним інвестором), непрямий (багатосторонній, посередницький).

За об'єктом лізингу  класифікація його видів найчисленніша. При цьому були визначені такі класифікаційні ознаки: територіальне розміщення, цільове придбання; тип майна; рівень окупності майна; стан, обсяг обслуговування, економіко-технологічна роль лізингового майна; його функціональне, виробниче призначення; ступінь економічної активності, складності; належність до сфери та виду економічної діяльності.

За ознакою лізингових відносин доцільно виділити види лізингу за формою організації та фінансування, джерелом, строком платежу, наданням пільг і степенем ризику лізингових угод.

Частина із показаних вище видів лізингу зрозуміла і  не потребує тлумачення. Проте на основних видах лізингу доцільно зупинитися окремо. Отже, за ознакою кількості учасників лізинг поділяється на такі види: прямий (двосторонній, лізинг з одним інвестором), непрямий (багатосторонній, посередницький). При прямому лізингу (двосторонній, лізинг з  одним  інвестором)   виробник  майна  (постачальник)   самостійно передає своє майно в лізинг, укладаючи двосторонню лізингову угоду. Непрямий лізинг (багатосторонній, посередницький, груповий, акціонерний) передбачає передачу лізингового майна через посередника. При цьому можуть бути три суб'єкти лізингової угоди - виробник (постачальник), лізингодавець, лізингоодержувач і більше.

По територіальному розміщенню лізинг розділяється на внутрішній і  міжнародний (зовнішній - експортний, імпортний). Внутрішній лізинг є лізингом, який здійснюється суб'єктами-резидентами (лізингоодержувач і лізингодавець) однієї країни.

Міжнародний лізинг (зовнішній) - це лізинг, який здійснюється суб'єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, чи коли майно або платежі перетинають державний кордон.

Міжнародний лізинг (зовнішній) лізинг в свою чергу поділяється  на підвиди - імпортний і експортний. Імпортний лізинг - коли відбувається купівля обладнання в іноземної фірми і надається після цього вітчизняному лізингоодержувачу Експортний лізинг - коли лізингова компанія купує обладнання вітчизняної фірми, а потім надає його лізингоодержувачу за кордон.

За ознакою  тип майна лізинг поділяється  на лізинг рухомого майна, яке відзначається мобільністю (обладнання, транспортні засоби, техніка тощо), та лізинг нерухомості (будівлі, споруди і т.п.).

При застосуванні критерію ступеню окупності майна слід виділити лізинг з повною окупністю (протягом дії однієї лізингової угоди відбувається повна або майже повна амортизація майна і виплата вартості майна лізингодавцю), а також з неповною окупністю (часткова амортизація майна і часткова виплата вартості майна лізингодавцю).

Залежно від обсягу обслуговування лізинг може бути чистий („сухий") лізинг - при якому всі витрати по обслуговуванню лізингового майна бере на себе лізингоодержувач. Повний („мокрий") лізинг - всі витрати по обслуговуванню лізингового майна бере на себе лізингодавець. Різновидом даного виду лізингу є „лізинг під ключ", чи „лізинг у пакеті" – коли лізингове майно передається з повними установкою, монтажем, організацією психології тощо. Частковий лізинг - це лізинг із частковим обслуговуванням лізингового майна.

Виходячи з форми організації  та фінансування угоди, лізинг може бути таких видів - строковий лізинг - лізинг майна на певний термін, тобто одноразовий, а також поновлюваний лізинг („револьверний") - коли лізингова угода поновлюється після завершення першого терміну. Генеральний лізинг - більш гнучка форма лізингу, що дозволяє поповнювати обсяг лізингового майна без оформлення додаткових угод.

За характером лізингових платежів можна виділити лізинг з грошовою формою розрахунків між лізингодавцем і лізингоодержувачем, з компенсаційною (натуральною) - залік у вигляді поставок товарів, надання послуг, а також змішаною - коли є комбінація вище вказаних форм.

За рівнем надання пільг  лізинг може бути з використанням пільг, без використання пільг. Пільги можуть надаватися з оподаткування, амортизаційних відрахувань, лізингових платежів і операцій тощо.

Залежно від ступеня  ризику лізинг ділиться на незабезпечений, частково забезпечений і забезпечений (гарантований). Незабезпечений лізинг - лізинг, при якому лізингоодержувач не забезпечує лізингодавцю ніяких додаткових гарантій щодо виконання своїх зобов'язань. Частково забезпечений лізинг передбачає часткове страхування ризику лізингодавця. Забезпечений (гарантований) лізинг - лізинг, при якому ризик розподілений між суб'єктами лізингу.