Управління активами

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

„ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ

„ВИЩА ШКОЛА ЕКОНОМІКИ  ТА МЕНЕДЖМЕНТУ”

 

Кафедра фінансів і банківської  справи

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни „ Фінансовий менеджмент”

на тему: „ Управління активами”

 

 

 

 

 

 

Виконав: ст. гр.. ЕПРм-13

Самсонова Д.В.

                                                                                        

                                                                                                   Керівник:

к.е.н. Смірнов Ю.О.

 

 

 

 

Донецьк 2013

РЕФЕРАТ

 

Курсова робота: 43 сторінок , 6 таблиць, 35 формула,  15 джерел.

 

Об’єкт роботи – економічні результати господарської діяльності ПАТ «Єнакієвський коксохімпром»”

.

 

Мета курсової роботи –  дослідження причинно-наслідкових  зв’язків економічних явищ і процесів господарської діяльності.

 

Методи дослідження: діалектичний метод, метод індукції і дедукції, системний підхід.

 

У курсовій роботі за даними підприємства виконано економічний  аналіз основних техніко-економічних  показників, фінансових результатів, собівартості, матеріальних витрат, витрат на оплату праці. Встановлено чинники підвищення ефективності системи управління діяльністю підприємств на основі комплексного аналізу.

Виявлено резерви зростання  основних економічних показників і  запропоновано заходи для їх реалізації.

 

 

 

 

 

АНАЛІЗ, ПРИБУТОК, РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ, ОСНОВНІ ФОНДИ, РЕАЛІЗАЦІЯ, ЗБИТКИ, СОБІВАРТІСТЬ, ПІДПРИЄМСТВО, ОБСЯГ ПРОДУКЦІЇ, ЕФЕКТИВНІСТЬ, ПОДАТОК, ТРУДОВІ РЕСУРСИ, АКТИВИ, МЕТОДИ, ОЦІНКА, ВАРТОСТЬ

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………4

1. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ  І ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ  АКТИВІВ…………………………………………………………………………...5

2. МЕТОДИ ОЦІНКИ СУКУПНОЇ  ВАРТОСТІ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА………………………………………………………………….9

3. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО  СТАНУ ПІДПРИЄМТСВА………………..16

3.1 Загальна оцінка майна і джерел його формування…………..……..16

3.2 Аналіз фінансової стійкості…………………………………………...21

3.3 Аналіз ліквідності балансу і платоспроможності…………………...28

3.4 Аналіз рентабельності…………………………………………………31

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………38

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………….……………..39

ДОДАТКИ……………………………………………………………………41

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Першочерговою метою створення  будь-якого підприємства є отримання  прибутку, що є неможливим без наявності  устаткування, будівель, сировини, матеріалів та інших активів, які в процесі переносять свою вартість на вартість готової продукції або послуг. Тому матеріальною основою будь-якого підприємства є засоби праці і предмети праці, які він витрачає в процесі своєї діяльності. Ключову роль у реалізації стратегії підприємства займають проблеми достатності активів, механізм їх планування і поповнення, аналіз ефективності їх використання. Однією з основних умов успішної діяльності підприємств є формування та ефективне використання активів. Тож поняття "активи" є надзвичайно важливою категорією у обліковому, фінансовому, управлінському, правовому та інших аспектах економічної діяльності підприємств. З розвитком економіки збільшився інтерес до питання ефективності формування й використання активів. Багато економістів намагалися трактувати поняття "активи" зі своєї точки зору, але нерідко ці визначення кардинально різнились одне від одного. Тому і виникає необхідність їх систематизації та узагальнення.

Метою виконання курсової роботи є виявлення недоліків в досліджуваному механізмі управління активами та надання конкретних пропозиції і рекомендації з його вдосконалювання.

Задачами виконання курсової роботи є: вивчення необхідних законів, декретів, постанов та ін. документів, які регламентують функціонування досліджуваного механізму, виявлення динаміки, пропозицій і факторів, які впливають на досліджуваний механізм;

 

 

 

 

 

 

1. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ І ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ АКТИВІВ

 

Активи становлять економічні ресурси підприємства у різних видах, які використовуються в процесі  здійснення господарської діяльності. Вони формуються для конкретних цілей  здійснення цієї діяльності відповідно до місії і стратегії економічного розвитку підприємства і у формі  сукупних майнових цінностей характеризують основу його економічної потенціалу. У вітчизняних і зарубіжних теоріях  існують різні підходи до визначення У вітчизняних і зарубіжних теоріях  існують різні підходи до визначення поняття "активи". Проте в них  нерідко простежується однакова економічна сутність. Але, на жаль, визначення кожного з учених характеризує в основному якусь одну характеристику активів, не розглядаючи з усіх боків їх характерні риси: хтось відзначає отримання економічних вигод від їх використання, інші – джерела їх формування або мету застосування Тож детальніше розглянемо кожну групу вчених. Перша група вчених розглядає активи підприємства як економічний потенціал, який в результаті вдалого використання веде до отримання економічних вигод. До цієї групи належить положення (стандарт) бухгалтерського обліку, № 2 "Баланс", який визначає активи як ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до надходження економічних вигод у майбутньому [1]. Згідно з цим визначенням на перший план виходять активи підприємства не як матеріальні цінності, а як їх вартісне вираження, яке враховується в активі балансу і приводить до отримання фінансового результату.

Вчені, котрі дотримуються такої думки (Поддєрьогін А. М., Савчук В. П.), не вказують конкретних джерел, за рахунок яких повинні бути сформовані ті чи інші активи, а також не обґрунтовують право власності підприємства на активи (крім Савчук В. П.).

Друга група вчених зосереджується на праві власності підприємства на активи. Вчені цієї групи акцентують увагу на тому, що активи становлять майно підприємства, яке сформовано за рахунок власних або залучених ресурсів, тобто вимагають інвестування конкретного капіталу. Проте ні в одному з визначень не наведена основна мета використання активів.

Також існує науковий підхід до розгляду активів з точки зору об’єкта управління, і це справді правильно, оскільки ведення операційного процесу передбачає використання переважної більшості видів активів підприємства. Слід зауважити, що серед усіх функцій управління у визначенні активів найбільша увага приділяється саме функції контролю [2, с.122]. Такої наукової думки дотримуються Бланк І. О., Василенко Л. П., Загородній А. Г. та Вознюк Г. Л. Найбільше уваги управлінню активами в цілому, а не за їх окремими складовими, приділяє Бланк І. О. Він визначає активи як економічні ресурси підприємства у формі сукупних майнових цінностей: все майно, яким володіє підприємство і яке відбите в його балансі, відноситься до активів підприємства [3, с.101]. Автор визначає всі суттєві ознаки активів, характеризує їх з різних боків.

Також вчені розглядають  активи як частину бухгалтерського балансу, яка відображає на певну дату всі належні підприємству активи (матеріальні цінності, кошти, боргові вимоги); майнові права (майно), що належать фізичній або юридичній особі; перевищення грошових надходжень держави, одержуваних з-за кордону, над її закордонними виплатами. Даний підхід до визначення фінансового сутності категорії "активи" є найбільш комплексним, де висвітлюються матеріальні та фінансові характеристики поняття, а також дається більш широке обґрунтування правовому аспекту категорії "активи".

Важливим є також урахування думок зарубіжних вчених по суті поняття "активи". Зарубіжні вчені Джейм К. Ван Хорн, Джон М. Вахович, Брігхем Є. Ф. розглядають активи як об’єкт інвестування [4, с. 402], як економічний потенціал капіталу (Р. Брейлі, С. Майерс) [5, с. 744]. Також економічним потенціалом активи вважають й інші зарубіжні вчені.

Таким чином, зарубіжні вчені  у визначенні активів акцентують увагу на ролі активів у забезпеченні основної цілі діяльності підприємства – отримання максимального прибутку.

Щодо представлених визначень  поняття "активи" слід зазначити, що як вітчизняні, так і зарубіжні вчені розглядають поняття лише з одного боку, та кожне визначення є по суті правильним, але не вміщає всю економічну сутність цієї категорії разом.

Отже, проаналізувавши й  узагальнивши наукові підходи до визначення поняття "активи", можна  зробити такий висновок: активи –  це комплексне поняття і розглядати їх лише з одного боку є помилкою. Активи, по-перше, можуть бути розглянуті як результат минулих подій та як майбутня дія; по-друге, як результат  минулих подій – як: об’єкт власності, об’єкт обліку, об’єкт управління; як майбутня дія – як: об’єкт інвестування, економічний потенціал. Тож найправильнішим  буде дати визначення активам з урахуванням усіх цих факторів: активи – сукупність цінностей, якими володіє підприємство і використовує для здійснення господарської діяльності з метою одержання економічних вигод у майбутньому, вони піддаються контролю й обліку підприємством, та їх використання характеризується впливом факторів часу, ризику і ліквідності, відображають інвестиційні рішення на підприємстві. Активи підприємства є тими ресурсами, які повинні забезпечити ефективне функціонування підприємства і використання яких має здійснюватися з урахуванням факторів часу, ризику і ліквідності. Крім того, важливе визнання того, що активи є тими ресурсами, які відображають інвестиційні рішення на підприємстві, оскільки є результатом конкретних вкладень як власного, так і позикового капіталу підприємства.

Згідно із Концептуальною основою складання та подання  фінансових звітів МСФЗ, активами є  ресурси, контрольовані підприємством  у результаті минулих подій, від  якого очікують надходження майбутніх  економічних вигід до підприємства [5].

Враховуючи вищевикладене, можна запропоновано таке визначення активів підприємства: активи – це ресурси, які знаходяться у володінні та користуванні підприємства і мають свою вартість або є результатом раніше здійснених операцій. Від використання та реалізації активів підприємство отримує економічні вигоди на даний момент або очікує їх у майбутньому. Це визначення найбільш точно розкриває суть поняття «активи», з дотриманням виконання таких основних вимог, як властивість мати вартість, тобто мати грошову оцінку, та приносити економічну вигоду підприємству.

Завдяки аналізу діяльності промислових підприємств України  було виявлено цілу низку проблем, пов'язаних із визначенням як активів у цілому, так і оборотних активів. Дослідження  показало, що на підприємствах активи розподіляються згідно із затвердженою структурою звітного балансу (П(С)БО 2 на дві групи: необоротні й оборотні активи. За такою класифікацією різниця  віднесення активів до оборотних  чи необоротних полягає у визначенні терміну їх використання (більше або  менше одного року) та обсягу коштів, які в них вкладені. Все вищевикладене  демонструє відмінності і розбіжності  у тлумаченні в економічній літературі понять як самих активів, так і  оборотних активів зокрема. Крім того, навіть у законодавчо-нормативній  базі, що регулює облік й оцінку оборотних активів, знаходимо різне  трактування цієї важливої частини  господарських засобів підприємства. Вирішення цієї проблеми потребує подальшого дослідження визнання й класифікації оборотних активів.

 Дослідження теоретичних основ оборотних активів свідчить про те, що вони залишаються дискусійними. Це пояснюється складною і багатогранною природою оборотних активів та їх матеріалізованої структури. Сучасна економічна наука характеризується відсутністю єдиних методологічних підходів у трактуванні категорії оборотних активів, закономірностей їх руху, меж існування і співвідношення з іншими економічними категоріями (оборотний капітал, оборотні засоби, оборотні фонди, фонди обігу тощо).

 

 

2. МЕТОДИ ОЦІНКИ СУКУПНОЇ ВАРТОСТІ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА

Вивчення сучасних проблем  оцінки активів базується на результатах аналізу різних підходів, що представлені в міжнародній практиці обліку. Розгляд сучасних визначень активів в теорії західного бухгалтерського обліку виявив три існуючих ознаки, які впливають на оцінку активу в обліку та звітності. Це дає підстави для дослідження варіантів оцінки активів в сучасній практиці обліку і обґрунтування підходів до вирішення проблеми оцінки активів.

Оцінка вартості активів  є важливим методологічним прийомом бухгалтерського обліку. За її допомогою здійснюється вартісне вимірювання й узагальнення фактів господарської діяльності підприємства. Тим самим стає можливим визначити рівень економічної ефективності управлінського рішення інвестування коштів в поточні чи довгострокові активи.

Правильність обраного способу  оцінки може надати істотну дію на послідуючу діяльність підприємства, його життєздатність та ліквідність. У міжнародній практиці обліку цьому питанню приділяється достатня увага. Представляє інтерес сам підхід до визначення поняття активів. Багато зарубіжних авторів характеризують активи через властиві їм властивості (джерела майбутніх доходів конвертовані в грошові кошти і т.д.). Виявляються думки про юридичні права власності на майбутній дохід або називають ключовою характеристикою право користування об'єктом. Лолл, наприклад, пише: «Активи повинні мати законодавчий захист в тому сенсі, що володіюче ними підприємство повинне володіти законними правами користування і розпорядження». Шпруз і Муніц навпроти не загострюють увагу на юридичному праві активів, а вважають, що права на майбутні економічні вигоди повинні бути результатом певних поточних або минулих господарських операцій.

Міжнародний комітет зі стандартів оцінки майна розробив Міжнародні стандарти  оцінки майна. Ці стандарти уявляють собою узагальнення досвіду застосування національних стандартів фахової практичної діяльності ряду розвинених країн та містить конкретні рекомендації щодо процедур та методичних підходів до оцінки майна, у тому числі й інтелектуальної власності. [9, с. 174]