Теоретичні основи організації виробництва на підприємстві

З таблиці 2.10 видно, що завдяки фактору «кількість» перевитрата матеріалу №3 склала 0,08 грн. на 5000 од. хліба. Змін у факторі «ціна» не відбулося. Таким чином резерв зменшення собівартості хліба збільшився ще на 0,08 грн.

Таким чином, загальні перевитрати за прямими матеріальними затратами склали 180,88 грн., серед яких найбільшу питому вагу займають затрати на матеріал №1 «Борошно 1-й ґатунок». Це і буде загальною величиною резерву зменшення собівартості хліба за рахунок змін матеріальних затрат.

Підсумовуючи вищенаведене, ще раз наголосимо, що собівартість продукції є одним із найважливіших показників, який комплексно характеризує якісні зміни в техніці, технології, організації праці та виробництва що відбуваються на підприємстві. Зниження витрат виробництва та собівартості продукції є однією з основних умов зростання прибутку підприємства, підвищення рентабельності та ефективності його роботи.

Загалом зниження собівартості промислової продукції може бути досягнуто двома способами:

−  за рахунок збільшення обсягу виробництва продукції, що призводить до зниження рівня постійних витрат;

−  шляхом ліквідації невиправданих перевитрат [11, с.  119].

Зробивши факторний аналіз собівартості хліба, ми продемонстрували, що основною причиною зростання собівартості є перевитрати за статтею «Сировина та матеріали». Ці перевитрати можна ліквідувати шляхом зміни постачальника, який виробляє борошно за більш низькими цінами. Таким чином, собівартість хліба можна зменшити на 0,07 грн., що значно підвищить ефективність роботи підприємства та його рентабельність.

Перспективним напрямом подальших досліджень є побудова ефективної системи управління, розробка чіткої системи управління процесом зниження собівартості, пошук шляхів удосконалення окремих функцій управління для досягнення найкращих результатів діяльності.

Також для мінімізації матеріальних витрат, не тільки хліборобних підприємств, що призведе до значного зменшення собівартості продукції, підприємство повинно проводити політику, що спрямована на:

• використання новітньої техніки та технології у виробництві;
• впровадження ресурсозберігаючих технологічних процесів, що дозволяють економити на вартості сировини;
• скорочення витрат на закупку сировини та матеріалів, знайшовши нових постачальників чи переглянувши на свою користь умови контрактів з діючими постачальниками;
• встановлення прямих відношень з виробниками сировини та матеріалів чи, можливо, їх самостійне виробництво;
• використання дешевих компонентів, де це можливо. А можливо, навіть внесення конструктивних змін у продукцію, що виробляється, для того, щоб мати можливість перейти на нові матеріали;
• надання першочергового значення процесу закупівлі сировини та матеріалів;
• перегляд політики обліку сировини та матеріалів з метою мінімізації податкових платежів тощо;
• організація виробництва продукції, конкурентної щодо витрат та цін.

Висновки

Отже,  головна мета організації виробництва — забезпечити високу економічну і соціальну ефективність функціонування підприємств. Водночас із генеральною метою підприємства — виробництвом і реалізацією матеріальних благ для задоволення потреб покупців — підприємство прагне досягти безліч окремих цілей: економічних, соціальних, техніко-технологічних, екологічних та ін.

Завдання підприємства реалізуються з використанням різних шляхів і методів, але методи організації виробництва відіграють істотну роль.

Всі робітники ТОВ «Ольф» строго дотримуються правил експлуатації обладнання, а також техніки безпеки і виробничої санітарії.

Для забезпечення покупцiв свiжим хлiбом вiдповiдно з графiком роботи торгових об’єктiв та вимог покупцiв, ТОВ «Ольф» працює безперервно майже 16 часiв на добу. Перший хлiб починає виходити о 8 годинi вечора та закiнчується о 12 годинi дня. Оптимальний режим роботи пiдприємства близько 80 тон продукцiї на добу.В звiтному роцi ступiнь завантаження склала: цех № 1 – 73,02%, цех № 2 – 79,19%.

Виробництво хлiба та хлiбобулочних виробiв здiйснюється у 2 змiни без зупинок у святковi та вихiднi днi на пiдставi щоденних заявок, якi формуються сьогоднi на завтра. Обсяги продукцiї, заявленої покупцями, формують замовлення для виробництва.

Фактично ТОВ «Ольф» займається виробництвом хлiба та хлiбобулочних виробiв з подальшою їх реалiзацiєю.

Необхідно на ТОВ «Ольф» переглянути витрати на виробництво продукції. загальні перевитрати за прямими матеріальними затратами склали 180,88 грн., серед яких найбільшу питому вагу займають затрати на матеріал №1 «Борошно 1-й ґатунок». Це і буде загальною величиною резерву зменшення собівартості хліба за рахунок змін матеріальних затрат.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Алексєєв І. Методи управління підготовкою виробництва у системі державного управління // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. - 2000. - № 1. - C. 64-72.
2. Витвицький Я.С. Економіка підприємства: Навчальний посібник - Івано-Франківськ: ІМЕ, 2003. - 320 с.
3. Галущак М.П.,  Слободний Б.М.,  Дубик О.І.  Організація технічного обслуговування,  ремонту та експлуатації машин. –  Тернопіль:  ТДТУ,  2000. – 234 с. 
4. Герасимчук В.Г. Стратегічне управління підприємством. – Київ: КНЕУ, 2000. – 360 с. 
5. Гірняк О.М., Лазановський П.П. Менеджмент: теоретичні основи і практикум: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. - К.: "Магнолія плюс", 2003 - 336 с
6. Грибов В.Д. Основы бизнеса. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 156 с. 
7. Завіновська Г.Т. Економіка праці: Навч. Посібник. - К.:КНЕУ, 2000. - 200 с.
8. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. - 4-те вид., випр. та доп. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2003. - 567 с.
9. Економіка виробничого підприємництва : Навчальний посібник/ Авт. кол.: Й.М.Петрович, І.О.Будіщева, І.Г.Устінова та ін.; За ред. Й.М.Петровича. -2-е вид., перероб. і доп.. -К.: Знання, 2001. -405 с.
10. Економіка підприємства : Навчальний посібник/ Анатолій Шегда, Тетяна Литвиненко, Марія Нахаба та ін., За ред. А.В.Шегди,; Київський нац. ун-т ім.Т.Г.Шевченка. -3-тє вид., випр.. -К.: Знання-Прес, 2003. -335 с.
11. Кузьмін О. Є., Мельник О. Г. Основи менеджменту: Підручник. - К.:Академвидав, 2003. - 415с.
12. Кузин Б.,  Юрьев В.,  Шахдинаров Г.  Методы и модели управления фирмой. – Санкт-Петербург: Питер, 2001. – 432 с. 
13. Крушельницька О.В., Мельничук Д.П. Управління персоналом: Навчальний посібник. - К., „Кондор". - 2003. - 296 с.
14. Мозунський І. Охорона праці в системі управління виробництвом// Охорона праці. - 2000. - № 9 . - C. 6-7.
15. Соснін О.С., Казарцев В.В. Виробничий і операційний менеджмент: Навч. посіб. / Європейський ун-т. — 2-ге вид. — К. : Видавництво Європейського ун-ту, 2002.— 147с.
16. Тарасюк Г.М., Шваб Л. І. Планування діяльності підприємства. Навч. посібник. - К.: «Каравела», 2003. - 432 с.
17. Харів П.С.Економіка підприємства: Посібник. - Тернопіль: Економічна думка, 2000. - 500 с.
18. Шаповал В. М. Економіка підприємства : Навчальний посібник/ В. М. Шаповал, Р. Н. Аврамчук, О. В. Ткаченко; За наук. і заг. ред. В. А. Ткаченка; Центр навчальної літератури, М-во освіти і науки України, Дніпропетровський ун-т екон. і права. -К.: Центр навчальної літератури, 2003. -286 с.
19. Яремко І. Й. Інтелектуально-інформаційний потенціал як фактор виробництва і капітал: проблематика облікової системи в постіндустріальній економіці/ І. Й. Яремко // Актуальні проблеми економіки. - 2004. - № 12. - C. 165 - 174.