Фінансова діяльність підприємства

Таблиця 4.1.

Аналіз показників технічного стану та руху основних засобів

ТОВ «Українсько-чеське спільне підприємство «Влтава-Дніпро» , тис. грн

 

Показники	Формула	На початок року	Надійшло (введено)	Вибуло	На кінець року	Відхилення	Темп росту , %
А	1	3	4	5	6	7	8
1. Первісна вартість основних  засобів	Х	562132	1714	157	563689	1557	0,28
2. Залишкова вартість основних засобів	Х	475743	-	-	455507	-20236	-4,25
3. Знос	Х	86389	Х	Х	108182	21793	25,23
8. Коефіцієнт придатності, %	Кп = 1-Кз	0,85	Х	Х	0,81	-0,04	-4,52
9. Коефіцієнт зносу, %	Кз = Знос/Первісна вартість о. з.	0,15	Х	Х	0,19	0,04	Х
10. Коефіцієнт оновлення, %	Ко = Вар-ть о.з., що надійшли за зв.пер./Первісна вартість о.з на к. звіт.пер.	Х	Х	Х	0,003	Х	Х
11. Коефіцієнт вибуття, %	Кв = Вар-ть о.з., що вибули за зв.пер./Первісна вартість о.з на початок звіт.пер.	Х	Х	Х	0,0003	Х	Х

 

Первісна вартість основних засобів зросла на 1557 тис. грн. або на 0,28%

Коефіцієнт зносу основних засобів зменшився на 0,04%, що негативно  характеризує стан і ступінь зносу  основних засобів.

Коефіцієнт вибуття  становить 0,0003%, який в свою чергу  менший за коефіцієнт оновлення, що позитивно характеризує майновий стан підприємства. Але коефіцієнт оновлення повинен мати тенденцію до збільшення, так як він менший за допустиме значення коефіцієнта.

Коефіцієнт придатності  зменшився на 0,04%, що свідчить про  погіршення стану придатності основних засобів підприємства.

 

 

 

5. Управління  оборотним капіталом підприємства 

 

Управління капіталом  належить до основних завдань фінансового  менеджера на будь-якому підприємстві, оскільки обсяг, структура та вартість капіталу суттєво впливають на основні показники фінансово-господарської діяльності даного підприємства та в цілому на ефективність його діяльності.

Управління капіталом – це система принципів і методів розробки і реалізації управлінських рішень, пов’язаних з оптимальним його формуванням з різноманітних джерел, а також забезпеченням ефективного його використання у різних видах господарської діяльності підприємства.

Склад оборотних коштів - це сукупність окремих елементів оборотних виробничих фондів і фондів обігу. Склад оборотних коштів у різних галузях господарства може мати певні особливості. Так, у виробничий сфері основні статті оборотних коштів - це сировина, основні матеріали, незавершене виробництво, готова продукція. В окремих галузях промисловості є статті оборотних коштів, що характерні тільки для них. Наприклад, у металургійній промисловості в оборотних коштах ураховується змінне обладнання, а в добувних галузях до витрат майбутніх періодів включають витрати на гірничопідготовчі роботи.

Структура оборотних коштів - це питома вага вартості окремих статей оборотних виробничих фондів і фондів обігу в загальній сумі оборотних коштів. Структура оборотних коштів має значні коливання в окремих галузях господарства. Вона залежить від складу і структури витрат на виробництво, умов поставок матеріальних цінностей, умов реалізації продукції (виконаних робіт, наданих послуг), проведення розрахунків. Вона є різною для різних підприємств та галузей народного господарства та залежить від тривалості виробничого циклу, умов реалізації та збиту продукції. Як правило на промислових підприємствах 70-75% складають обігові фонди, а 25-30% фонди обігу.

Обігові кошти підприємства класифікують за такими основними ознаками:

а) за джерелами формування

- власні обігові кошти, що  сформовані підприємством із  власних джерел фінансування;

- залучені обігові кошти - сформовані  підприємством зі залучених джерел  фінансування;

б) за участю в процесі виробництва  і реалізації продукції

- оборотні фонди, до  яких належить частина обігових  коштів, що обслуговують процес  виробництва продукції, тобто обігові кошти, вкладені у виробничі запаси (сировину, матеріали, напівфабрикати, МШП) та у виробництво (незавершене виробництво, напівфабрикати власного виробництва, витрати майбутніх періодів);

- фонди обігу, які  включають ту частину обігових коштів, що обслуговує процес реалізації продукції, тобто обігові кошти, вкладені в готову продукцію, грошові кошти ті їх еквіваленти, дебіторську заборгованість;

в) за способом обґрунтування  потреби

- нормовані обігові  кошти, до яких належать виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція на складах;

- ненормовані обігові  кошти - грошові кошти та їх  еквіваленти, дебіторська заборгованість  тощо.

Питома вага вартості окремих складових обігових коштів підприємства у загальній їх вартості характеризує їхню структуру. Структура обігових коштів має свої особливості на підприємствах різних галузей економіки держави. Для забезпечення ефективності функціонування кожного підприємства важливо визначити і встановити оптимальний склад і структуру його обігових коштів.

Формування обігових коштів підприємства має ґрунтуватися на таких основних принципах: самостійне розпорядження своїми обіговими  коштами; визначення оптимальної потреби  обігових коштів через їх нормування; використання раціональних джерел фінансування обігових коштів; контроль і аналіз ефективності використання обігових коштів для прискорення їх обертання.

Якщо склад, структура  і наявність оборотних коштів відповідатимуть запланованому  обсягу виробництва й реалізації, то підприємство отримуватиме прибуток з мінімальними витратами.

Здійснимо аналіз показників ефективності використання оборотних  коштів ТОВ «УКРАЇНСЬКО-ЧЕСЬКЕ СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ВЛТАВА-ДНІПРО» розрахунки зведемо у таблицю 5.1.

 

Таблиця 5.1. 

Аналіз показників ефективності використання оборотних коштів

ТОВ «Українсько-чеське спільне підприємство «Влтава-Дніпро»

2009-2011 рр

Показник	Рівень показника			Відхилення  +, -
	2009 рік	2010 рік	2011 рік	гр. 3 - гр. 2	гр. 4 - гр. 3
1	2	3	4	5	6
Коефіцієнт оборотності  активів  (kоб.а)	0,47	0,48	0,37	0,01	-0,11
Коефіцієнт оборотності  оборотних активів (kоб.о.а)	3,2	1,99	1,01	-1,21	-0,98
Коефіцієнт оборотності  запасів (kоб.з)	7,3	9,25	6,06	1,95	-3,19
Показник тривалості обороту запасів	49,32	38,92	59,41	-10,40	20,49
Коефіцієнт оборотності готової продукції (kоб.гп).	32,37	39,03	19,28	6,66	-19,75
Показник тривалості обороту готової продукції	11,12	9,22	18,67	-1,90	9,45
Коефіцієнт оборотності  дебіторської заборгованості (kоб.дз)	16,85	8,19	3,85	-8,66	-4,34
Показник тривалості обороту дебіторської заборгованості	21,36	43,95	93,51	22,59	49,56
Коефіцієнт оборотності  кредиторської заборгованості (kоб.кз)	3,18	3,17	2,17	-0,01	-1,00
Показник періоду обороту  кредиторської заборгованості (tоб.кз)	113,21	113,56	165,89	0,35	52,33
Тривалість операційного циклу (То.ц)	70,68	82,87	152,92	12,19	70,05
Тривалість оборотності  оборотного капіталу або тривалість фінансового циклу (Тф.ц)	-42,53	-30,69	-12,97	11,84	17,72

Швидкість оборотності  запасів зменшилась на 3,19 оборотів, за рахунок зменшення виручки від реалізації продукції, а також збільшення показника тривалості обороту запасів з 38,92 до 59,41, що свідчить про негативну діяльність підприємства.

За рік коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості зменшився на 4,34 обороти, за рахунок  наявності дебіторської заборгованості за розрахунками з бюджетом 53 тис. грн.

За рік своєї діяльності підприємство стало повільно розраховуватись  з кредиторами, про це говорить зменшення  коефіцієнту оборотності кредиторської  заборгованості з 3,17 до 2,17.

Визначення потреби  в оборотних коштах здійснюється через їх нормування. Нормування оборотних коштів передбачає врахування багатьох факторів, які впливають на господарську діяльність підприємств. На підприємствах виробничої сфери до них належать:

• умови постачання підприємств товарно-матеріальними цінностями: кількість постачальників, строки поставки, розмір транзитних партій, кількість найменувань матеріальних цінностей, форми розрахунків за матеріальні цінності;
• організація процесу виробництва: тривалість виробничого циклу, характер розподілу витрат протягом виробничого циклу, номенклатура випущеної продукції;
• умови реалізації продукції: кількість споживачів готової продукції, їх віддаленість, призначення продукції, умови її транспортування, форми розрахунків за відвантажену продукцію.

За відповідності складу, структури й наявності оборотних  коштів запланованому обсягу виробництва  та реалізації підприємство в змозі  отримувати прибуток з мінімальними витратами.

У разі заниження розміру оборотних коштів можливі перебої в постачанні й виробничому процесі, зменшення обсягу виробництва та прибутку, виникнення прострочених платежів і заборгованості, інші негативні явища в господарській діяльності.

Надлишок оборотних  коштів призводить до нагромадження надмірних запасів сировини, матеріалів; послаблення режиму економії; створення умов для використання оборотних коштів не за призначенням.

Значення нормування оборотних коштів полягає в такому.

По-перше, правильне визначення нормативу оборотних коштів забезпечує безперервність і безперебійність процесу виробництва.

По-друге, нормування оборотних  коштів дає змогу ефективно використовувати  оборотні кошти на кожному підприємстві.

По-третє, від правильно  встановленого нормативу оборотних  коштів залежить виконання плану  виробництва, реалізації продукції, прибутку та рівня рентабельності.

По-четверте, обгрунтовані нормативи оборотних коштів сприяють зміцненню режиму економії, мінімізації  ризику підприємницької діяльності.

Визначення планової потреби в оборотних коштах передбачає розробку норм відносно тривалої дії і нормативів на конкретний період — рік (як правило), півріччя, квартал. Це досягається за проведення таких робіт:

1. Визначення норм  запасів за статтями нормованих  оборотних коштів.

Норма оборотних коштів — це відносний показник, який обчислюється в днях, відсотках чи гривнях. Норми в днях щодо виробничих запасів розраховуються за окремими видами матеріальних цінностей. У разі великої номенклатури розрахунок здійснюється в тій частині, яка становить (вартісно) не менше 70—80% загальних витрат за статтею в цілому.

Встановлення одноденного  витрачання матеріальних цінностей, виходячи із кошторису витрат на виробництво. Одноденне витрачання на підприємствах  несезонних галузей промисловості  рекомендується розраховувати на підставі даних четвертого кварталу планового року, що, як правило, має найбільший обсяг виробництва. У сезонних галузях промисловості одноденне витрачання визначається на підставі кварталу з найменшим обсягом виробництва.

Визначаючи одноденні  витрати незавершеного виробництва, виходять із суми витрат на виробництво валової чи товарної продукції. Щодо готової продукції відповідно беруть для розрахунку виробничу собівартість товарної продукції.

Визначення нормативу  оборотних коштів за кожною статтею  в грошовому вираженні проводиться множенням одноденних витрат в грошовому вираженні на відповідну норму запасу в днях.

Розрахунок сукупного  нормативу, або загальної потреби  в оборотних коштах, на підприємстві проводиться підсумовуванням нормативів за окремими статтями.

Заключний етап нормування — визначення норм та нормативів за окремими статтями оборотних коштів для підрозділів підприємств, де використовуються матеріальні цінності та виготовляється продукція.

Найбільш трудомісткою і складною є розробка норм запасу. Норми запасу в днях застосовуються протягом кількох років, якщо суттєво не змінюються умови виробництва, постачання та збуту, розрахунків.

Нині підприємствам  надано право самостійно розраховувати  нормативи оборотних коштів. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 19 квітня 1993 року № 279 «Про нормативи запасів товарно-матеріальних цінностей державних підприємств і організацій та джерела їх покриття» Міністерством економіки разом з Міністерством фінансів установлено Типовий порядок визначення норм запасів товарно-матеріальних цінностей.