Продуктивность труда

В умовах ринкових відносин важливими заходами щодо удосконалення  організаційних форм виробництва й  управління можуть бути:

• розукрупнення великих виробничо-господарських комплексів, утворення за рахунок конверсії оборонної промисловості нових виробництв;
• приватизація державної власності;
• розвиток середнього і малого підприємництва;
• надання повної економічної свободи державним підприємствам;
• диверсифікація виробництва;
• залучення іноземного капіталу для спільної підприємницької діяльності;
• розроблення системи спеціальних пільг для орендаторів, кооператорів, спільного підприємництва тощо.

Соціально-психологічні фактори  визначаються якісними характеристиками і соціально-економічним складом  трудових колективів, підвищенням кваліфікаційного й загальноосвітнього рівня працівників, поліпшенням соціально-психологічного клімату в трудових колективах, підвищенням  дисциплінованості, трудової активності, творчої ініціативи працівників, удосконаленням методів мотивації і психологічного впливу тощо.

 

 

 

 

 

 

 

8. Факторний аналіз продуктивності праці.

РВ – середньорічний виробіток продукції одним працівником;

Д – кількість відпрацьованих днів одним працівником за рік;

ДВ – середньорічний виробіток  продукції одним робітником;

Т – середня тривалість робочого дня;

СВ – середньогодинний виробіток продукції;

ПВ – питома вага (частка) робітників у загальній чисельності  працівників;

КР – середньоспискова чисельність робітників;

Тн – невиробничі витрати часу;

Те – надпланова економія часу за рахунок упровадження НТП.

Для оцінки рівня продуктивності праці застосовується система узагальнюючих, приватних і допоміжних показників.

До узагальнюючих відносять:

РВ – середньорічний виробіток  продукції одного працюючого;

ДВ – середньоденний виробіток  продукції одного працюючого;

СВ – середньогодинний виробіток продукції одного працюючого.

Приватні показники –  це витрати часу на виробництво одиниці, визначеного виду продукції в  натуральному вираженні за один день чи одну годину.

Допоміжні показники характеризують витрати часу на виготовлення одиниці  визначеного виду робіт або обсягу виконаних робіт за одиницю часу.

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1. Факторний аналіз продуктивності праці.

№	Показники	План	Факт	Відх. +,-
1	Обсяг виробництва продукції, грн.	9000	12600	3600
2	Середньоспискова чисельність:
	а) ВПП (виробничо-промисловий  персонал)	730	738	8
	б) робітників	520	605	85
3	Питома вага робітників у  загальній чисельності ВПП, % (ПВ)	12	17	5
4	Відпрацьовано 1-м робітником за рік (Д)	220	205	-15
5	Середня тривалість робочого дня, год (Т)	8	7,7	-0,3
6	Загальна кількість відпрацьованого  часу:
	а) всіма працівниками за рік, год (Т)	280000	230700	-49300
	б) в тому числі 1-м робітником, людино-годин
7	Середньорічний виробіток, грн.:
	а) одного працюючого (РВ)	44000	50000	6000
	б) одного робітника (РВ)	66000	70000	4000
8	Середньорічний виробіток  робочих, грн. (ДВ)	190	225	35
9	Середньогодинний виробіток робітників, грн. (СВ)	45,2		4,7

 

Найбільш узагальнюючим  показником продуктивності праці є  середньорічний виробіток одним  працюючим. Величина його залежить не тільки від виробітку робітників, але й від загальної чисельності останніх у численності ВПП, а також від кількості відпрацьованих ними днів і тривалості дня. Звідси середньорічний виробіток продукції одним працівником можна подати у вигляді добутку факторів:

РВ = ПВ × Д × Т ×  СВ.

 

Розрахунок впливу факторів на рівень середньорічного виробітку.

1. Зміни ПВ роб. в загальній чисельності ВПП:

ΔРВпв = ΔПВ × РВпл = 0,05 × 66000 = 3300 грн.

2. Кількість відпрацьованих днів одним робочим:

ΔРВд = ПВф × ΔД × ДВпл = 0,17 × (-15) × 190 = -484,5 грн.

 

3. Тривалість робочого дня:

ΔРВт = ПВф × Дф × ΔТ × СВпл  = 0,17 × 205 × (-0,3) × 45,2 =

= -472,57 грн.

4. Середньогодинний виробіток:

ΔРВсв = ПВф × Дф × Тф × ΔСВ = 0,17 × 205 × 7,7 × 4,7 = 1261 грн.

Всьго:

3300 – 484,5 – 472,57 + 1261 = 3604 грн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок.

Розрахунок впливу вище наведених факторів виконується способами ланцюгових підстановок, абсолютних різниць, відносної різниці аналітичним методом. У процесі аналізу обов’язково аналізуються зміни середньогодинного виробітку, як одного з показників продуктивності праці і фактора, від якого залежить рівень середньоденного та середньорічного виробітку. Величина цього показника залежить від факторі, пов’язаних із змінами трудомісткості і вартісної оцінки.

До першої групи факторів належать:

• Технічний рівень виробництва;
• Організація виробництва
• Непродуктивні витрати часу в зв’язку з браком і його виправленням.

До другої групи належать фактори, пов’язані із змінами обсягу виробництва продукції у вартісній оцінці, у зв’язку із змінами структури продукції і рівня кооперативних постачань.

Згідно з наведеними розрахунками питома вага робітників в загальній чисельності ВПП підвищила середньорічний виробіток на 3300 грн., кількість відпрацьованих днів одним робочим зменшила середньорічний виробіток на 484,5 грн., тривалість робочого дня зменшила середньорічний виробіток на 472,57 грн., а середньгодинний виробіток збільшив середньорічний на 1261 грн.

Сукупний вплив факторів збільшив середньорічний виробіток  на 3604 грн.

Вирішальний вплив на зниження середньорічного виробітку справило зменшення кількості відпрацьованих днів одним робітником, так як відхилення цього показника є найбільшим. Показник тривалості робочого дня також негативно впливає на середньорічний виробіток, так як є від’ємним. Але сукупний влив усіх наведених факторів виявився позитивним.

Дослідивши питання аналізу  та планування продуктивності праці  на підприємстві можна зробити наступний висновок: чим вище ступінь зайнятості персоналу, тим вище ефективність використання робочої сили, засобів виробництва і предметів праці, краще показники оборотності економічних ресурсів, обсягу продажів товарів і т.д. З цього випливає, що від ступеня зайнятості персоналу залежить рівень продуктивності на кожнім підприємстві.

 

 

 

Список використаної літератури.

1. Бєлов М. А. , ЄвдокимоваН. М, Москалюк В. Є. та ін.Планування діяльності підприємства: Навч.-метод. посіб¬ник для самост. вивч. дисц. /; За заг. ред. В. Є. Москалюка. — К.: КНЕУ, 2002. — 252 с.

2. Грабовецький Б. Є.Економічний аналіз: Навчальний посібник. — К.: Центр учбової літератури, 2009. — 256 с.

3. Завіновська Г. Т.: Економіка праці: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003. — 300 с.

4. Шваб А.І., Тарасюк Г.М. Планування діяльності підприємства: Навч. посіб. 2-е вид. - К. Каравела, 2005. - 312 с.

5.  Череп А.В. Економічний аналіз: Навчальний посібник. – К.: Кондор 2005. – 160 с.

6. Інтернет:

http://pidruchniki.ws/

http://studentam.kiev.ua/

http://ekotrud.com/