Шпаргалка по "Микроэкономике"

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Ноября 2013 в 17:00, шпаргалка

Краткое описание

1. ОСНОВНІ ВИДИ ЕК РЕСУРСІВ. АЛЬТЕРНАТИВНА ВАРТІСТЬ.
2. ПРЕДМЕТ І ЗАДАЧА МІКРОЕК-КИ. МІКРОЕК-КА В СТРУКТУРІ ЕК НАУК.
3. ЗАКОН ПОПИТУ, ЙОГО ЧИННИКИ І ОБГРУНТУВАННЯ БАЗОВИМИ ПОЛОЖЕННЯМИ ТЕОРІЇ СПОЖИВАЧА.
4. ЗАКОН ПРОПОЗИЦІЇ, ЙОГО ЧИННИКИ І ОБГРУНТУВАННЯ З ПОЗИЦІЇ ТЕОРІЇ ФІРМИ.
5. ПОЗИТИВНА І НОРМАТИВНА ЕК ТЕОРІЯ.
.....
30. ЧАСТКОВА І ЗАГАЛЬНА РІВНОВАГА. ВЗАЄМОДІЯ РИНКІВ ПРОДУКТІВ І РЕСУРСІВ.

Прикрепленные файлы: 1 файл

Шпаргалка з мікроекономіки.doc

— 235.50 Кб (Скачать документ)

 

 

 

Рин Qs = Qs1 + Qs 2

Якщо крива пропозиції представляє собою лінійну зростаючу  ф-ю , то її можна виразити р-ям прямої, яка наз. функцією пропозиції:

 Qs = a + bP

Якщо врахувати лише фактор впливу – ціновий, то

Qs = f(P)

Якщо брати всі фактори  впливу

Qs = f (Ф1,Ф2,…,Фn)

Зміна обсягу пропозиції і зміна пропозиції взагалі різні  явища.

Пропозиція товару визначається всією кривою.Здвиг кривої пропозиції вправо означає збільшення пропозицій, вліво – зменшеня.

Графік                       S2<S<S1

 

 

 

Рух по кривій пропозиції виражає реакцію продавця на зміну  ціни товару, при незмінних умовах виробництва і представляє собою  зміну обсягу пропозиції(Qs)

Графік                       S<S

 

 

 

 

 

5. ПОЗИТИВНА  І НОРМАТИВНА ЕК ТЕОРІЯ

 Позитивна економічна теорія — доктрина позитивізму в економічній теорії, згідно з якою аналіз окремих економічних явищ або процесів та національної економічної системи загалом не має набувати характеру оціночних суджень, отже, дається без оцінок ученого з погляду справедливості або несправедливості (тобто з погляду різних, типів інтересів), без рекомендацій, як здійснювати еко-

номічну політику тощо. При  цьому констатуються загальновідомі факти у такій, наприклад, формі: збільшення витрат виробництва зумовлює зростання цін на товари і послуги.

Оціночні судження, на думку представників позитивізму, може давати лише нормативна економічна теорія.

Позитивізм як філософія  економічної науки значною мірою притаманний сучасній "економікс". Це виявляється, по-перше, у переважанні функціонального підходу замість причинно-наслід- кового, по-друге, у домінуванні кількісних характеристик економічних явищ і процесів замість якісних (свідченням цього є надмірна перевантаженість графіками, елементарними формулами, математичними моделями тощо), по-третє, у гіперболізації концепції граничної корисності. Крім того, позитивна економічна теорія служить інтересам пануючого класу.

 

 

6. ВИРОБНИЧА ФУНКЦІЯ.  КРИВА ОДНАКОВОГО ПРОДУКТУ   (ІЗОКВАНТА), ЛІНІЯ ТОТОЖНИХ ВИТРАТ (ІЗОКОСТА).

Виробнича ф-я показує  співвідношення між будь-якої комбінації факторів виробництва і максимально  можливим обсягом випуску  продукції. Кожна виробнича ф-я використовується для визначення оптимальної якості використання ресурсів, при заданому об”ємі вир-ва.

Так як основними факторами  виробництва явл праця і капітал, то виробнича ф-я є:    Q = f (L,K)

Вираженням виробничої ф-ї є криві ізокванти. Будуються  ізокванти по даним виробничих сіток.

Графік

 

 

 

Кожен результат вироб  сітки представляє собою максимально  можливий об”єм випуску продукції, при співвідношенні факторів вир-ва L,K. По результатам будується ізокванта.

Ізокванта – це крива, кожна точка якої показує співвідношення виробничих факторів, використовуючи які можна одержати один і той же об”єм вир-ва.

                             Властивості ізокванти:

  • має спадний характер
  • вигнута форма
  • чим далі ізокванта розташована від початку системи координат, тим більшому об”єму вир-ва вона відповідає.

Сис-ма координат з  деякою кількістю ізоквант наз сімейство  ізоквант, яке показує можливість випуску підприємством різних об”ємів вир-ва і використання ресурсів для цього.

Ізокоста – це лінія, яка хар-є співвідношення витрат підприємства на ресурси, які необхідні на вир-во однакового Q.

Графік

 

 

 

На вир-во Q основні групи ресурсів – це K i L, які мають свої ринкові ціни. В цьому випадку загальні витрати визнаються як сума добутків кількості ресурсів на їх ціну:       ТС = K*Pk + L*Pl

З рівняння видно, що під-во може використовувати різну кількість  ресурсів, залишаючись при цьому  на одному рівні бюджетних затрат ТС, і збільшувати кількість використання одного ресурсу за рахунок зниження іншого. Ці співвідношення і виражаються на ізокості. Ізокоста – лінія однакових затрат.

Кут нахилу ізокости виражається  у відношенні приростів К і L:

                Tg L =  ^K/^L               (^ - дельта)

                                  Властивості ізокости:

  • чим дальше ізокоста розташована від початку координат, тим більшій кількості використання ресурсів вона відповідає, а значить і > значенню ТС
  • кожна точка ізокости відповідає однаковим ТС(ТС- сукупні витрати)
  • кут нахилу залежить від цін на ресурси.

 

 

7 РИНКОВА  РІВНОВАГА. ЦІНА СПОЖИВАЧА, ЦІНА  ВИРОБНИКА:” В умовах ринкової економіки взаємодія конкурентних сил приводить до синхронізації цін попиту та цін пропозиції, що обумовлює рівноважність цін попиту і пропозиції.

Р –ціна; Q – обсяг  попиту; D – крива попиту; S – крива  пропозиції; Е – точка перетину кривої попиту та кривої пропозиції, яка визначає рівноважну ціну (Ре) та рівноважний обсяг попиту та пропозиції (Qе). Це точка рівноваги (Е).  В цій точці обсяг пропозиції буде дорівнювати обсягу попиту (Qe), завдяки чому встановлюється ціна (Ре), яка однаково задовольняє і покупців і продавців.  Рівноважна ціна (Ре) – ціна, що урівноважує попит і пропозицію внаслідок взаємодії конкурентних сил.  Якщо ціна буде нижчою, ніж Ре, надлишок попиту буде піднімати її догори (конкуренція покупців) і створювати дефіцит;  якщо ціна буде вищою, ніж рівноважна Ре, пропозиція перевищить попит, створиться надлишок пропозиції (конкуренція продавців), внаслідок чого ціна буде знижуватися до рівня рівноваги (рис.2).

Рівноважна ціна та рівноважний  попит мають місце на рівні, де кількість товару, яку виробники  можуть і бажають поставляти, дорівнюють обсягу товару, який покупці можуть і хочуть купувати.  На конкурентному ринку ця рівновага досягається на перетині кривих попиту (D) та пропозиції (S).  При ціні рівноваги (Ре) немає ані надлишку, ані дефіциту.

Л.Вальрас розглядав питання рівноваги за допомогою зміни цін: “модель коригування ринкових цін”.   А.Маршал же відштовхувався від динаміки обсягів товару, не чіпаючи цін: “модель коригування випуску”.

Ціни сприяють швидкому обміну інформацією в процесі  узгодження на ринку економічних  інтересів продавців і покупців

 

 

8. ЦІНОВА ЕЛАСТИЧНІСТЬ ПОПИТУ І ПРОПОЗИЦІЇ.

Еластичність – це ступінь зміни однієї ек-ї змінної у відповідь на зміну іншої, яка пов»язана з першою.

Цінова еластичність – це ступінь зміни в кількості товарів на який є попит в залежності від ступеня зміни ціни на нього.

Еdр = ^Qd / Qd        Edр = Qd / P

           ^P / P

Коефіцієнт визначається як відношення % зміни кількості  товарів до % зміни ціни.

                                   Форми :

1.Еластичний попит,  коеф еластичності >1. Це означає, що попит змінюється (зростає або зменшується) швидше, ніж змінюється ціна.

Графік

 

 

 

 

 

2.Нееластичний 

Еdр<1. Об”єм змінюється повільніше, ніж ціна

Графік

 

 

 

3. Одинично еластичний  попит

Edp = 1 . об”єм і ціна  змінюються пропорційно

Графік

 

 

Існують також екстримальні форми еластичності

4. якщо зміна ціни  не викликає ніякої зміни об”єму попиту Еdp = 0,такий попит наз. досконало не еластичний

 графік

 

 

 

5. Якщо найменша зміна  ціни викликає максимально можливу  зміну об”єму попиту, то це  досконало еластичний(Еdр прямує до нескінченності)

графік

 

 

 

Фактори цінової еластичності попиту:

  1. Важливість товару для споживача

На предмети розкоші  попит еластичний, на предмети першої необхідності не еластичний.

  1. Рівень замінності товарів ( чим більше замінників є у товарів, тим еластичнішим є на нього попит)
  2. Питома вага товару в доході споживача(чим більша доля товару, тим більш еластичнішим є на нього попит)
  3. Фактор часу(попит на товар більш еластичний у довгостроковому періоді)

Цінова еластичність пропозиції – чутливість об”єму пропозиції товаровиробником в залежності від зміни ціни на його товар.

                                   Форми:

  1. Еластична (Qs змінюється на більший % ніж ціна)

Графік

 

  1. Нееластична пропозиція(Об”єм пропозицій змінюється повільніше ніж ціна)
  2. Абсолютно еластична пропозиція( коли товаровиробники змінюють об”єм вир-ва при одній і тій же ціні)
  3. Абсолютно нееластична ( коли товаровиробники пропонують один і той же товар, об”єм , не реагують на зміну ціни)

Фактори , що впливають  на еластичність:

Таким фактором явл час , що є в розпорядженні виробника, за який підприємство встигаєвідреагувати на зміну ціни.

Чим довший період підприємство може використати на збільшення обсягу, тим більша еластичність пропозиції. Таким чином еластична пропозиція властива довгостроковому періоду.

Нееластична пропозиція характерна короткостроковому періоду розвитку підприємства. Абсолютно нееластична характерна для теперешнього часу.

 

 

9.ЕЛАСТИЧНІСТЬ  ПОПИТУ ЗА ДОХОДОМ. ПЕРЕХРЕСНА  ЕЛАСТИЧНІСТЬ ПОПИТУ

Еластичність  попиту за доходом показує рівень обсягу попиту на товар, в залежності від зміни рівня доходу споживача.

Відношення % зміни обсягу попиту до % зміни доходу.

%Qd / i ;      ^Qd /Qd

                     ^i / i

Форми:

1.Edi>0 – позитивна

Збільшення доходу викликає збільшення попиту на товар, тому придбання  товару збільшується. Цей вид властивий нормальним товарам тапредметам розкошу.

2. Негативна - Edi<0

Збільшення доходу споживача  викликає зменшення попиту(товари низької  якості)

3. Нульова – Edi = 0

Обсяг попиту на товар  не реагує на зміну доходу споживача.

Перехресна  еластичність попиту визначає спупінь чутливості споживчого попиту на товар х, в залежності від зміни ціни на товар у. Цей вид еластичності розглядається для товарів замінників.

Відношення % зміни обсягу попиту товару х, до % зміни ціни на товар  у.

Edp = Qdx / Py      Edp = ^Qdx / Qdx

                                          ^Py / Py

 

Форми перехресної  еластичності:

  • Позитивна - Edx/y>0

Це означає, що обсяг  попиту на товар х змінюється прямопропорційно ціні на товар у. А товари х та у являються взаємозамінними(субститути)

  • Негативна - Edx/y<0

Обсяг попиту на товар  х змінюється у від”ємній залежності зміни ціни на товар у. Товари х  та у – доповнюючі(комплементи)

  • Нульова - Edx/y = 0

Х та У виступають на ринку  не взаємопов”язаними, тому обсяг попиту товару х не залежить від зміни  ціни на товар у.      

 

 

 

 

11.ГРАНИЧНА КОРИСНІСТЬ, ПРИНЦИП СПАДАЮЧОЇ КОРИСНОСТІ.

Теорія споживання пояснює  як споживачі витрачають свій доход, якщо їх основною метою є досягнення найповнішого задоволення своїх  потреб ек.благами. Основою досягнення мети споживача є одержання корисності.

Корисність(U)-задоволення, яке отримує споживач при споживанні товарів чи послуг.

 Для того, щоб задоволення  від споживання було макс. необхідна  наявність певних ек. умов:

1)здібність до ранжування альтернатив – здібність покупців вибирати альтернативні комбінації товарів в тому порядку, який характеризує високий рівень задоволення від споживання.

2)транзитивність потреб споживача – це послідовність задоволення потреб або логічний зв’язок між різними ступенями задоволення, виражається в сезонності придбань. Якщо комбінація товарів А має перевагу перед набором В, а набір В перед С, то комбінація товарів А має перевагу перед набором С.

3)перевага більшої к-ті товару над меншою.

 Для того, щоб всі  ці умови працювали, необх.  наявність таких ек.категорій:

  • Ціни товару
  • Доход споживача

Кор-ть збільшується, якщо збільшується к-ть товарів, що споживаються.

Гранична кор.-ть MU – приріст кор.-ті, яку одержує споживач від спож-ня дод.одиниці товару.

Гр. кор.-ть має тенденцію  до зменшення. Це означає, чим більше товару споживається, тим меншу кор.-ть отримує споживач від споживання дод.одиниці товару.

Графік.

 

 

 

 

 

 

 

 

12.БЮДЖЕТНЕ  ОБМЕЖЕННЯ. ВЛАСТИВОСТІ БЮДЖЕТНОЇ  ЛІНІЇ.

   Обмеження спож.вибору  є бюджет споживача. Бюдж.обмеження  виражається графічно : представляє собою лінію, яка показує, яку к-ть товарів чи послуг може придбати споживач на певну суму в рамках свого доходу.

I=Qx*Px+Qy*Py – рів-ня бюдж.лінії

Информация о работе Шпаргалка по "Микроэкономике"