Облік розрахунків з покупцями та замовниками у ПОСП Москаленка Новобузького району

Порівняльна оцінка соняшнику як попередника свідчить, що він незадовільний для багаторічних трав, озимої пшениці, озимого ячменю, гречки, проса, цукрових буряків (оцінка 10-55 балів); допустимий - для ярого ячменю, вівса, кукурудзи на зерно (оцінка 63 - 79 балів). [21]

На відносно чистих від бур'янів полях кращі строки сівби соняшнику настають при прогріванні ґрунту на глибині загортання насіння до 8...10°С і закінчуються при температурі 12... 14°С. На дуже засмічених полях починати сіяти слід трохи пізніше, при прогріванні ґрунту до 10..12°С, коли передпосівною культивацією знищується основна маса бур'янів, які проросли.

Опираючись на те, що на підприємстві посіви соняшнику займають не малу площу , з метою зниження напруги під час збирання і щоб попередити масові ураження хворобами, слід висівати 2-3 гібриди різних груп стиглості. Треба також брати до уваги рекомендацію, що в південних районах питома вага середньостиглих сортів і гібридів повинна становити 50-60%, ранньостиглих - 40-50%.

Відомо, що внесення органічних і мінеральних добрив, особливо фосфорних, покращують годівельний і водний режим вже на початку росту і розвитку рослин. Це дозволяє і в подальшому більш економне використовувати вологу і поживні речовини, краще переносити засуху і формувати добрий врожай насіння. Оптимальні дози органічних добрив - 25-30 т/га перегною та мінеральних – N30Р60- Однак в останні роки через нестачу коштів в господарстві під соняшник добрива не вносять, це спричиняє недобір насіння 1,5 - 2,5 ц/га.

Щоб перевести норму поживних речовин на вагову кількість добрив її множать на 100 % і ділять на відсоток поживних речовин у добриві, яке вносять. Як азотне добриво заплановано внести аміачну селітру (35%), як фосфорне добриво - суперфосфат (25%).

Відповідно азотної селітри потрібно - 85,7 кг/га ( 30*100 / 35 ), та суперфосфату - 240 кг/га( 60х100 / 25 ). Звідси, кількість аміачної селітри на 80 га становить 7 т (0,0857*80га), а суперфосфату – 19,2 т (0,24*80га).

Потреба в органічному добриві становить 2000 т (25*80га) Собівартість однієї тони внесених органічних добрив, що включає витрати на видалення гною, а також завантаження, транспортування, внесення добрив становить приблизно 7,5 грн. Загальна вартість внесених органічних добрив становить 15 тис. грн. (25т * 80 га * 7,5 грн.).

Визначимо вартість добрив, що заплановано внести під соняшник у проектному році. Враховуючи, що вартість 1т аміачної селітри - 880 грн., а суперфосфату гранульованого - 860 грн. Для розрахунку загальної вартості добрив скористаємось наступною таблицею 4.2

Таблиця 4.2

Розрахунок вартості добрив

Культури	Органічні		Мінеральні				Загальна вартість, грн.
	Середня вартість 1т-75 грн.		Азотні		Фосфорні
			Середня вартість 1т-880 грн.		Середня вартість 1 т -860 грн.
	т	грн.	т	грн.	т	грн.
Соняшник	200035000	15000	7	6160	19,2	16512	37672

 

Витрати на транспортування та внесення мінеральних добрив становлять приблизно 700 грн.

Розрахуємо економічну ефективність застосування добрив: прибавка врожаю становитиме в середньому 6 ц/га, на всю площу 480ц (6ц/га*80га). При незмінній ціні додаткова виручка становитиме 97,1*480ц=46608грн, а отже додаткова вигода не враховуючи собівартості отриманого насіння

становитиме 8236грн.

Поряд з ефективним використанням мінеральних добрив величезним резервом підвищення урожайності соняшнику є застосування нетрадиційних видів органічних та місцевих добрив, які набагато дешевші і заслуговують на увагу. Доцільно вирощувати такі пожнивні сидеральні культури, як гірчиця, ріпак, суріпиця, редька олійна.

Також важливим етапом застосування нетрадиційних видів місцевих добрив є використання зоологічного компостування органічних відходів. Для цього придатні деякі види дощових черв'яків (червоний каліфорнійський, гнійний). Ефективність застосування біогумусу у 2-2,5 рази вищі порівняно із звичайним гноєм.

Слід зауважити, що на сильно забур'янених ґрунтах добрива не можуть проявляти повної дії, оскільки вони сприяють бурхливому розростанню бур’янів, що пригнічують культурні рослини. При недостатньому рівні боротьби з бур’янами вони здатні виносити велику кількість поживних речовин.

Тому на дуже забур'янілих полях доцільно застосовувати:

• високоефективні гербіциди, які дають можливість:
• зменшити кількість післяпосівних розпушувань грунту;
• очистити поле від бур'янів протягом періоду вегетації;
• підвищити врожайність соняшнику на - 3-6 ц/га.

В ПОСП ім. Москаленка протягом останніх років відмічається зростання продуктивності праці в виробництві соняшника в умовах індустріальної технології, тому господарству слід і в подальшому вдосконалювати свій технологічний рівень виробництва, але це як відомо потребує додаткових коштів, які господарство нажаль не має.

Зважаючи на те, що собівартість соняшнику в звітному році зросла першочерговим завданням повинно бути її зменшення, що дозволить господарству вийти з кризового становища і налагодити розширене

відтворення виробництва.

Зменшити собівартість соняшнику можливо скороченням виробничих витрат. Особливу увагу потрібно приділити економії витрат палива, насіння та інших матеріальних цінностей. На зниження витрат пального впливають декілька груп чинників. До першої групи належать організаційно-економічні чинники:  узгодження норм  витрат пального  з технічним станом сільськогосподарської техніки та умов її експлуатації, підвищення коефіцієнта використання пробігу автомобілів, повніше використання  причепів, дотримання енергооптимальних швидкостей руху; раціоналізація системи постачання, поділу та зберігання пального; удосконалення взаємовідносин між водіями та плановим відділом стосовно витрат та обліку пального; покращення оперативного планування і управління перевезеннями, раціональне поєднання автомобільного, тракторного та гужового транспорту; врахування особливостей шляхових та природнокліматичних умов.

Друга група інтегрує техніко-технологічні чинники: підтримання експлуатаційного стану техніки; недопущення втрат пального при транспортуванні, збереженні і заправці, утримання обладнання нафтогосподарства у нормативному стані, тощо.

Щоб зменшити витрати палива на холості переїзди агрегатів варто застосовувати крупногрупове використання техніки з забезпеченням її охорони у неробочий час та заправкою пальним на місці роботи пересувними заправниками, організувати двозмінне використання технічних засобів.

Отже для того, щоб збільшити економічну ефективність виробництва соняшника ПОСП ім. Москаленка Новобузького району треба:

1. Використовувати мінеральні добрива

2. Впроваджувати високоврожайні  і високоолійні сорти;

3. Розробляти раціональні сівообороти;

4. Проводити хімізацію;

5. Зміцнювати матеріально-технічну  базу;

6. Впроваджувати передові досягнення  науки і техніки, та інше.

І, найголовніше, вірно організовувати свою діяльність.

Висновки

На основі проведеного дослідження по ПОСП Ім. Москаленка можна зробити такі висновки.

Отже господарство є середнім за розмірами господарством з зерновою спеціалізацією .

Щоб і в подальшому підвищувати прибутковість виробництва соняшника господарству доцільно використовувати наступні   резерви: мінімізація його собівартості, збільшення обсягів виробництва, за рахунок збільшення урожайності і збільшення обсягів реалізації шляхом активного стимулювання збуту.

Проведений аналіз свідчить про необхідність в подальшому вдосконалення процесу виробництва соняшника, щоб забезпечити високу ефективність його вирощування. З цією метою пропонується:

Розробити раціональну систему вдобрення соняшнику, як варіант запропоновано внести на площі в 200 га мінеральні добрива: азоту 30 кг/га діючої речовини, фосфору 60 кг/га. Крім цього пропонується вносити і органічні добрива в розрахунку 25 т/га . Внесення добрив під посіви соняшнику зробить вирощування даної культури прибутковим і дасть змогу при додаткових витратах у сумі 74821 грн. отримати додатково 17699 грн. прибутку.

Слід зауважити, що на сильно забур'янених ґрунтах добрива не можуть проявляти повної дії, оскільки вони сприяють бурхливому розростанню бур’янів, що пригнічують культурні рослини. При недостатньому рівні боротьби з бур’янами вони здатні виносити велику кількість поживних речовин. Ми пропонуємо застосовувати на посівах соняшнику хімічні засоби боротьби з бур'янами.

Першочерговим завданням повинно бути зменшення собівартості виробленої продукції, що дозволить господарству налагодити розширене відтворення виробництва. Зменшити собівартість соняшнику можливо скороченням виробничих витрат. Особливу увагу потрібно приділити економії витрат палива, насіння та інших матеріальних цінностей.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник.-К.: ІЗМН, 1996.-512с.
2. Верницький Н.О.Україна: ажіотажний попит на насіння соняшнику // Агросвіт. -  2001. - №22. – с.16
3. Гуменюк А.М. Про створення сортів соняшнику кондитерського напрямку  // Пропозиція. – 2005. - №2, с.30-32
4. Дудник А.В. Комплексний вплив обробітку грунту, удобрення та біостимуляторів росту на формування врожайності соняшнику в південному степу України //Вісник аграрної науки Причорномор'я. – 2002. – вип.6. – с. 175-182

4.     Економіка і організація сільського господарстав: Респ. міжвід. темат. наук. зб.вип.88 – К.: Урожай, 1992. – 102 с.

5. Жатов О.О.Вплив механічних  пошкоджень на життєздатність           насіння соняшнику // Вісник Сумського  НАУ. – вип.6 Агрономія і біологія. – Суми. – 2002.  – с.24  

1. Зайцев А., Сергієнко О. Хочете мати гроші – сійте гібриди хороші!: /Проблема вирощування соняшнику в Україні/ //Пропозиція. – 2001. - №1. – с.40
2. Зайцев О., Ковальов В. Вирощування генетично стійких до хвороб і стресів гібридів соняшнику – значний резерв підвищення його врожайності // Пропозиція. – 2002. -№12. – с.48-50
3. Зайцев О., Ковальов В. Семінар з питань вирощування соняшнику і кукурудзи   на Слобожанщині // Пропозиція. – 2003. - №10. – с.52-55        
4. Зайцев О., Ковальов В. Впровадження високопродуктивних гібридів соняшнику – один із шляхів підвищення його рентабельності // Пропозиція. – 2003. - №12. – с.52-56
5. Зайцев О., Ковальов В. Широка виробнича перевірка гібридів соняшнику – шлях до визначення їх урожайності в реальних умовах господарювання // Пропозиція. – 2005. - №1. – с.52-56
6. Іщенко В.А.,Хоненко Л.Г., Шкумат В.П., Шкумат Н.О. Продуктивність соняшника при скороченні терміну повернення на попереднє місце у сівозміні // Вісник аграрної науки Причорномор'я. – 2001. – вип.1. – с.68-73
7. Карпенко А.В. Проблеми ефективного виробництва соняшнику при забезпеченні продовольчої безпеки // Вісник аграрної науки Причорномор'я. Спец Випуск.3(12) – Т.1. – Миколаїв: МДАА, 2001
8. Коміренко В. Документальне оформлення надходження від урожаю продукції рослинництва // Все про бухгалтерський облік №46 (713), 24 травня 2002 р. – с.4
9. Кошоженко Н.П., Кушвида Н.Я. Справочник экономиста аграрника – К.: Урожай, 1991. – 159 с.
10. Краевский А. и др. Пути повышения урожайности подсолнечника// Збірник наук. Праць Луган. ДАУ. Сільськогосподарські науки. Вип.11. – Луганськ, 2001. – с. 65
11. Кураш О., Жатов О. Вплив деяких агрозаходів на урожайність соняшнику // Вісник Сумського ДАУ. Агрономія і біологія. – 2000. – вип.4. –с. 112
12. Ковальов В.  Широке впровадження високоврожайних гібридів соняшнику- значний резерв збільшення валового виробництва соняшникового насіння і рентабельності культури// Пропозиція.- 2006. -№11-с.58
13. Мацибора В.І. Економіка сільського господарства: Підручник для вузів – К.: Вища школа, 1994. – 414 с.
14. Мельник А. Продуктивність та пустозерність соняшнику // Вісник Сумського НАУ. – Вил.6. Агрономія і біологія. Суми. 2002-с.59
15. Марський М., Тимошенко C. Гібриди соняшнику та кукурудзи від компанії “Сингента” – запорука добробуту // Пропозиція. – 2003. - №1.- с.48
16. Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств від 18.05.2001р. №132
17. Нелеп В.М. Планування на аграрному підприємстві: Підручник. – К.: КНЕУ, 2000.- 372с.
18. Невлад В.Ф. Сучасний стан і механізм функціонування ринку насіння соняшнику// Економіка АПК.- 2006.- №4-с. 98-102
19. Оверченко Б. Природні ресурси та урожай соняшнику в Україні // Пропозиція.- 2001.-№4.-с.39
20.   Оверченко Б. Резерви соняшникового поля // Пропозиція.- 2002.- №4.-с.43
21. Оверченко Б. Як підвищити врожайність соняшнику // Пропозиція .-2003.-№4.-с.42
22. Оверченко Б. Основний обробіток грунту під соняшник // Пропозиція.- 2003.-№7.-с.42
23. Пабат І. та ін. Невикористані резерви збільшення врожайності соняшнику в Степу  // Хранение и переработка зерна.-2001.-№5.-с.34
24. Положення про визначення нормативних витрат на виробництво сільськогосподарської продукції від 20.05.2002 р. №135
25. Побережна А. Світове виробництво та ринок соняшнику // Економіка АПК.- 2002.-№4.-с.102
26. Рижко О. Соняшникова олія на українському ринку: чий продукт якісніший?// Пропозиція.-2003.-№8-9.-с.34
27. Сегеда С. Актуальні проблеми насінництва соняшнику// Економіка АПК.-2001.-№8.-с.48
28.   Сегеда С. Розвиток зовнішньої торгівлі селекційно – насінницькою продукцією соняшнику в Україні// Економіка АПК.-2003.-№2.-с.127
29. Соняшник. Що нас чекає завтра?// Пропозиція.-2000.-№12.-с.45
30. Соловйова М.Ф. Організація виробництва на сільськогосподарських підприємствах: Практикум – К.:Урожай, 1995.-208с.
31. Тарасенко Г.С., Зрібняк Л.Я, Малиш М.Н. та ін. Організація виробництва на сільськогосподарських підприємствах: Практикум-К.: Урожай, 1993.-224с.
32. Тенденції на світовому ринку олійних культур //Пропозиція .- 2001.- №1 с.98
33. Ткаліч І. та ін. Урожайність та якість насіння різних сортів і гібридів соняшнику //Хранение и переработка зерна.-2002.-№2.-с.34
34. Тимошенко С., Хмарський М. Гібриди соняшнику та кукурудзи від компанії “Сингента”- запорука добробуту// Пропозиція .-2003.-№1.-с.48
35. Цигура Г.О.,Патика В.П. Ефективність застосування біопрепаратів при вирощуванні соняшнику //Агроекологічний журнал.-2003.-№1.-с.43
36. Шевченко А., Оверченко Б. Як зробити вирощування соняшнику беззбитковим //Пропозиція .-2000.-№5.-с.33
37. Шкільов О.В. Організація виробництва і підприємницької діяльності сільськогосподарських підприємств. -К.: Урожай,1997.-336с.
38. Шкрудь  Р.І.,Болдеєв В.І., Іщенко В.А. Соняшнику інтенсивно екологічно чисту технологію // Вісник аграр. науки Причорномор’я.- 2000.-вип. 1(8).-с.52
39. Юркевич І.В. Тенденції розвитку виробництва насіння соняшнику та олії у Миколаївській області // Вісник аграр. науки Причорномор’я.- 2003.- вип1.-с. 18   
40. Яковенко Т., Щербаков В. Олійні культури й підвищення ефективності аграрного виробництва// Пропозиція.-2006.-№ 8-9-с.42-46