Зовнішня трудова еміграція з України: причини, масштаби, наслідки

Підсумовуючи вищевикладений матеріал, ми виділили основні заходи щодо скорочення еміграції з України:  

• зростання реальної заробітної плати, як основного джерела грошових надходжень населення та важливого стимулу до трудової активності;
• посилення соціальної відповідальності роботодавців за використання робочої сили, ролі соціального партнерства у розв’язанні проблем зайнятості населення та поліпшення ситуації на національному ринку праці;
• врахування міграційного компоненту при розробці та впровадженні програм соціально-економічного розвитку окремих галузей, регіонів та країни в цілому;
• сприяння тимчасовим, циркулярним міграціям громадян за кордон, як альтернативи переселенським міграціям, шляхом наполегливого просування до безвізового режиму з ЄС, проведення переговорів про різні форми сезонного, тимчасового працевлаштування українців в країнах-реципієнтах, укладання з ними відповідних міждержавних угод.

3.2. Перспективи розвитку міграційної  ситуації в Україні до 2025 року

 Розвиток міграційної ситуації в Україні може змінюватися залежно від того, які заходи впроваджуватиме уряд з метою оптимізації міграційних процесів. Отже, пропонуємо розглянути два наступних можливих вектори розвитку міграційної ситуації.

За умови ігнорування  урядом потреби  щодо покращення міграційної  політики та політики скорочення еміграції  українців, тоді до 2025 року в Україні:

• критична демографічна ситуація все більше загостриться через руйнування сімейних стосунків внаслідок міграції;
• погіршуватиметься рівень соціальної гомогенності,рівень безпеки населення знизиться, поширюватимуться криміногенні настрої в суспільстві;
• оскільки поступово збільшуватиметься потік іммігрантів з Центральної та Східної Азії, які є носіями іншого віросповідання, менталітету та цінностей, то зростатиме індекс ксенофобських настроїв українців та виникатимуть міжнаціональні конфлікти;
• утворений демографічний вакуум внаслідок депопуляції заповнять іммігранти з третіх країн, кількість яких сягне щонайменше 1.6 млн. осіб за умови збереження існуючих темпів міграції (легальна міграція), до якої буде додаватися все більша частка нелегальних іммігрантів;
• зростатиме тиск на ринок праці та безробіття;виникне дефіцит кваліфікованих спеціалістів через «відплив мізків»;
• внаслідок дефіциту робочої сили, особливо в галузях промисловості, економічний розвиток Україні значно знизиться, що провокуватиме ще більші темпи міграції;
• оскільки емігрують переважно зі східних та західних частин України, економічний розвиток нецентральних областей занепаде, рівень сільського населення становитиме 15% за умови збереження існуючої динаміки співвідношення населення;
• Україна має можливість стати «економічний придатком» або країною-донором кваліфікованих спеціалістів для інших країн.

Якщо уряд зможе запровадити  дієву міграційну політику та посприяє поверненню, реінтеграції українських  працівників-мігрантів на батьківщині, тоді до 2025 року в Україні:

• керована міграція зробить міграційні процеси позитивним явищем: нові знання та інноваційні технології переноситимуться через мігрантів до України;
• внаслідок наявних можливостей для кар’єрного зростання на батьківщині, населення буде реалізувати свої знання в Україні, що підвищить її економічний розвиток;
• за умови збільшення приватних інвестицій розширюватиметься виробництво, та рівень безробіття знизиться;
• при врахуванні міграційного компоненту під час розробки та впровадження програм соціально-економічного розвитку окремих галузей та регіонів, розподіл трудових ресурсів буде рівномірним, що дозволить краще розвивати конкурентоспроможні галузі(сільське господарство, металообробка, видобувна промисловість);
• грошові перекази мігрантів буде спрямовано на інвестиції та заощадження, що дозволить зменшити рівень інфляції та стабілізувати економічний розвиток країни;
• спрощення процедури визнання свідоцтв і дипломів, отриманих в зарубіжних країнах, а також розробка механізму визнання кваліфікації, набутої під час практичної роботи за рубежем сприятимуть не «відплив мізків», а навпаки, їх повернення, або, ще краще, «приплив»;
• покращення сімейних стосунків через оптимізацію міграційних процесів позитивно вплине на природне відтворення населення, що призупинить скорочення населення України.

ВИСНОВКИ

У курсовій роботі здійснено  теоретичне узагальнення та запропоновано  нові шляхи вирішення проблеми щодо причин, масштабів та наслідків зовнішньої трудової міграції з України. На основі системного підходу, методів аналізу і синтезу, та сценарного моделювання, автор сформулював ряд висновків теоретичного та практичного значення щодо формування міграційної політики України.

1. Ключовими мотивами міграції, на думку абсолютної більшості українців, нині є низький рівень доходів і відчуття безперспективності в рідній країні. Виштовхують людей із країни також нестабільна політична ситуація та відсутність соціальної підтримки держави. Не менш важливими відчуваються як можливість професійного зростання, так і умови ведення бізнесу. Особливо вагомий вплив мають низький рівень доходів та рівень безробіття у регіоні. Істотне значення для українців має прагнення потрапити в країну із стабільнішою політико-правовою обстановкою та високими соціальними стандартами.

2. Зовнішні трудові міграційні процеси впливають неоднозначно на економічно-соціальний розвиток країни. Так, наприклад, серед негативних наслідків таких процесів визначними є: втрата професійних навичок і зниження рівня кваліфікації; «відплив мізків» і погіршення структури економіки, її залежність від імпорту високих технологій;дефіцит трудових ресурсів у певних галузях промисловості західних і східних регіонів України; зростання дітей без батьківської опіки;погіршення стану здоров’я внаслідок міграцій;погіршення сімейних відносин тощо. Вплив міграції на ринок праці також неоднозначний: у випадку відсутності трудових міграцій рівень безробіття в Україні був би в 1,5 разу вищим за фактичний і приблизно дорівнював би тому, що фіксувався на рубежі тисячоліть, коли він осягав максимальних показників. Водночас у регіонах масового відпливу мігрантів спостерігається нестача медичних і педагогічних працівників, будівельників, електрозварювальників, водіїв, фахівців нафтодобування. Незважаючи на негативні наслідки міграційних процесів, грошові перекази мігрантів  відіграють важливу роль у поліпшенні показників освіти й охорони здоров’я; у розширенні підприємницької діяльності, скороченні масштабів бідності й соціальної нерівності; збільшують рівень споживання, заощаджень та інвестицій; сприяють макроекономічній стабільності. До того ж, за умови відповідного державного регулювання, є можливість використовувати досвід, набутий мігрантами за кордоном, на користь економічного розвитку рідної країни.

3. Рівень конкурентоспроможності України напряму пов'язаний з зовнішніми трудовими міграційними процесами. Підвищення динаміки відпливу трудових мігрантів за кордон значно погіршує рівень конкурентоспроможності України на світовому рівні, та навпаки. Не зважаючи на значний природній, інтелектуальний та інноваційний потенціали, Україна не використовує свої конкурентні переваги у зв’язку з відсутністю належної структури та технологічною відсталістю виробництва, низькою якістю  державних інституцій та високим рівнем корупції, відпливом робочої сили та незбалансованого ринку праці тощо. Для того, щоб побудувати конкурентоспроможну модель економіки, необхідно проводити узгоджену державну політику, враховуючи сучасні міграційні тенденції.

4. З метою оптимізації  впливу зовнішньої трудової еміграції  на розвиток України, слід приділити  уваги наступним сферам: грошові перекази мігрантів, повернення трудових мігрантів на батьківщину та перенесення нових знань та інноваційних технологій через кордони. Автор рекомендує заохочувати інвестиції мігрантів у відкриття власної справи; розробити систему преференцій і програми, що стимулюють інвестиції в місцевий бізнес; надавати кредити на розвиток виробництва під нижчі проценти. Одним із заходів залучення накопичень мігрантів в інтересах розвитку могло б стати заохочення переказів на банківські рахунки, внесків у медичне страхування, освіту, іпотеку, проекти місцевого самоврядування. Для сприяння поверненню та реінтеграції українських працівників мігрантів на батьківщині, було запропоновано впровадити: розробку механізму отримання реемігрантами допомоги по безробіттю після повернення в Україну на період пошуку роботи (наприклад, на термін до 6 місяців), розмір якої має бути прив’язаний до прожиткового мінімуму; розробку заохочувальних заходів для повернення українців у місця реалізації крупних інвестиційних проектів, впровадження яких вимагатиме залучення додаткової робочої сили; пропозицію реемігрантам, за потреби, програм навчання; спрощення процедури визнання свідоцтв і дипломів, отриманих в зарубіжних країнах, а також розробку механізму визнання кваліфікації, набутої під час практичної роботи за рубежем; запровадження державних гарантій на валютні депозити заробітчан тощо.

5. Розвиток міграційної ситуації в Україні може змінюватися залежно від того, які заходи впроваджуватиме уряд з метою оптимізації міграційних процесів. Автор пропонує розглянути два можливі вектори розвитку: за умови ігнорування урядом потреби  щодо покращення міграційної політики, та якщо уряд зможе запровадити дієву міграційну політику. За умови розгортання подій за першим «сценарієм», Україна має можливість стати «економічний придатком» або країною-донором кваліфікованих спеціалістів для інших країн та втратить всі можливості реалізувати власний потенціал.

Якщо ж уряд зможе запровадити дієву міграційну політику та посприяє поверненню, реінтеграції українських працівників мігрантів на батьківщині, тоді до 2025 року в Україні: керована міграція зробить міграційні процеси позитивним явищем: нові знання та інноваційні технології переноситимуться через мігрантів до України; розширюватиметься виробництво, та рівень безробіття знизиться;стабілізується економічний розвиток країни, покращиться демографічна ситуація тощо.

АНОТАЦІЯ

Гриценко Ж.О. Зовнішня трудова еміграція з України: причини, масштаби, наслідки. – Курсова робота. ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Київ, 2013.

Курсова робота присвячена дослідженню теоретичних і практичних аспектів розвитку міграційних процесів в умовах глобалізації. Розкрито методологічні засади вивчення трудової міграції та сутність причин зовнішньої трудової еміграції з України. Досліджено вплив трудової міграції на соціально-економічний розвиток України. Проаналізовано взаємозв’язок зовнішніх міграційних процесів з сучасним рівнем конкурентоспроможності України. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення міграційної політики, та змодельовано майбутні перспективи розвитку міграційної ситуації в Україні до 2025 року.

Ключові слова: міграційні процеси, зовнішня міграція, трудові мігранти.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Брич, В. Шляхи вдосконалення регулювання зовнішньої трудової міграції населення [Текст] / В. Брич // Україна: аспекти праці. - 2010. - № 4. - С. 28-30.ББК У240.7
2. Поліщук, О. В. Білатеральне міжнародно-правове регулювання сфери міжнародної трудової міграції [Текст] / О. В. Поліщук // Зовнішня торгівля: право та економіка : науковий журнал. - 2010. - № 1. - С. 85-89.
3. Гук, Н. А. Зміна напрямку міграційних потоків та поява видів міграції під впливом ІКТ [Текст] / Н. А. Гук // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. - 2012. - № 1. - С. 87-93.
4. Малютін, І. А. Трудова міграція з України: тенденції розвитку / І. А. Малютін // Зовнішня торгівля: право та економіка. - 2008. - № 2. - С. 97-102
5. Книга фактів Світового банку (КФСБ), 2011;О. Малиновська, Національний інститут стратегічних досліджень, 2011 р.
6. Шушпанов, П. Г. Зовнішня трудова міграція населення регіону: соціально-демографічний аспект (на матеріалах Тернопільської області) [Текст] : автореферат<span class="Normal__Char" st