Зовнішні та внутрішні фактори формування потенціалу розвитку продукції підприємств

,     (3.10)

=36978,38+9244,59=46222,97 грн.

=37974,78+9493,69=47468,47 грн.

де  – нижня границя розрахункової ціни установки за проектом (базою);

 – повна собівартість проектованого (базового) устаткування;

 – середній розрахунковий  прибуток на проектований (базовий) виріб;

=36978,38*25%=9244,59 грн.

=37974,78*25%=9493,69 грн.

- середньогалузева рентабельність продукції електронного машинобудування. Даний показник приймається не менш рівня облікової банківської ставки на момент розрахунку з урахуванням ризику, або на рівні середнього дисконту на даний вид продукції. У цій роботі умовно приймається середній рівень рентабельності продукції по галузі електронного машинобудування у діапазоні від 24 до 41% за варіантами.

Ціна пропозиції для проектованої установки повинна враховувати  корисний ефект від її виробництва та експлуатації і може бути знайдена по формулі:

,    (3.11)

=46222,97+(-13488,39)*0,5=39478,78 грн.

=47468,47+(-13488,39)*0,5=40724,28 грн.

де:  - розрахункова ціна пропозиції, грн.;

 - нижня границя розрахункової ціни установки за проектом (базою), грн.;

- корисний ефект від застосування нової продукції, грн.;

- коефіцієнт врахування корисного ефекту в ціні нової продукції.

Коефіцієнт  врахування корисного ефекту залежить від цінової політики підприємства, яке може встановлювати його в межах від 0,9 до 0. Якщо прийняти = 1, покупець не має стимулу для придбання нової установки, оскільки її ціна буде повністю вміщувати корисний ефект від модернізації. Щоб зацікавити покупця та розширити ринок збуту, даний коефіцієнт слід знижувати іноді до 0. При цьому виробник отримує додатковий прибуток не за рахунок підвищення ціни, а за рахунок збільшення обсягів реалізації. У цій роботі умовно приймається = 0,5, тобто розподіл ефекту рівно вигідний для виробника та покупця нової техніки.

Розрахунок корисного ефекту від  виробництва та експлуатації нової  техніки довгострокового застосування, визначений на одну установку:

, (3.12)

=47468,47*(1282500/742500)*(4,8/4,17)+(-14530,023)+224,18-46222,97=

33909,71

де  , - нижня границя розрахункової ціни відповідно базової та проектованої установки;

k_пр = / - коефіцієнт врахування росту продуктивності нової установки в порівнянні з базовою;

, - річна продуктивність відповідно проектованої і базової установки. Визначається як пропускна спроможність, що задається згідно карткам завдання, зменшена на рівень браку, обумовленого технологією. Для цього слугує коефіцієнт виходу годних виробів для бази та проекту. Даний показник визначається на деталь-представник, яка буде найбільш поширеною в обробці на даному типі обладнання. Звичайно такий показник надається виробником в нормативно-технічній документації до установки. В цій роботі вказані показники розраховуються за формулою 4.1.

k_Т = Т_п/Т_б – коефіцієнт врахування зміни терміну служби нової установки в порівнянні з базовою;

T_б, T_п - проектні терміни служби відповідно базової та нової установки, які виробник повинен визначати з урахуванням рівня морального зносу моделі, а у даному проекті надані та розраховані у таблиці 2.6;

 = - різниця у поточних експлуатаційних витратах у споживача при використанні їм нової установки замість базової за строк корисного використання (строку служби), у перерахунку на пропускну спроможність проектованої машини. Якщо не виконувати даний перерахунок, більш продуктивна машина, що споживає більше матеріалів, може за розрахунком виявитись невигідною, що викривить фактичний стан ефективності нової техніки. Строк корисного використання у цій роботі умовно приймається рівним терміну служби нового виробу хоча на практиці встановлюється з врахуванням відмінностей умов експлуатації у різних покупців;

=(7608*(742500/1282500)-7431,72)*4,8= -14530,023

U_б, U_п – річні поточні експлуатаційні витрати при використанні базової та нової установки, розраховані на обсяг продукції (роботи), виробленої за допомогою нової установки;

Річні експлуатаційні витрати споживача  визначаються виходячи із прямих матеріальних і трудових витрат, а також видатків на утримання та експлуатацію устаткування за алгоритмом, який наводиться нижче у відповідному розділі;

= - різниця супутніх капітальних вкладень споживача при монтажі нової та базової установки, в цій роботі фактор часу не враховується, оскільки монтаж звичайно виконується менш ніж за один рік;

Е_Я, Е_С, Е_Е – ефект від зміни якості продукції, виготовленої за допомогою нової техніки; соціальний і екологічний ефект, обумовлений застосуванням нового виробу в споживача. В цій роботі для спрощення не враховуються.

 

 

 

 

4. Визначення ціни пропозиції для проектованого встаткування

Ціна пропозиції може співпадати з  нижньою границею ціни лише у тих  випадках, коли цінова політика підприємства спрямована на розширення ринку збуту його продукції. У всіх інших випадках ціна повинна вміщувати економічний результат (корисний ефект) від виробництва та експлуатації нової техніки. Щоб встановити такий результат, необхідно визначити різницю експлуатаційних витрат за проектом та базою, встановити за варіантами величину супутніх капітальних вкладень споживача при встановленні нового та базового устаткування, і лише потім визначити ціну, враховуючи різницю у продуктивності та довговічності порівнюваних установок. Таке врахування базується на тому, що наприклад, при підвищенні продуктивності нової установки у двічі, при порівнянні, її еквівалентом можуть слугувати дві базових установки, так само повинно враховуватись збільшення строку служби.

 

4.1. Порівняння експлуатаційних витрат у споживача при використанні нової та базової установки.

Показники базової й проектованої техніки, що включаються в розрахунок, зводяться до таблиці 4.1.

Річна продуктивність з урахуванням рівня передбаченого технологією браку (кількість придатної продукції) для табл. 4.1 визначається по формулі:

,    (4.1)

=(135*10⁶ *0,95)/100=1,2825*10⁶  грн.

=(75*10⁶ *0,99)/100=0,7425*10⁶ грн.

де  – річна продуктивність з урахуванням браку за проектом та базою;

- коефіцієнт виходу придатних виробів за проектом та базою, %.

 

 

Таблиця 4.1

Вихідні дані до розрахунку експлуатаційних витрат

Показник	Позначення	Значення
		База	Проект
Річна пропускна спроможність (продуктивність без врахування рівня браку), шт./рік і ін.		75*106	135*106
Норма видатку основних матеріалів на партію (або одиницю) продукції, (кг, м3, і т.д.)		1	1
Оптова ціна матеріалу, грн./(кг, м2, і т.д.)		3	3
Норма обслуговування для  оператора, од./чол.		1	1,5
Годинні тарифні ставки операторів, або середня зарплата при безтарифній системі, грн./г.		13	13
Корисний фонд часу робітника, год./рік.		1820	1820
Кількість змін роботи устаткування	h	2	2
Норма обслуговування для  допоміжних робітників, од./чол.		10	9
Годинні тарифні ставки допоміжних робітників, або середня зарплата, грн../год.		17	17
Установлена сумарна потужність усіх пристроїв установки, що споживають енергію, кВт*		2,2	2,52
Коефіцієнт використання споживачів енергії за часом		0,6	0,6
Коефіцієнт використання споживачів енергії за потужністю		0,6	0,6
Дійсний річний фонд часу роботи устаткування, год./рік		4015	4015
Ціна 1 кВт/год. електроенергії, грн.**	Це	1	1
Площа, необхідна для встановлення устаткування, м²		4,17	4,8
Норматив службово-побутової  площі на одного робітника, м2		2	2
Норма видатку інструмента  на партію виробів у завданих одиницях		12шт/103 шт	9,6шт/103 шт
Вартість одиниці інструмента, грн./шт.	Ці	120	120

 

* користуватись показником сумарної потужності усіх пристроїв установки можна лише тоді, коли у них однакові коефіцієнти та , інакше розрахунок ведеться за кожним споживачем, а потім підсумовується.

** Ціна 1 кВт/год. електроенергії  наведена на час складання  методики і коригується за  коефіцієнтом інфляції (k_інф), який надається керівником роботи.

У розрахунку прямих витрат на матеріали використовується показник пропускної спроможності установки та норми їх витрат на одиницю, оскільки незалежно від того, мав місце брак або ні, матеріали на визначену кількість виробів, які пройдуть обробку згідно технологічного процесу на базовій або проектованій установці будуть витрачені за встановленою нормою.

Витрати на основні матеріали:

,   (4.2)

=1*3*135*10⁶ 405*10⁶   грн.

=1*3*75*10⁶ =225*10⁶  грн.

де  - норма видатку матеріалів на партію або одиницю виробів без врахування втрат від браку.

- оптова ціна за встановлену  одиницю виміру матеріалів, з  обліком транспортне – заготівельних  видатків, грн.;

- пропускна спроможність установки (річна програма випуску на установці), у відповідних одиницях виміру.

Для визначення витрат на матеріали використовується показник - пропускна спроможність установки (у цій роботі вона дорівнюється річній програмі випуску, тобто приймається, що завантаження установки 100%). Але для визначення k_п = / - коефіцієнту врахування росту продуктивності нової установки в порівнянні з базовою - слід користуватись показниками продуктивності, скоректованими на рівень виходу годних виробів, інакше це призведе до викривлення результатів. Так, наприклад, збільшення пропускної спроможності машини удвічі не призведе до зростання ефективності її використання, якщо уся виготовлена продукція піде у брак.

Норми видатку допоміжних матеріалів встановлюються залежно від технології й тому в даному проекті умовно прийняті рівними нулю.

Наступна стаття витрат - заробітна плата операторів (основна й додаткова) з відрахуваннями на соціальне страхування для випадків, у яких одну установку обслуговують кілька операторів різних розрядів, звичайно визначається за формулою (тут наводиться як довідкова):

,    (4.3)

де  - чисельність операторів у одну зміну,

В цій роботі для спрощення приймається, що оператори, які разом обслуговують одну і ту саму установку ( < 1) працюють за тарифною системою та мають одну і ту саму тарифну ставку, а у формулу (4.3) замість чисельності персоналу, як знаменник уводиться норма обслуговування, як величина зворотна чисельності:

( × × ×h)/ ,   (4.4)

(13*1820*1,8*2)/1,5=56784 грн/год.

(13*1820*1,8*2)/1=85176 грн/год.

де  - годинна тарифна ставка (з урахуванням кваліфікації, інтенсивності й умов праці) відповідно для операторів проектованої та базової установки;

- корисний фонд часу одного  робітника;

- коефіцієнт врахування додаткової  заробітної плати, доплат і  відрахувань на соціальні заходи (умовно, для галузі та застосованої системи оплати праці, приймається 1,8);

h - кількість змін роботи устаткування.

Заробітна плата допоміжних робітників (L_доп).

Даний розрахунок виконується аналогічно розрахунку для основних робітників за годинними тарифними ставками погодинної оплати праці.

( × × ×h)/ ,   (4.5)

(17*4015*1,8*2)/9=27302 грн/год.

(17*4015*1,8*2)/10=24571,8 грн/год.

де  - годинні тарифні ставки допоміжних робітників, або середня погодинна зарплата, грн./год.;

- норма обслуговування для  допоміжних робітників, од./чол.

Далі розраховуються експлуатаційні витрати, що входять до складу статті «Витрати на утримання та експлуатацію устаткування».

Видатки на електроенергію у випадках, коли коефіцієнт використання для окремих споживачів енергії всередині установки різні, визначається за формулою (наводиться як довідкова):

,   (4.6)

=2,52*0,7*0,6*4015*1=4249,48 грн.

=2,2*0,7*0,6*4015*1=3709,86 грн.

де m - кількість споживачів електроенергії;

- установлена сумарна потужність усіх пристроїв установки, що споживають енергію, кВт;

- коефіцієнт використання споживачів енергії за часом;

- коефіцієнт використання споживачів енергії за потужністю;

- дійсний фонд часу роботи устаткування, год.;

Ц_е - ціна 1 кВт/год. електроенергії, грн.

Розрахунок амортизаційних відрахувань:

,    (4.7)

=56962,18*20/100=11392,44 грн.

=55467,58*20/100=11093,52 грн.

де  - балансова вартість відповідно базового та проектованого устаткування, грн.;

=47468,48*1,2=56962,18 грн.

=46222,98*1,2=55467,57 грн.

- нижня розрахункова ціна  відповідно базового та проектованого  устаткування, грн. Слід зазначити, що для визначення балансової вартості необхідно приймати ціну пропозиції, але на цьому етапі розрахунку вона ще не визначена. Для спрощення розрахунку очікувана різниця між нижньою границею ціни та ціною пропозиції враховується у складі коефіцієнту ;

- річна норма амортизації,  при використанні податкового  методу  для третьої групи ОВФ складає 20% відповідно до змін Закону «Про оподаткування прибутку підприємства»;