Теоретичні основи організації виробництва на підприємстві

 

 

ЗМІСТ

 

 

Реферат                                                                                                                 2

Вступ                                        4

1 Теоретичні основи організації виробництва на підприємстві                      6

1.1 Загальна характеристика  і завдання організації виробництва                 6

1.2 Елементи організації  виробництва на підприємстві                                9

1.3 Формування та структура  виробничого процесу                                     13

2 Аналіз організації виробництва  на ТОВ «Ольф»                                          17

2.1 Організаційно – економічна  характеристика ТОВ «Ольф»                      17

2.2 Організація виробництва  на ТОВ «Ольф»                                         21

2.3. Вдосконалення організації  виробництва на ТОВ «Ольф»                  27

Висновки                                        33

Перелік посилань                                                                                      34

 

 

 

ВСТУП

 

 

Актуальність дослідження. Становлення ринкової економіки в Україні означає створення відповідного середовища з усіма питання ми цього законами і закономірностями. Базуються, що успіх в цьому залежатиме від компетентності спеціалістів.

Організація виробництва-процесу складний та багатогранний, що охоплює чимало проблем. Найактуальнішими з них є зміцнення та розширення можливостей первинної ланки підприємства, удосконалення їх організаційних структур, організація системи технічного обслуговування виробництва та його матеріально-технічного обслуговування.

Сучасне виробництво не може розвиватися інтуїтивно, без наукового підходу та ігноруючи закони економіки праці, організації виробництва тощо.

Зміна техніки і технології виробництва вимагають відповідної зміни або вдосконалювання організації праці. Крім того, наука про організацію праці збагачується новими даними, виникає передовий досвід нових організаційних рішень.

Якщо виробництво чітко реагує на все нове, що з'являється в області організації праці, і систематично впроваджує його в свою практику, то ми вправі говорити про наукову організацію праці. Науковий підхід до організації праці дозволяє щонайкраще з'єднати в процесі виробництва техніку і людей, забезпечує найбільш ефективне використання матеріальних і фінансових ресурсів, зниження трудомісткості і росту продуктивності праці. Він спрямований на збереження здоров'я працівників, збагачення змісту їхньої праці.

Важливою ознакою організації виробництва є її спрямованість на рішення взаємозалежних груп завдань:

а) економічних (економія ресурсів, підвищення якості продукції, ріст результативності виробництва);

б) психофізіологічних (оздоровлення виробничого середовища, гармонізація психофізіологічних навантажень на людину, зниження ваги і нервово-психічної напруженості праці);

в) соціальних (підвищення розмаїтості праці, його змістовності, престижності, забезпечення повноцінної оплати праці).

Об’єкт курсової роботи: організація виробництва на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Ольф».

Предмет курсової роботи: теоретико – методологічні та практичні аспекти організації виробництва на ТзОВ «Ольф».

Мета курсової роботи: розкрити теоретичні основи організації виробництва, визначити основні принципи та підходи до неї, проаналізувати організацію праці на ТОВ «Ольф» та розробити заходи щодо вдосконалення організації праці та виробництва на підприємстві.

Для досягнення головної мети було вирішено наступні завдання:

а) надано загальну характеристику і завдання організації виробництва;

б) розкрито елементи організації виробництва на підприємстві;

в) наведено характеристику формування та структура виробничого процесу;

г) проаналізовано організацію виробництва та виробничого процесу на ТОВ «Ольф»;

д) наведено шляхи удосконалення організації виробництва та шляхи зниження собівартості продукції на ТОВ «Ольф».

Методи дослідження: літературний, методи аналізу та синтезу, методи узагальнення та порівняння та ін.

Інформаційною базою курсової роботи стали різноманітні наукові праці, посібники з економіки праці та організації виробництва, виробничого менеджменту тощо.

 

 

 

1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА НА ПІДПРИЄМСТВІ

 

1.1 Загальна характеристика  і завдання організації виробництва

 

Щоб забезпечити виконання встановлених перед працівниками підприємства конкретних завдань, необхідно відповідним чином організувати працю людей, зокрема:

а) визначити функції кожного працівника;

б) розробити форми кооперації праці;

в) визначити робочі місця;

г) вказати методи виконання роботи.

Характер організації праці в колективі визначається мірою прогресивності техніки і технології, що застосовуються, а також рівнем кваліфікації працівників.

Наукова організація праці передбачає систематичне впровадження досягнень науки і передового досвіду та дозволяє найкращим чином поєднувати техніку і людей в єдиному виробничому процесі, забезпечує найбільш ефективне використання матеріальних і трудових ресурсів, безперервне підвищення продуктивності праці [8, c.54].

Організація праці — це спосіб поєднання безпосередніх виробників із засобами виробництва з метою створення сприятливих умов для одержання високих кінцевих соціально-економічних результатів. Організація праці є об'єктивною необхідністю і невід'ємною складовою трудової діяльності людини. Вона має сприяти вдосконаленню всіх процесів праці, виробничих структур для досягнення найвищої ефективності суспільного виробництва.

Організація виробництва – це процес та функція управління системою для досягнення мети виробничої системи і її місії.

Організація виробництва – це економічна наука, яка займає ведуче місце серед суспільних наук, оскільки вони вивчають виробничі відносини – відносини між людьми в процесі виробництва.

Завдання організації виробництва: поглиблення спеціалізації; вдосконалення форм організації виробництва; швидка (гнучка) переорієнтація виробництва на інші види продукції; забезпечення безперервності і ритмічності виробничого процесу; вдосконалення організації праці і виробництва в просторі і часі; створення логістичної системи; скорочення тривалості виробничого циклу; безперебійне забезпечення сировиною, матеріалами при зменшенні запасів сировини і матеріалів, а також готової продукції.

Кожне підприємство має свої специфічні завдання організації виробництва – комплекс завдань по забезпеченню сировиною, найкраще використання робочого часу та робочої сили, поліпшення асортименту і якості випуску продукції, освоєння нових видів продукції.

На практиці багато завдань по організації виробництва вирішують технологи, тому важливо розрізняти функції технології і функції організації виробництва.

Технологія визначає способи і варіанти виготовлення продукції. Функцією технології є визначення можливих типів машин для виробництва кожного виду продукції, інших параметрів технологічного процесу, тобто технологія визначає – що треба зробити з предметом праці і при допомозі яких засобів виробництва, щоб перетворити його в необхідний продукт.

Функція організації виробництва – це визначення конкретних значень параметрів технологічного процесу на основі аналізу можливих варіантів і вибору найбільш ефективного у відповідності [15, c.98].

З метою і умовами виробництва, або інакше, як краще задіяти предмет і знаряддя праці, а також саму працю, щоб перетворити предмет праці в продукт необхідних властивостей з найменшими затратами робочої сили і засобів виробництва.

Для будь-якого підприємства основною його функцією є виробнича діяльність.

Під виробничою діяльністю розуміють сукупність цілеспрямованих процесів, що здійснюється людьми за допомогою засобів праці чи природних процесів, у результаті    яких предмети праці змінюють свій склад, стан, форму отримують певні нові властивості та перетворюється в готову продукцію.

До виробничої діяльності входять:

а) Жива праця людей яка активна частина виробництва, що ставить основу трудового процесу;

б) Предмети праці, над якими працює людина для перетворення їх у проміжний чи харчових продукт із метою задоволення певних потреб споживачів;

в) Засоби праці-частина засобів виробництва, за допомогою яких людина впливає на предмет праці.

Організація виробництва - це процес упорядкування, координації й оптимізації у просторі й часі  науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт, освоєння та виготовлення продукції для задоволення потреб споживачів та виготовлення продукції для задоволення потреб споживачів і отримання прибутку. Вона розглядає загальні закономірності організація виробничих систем, формування  й методи здійснення виробничих процесів виготовлення конкурентно спроможної продукції при раціональному використанні трудових, матеріально-технічної та фінансових ресурсів.

 Іншими словами, організація  виробництва, це координація й  оптимізація в часі та просторі  всіх матеріальних і трудових елементів виробництва з метою досягнення визначені терміни  найефективнішого виробництва  результату.

Організація виробництва базується на технології виробничих процесів-сукупності методів і засобів, при яких здійснюються перетворення матеріальних ресурсів, інформації та їхніх комплектів в кінцевий продукт.

Технологія виробничих процесів реалізується за допомогою організації виробництва, і фактично формує основу виробничої системи, зумовлюючи динаміку виробничого процесу.

Організація виробництва розглядає і вирішує наступні завдання:

а) Формування теоретичних основ організації виробничої діяльності підприємства.

б) Організацію процесів створення й освоєння випуску нової чи вдосконалення продукції, яку випускає підприємство.

в) Організацію виробничих процесів.

Вирішення поставлених завдань значною мірою забезпечить ефективне господарювання підприємства.

 

1.2 Елементи організації  виробництва на підприємстві

 

Розвиток технічного прогресу, вдосконалення організації виробництва, спеціалізація і централізація ремонтних робіт, типізація і нормалізація інструменту й оснащення, що застосовуються у виробництві, постійне вдосконалення організації контролю якості продукції — фактори, що впливають на динаміку чисельності допоміжних робітників. В одних випадках названі фактори викликають збільшення кількості допоміжних робітників, в інших — її скорочення.

Бригада — це організаційно-технологічне і соціально-економічне об'єднання працівників однакових або різних професій на базі відповідних виробництв, устаткування, інструменту, оснащення, сировини і матеріалів, для виконання виробничого завдання з випуску високоякісної продукції певної кількості з найменшими матеріальними і трудовими витратами на основі колективної матеріальної заінтересованості і відповідальності.

Процес формування бригад і організації праці всередині них передбачає: проведення попередніх розрахунків чисельності професійно-кваліфікаційного складу бригади; побудову графіків завантаження виконавців протягом робочого часу; встановлення бригадних норм виробітку, а також системи керівництва бригадою. Розробляються критерії оцінки праці, матеріального і морального стимулювання. Проектні розрахунки і рішення заносяться до паспорта бригади і враховуються під час атестації і раціоналізації робочих місць. Залежно від особливостей технології, організації виробництва і його технічного рівня розрізняють спеціалізовані і комплексні бригади.

Для організації високопродуктивної праці необхідно також вирішити питання: як, яким чином варто виконувати роботу. Досягається це встановленням раціональних методів і прийомів праці. Звичайно, спосіб виконання роботи в значній мірі визначається технологією, але кожна технологічна операція може бути виконана по-різному: з великою чи меншою кількістю руху, більш-менш уміло, з витратою різної кількості часу і фізіологічній енергії.

Встановлення способу найбільш ощадливого виконання кожної дії, прийому, операції, кожної роботи – ця відповідальна робота організатора праці. Вона припускає аналіз і розробку всіх частин трудового процесу, включаючи побудову і координацію рухів, вибір зручної робочої пози, способам володіння інструментом і управління машинами і механізмами [1, c.109].

Спосіб виконання виробничого завдання, що характеризується визначених складом і послідовністю дій, прийомів, операцій утворить метод праці. Методи виконання трудових процесів повинні проектуватися разом із проектуванням технологічного процесу, а результати проектних розробок заносять у карти прийомів і методів праці, карти організацій праці, в інструкційні чи технологічні карти.

 Їх використовують  для навчання робітників раціональним  прийомам і методам праці, для  контролю й аналізу роботи; вони  служать відправною точкою для  подальшого вдосконалення трудового  процесу.

Задача виявлення раціональних прийомів праці зважується шляхом вивчення безпосередньо на виробництві праці робітників, які значно перевиконують норми праці, які застосовують ефективні способи ведення трудового процесу.