Аналіз ефективності лізингових операцій ТОВ «Гарчик»

На даний момент часу, визначають такий перелік переваг  використання лізингу:

Переваги лізингу для  лизингоотримувача (ТОВ "Гарчик") обумовлені двома основними факторами: законодавчо - податковими перевагами, і перевагами співробітництва з лізинговою компанією.

Основні переваги лізингу  для підприємств – лизингоотримувачів визначені законом "Про фінансову оренду (лізингу)" від 29.10.1998 р. № 164 у редакції державного закону від 29.01.02 № 10 і полягають у наступному:

а) Дозволяється лизингооримувачу (ТОВ "Гарчик") відносити лізингові платежі до витрат, пов’язаних з виробництвом і (або) реалізацією. Тобто підприємство, зменшує отримані доходи на суму зроблених витрат, за винятком витрат, зазначених у статті 270 НК [44,с.103]:

-витрати по придбанню  і (або) створенню амортизиуємого  майна;

Закон "Про фінансову  оренду (лізингу)" розширює перелік  витрат, що включаються у витрати, пов'язані з виробництвом і (або) реалізацією, тому що під лізинговими платежами, розуміється загальна сума платежів за договором лізингу

З порівняння законодавчо-податкової бази кредиту і лізингу можна зробити наступні висновки:

1. Придбання основних засобів у лізинг дозволяє підприємствам усіх галузей зменшити податок на прибуток і податок на майно.

2. Застосування схеми лізингу в порівнянні з усіма іншими схемами придбання основних засобів (кредит, придбання з власних засобів) заощаджує фінансові засоби лизингоотримувача (ТОВ "Гарчик" ).

Переваги для ТОВ "Гарчик" у співробітництві з лізинговою компанією полягають у тому, що лізингова компанія є професійним покупцем основних засобів, а також посередником серед усіх суб'єктів - учасників лізингової угоди: Банком, Продавцем предмета лізингу, перевізником, митними органами, страховими компаніями, а також є професійним експертом у відносинах з податковими органами.

Результатом роботи лізингової компанії для підприємства є виключення перерахованих вище ризиків, а також додаткове скорочення витрат і збитків, зокрема:

1. Лізингова компанія, як правило, домагається від Продавця найбільших знижок - це є загальносвітовою практикою.

2. При закупівлі устаткування лізингова компанія використовує 100% надійні фінансові схеми (акредитиви, зустрічні гарантії), що виключають ризики несумлінності продавця і перевізника.

3. Лізингова компанія оптимальним образом страхує основні засоби, крім, звичайних ризиків, і домагаючись від страхових компаній найкращих умов - це загальносвітова практика.

4. Лізингова компанія захищає інтереси лізингоодержувача в даному випадку ТОВ "Гарчик" перед усіма суб'єктами ринку, включаючи і державу.

Зокрема , лізингова компанія, маючи досвід спорів та арбітражів з податковою інспекцією, обов'язково повертає з бюджету ПДВ, сплачений постачальникові або на митниці. Рядове підприємство далеко не завжди ризикує вплутуватися в суперечки і позови з податковою інспекцією.

З метою підвищення фінансової привабливості, та ефективності лізингових операцій була прийнята постанова від 20 листопаду 1995 р. № 1133 "Про внесення доповнень у Положення про склад витрат по виробництву і реалізації продукції і послуг), що включаються в собівартість продукції (робіт, послуг), і про порядок формування фінансових результатів, що враховуються при оподаткуванні прибутку". Відповідно до даної постанови відсотки по отриманим суб'єктами лізингу позиковим коштам для здійснення лізингових операцій, а також лізингові платежі включаються до складу витрат по виробництву і реалізації продукції (робіт, послуг). Таким чином, кредитно-фінансові установи, що виступають у ролі лизингодавців, одержали можливість зменшувати оподатковувану базу на величину коштів, наданих для здійснення лізингових угод. У свою чергу, лизингоотримувачам було надане право відносити лізингові платежі на виробничі витрати.

Ефективність лізингу  прямо залежить від гнучкості  державної амортизаційної політики, тому в рамках загального курсу підвищення ролі амортизаційних відрахувань як одного з основних джерел формування інвестицій була прийнята постанова від 27 червня 1996 р. № 752 "Про державну підтримку розвитку лізингової діяльності в Україні." Був установлений порядок, по якому до усіх видів орендованого лізингового майна, що відноситься до активної частини основних фондів, може застосовуватися відповідно до умов договору лізингу механізм прискореної амортизації з коефіцієнтом 3.

Таким чином, до основних переваг ,що визначають ефективний результат проведення лізингових операцій варто віднести наступне:

• достатня свобода договірних відносин;
• прискорена амортизація лізингового устаткування, включення витрат на здійснення лізингової угоди в собівартість продукції;
• установлення митних пільг для лізингових компаній;
• зниження деяких податків для лізингових компаній;

Для подальшого розвитку , і підвищення эфективности використання лізингових операцій на підприємстві можна запропонувати наступні рекомендації:

• спеціально вивчати можливості лізингу в залученні інвестицій при проведенні конверсії підприємств ;
• oстворювати спеціальні фонди підтримки лізингу й організовувати міжнародні конференції по лізингу ;
• установлювати податкові пільги, що звільняють лізингові компанії від податку на прибуток, одержувану від реалізації лізингових договорів з терміном дії більш трьох років. Це звільнення повинне поширюватися і на доход по банківських кредитах, наданим лізинговим компаніям більш ніж на три роки;
• звільняти лізингові компанії від податку на додану вартість (ПДВ) по де-яких видах устаткування;
• частково звільняти від мита, податків і акцизних зборів, стягнутих при ввезенні устаткування в режимі тимчасового ввезення за лізинговим договором;
• використовувати досвід Європейської асоціації лізингових компаній, а також розглядати питання про приєднання до Конвенції УНИДРУА про міжнародний фінансовий лізинг.

Усі ці вимоги в більшій  своїй частині орієнтовані на мікрорегулювання діяльності лізингових компаній і є особливо важливими для розвитку ефективності лізингу в нашій країні.

Закон однозначно визначає лізинг як вид інвестиційної діяльності і установлює своїми цілями розвиток різних форм інвестицій у засоби виробництва на основі операцій лізингу. А саме: захист прав власності, прав учасників інвестиційного процесу, забезпечення ефективності інвестування.

Українські лізингові  компанії стурбовані ще одною проблемою- легкістю, з якою окремі реєстраційні органи видають ліцензії на лізингові операції , тому варто переглянути вимоги, щодо отримання ліцензії, та удосконалити роботу контролюючих органів.

Для ефективного розвитку лізингу в Україні потрібне прийняття  ряду мір, таких як, спрощення ліцензування в Національному банку операцій лізингу, і мір, що запобігають подвійне оподатковування, лізингу.

Необхідною умовою, що забезпечує розвиток лізингу і прояву його позитивної макроекономічної ролі, є режим прискореної  аммортизации. Лізинг має економічний  сенс тільки тоді, коли він економічно вигідний і для лизинодавця, і  для лизингоотримувача . Якщо лизингоотримувач завжди одержує податковий виграш від застосування лізингу, тому що він дозволяє віднести всю суму лізингових платежів на собівартість продукції, то можливості лизингодавця віднести витрати від проведення лізингових операцій на виробничі витрати обмежені діючими нормами Українського законодавства. Регулюючи ці норми, а також шляхом введення в дію режиму прискореної аммортизации, держава може досить ефективно регулювати інвестиції і лізинг.

На даний момент лізингова діяльність є ефективним і перспективним видом бізнесу з таких причин:

1) Тому що на частку  лізингу серед нових інвестицій  в устаткування приходиться 15-20%.

2) Лізинг є одним з  основних джерел активізації  інвестиційної діяльності, що так  важливо для нашої економіки.

3) Банки з ринку цінних  паперів переорієнтуються на  інвестиції у виробництво. При цьому лізинг являтся більш привабливим фінансовим механізмом, ніж кредит, тому що використовується винятково для покупки устаткування, яке до того ж виступає забезпеченням угоди.

4) Знижені ставки на  ринку позикового капіталу і  як наслідок - вартість лізингової  угоди стала більш дешовою.

5) Існує великий потенційний  попит на лізингові послуги,  пов'язаний з потребою підприємств у відновленні основних фондів і можливістю їх здійснити без відчутних первісних витрат.

Що стосується умов, які  будуть сприяти подальшому розвиткові, і підвищенню рівня ефективности використання лізингових операцій, то слід зазначити такі вимоги:

1) Необхідно створити  умови, що гарантують стійкий розвиток малого і середнього бізнесу. Малий і середній бізнес здатні спожити більшу кількість лізингових послуг, тому що, по-перше, він не володіє великими фінансовими можливостями і , по-друге, завдяки нечисленності персоналу, має більшу гнучкість для реагування на зміни кон'юнктури ринку.

2) Варто провести інтеграцію  банківський і промисловий сектори  економіки. Тобто зацікавити банки  в розвитку не тільки торговельного,  але і промислового капіталу. Варто активно розвивати холдингову  систему.

3) Необхідно створити  умови вільної конкуренції, при якій виробники змушені шукати нові способи збуту виробленої дорогої продукції, щоб вижити на ринку.

Практичне здійснення цих  мір, вимагає якнайшвидшого рішення. Не дуже відчувається підтримка лізингового бізнесу з боку держави, уряд, очолюваний нашим президентом, дотепер не затурбувався проблемами довгострокової перспективи української економіки.

Звичайно, інвестиційні лізингові  проекти вкрай складні. Вони припускають розробку спеціальних схем фінансування, забезпечення, надання гарантій, участі банків, страхових компаній. Разом з тим висока результативність лізингових операцій у багатьох країнах світу не може не підтвердитися і на українському ринку, якщо його, судячи з заяв Уряду, мають намір інтегрувати у світовий ринок.

Лізинг дозволяє самим  вигідним чином погоджувати інтереси виробників і споживачів, банків і  лізингових компаній.

Кілька десятків реально  діючих лізингових компаній на українському ринку із середньорічними обсягами укладених договорів у 100-120 млн. грн. кожна - це серйозна заявка на вагоме місце  лізингу в технічному озброєнні  і переозброєнні вітчизняних  підприємств, у створенні нових робочих місць, а виходить, у прискореному розширенні бази оподатковування, поповненні дохідної частини бюджету, збільшенні прибутку підприємств, тобто в справі відновлення нашої економіки.

Незважаючи на цілий комплекс проблем лізинг успішно розвивається, накопичує досвід, і готується  внести свій внесок в активацію інвестиційної діяльності.

 

ВИСНОВКИ

 

Відповідно проведеного дослідження, слід зазначити, що лізинг збільшує конкуренцію між джерелами фінансування і підвищує загальний рівень капіталовкладень. Він направляє фінансові ресурси безпосередньо на придбання матеріальних активів, тим самим, знімаючи проблему нецільового використання кредитних засобів, а інвестиції у виробниче устаткування за допомогою лізингу гарантують генерування доходу, що покриває зобов'язання по лізингу. Усе перераховане вище характеризує лізинг як ефективну форму інвестицій

Будь-яка лізингова операція має фінансовий (кредитний) характер, оскільки власник майна (лізингодавець - компанія “Укрлізинг”) надає користувачу (лізингоодержувачу - ТОВ “Гарчик”) фінансову послугу: він купує майно у власність і за рахунок періодичних внесків лізингоодержувача покриває його повну вартість та отримує певний прибуток у вигляді лізингової маржі.

З економічного погляду, лізинг має певну схожість з банківським  кредитом, що надається на придбання основних фондів. Тому лізингові, як і кредитні відносини між позичальником (ТОВ “Гарчик”) та кредитором (лізинговою компанією) будуються на умовах терміновості, платності, повернення і матеріального забезпечення (застави).

Крім того використання лізингу  є привабливим з огляду на те, що більшість підприємств стикається з труднощами у при здобутті основних засобів, і це пов’язане із непрофесійністю його працівників у таких питаннях. Тому можуть виникати ризики втрат та збитків, пов’язаних з недобросовістністю продавця, перевізника, монтажної організації, а також звичайні страхові ризики.

В свою чергу лізингова  компанія є професійним покупцем основних засобів, а також посередником серед усіх суб'єктів - учасників  лізингової угоди: Банком, Продавцем  предмета лізингу, перевізником, страховими компаніями, а також є професійним експертом у відносинах з податковими органами.