Зовнішня трудова еміграція з України: причини, масштаби, наслідки

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 03 Декабря 2013 в 02:07, курсовая работа

Краткое описание

Метою курсової роботи є аналіз сутності трудової міграції та мотиваційних механізмів, які зумовлюють її динамізацію; дослідження впливу зовнішніх міграційних процесів на соціально-економічний розвиток країни та їх взаємозв’язок з рівнем конкурентоспроможності України на світовому рівні, а також розробка пропозицій щодо удосконалення міграційної політики та окреслення можливих перспектив розвитку міграційної ситуації в Україні.
Виходячи з мети дослідження, в роботі поставлені наступні конкретні завдання:
розкрити методологічні засади вивчення трудової міграції;
дослідити сутність причин зовнішньої трудової еміграції з України;
розкрити вплив трудової міграції на соціально-економічний розвиток України;
проаналізувати взаємозв’язок зовнішніх міграційних процесів з сучасним рівнем конкурентоспроможності України;
розробити рекомендації щодо вдосконалення міграційної політики;
змоделювати майбутні перспективи розвитку міграційної ситуації в Україні до 2025 року.

Содержание

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МІЖНАРОДНИХ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ 7
1.1. Категорія «трудова міграція» як об'єкт наукового пізнання 7
1.2. Визначення поняття “зовнішній трудовий мігрант” та специфіка його використання у рамках даного дослідження 11
1.3. Чинники трудових міграцій населення 13
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТЕНДЕНЦІЙ ЗОВНІШНЬОЇ ТРУДОВОЇ ЕМІГРАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ 17
2.1. Причини зовнішньої трудової міграції з України 17
2.2. Вплив трудової міграції на соціально-економічний розвиток України 23
2.3.Взаємозв`язок міграції та рівня конкурентоспроможності України 29
РОЗДІЛ 3. ОЦІНКА ПЕРСПЕКТИВ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МІГРАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ 34
3.1. Пропозиції щодо удосконалення міграційної політики України 34
3.2. Перспективи розвитку міграційної ситуації в Україні до 2025 року 39
ВИСНОВКИ 42
АНОТАЦІЯ 45
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 46

Прикрепленные файлы: 1 файл

курсова робота (Гриценко Ж.О.).docx

— 172.86 Кб (Скачать документ)

 

Міністерство  освіти і науки України

ДВНЗ «Київський національний економічних університет  імені Вадима Гетьмана»

Факультет міжнародної  економіки та менеджменту

Кафедра міжнародної  економіки

 

 

 

 

 

 

Курсова робота на тему:

 

Зовнішня трудова  еміграція з України: причини, масштаби, наслідки


 

 

 

 

 

 

 

 

Студентки 3 групи 3 курсу 

денного відділення

                                                                                            Гриценко Ж.О.

 

Науковий керівник

 кандидат економічних наук, доцент

Ольшевська І.П.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2013

Рецензія на курсову  роботу

________________________________________________________________________________________

 

Виконану студентом: група _____, __________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

1. Актуальність  теми курсової роботи, ступінь  розкриття:

– високий (9-10 балів)_______________________________________________________________________

– достатній (7-8 балів)_______________________________________________________________________

– поверхневий (4-6 балів)____________________________________________________________________

– відсутні основні складові (0-3 балів)_________________________________________________________

2. Виклад теоретичного  матеріалу: 

– висока якість (23-25 балів)__________________________________________________________________

– висока якість без авторського  узагальнення (20-22 балів)________________________________________

– недостатня якість (11-19 балів)______________________________________________________________

– поверхневий виклад (6-10 балів)_____________________________________________________________

– поверхневий виклад з  грубими помилками (0-5 балів)___________________________________________

3. Глибина аналізу  та рівень інформаційного забезпечення:

– глибокий аналіз та високий  рівень інформаційного забезпечення (28-30 балів)______________________

– достатній аналіз та рівень інформаційного забезпечення (20-27 балів)_____________________________

– поверхневий аналіз та недостатній рівень інформаційного забезпечення (15-19 балів)________________

– недостатній аналіз в  описовій формі, без нових статистичних даних (6-14 балів)____________________

–недостатній аналіз в  описовій формі з грубими помилками (0-5 балів)_____________________________

4. Рівень самостійності  та обґрунтованості висновків  і пропозицій:

– обґрунтовані, суттєві, самостійні (23-25 балів)_________________________________________________

– достатньо обґрунтовані (18-22 балів)_________________________________________________________

– не достатньо обґрунтовані (15-17 балів) ______________________________________________________

– не випливають з дослідження (1-14)_________________________________________________________

– висновки відсутні (0 балів)________________________________________________________________

5. Якість ілюстративного  матеріалу: 

– згідно з вимогами (10 балів)_______________________________________________________________

– є неточності (6-9 балів)_____________________________________________________________________

– грубі помилки (0-5 балів)___________________________________________________________________

6. Інші зауваження: ______________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________

7. Графік виконання  роботи:

– дотриманий______________________________________________________________________________

– не дотриманий____________________________________________________________________________

8. Загальна кількість  балів________________________________________________________________________

9. Робота оцінена  на оцінку________________________________________________________________________

 

Науковий керівник_____________________________________

ЗМІСТ

 

ВСТУП 4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ  ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МІЖНАРОДНИХ  МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ 7

1.1. Категорія «трудова міграція» як об'єкт наукового пізнання 7

1.2. Визначення поняття “зовнішній трудовий мігрант” та специфіка його використання у рамках даного дослідження 11

1.3. Чинники трудових міграцій населення 13

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТЕНДЕНЦІЙ ЗОВНІШНЬОЇ ТРУДОВОЇ ЕМІГРАЦІЇ  НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ 17

2.1. Причини  зовнішньої трудової міграції  з України 17

2.2. Вплив  трудової міграції на соціально-економічний  розвиток України 23

2.3.Взаємозв`язок  міграції та рівня конкурентоспроможності  України 29

РОЗДІЛ 3. ОЦІНКА ПЕРСПЕКТИВ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ  МІГРАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ 34

3.1. Пропозиції  щодо удосконалення міграційної  політики України 34

3.2. Перспективи  розвитку міграційної ситуації  в Україні до 2025 року 39

ВИСНОВКИ 42

АНОТАЦІЯ 45

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 46

 

 

 

ВСТУП

 

Демократизація суспільного  життя після здобуття Україною незалежності відкрила для громадян, раніше утримуваних  режимом у межах державних  кордонів, зовнішній світ. Однак  набуття права на вільне пересування  співпало у часі з глибокими структурними трансформаціями економіки, що супроводжувалися зниженням рівня життя населення, зростанням безробіття. Масового характеру  набули виїзди на заробітки за кордон, що стали важливим джерелом доходів  для багатьох сімей. У світлі таких тенденцій стало помітно, що зовнішня трудова еміграція має численні наслідки для різних сфер життєдіяльності суспільства – від ринку праці до соціального добробуту домогосподарств. Під її впливом змінюються показники держави як на національному, так і міжнародному рівнях.

Проблемам міграційних процесів присвячено праці багатьох вітчизняних та зарубіжних науковців: О.Малиновської, І. Малютіна, О.Поліщук, О. Вишневської, П. Сталкер, І. Цапенко, О. Шиманської, М. Хоффман, І. Несса, М. Абелла, Е. Равенштайна та інших дослідників. У наукових роботах вказаних дослідників зовнішня трудова міграція розглядається як наслідок поглиблення глобалізаційних процесів та ринкових перетворень.

Разом з тим, багато аспектів даної наукової проблеми залишаються недостатньо розкритими та обґрунтованими. Потребують подальшого дослідження теоретичні засади пізнання, вивчення та обліку трудової міграції. Недостатньо обґрунтованим залишається визначення поняття «зовнішній трудовий мігрант», дослідження причин сучасних тенденцій міграційних процесів, аналіз їх впливу на соціально-економічний розвиток країни та ефективність проведення міграційної політики. Таким чином, системне дослідження зовнішніх трудових міграційних процесів за умов економічної глобалізації є дуже важливим як в теоретичному, так і в практичному плані, що і обумовило вибір теми курсової роботи, її мету та завдання.

Мета і задачі дослідження. Метою курсової роботи є аналіз сутності трудової міграції та мотиваційних механізмів, які зумовлюють її динамізацію; дослідження впливу зовнішніх міграційних процесів на соціально-економічний розвиток країни та їх взаємозв’язок з рівнем конкурентоспроможності України на світовому рівні, а також розробка пропозицій щодо удосконалення міграційної політики та окреслення можливих перспектив розвитку міграційної ситуації в Україні.

Виходячи з мети дослідження, в роботі поставлені наступні конкретні  завдання:

    • розкрити методологічні засади вивчення трудової міграції;
    • дослідити сутність причин зовнішньої трудової еміграції з України;
    • розкрити вплив трудової міграції на соціально-економічний розвиток України;
    • проаналізувати взаємозв’язок зовнішніх міграційних процесів з сучасним рівнем конкурентоспроможності України;
    • розробити рекомендації щодо вдосконалення міграційної політики;
    • змоделювати майбутні перспективи розвитку міграційної ситуації в Україні до 2025 року.

Об`єктом дослідження є розвиток міграційних процесів в умовах глобалізації.

Предметом дослідження є причини та наслідки зовнішньої трудової еміграції з України.

Методи дослідження. Для досягнення мети і розв’язання завдань курсової роботи використовуються наступні методи наукового дослідження зовнішніх міграційних процесів: історизму  (для дослідження теоретичних концепцій трудової міграції в підрозділі 1.1);системного підходу (для визначення чинників трудових міграцій у підрозділі 1.3); аналізу та синтезу (для визначення причин і наслідків зовнішніх трудових міграційних процесів  у підрозділі 2.1 та 2.2); абстрагування та сценарного моделювання (для формування перспектив розвитку міграційної ситуації в розділі 3.2).

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ  ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МІЖНАРОДНИХ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

    1. Категорія «трудова міграція» як об'єкт наукового пізнання

 

Під трудовою міграцією слід розуміти переміщення у просторі,  що здійснюються індивідами з метою  підвищення рівня життя на основі більш вигідного використання власної  робочої сили без зміни постійного місця проживання.  Оскільки трудова  міграція може виступати як початковий етап постійного переселення, ці процеси  треба розглядати як два різновиди  єдиного цілого –  міграційної  мобільності населення.  На відміну  від звичайної міграції,  для цього виду міграції властиве збереження постійного зв’язку мігранта зі своєю родиною як у інформаційно-особистісних формах,  так і у економічних.

Отже, говорячи про міграцію, слід перш за все розрізняти дві  її основні форми: постійну міграцію,  що пов’язана зі зміною місця проживання і реєструється державною статистикою,  та трудову міграцію –  тимчасові поїздки на роботу за межі свого населеного пункту без зміни місця проживання.  Постійні міграції,  залучаючи здебільшого молодь,  змінюють вікову структуру регіонів виходу та вселення і виступають чинником формування життєвого та трудового потенціалу населення,  трудова міграція є напрямом реалізації останнього.

У сучасному науковому  дискурсі поняття трудової та економічної  міграції часто вживаються як синоніми. Але,  на думку московського науковця В. О. Іонцева, таке ототожнення є помилковим. Точку зору, подібну до поглядів російського дослідника,  можна знайти і в інших джерелах.  Поняття економічної міграції за своїм змістом є ширшим і включає трудові переміщення як один із своїх різновидів[35].

 Українська дослідниця  міграцій О.А.  Малиновська в монографії «Міжнародна міграція в контексті модернізації суспільства» зазначає,  що економічна міграція,  крім трудових поїздок,  включає також міграцію для здійснення підприємницької діяльності [10], а Маноло Абелла відносить до економічних міграцій навіть переселення на постійне місце проживання, якщо це супроводжується працевлаштуванням[14].

Слід розрізняти також  поняття трудової міграції та міграції робочої сили.  В основу поняття «міграція робочої сили» дослідники ставлять статево - вікову структуру та здатність до праці мігрантів,  що в цілому допустимо,  хоча є і деякі неточності.  Тоді як трудова міграція – явище іншого характеру, в основі якого лежить не структура мігрантів, а причина їхнього переїзду.  Однак нині у науковому дискурсі ці два терміни вживають, переважно, як синоніми.

У зарубіжній літературі можна  зустріти дефініцію трудової міграції, що визначає це явище як “переміщення людей всередині країни або між  країнами заради заповнення незайнятих робочих місць”[15].

На наш погляд, таке визначення не зовсім вдало розкриває мотивацію  мігрантів. Звичайно, наявність незайнятих робочих місць у регіонах (країнах)  прибуття мігрантів є підґрунтям, макроекономічним базисом для трудових переміщень, однак люди здійснюють міграції не заради заповнення існуючих вакансій,  мотивацією виступають власні інтереси особи,  потреби,  що можна  задовольнити за рахунок працевлаштування у регіоні,  відмінному від постійного місця проживання особи.

Романюк М.Д.  визначає трудову  міграцію як “рух,  переселення та переміщення на постійній або  тимчасовій основі носіїв робочої сили та працересурсного потенціалу в  регіональному,  національному та міждержавному міграційному просторі з метою забезпечення відповідного економічного циклу відтворення  та власних потреб трудових мігрантів”[7]. Це визначення підкреслює внутрішню мотивацію мігранта. Однак власні потреби трудових мігрантів можуть бути різними, це зміна і природно-кліматичних, і екологічних, соціокультурних, житлово-побутових та інших умов, тоді як трудові міграції визначаються іншими внутрішніми чинниками.

Російські науковці С.К.  Бондирєва та Д.В.  Колесов під  трудовою міграцією розуміють “виїзд на заробітки в інші країни з наміром  по можливості стати постійним жителем країни прибуття”[30]. Дане визначення охоплює лише зовнішні трудові переміщення і не розглядає внутрішні міграції, які на сьогодні є також дуже поширеним явищем.  Крім того,  трудові міграції більшою мірою не супроводжуються зміною постійного місця проживання,  тому намір стати постійним жителем країни прибуття притаманний лише окремим нечисленним контингентам, які задіяні у трудових переміщеннях, і не може бути визначальним у структурі чинників,  що зумовлюють трудову міграцію.  На такій характеристиці досліджуваного явища наголошують численні автори та авторські колективи, які досліджують сучасні міграції. “Сутнісною атрибутивною ознакою трудового мігранта є те, що він переїжджає в іншу країну тимчасово, або їздить туди періодично,  в той час коли постійне місце його проживання не змінюється”[31], “трудові міграції – це такі міграційні переміщення,  що здійснюються індивідами у відповідності до панівних у даній географічній спільності людей (ГЛС)  норм міграційної поведінки,  з метою підвищення рівня життя на основі більш вигідного використання власної робочої сили без зміни постійного місця проживання”[32].

Информация о работе Зовнішня трудова еміграція з України: причини, масштаби, наслідки