Фінансова діяльність підприємства

Зміст

САМОСТІЙНА РОБОТА

ВСТУП

1. Фінанси. Фінансова діяльність підприємства                                                   4

2. Грошові розрахунки підприємства                                                                    6

3. Прогнозування, планування фінансових результатів на підприємстві        13

4. Управління основним капіталом підприємства                                              21

5. Управління оборотним капіталом підприємства                                            26

6. Оцінка фінансового стану підприємства та перспективи його зміцнення  33

7. Фінансове планування діяльності підприємства                                            46

8. Розвиток діяльності підприємства                                                                   50

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

На основі направлення  на виробничу практику Базою практики є ТОВ «Українсько-чеське спільне підприємство «Влтава-Дніпро» . В перший день практики пройшла інструктаж з техніки безпеки та ознайомилась з правилами регламентації робочого процесу товариства, тобто з трудовим розпорядком. Згідно наказу про проходження практики був наданий керівник практики від підприємства в особі генерального директора товариства – Білоброва Д.Л. Разом з ним затвердили календарний план проходження практики та пройшла інструктаж з охорони праці та техніки безпеки.

Об’єктом для проходження  виробничої практики є ТОВ «Українсько-чеське спільне підприємство «Влтава-Дніпро» - завод

Товариство  є юридичною особою за законодавством України, діє на підставі повного господарського розрахунку, самоокупності та самофінансування, має самостійний баланс, розрахункові, валютні та інші рахунки в установах банків. Товариство має круглу печатку, фірмові бланки з власним найменуванням, власний знак для товарів та послуг, який реєструється у встановленому порядку, та інші необхідні реквізити.

Форма власності Товариства – приватна власність.

Предметом діяльності ТОВ «Українсько-чеське спільне підприємство «Влтава-Дніпро» є:

• виробництво будівельних матеріалів;
• оптова та роздрібна торгівля будівельними матеріалами;
• інші послуги, що надаються переважно юридичним особам та не віднесені до інших угруповань;
• маркетингові дослідження, консультації з питань комерційної діяльності, фінансів управління;
• загальне будівництво будівель (нові роботи, роботи з заміни, реконструюй: і відновлення): будівництво всіх типів будівель; роботи з реконструкції, реставрації, оновлення та ремонту; будівництво будівель; будівництво всіх типів будинків; будівництво цивільних споруд;проектні роботи по будівництву.
• інші види діяльності, що не суперечать чинному законодавству України.

Місія ТОВ «Українсько-чеське спільне підприємство «Влтава-Дніпро» спрямована на завоювання світових лідируючих позицій у сфері виробництва будівельних матеріалів, зокрема бетонних сумішей та виробів з бетону, що випускає шляхом розробки та впровадження новітніх технологій з надання високоякісних, екологічно чистих продуктів.

Корпоративні цінності ТОВ «Українсько-чеське спільне підприємство «Влтава-Дніпро» засновані на принципах високої якості, стабільності, надійності та динамічного розвитку та впровадження новітніх технологій.

Поточна робота ТОВ «Українсько-чеське спільне підприємство «Влтава-Дніпро» спрямована на:

- поліпшення якості пропонованих продуктів і послуг за рахунок впровадження у виробництво новітніх технологічних розробок фахівцями компанії;

- підвищення репутації за рахунок  надійних виробників, постачальників  послуг та партнерів;

- об'єднання принципів соціально- та екологічно-відповідального бізнесу.

Основна мета ТОВ «Українсько-чеське спільне підприємство «Влтава-Дніпро» полягає в тому, щоб зміцнити лідируючі позиції як на внутрішньому ринку, так і посилити свою присутність на міжнародних цільових ринках, завдяки відповідності міжнародним стандартам і принципам ведення бізнесу в країнах Європи та за її межами.

 

1. Фінанси.  Фінансова діяльність підприємства

Фінансова діяльність —  це система норм і методів, які  використовуються для фінансового  забезпечення функціонування підприємств і досягнення ними поставлених цілей.

Організація фінансової роботи поділена на:

1.Головного бухгалтера(включно з бухгалтерією)

2.Відділ матеріально-технічного посачання

В Додатку 1 приведена схема структури фінансової служби ТОВ «Українсько-чеське спільне підприємство «Влтава-Дніпро».

В процесі фінансової діяльності вирішуються наступні задачі:

1. Фінансове забезпечення поточної виробничо-господарської діяльності.

2. Пошук резервів збільшення доходів та прибутку, рентабельності та платоспроможності.

3. Виконання фінансових зобов'язань перед суб'єктами господарювання, бюджетом, банками.

4. Мобілізація фінансових ресурсів для фінансування виробничого і соціального розвитку, збільшення власного капіталу.

5.  Контроль за ефективним цільовим розподілом і використанням фінансових ресурсів.

Фінансова робота для ефективного  виконання поставлених задач  здійснюється по таким напрямкам:

1. Аналіз і контроль виробничо-господарської діяльності — дозволяє виявити і мобілізувати внутрішньогосподарські резерви збільшення прибутку підприємства.

А). Аналіз фінансових результатів та факторний аналіз рентабельності:

- аналіз рівню і динаміки  фінансових результатів всіх  видів;

- факторний аналіз прибутків  і рентабельності;

- аналіз і оцінка ефективності  використання прибутку;

- аналіз впливу інфляції на  фінансові результати діяльності  підприємства;

- аналіз взаємозв'язку між обсягом  продаж, витратами і прибутком.

Б). Аналіз фінансового стану підприємства:

- аналіз і оцінка складу і  динаміки змін в активах;

- аналіз фінансової стабільності, платоспроможності, ліквідності і ділової активності;

- комплексний аналіз і рейтингова  оцінка підприємства.

2. Фінансове прогнозування — визначається загальна потреба у грошових коштах для забезпечення нормальної виробничо-господарської діяльності і можливість отримання цих коштів з різних джерел. Здійснюється по таким напрямкам:

- інтенсифікація використання  основних засобів та прискорення  обігу оборотних;

- зменшення собівартості та  витрат живої праці;

- скорочення витрат на реалізацію, ліквідація непродуктивних витрат та зменшення браку;

- економія адміністративних витрат.

3. Оперативна фінансова робота здійснюється по таким напрямкам:

- робота з споживачами на  предмет своєчасних розрахунків;

- контроль за своєчасними розрахунками з постачальниками і бюджетом;

- вчасне погашення банківських кредитів і сплата процентів по ним [8].

 

 

2. Грошові розрахунки підприємства

 

У процесі купівлі-продажу  товарів, надання послуг, а також  виконання різного роду зобов’язань  у грошовій формі відбуваються різноманітні розрахунки та платежі. Платежі також здійснюються за розподілу й перерозподілу грошових коштів. Сукупність усіх платежів створює грошовий оборот.

Грошовий  оборот — це виявлення сутності грошей у русі. Він охоплює процеси  розподілу й обміну. На обсяг і структуру грошового обороту на підприємстві справляють вплив стадії виробництва та споживання. Тривалий виробничий процес, який потребує збільшення виробничих запасів, призводить до збільшення платежів, пов’язаних з їх придбанням. Зростання трудомісткості продукції збільшує платежі, пов’язані з оплатою праці. Прямі і зворотні зв’язки між виробництвом і споживанням здійснюються через стадії розподілу й обміну за допомогою грошового обороту.

Особливе місце займає грошовий оборот у процесі реалізації продукції. За товарного виробництва продукт окремого виробника, призначений для споживання іншим суб’єктом господарювання, може дійти до споживача і дати право виробнику на отримання іншого продукту тільки після його оплати. Під час реалізації перевіряється відповідність між обсягом і структурою виробництва та суспільною потребою в них.

Ринковим відносинам властивий вільний рух товарів, послуг, капіталу і ресурсів. Саме цей  момент треба враховувати, розглядаючи  рух товарів і пов’язаний з  ним оборот грошей.

Оборот грошей супроводжує обмін товарів і  послуг, коли здійснюється оплата за товар  і гроші переходять від покупця  до продавця. У загальній грошовій масі розрізняють активні гроші, що в кожний даний момент беруть участь в обороті, і пасивні, що є лише потенційним платіжним засобом. Отже, маса грошей, яка перебуває в обороті, завжди буде меншою за загальну кількість грошей на суму грошових фондів накопичення і зберігання. Останні постійно залучаються в активний грошовий оборот.

Маса грошей, яка перебуває в обороті, має дві форми: готівкову і безготівкову.

Розмежування грошового  обороту на безготівковий і готівковий стає інструментом регулювання об’єкта  грошового обороту — грошової маси.

Більша частина грошового  обороту припадає на безготівковий оборот, який охоплює всі сфери господарських відносин підприємств і організацій, банківських і фінансових установ, населення.

Безготівковий грошовий оборот повністю здійснюється через  банківські установи, що в них відкрито рахунки суб’єктів підприємницької діяльності.

Від правильної організації  грошових розрахунків у цілому залежить оперативність їх здійснення, а відтак і фінансовий стан суб’єктів господарювання.

Грошові розрахунки можуть набирати як готівкової, так і безготівкової форми. Безготівковим грошовим розрахункам, як правило, віддають перевагу. Це пояснюється тим, що за використання безготівкових розрахунків досягають значної економії витрат на їх здійснення. Широкому застосуванню безготівкових розрахунків сприяють банківські установи, у них також заінтересована держава — не тільки з погляду економного витрачання коштів, а й з погляду вивчення, регулювання і контролю грошового обороту.

Сферу готівкових і безготівкових  розрахунків розмежовано. Готівкова  форма розрахунків застосовується за обслуговування населення — виплата заробітної плати, матеріального заохочення, дивідендів, пенсій, грошової допомоги. Отримуючи грошові доходи, населення витрачає їх на купівлю товарів, продуктів харчування, оплачує послуги і здійснює інші платежі.

Безготівкові розрахунки — це грошові розрахунки, які здійснюються за допомогою записів на рахунках у банках, коли гроші (кошти) списуються з рахунка платника і переказуються на рахунок отримувача коштів.

Розвиток  ринкових відносин призвів до певних змін у колишній системі грошових розрахунків між підприємствами, зокрема розширив можливість застосування готівкової форми. З кінця 1998 р. згідно з постановою НБУ від 11 жовтня 1998 р. № 473 всі готівкові розрахунки між підприємствами можуть здійснюватись як за рахунок коштів, отриманих у касі банку, так і за рахунок виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень.

Отримана  готівка у вигляді виручки  від реалізації продукції та інших касових надходжень може бути використана підприємствами не тільки для забезпечення господарських потреб, а й на оплату праці і виплату дивідендів (доходу). Крім того, для виплат, пов’язаних з оплатою праці й виплатою дивідендів, підприємства можуть використовувати й готівку, отриману з кас банків. Водночас підприємства повинні забезпечувати систематичну і повну сплату податків, зборів і обов’язкових платежів у бюджет та державні цільові фонди згідно з чинним законодавством.

Підприємства також  можуть проводити розрахунки з бюджетом і державними цільовими фондами  готівкою. Але якщо підприємства мають податкову заборгованість, розрахунки між покупцем і постачальником продукції треба здійснювати тільки в безготівковому порядку.

Безготівкові розрахунки слід розглядати як цілісну систему, яка включає:

- класифікацію розрахунків;

- організацію розрахунків;

- форми відповідних  документів;

- взаємовідносини платників  з банками.

У класифікації безготівкових  розрахунків слід розрізняти:

- розрахунки за товарними  операціями;

- розрахунки за нетоварними  операціями.

Розрахунки за товарними операціями пов’язані з реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг. Вони становлять переважну частину всього грошового обороту в державі й обслуговують поточну фінансово-господарську діяльність підприємств. Від організації розрахунків за товарними операціями залежать розрахунки за нетоварними операціями.

Розрахунки за нетоварними  операціями пов’язані з фінансовими  операціями: з кредитною системою, з бюджетами різних рівнів, зі сплатою  фінансових санкцій. Ці розрахунки здійснюються після реалізації продукції, тобто за результатами завершення кругообороту коштів підприємства.

Відповідно  до територіального розміщення підприємств (покупців — продавців) і банківських установ, що їх обслуговують, безготівкові розрахунки поділяються на місцеві, міжміські та міжнародні.