Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Ноября 2014 в 12:31, реферат
Необхідність підвищення ефективності використання потенційних можливостей вітчизняних підприємств визначається, насамперед, основною стратегічною метою більшості із них – виживанням в умовах ринку. Вказана мета об`єктивно примушує суб’єктів господарської діяльності мінімізувати витрати ресурсів, що є у їхньому розпорядженні, і, водночас, виробляти, по можливості, таку кількість продукції, яка задовольнила б існуючий на неї попит. При цьому продукція, вироблена ними, повинна бути конкурентоздатною, відповідати вимогам споживачів та реалізовуватися в обсягах, близьких до обсягів виробництва. Саме тому виникає потреба у систематичному аналізі фінансового стану підприємства та його техніко-економічних показників.
- кисень рідкий технічний, що виробляється згідно з ГОСТ 6331-78;
- кисень газоподібний технічний, що виробляється згідно з ГОСТ 6331-78;
- криптоно-ксенонова суміш, що виробляється згідно з ГОСТ 10218-77;
- неоно-гелієва суміш стиснена, що виробляється згідно з ТУ У 24.1-1499304-004-2002;
- шлаки доменні гранульовані (виробляються згідно з ГОСТ 3476-74);
- шлаки доменні гранульовані для шляхового будівництва, що виробляються згідно з ТУ У В.2.7-45.2-24432974-001-2003;
- шлаки доменні відвальні для шляхового будівництва, що виробляються згідно з ТУ У В.2.7-45.2-24432974-002-2003;
- вапно, отримане в обертальних печах (виробляється згідно з ТУ У 322-228-22-2002);
- вапняно-вапняковий пил ТУ У 26.5-2443974-004:2007;
- пил вапняно-вапняковий, що виробляється згідно з ТУ У 322-228-8-2002.
Металопродукція підприємства по якості перебуває на рівні кращих світових стандартів і використовується в машинобудуванні, будівництві, авто й суднобудуванні, а також багатьох інших галузях економіки.
Підприємство ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», дотримуючись загальних правил, встановлених світовою спільнотою, виконує необхідні вимоги по сертифікації своєї продукції згідно з національними стандартами країн-імпортерів. Підприємство має як сильні сторони так і слабкі сторони, детальніше їх можна розглянути у додатку (див. дод. А).
Головні переваги підприємства полягають у наступному:
- власний видобуток залізної руди знижує залежність від коливань цін на сировину;
- географічна близькість до джерел енергоресурсів - вугілля та газу;
- низькі витрати металургійного виробництва;
- присутність на ринках з високим потенціалом зростання (внутрішній ринок, Західна і Північна Африка, Близький Схід, СНД та Балкани);
- географічна близькість до Європи та СНД, можливість залізничного сполучення;
- близькість до портів на
Чорному морі – відкритий
Всього у 2012 р. було реалізовано на експорт на 17,45% більше металопродукції, ніж у 2011 р. Відхилення у експортних поставках зумовлені, перш за все, частими змінами кон’юнктури світового ринку, які, в свою чергу, залежать від попиту у будівельні сезони та від платежеспроможності замовників. У 2012 р. ПАТ «АМКР» здійснив відвантаження металопродукції за межі України до 51 країни світу. Ринками збуту традиційно є регіони Близького Сходу, Росії та країни СНД. Африка у 2012 р. не попала у трійку лідерів. Доля цих ринків склала 76,69% від всього експорту. Найбільшим регіоном у 2012 р. був регіон Близького Сходу – 2494,918 тис. т або 52,75% від всього експорту металопродукції. Сортамент поставок склав: 1081,121 тис. т заготівки, 1069,994 тис. т арматурного прокату, 336,808 тис. мт катанки та 6,994 тис. мт. сортового прокату. Другим за обсягами реалізації для ПАТ «АМКР» у 2012 р. не очікувано став ринок Росії, до якого належить 12,46% від усіх експортних постачань металопродукції. На протязі звітного року до зазначеного ринку було реалізовано 589,196 тис. мт металопродукції, в т.ч. 437,256 тис. мт арматурного прокату; 3,919 тис. мт катанки; 148,028 тис. мт сортового прокату. На третьому місці за обсягами реалізації у 2012 р. знаходиться один з найпріорітетніших ринків підприємства – ринок країн СНД. Не дивлячись на високу конкуренцію з боку турецьких та російських виробників, металопрокат будівельного призначення виробництва ПАТ «АМКР» завжди користується попитом. У 2012 р. до ринку СНД (за винятком Росії) було реалізовано 543,335 тис. т металопродукції. Доля цього ринку склала 11,49% від загального експорту. Найбільшими обсягами постачань визначились Азербайджан (256,906 тис. мт), Білорусь (74,509 тис. мт) та Туркменістан (71,595 тис. мт). У Азербайджані три головних клієнта складають 75% всього експорту до Азербайджану та 30% імпорту металопродукції. У Вірменії (35,870 тис. мт) близько 85% ринку займають два постійних покупця підприємства. У Грузії (68,438 тис. мт) чотири клієнта складають близько 91% наших продажів та займають 50% ринку. Ці фактори говорять про домінююче положення ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на ринку Кавказу [23].
Розглянемо діючу організаційну структуру управління ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» в розрізі її переваг і недоліків і відповідності акціонерній формі господарювання (див. дод. Б).
На ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» прийнята лінійно-функціональна структура управління, де кожний із блоків має конкретну мету, задачу, а також лінійного керівника. Відповідно до класичної теорії управління структура організації розробляється зверху вниз, тому аналіз виконано у тому ж порядку з розчленовуванням її елементів на складові і вивченням функцій і задач структурних підрозділів.
Структура управління підприємства відповідає корпоративній формі власності ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», масштабам діяльності підприємства та специфіці виробничого процесу у металургії. Вищим органом управління Товариством є загальні збори акціонерів.
Структура управління підприємства – чотирьохступенева:
1-а ступінь – головний офіс, що знаходиться в м. Лондон (Велика Британія), генеральний директор і глави адміністрацій;
2-а ступінь – директори
3-я ступінь – начальники
4-а ступінь – ділянки цехів.
Організаційна структура управління підприємства постійно удосконалюється з метою забезпечення рішення комплексу завдань, що стоять перед підприємством в умовах реформування економіки.
Вдосконалення управління сприяє підвищенню організаційного ефекту колективної діяльності, поліпшенню морально-психологічного клімату колективу, розвитку нових резервів ефективності груп за рахунок оптимізації взаємин її членів, вдосконалення стилю і методів роботи керівника, підвищення рівня його організаторської роботи по координації, концентрації і кумуляції практичної діяльності членів трудового колективу, направленої на виконання спільних завдань що стоять перед людьми. Кінцева мета організаторської діяльності полягає в забезпеченні ефективності справи.
Виробнича структура підприємства сформована за цеховим типом і повним виробничим циклом, повністю розміщена в Криворізькому регіоні. Виробничо-технологічна структура представлена трьома переділами: гірничотранспортним, подрібнювально-збагачувальним, агломераційним.
Гірничотранспортний переділ складається з:
До складу металургійного виробництва ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» входять аглодоменний, сталеплавильний та прокатний департаменти.
В аглодоменному департаменті ведеться виробництво чавуну. До складу аглодоменного департаменту входять:
1). Агломераційний цех металургійного виробництва. Виробнича потужність – до 3681 тис. т на рік агломерату – рудного концентрату, необхідного для отримання чавуну в доменній печі.
2). Агломераційний цех №1 – 4500 тис. т агломерату на рік.
3). Агломераційний цех №2 – 5150 тис. т агломерату на рік.
4). Агломераційний цех №3 – підготовка шихти для агломераційних цехів №№1,2.
5). Доменний цех №1 (у складі доменні печі №№1,5,6,7,8). Виробництво майже 7, 45 млн. т чавуну на рік.
6). Доменний цех №2. В даний час до складу цеху входить одна з найбільших в Європі доменна піч №9. Виробнича потужність складає – 4 млн. т чавуну на рік.
В сталеплавильному департаменті ведеться виробництво сталевого злитку і безперервно литої заготовки необхідного хімічного складу та геометричних розмірів. Основними цехами сталеплавильного департаменту є:
1). Конвертерний цех. У конвертерному цеху виробляється виплавка киплячих, напівспокійних, спокійних, легованих і низьколегованих марок сталі. Проектна потужність цеху 6,5 млн. т на рік, з яких 1,2 млн. т на рік розливається за допомогою 6-тиструменевої машини безперервного лиття заготовки.
2). Мартенівський цех. Виробляється виплавка киплячої, напівспокійної і спокійної сталі. Виробнича потужність – 1,5 млн. т сталі на рік.
3). Цех підготовки потягів. У цеху ведеться підготовка сталерозливних потягів для конвертерного і мартенівського цехів, роздягання і доставка злитків в обтискні цехи прокатного переділу.
4). Вогнетривко-вапняний цех. Забезпечує цехи сталеплавильного і аглодоменного виробництва вапном, конвертерного виробництва – вогнетривами та вогнетривкою масою для торкретування конвертерів.
5). Копровий цех. У цеху здійснюється переробка металобрухту і скрапу, а також їх навантаження в потяг для подальшої виплавки сталі в сталеплавильних цехах.
6). Цех ремонту металургійних печей для проведення ремонтів вогнетривкої кладки металургійних агрегатів в цехах аглодоменного, сталеплавильного і прокатного департаментів.
В прокатному департаменті виробляються всі основні види продукції ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Прокатний департамент складається:
1). Блюмінг №1. Виробнича потужність – 3,67 млн. т заготовки на рік.
2). Блюмінг №2. Виробнича потужність – 4,53 млн. т заготовки на рік.
3). Сортопрокатний цех №1 (три дрібносортних і один дротовий стан). Виробництво арматурних профілів, куточків, смуг, катанки, кіл, квадратів.
4). Сортопрокатний цех №2 (два дрібносортних стани і один дротовий стан). Виробництво арматурних профілів, катанки, кіл, квадратів.
5). Прокатний цех №3. Виробництво кругів і катанки з конструкційних марок сталі, арматурного прокату в мотках.
6). Вальцетокарний цех. Розточування, ремонт, фрезерування валків для випуску металопрокату, що відповідає вимогам світових стандартів.
7). Цех переробки металопродукції. Виробництво наплавочної, зварювального дроту, а також металевої сітки та нестандартних виробів для цехів підприємства.
Проект коксохімічного виробництва, загальна площа якого більше 110 га, включає 10 коксових батарей. В даний час експлуатуються коксові батареї №1,2,3,4. Коксові батареї №5, 6 в жовтні 2012 р. виведені в режим гарячої консервації. Проектна потужність коксових батарей №1-4 становить 2,35 млн. т в рік валового коксу 6%-ої вологості.
У складі коксохімічного виробництва знаходяться:
1). Вуглепідготовчий цех. Основним завданням цеху є прийом, відвантаження, зберігання вугільних концентратів, а також підготовка шихти і подача її у вугільні башти коксових цехів.
2). Коксовий цех №1. Цех призначений для отримання коксу та коксового газу з вугільної шихти, яка подається по конвеєрних трактах вуглеподачі з вуглепідготовчого цеху.
3). Цех уловлювання. Основним завданням цеху є охолодження коксового газу, витяг з нього продуктів коксування і подальша передача його в цех сіркоочищення.
4). Цех сіркоочищення. Цех призначений для очищення коксового газу від сірководню з наступним одержанням з сірководневого газу сірчаної технічної кислоти.
Інформація про наявні у підприємства ліцензії міститься в додатку В.
До 1 січня 2012 року ПАТ «АМКР» не складало фінансову звітність у відповідності до Міжнародних стандартів фінансової звітності („МСФЗ”). До 1 січня 2012 року ПАТ «АМКР» складало окрему фінансову звітність у відповідності до українських Положень (стандартів) бухгалтерського обліку („П(с)БО”). Згідно з вимогою законодавства України з 1 січня 2012 ПАТ «АМКР» переходить до МСФЗ як основи складання фінансової звітності. З цією метою ПАТ «АМКР» підготувало звітність, включно з початковим балансом станом на 1 січня 2012 року („дата переходу до МСФЗ”) у відповідності до вимог МСФЗ 1 „Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності” („МСФЗ 1”). МСФЗ 1 вимагає, щоб попередня фінансова звітність готувалась на основі облікової політики, яка відповідає вимогам усіх Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку („МСБО”) та МСФЗ, що будуть чинними на дату підготовки першого повного комплекту фінансової звітності згідно з МСФЗ. Перший повний комплект фінансової звітності ПАТ «АМКР» згідно з МСФЗ, який включатиме звіт про фінансовий стан, відповідні звіти про сукупні доходи, рух грошових коштів та зміни у власному капіталі, а також порівняльну інформацію за попередній рік, буде підготовлений за рік, який закінчиться 31 грудня 2013 року. Відповідно попередня фінансова звітність за звітний період була підготовлена згідно з вимогами усіх випущених на дату затвердження цієї фінансової звітності МСБО, МСФЗ та тлумачень, затверджених Комітетом з тлумачень Міжнародної фінансової звітності („КТМФЗ”), які будуть чинними станом на 31 грудня 2013 року. Існує вірогідність, що ПАТ «АМКР» буде вимушене внести коригування щодо сум, відображених у наведеній попередній фінансовій звітності через виникнення нових вимог в рамках МСФЗ, які будуть чинними на дату підготовки першого повного комплекту фінансової звітності згідно з МСФЗ. Узгодження власного капіталу, відображеного згідно з „П(с)БО” та МСФЗ, відображеного згідно з П(с)БО та МСФЗ станом на 1 січня 2012 року, представлено наступним чином: Відповідно до П(с)БО 13 403 336; Відповідно до МСФЗ 35 468 332. ПАТ «АМКР» не готувало фінансову звітність відповідно до П(с)Бо за рік, що закінчився 31 грудня 2012 року. Відповідно, фінансовій звітності за звітний період не може бути наведено як перехід від П(с)БО на МСФЗ вплинув на фінансовий результат та грошові потоки ПАТ «АМКР» за рік, що закінчився 31 грудня 2012 року. Основа підготовки фінансової звітності: фінансова звітність за звітний період була підготовлена на основі принципу історичної вартості, за винятком використання справедливої вартості основних засобів на дату придбання для визначення доцільної собівартості станом на 1 січня 2012 року. Історична вартість переважно визначається на основі справедливої вартості компенсації, сплаченої в обмін на активи.
Функціональною валютою ПАТ «АМКР» є валюта її основного економічного середовища, в якому підприємство провадить свою операційну діяльність. На основі професійного судження керівництва, функціональною валютою Компанії є долар США. Операції, деноміновані у валютах, які відрізняються від відповідної функціональної валюти, перераховуються у функціональну валюту із використанням курсу обміну валют, який переважав на дату операції. Монетарні активи і зобов’язання, деноміновані в іноземних валютах, перераховуються у функціональну валюту за курсами обміну, які діяли на звітну дату. Немонетарні статті, які оцінюються за історичною вартістю в іноземній валюті, перераховуються із використанням курсів обміну валют станом на дати первісних операцій. Немонетарні статті, які оцінюються за справедливою вартістю в іноземній валюті, перераховуються із використанням курсів обміну валют на дату визначення справедливої вартості. Прибутки та збитки від курсових різниць, які виникають у результаті здійснення операцій і перерахунку монетарних активів та зобов’язань у функціональну валюту за офіційними курсами обміну валют на кінець року, визнаються у складі іншого сукупного доходу. Валюта подання: фінансова звітність за звітний період подається в українській гривні, яка є валютою подання ПАТ «АМКР». Результати діяльності і фінансовий стан ПАТ «АМКР» перераховуються у валюту подання із використанням таких процедур: активи і зобов’язання перераховуються за кінцевим курсом обміну валют станом на звітну дату; власний капітал ПАТ «АМКР» перераховувався із використанням історичних курсів обміну валют; доходи і витрати перераховуються за курсами обміну валют на дати відповідних операцій; усі отримані у результаті курсові різниці визнаються у складі іншого додаткового капіталу, що є окремим компонентом власного капіталу. З практичних міркувань ПАТ «АМКР» перераховує статті доходів та витрат за кожний період, який подається у фінансовій звітності, із використанням середніх курсів обміну валют, якщо такий перерахунок є достатньою мірою наближеним до результатів, перерахованих за курсами обміну, які переважають на дати відповідних операцій. Такі курси обміну валют використовувались для перерахунку у валюту подання: станом на 31 грудня 2012 року: 1 долар США = 7.9930 гривні (1 січня 2012 року: 1 долар США = 7.9898 гривні); середній курс обміну за 12 місяців 2012 року: 1 долар США = 7.9910 гривні.
Запаси складаються із сировини і матеріалів, незавершеного виробництва, готової продукції та інших запасів. Запаси відображаються у фінансовій звітності за найменшою з двох оцінок: первісної вартості (собівартості) або чистої вартості реалізації. Одиницею бухгалтерського обліку запасів визнається однорідна група або вид. Собівартість придбаних запасів включає витрати на придбання, які сплачуються відповідно до угоди з постачальником (за вирахуванням непрямих податків), суми непрямих податків, які пов’язані з придбанням запасів і які не відшкодовуються ПАТ «АМКР», транспортно-заготівельні витрати та інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. Транспортно-заготівельні витрати обліковуються на окремих субрахунках за видами запасів і щомісяця розподіляються між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця й сумою запасів, які вибули (використані, реалізовані, безкоштовно передані й т.п.) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, що відноситься до вибулих запасів, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості вибулих запасів з відображенням її на тих же рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображене вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця та транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця й запасів, що надійшли за звітний місяць. Первісною вартістю готової продукції і незавершеного виробництва є фактична виробнича вартість, включаючи прямі витрати на сировину, заробітну плату, амортизацію та загальні виробничі накладні витрати. Під час відпуску запасів у виробництво, продажу й іншому вибуттю, оцінка запасів проводиться: за середньозваженою собівартістю – для напівфабрикатів, незавершеного виробництва й готової продукції; за середньозваженою собівартістю на дату операції – для всіх інших видів запасів на металургійному, гірничо-збагачувальному, коксохімічному виробництвах та шахтоуправлінні; за цінами продажу – для товарів; за ідентифікованою собівартістю – для всіх інших видів запасів інших підрозділів. Запаси, які знецінились або застаріли на дату балансу, відображаються за чистою вартістю реалізації. Чиста вартість реалізації визначається на одиницю запасів як ціна продажу, за вирахуванням витрат на завершення виробництва продукції та витрат на продаж. Вартість переданих в експлуатацію малоцінних і швидкозношуваних предметів виключається зі складу активів (списується з балансу) з наступною організацією оперативного обліку таких предметів за місцями експлуатації протягом терміну їх фактичного використання.