Проблеми та аналіз механізму управління ліквідністю комерційного банку

У працях О. І. Лаврушина  розглядаються зовнішні та внутрішні чинники, що впливають на ліквідність банку. До внутрішніх чинників належать: стійка капітальна база банку, якість активів, якість депозитів, помірна залежність від зовнішніх джерел, співставність активів і пасивів за строками, менеджмент, першокласний імідж банку. До групи зовнішніх чинників належать: загальна політична та економічна ситуація в країні, розвиток ринку цінних паперів і міжбанківського ринку, організація системи рефінансування, ефективність регулюючих функцій центрального банку [9, с. 127]. Схожа класифікація запропонована Г. С. Пановою , яка виділяє дві групи чинників, що впливають на ліквідність: мікроекономічні та макроекономічні чинники [88, с. 38]. 10

На думку С. Краснова, на сучасному етапі розвитку економіки країни спостерігається послаблення ліквідності банків. Причини цього  – в бюджетному дефіциті, інфляції, спаді виробництва, зростанні неплатежів, що перейшло в платіжну кризу [67, с. 37]. Тобто автором розглядаються зовнішні чинники і при цьому не враховується наявність широкого спектра внутрішніх чинників.

На сьогодні  у розвитку банківського сектора України можна  виділити такі основні тенденції:

- значне зростання  обсягів активних і пасивних операцій за попередній 2010 р. (в основному за рахунок збільшення кредитів і депозитів) та уповільнення темпів зростання банківських операцій у 2011 році;

- зростання частки  банків з іноземним капіталом та збільшення обсягів залучення іноземних інвестицій для підтримки ліквідності;

- значний вплив на  діяльність банківського сектора  Національного банку України;

- недостатній обсяг  операцій банку з цінними паперами.

Такі тенденції у  розвитку банківської системи  значною мірою впливають на структуру активів і пасивів банків,  яка визначає ліквідність банків.

На сьогодні структура активів і пасивів банків не є оптимальною, що  спричиняє виникнення додаткових ризиків і, зокрема, ризику ліквідності. Можна виділити наступні проблеми в структурі активів і пасивів вітчизняних

банків з точки зору ліквідності банків:

- невідповідність між  строками та сумами залучених і розміщених коштів. Більше 75 % кредитного портфеля банків складають довгострокові кредити, тоді як переважна частина залучених коштів є короткостроковими. Різке зростання неплатежів за кредитами, зменшення обсягів залучення депозитів, скорочення залишків коштів на поточних рахунках юридичних і фізичних осіб, дострокове вилучення депозитів  – все це може викликати кризу ліквідності як окремого банку, так  і банківської системи в цілому;

- одним з найважливіших  джерел формування та збільшення ресурсів банку виступають депозити фізичних осіб, саме вони визначають розмір кредитних вкладень. Для підтримання необхідного рівня ліквідності банки зацікавлені в залученні строкових депозитів. Але залучення таких банківських ресурсів значно залежить від загальноекономічної ситуації в країні і в світі, що призводить до зростання банківських ризиків, особливо  під час кризи;

- негативним чином  на ліквідність банків впливає недостатня капіталізація вітчизняних банків;

- щодо структури активів  банків України, то варто відмітити значні диспропорції у структурі кредитного портфеля банків України: переважає частина довгострокових і валютних кредитів, зростає частка проблемних кредитів;

- спостерігаються   негативні  тенденції у  зміні обсягів банківських інвестицій, обсяги вкладень в цінні папери залишаються недостатніми і поступово скорочуються, що пов’язано із загостренням світової фінансової кризи;

- варто також відмітити  зростання обсягів активно-пасивних  операцій в іноземній валюті, що призводить до зростання валютного ризику.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

 Оцінка ліквідності БАНКУ на прикладі «ВТБ Банк»

 

2.1. Аналіз організації процесу управління ліквідністю в ПАТ «ВТБ Банк»

 

Банк зовнішньої торгівлі (Внешторгбанк) був створений у жовтні 1990 року в Росії. Держава прийняла участь у його створенні в цілях сприяння розвитку зовнішньоекономічних операцій вітчизняних підприємств. ВТБ успішно розвивався як великий спеціалізований банк, орієнтований на роботу з корпоративними клієнтами, переважно російськими підприємствами-експортерами. У 2005 році – «ВТБ Банк» отримав ліцензію на здійснення банківської діяльності в Україні.

Диверсифікуючи свою діяльність, група  ВТБ постійно розширює коло операцій та надає клієнтам широкий комплекс послуг, прийнятих у міжнародній  банківській практиці:

а) розрахунково-касове обслуговування;

б) кредитування;

в) залучення строкових коштів клієнтів;

г) міжнародні розрахунки та банківські гарантії;

д) валютний контроль;

е) похідні фінансові інструменти;

є) безготівкові конверсійні операції;

ж) операції з банківськими та платіжними картами;

з) інвестиційні послуги;

і) депозитарні операції тощо.

Структуру Банку станом на кінець дня 31 грудня 2011 року складають Головний офіс в Києві, 23 відділення (регіональних дирекцій) та 139 відділень у всіх регіонах України. 

Станом на 01.01.2013 року показники діяльності ВТБ Банку склали:

• кредитний портфель – 28,55 млрд. грн.,
• активи – 37,07 млрд. грн.,
• уставний капітал – 5,42 млрд. грн [61].

Рейтинги банку «ВТБ Банк» представлені в табл. 2.1.

 

Таблиця 2.1

Рейтинги банку «ВТБ Банк», надані міжнародним рейтинговим агентством Fitch станом на 19.10.12

Fitch Ratings
1.	Довгостроковий рейтинг дефолту  емітента в іноземній валюті	B, прогноз   «Стабільний»
2.	Короткостроковий рейтинг дефолту  емітента в іноземній валюті	B
3.	Довгостроковий рейтинг дефолту  емітента в національній валюті	B+, прогноз   «Стабільний»
4.	Індивідуальний рейтинг	E
5.	Рейтинг підтримки	4
6.	Національний довгостроковий рейтинг	AAA (ukr), прогноз «Стабільний»

 

Система управління ризиками покликана  забезпечити ранню ідентифікацію, оцінку, обмеження ризиків, що приймаються  Банком, контроль їх обсягу і структури.

Ризик ліквідності – визначається як наявний або потенційний ризик  для доходів та капіталу банку, який виникає через неможливість вчасно задовольнити потреби банку в  наявних коштах для виконання  своїх грошових зобов’язань.

В Банку розділяється управління ризиками миттєвою і строковою ліквідності.

Управління миттєвою ліквідністю  –  основна задача,  яка вирішується  Банком у сфері оперативного управління активами і пасивами. Вона полягає  у визначенні і підтримці мінімально необхідного для забезпечення розрахунків грошового залишку в готівковій/безготівковій формі в розрізі валют. Управління миттєвою ліквідністю в Банку здійснюється казначейством за рахунок оперативного (протягом дня) визначення поточної грошової позиції Банку і формування прогнозу зміни платіжної позиції з врахуванням сформованого платіжного календаря Банку і різних сценаріїв розвитку подій. 

Основною задачею управління строковою  ліквідністю є зміна структури  строкових активів і пасивів  Банку з метою скорочення розриву ліквідності до заданого рівня до моменту наближення термінів виконання вимог і зобов’язань.  Виконання даної задачі досягається в ході оперативного визначення наявної поточної позиції за ризиком строкової ліквідності шляхом визначення поточних значень строкових розривів ліквідності відповідно до внутрішніх обмежень, а також  до обмежень, встановлених НБУ. 

Департамент контролю банківських  ризиків здійснює моніторинг ризику ліквідності на загально банківському рівні, а саме: 

– на постійній основі здійснює загальний моніторинг виконання Банком нормативів ліквідності та обов’язкового резервування залучених коштів, встановлених НБУ;

– на постійній основі здійснює поточний моніторинг структурної ліквідності  Банку;

– розраховує та доводить до структурних підрозділів Головного офісу Банку значення лімітів та обмежень, що регулюють строкові розриви ліквідності у відповідності з методиками та процедурами, встановленими правлінням Банку; 

– вносить пропозиції щодо встановлення та перегляду   лімітів  (обмежень), зміни структури лімітів (обмежень), пропозиції щодо затвердження та внесення змін до діючих методик, процедур, положень та регламентів з ризику ліквідності;

– на постійній основі контролює  та проводить моніторинг дотримання структурними підрозділами Головного офісу Банку та відділеннями  (регіональними дирекціями)  Банку діючих внутрішніх лімітів (обмежень), методик, регламентів та процедур з ризику ліквідності та інформує керівництво Банку про стан дотримання лімітів (обмежень) за результатами контролю; 

– на постійній основі здійснює поточний моніторинг фінансових інструментів у  портфелі Банку і на фінансовому  ринку для визначення джерел та вартості можливого строкового фінансування операцій Банку;

– проводить моделювання та прогнозування стану ліквідності Банку за різними сценаріями;

– розробляє та бере участь у розробці методик, процедур, положень, регламентів  щодо управління ризиком ліквідності;

– надає звіти та пропозиції щодо управління ризиком ліквідності.

Процес виявлення (ідентифікація) та оцінки (вимірювання) ризику ліквідності здійснюється в такий спосіб:

– виявлення та аналіз впливу внутрішніх та зовнішніх факторів на ліквідність  Банку, прогноз їх зміни;

– розробка,  затвердження та використання методології аналізу ризику ліквідності на базі комплексу кількісних  та якісних показників;

– встановлення та контроль за виконанням нормативів та коефіцієнтів ліквідності,  для обмеження рівня ризику, що приймається Банком;

– постійний моніторинг балансових показників для визначення стану ліквідності;

– складання звітності з розрахунку розривів грошових потоків, що відображає стан поточної та прогнозної  ліквідності  Банку „gap analyses”;

– встановлення та перегляд лімітів;

– моніторинг та контроль встановлених лімітів та оцінка можливих змін;

– зважування активів та зобов’язань  для визначення ризику концентрацій;

– застосування методів прикладного  статистичного аналізу для оцінки ризику ліквідності ринку;

– аналіз сценаріїв «What-If-аналіз»;

– прийняття та впровадження дій  з управління активами та/або пасивами Банку, спрямованих на підтримку ризику ліквідності на необхідному рівні;

– розробка детального плану заходів  щодо мобілізації Банком ліквідних  активів на випадок дефіциту ліквідності [61].

Таким чином забезпечення управління ліквідністю в ПАТ «ВТБ Банк» досягається за рахунок роботи Департаменту контролю банківських ризиків. Сутність цього управління полягає не лише у виконанні нормативів керівництва банків та інструкцій НБУ щодо стану ліквідності банків. Ефективність його діяльності досягається в більшій мірі за рахунок поточного моніторингу фінансової ситуації в банку, його становища та оперативного реагування на будь-які відхилення ліквідності фінансових інструментів від норми. Такий механізм роботи багато в чому сприяє стійкій фінансовій позиції банку.

 

 

2.2. Аналіз ресурсної бази ПАТ «ВТБ Банк» та її впливу на ліквідність банку

 

Завдання аналізу ресурсної  бази банку з точки зору ліквідності  виникає у зв'язку з необхідністю давати оцінку своєчасності і повноти  розрахунків по своїх зобов'язаннях. Ліквідність балансу визначається як міра покриття зобов'язань організації її активами, термін погашення яких відповідає терміну погашення зобов'язань. Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні засобів по активу, згрупованих по мірі їх ліквідності і розташованих в порядку спадання ліквідності, з зобов'язаннями по пасиву, згрупованими по термінах їх погашення і розташованими в порядку зростання термінів.

Однак, зважаючи на особливість діяльності банківських установ у порівнянні з іншими суб’єктами господарювання більш доцільним є проведення аналітичного аналізу балансу банку (табл. 2.2, табл. 2.3).

 

Таблиця 2.2

Аналітичний аналіз статей балансу  банку «ВТБ Банк»

(тис. грн.)

№	Найменування статті	2009 рік	2010 рік	2011 рік	Абсолютне відхилення
					09 - 10		10 - 11
	1	2	3	4	5		6
	АКТИВИ
1	Грошові кошти та їх еквіваленти	2 188 510	3 005 986	2 075 939	817 476		-930 047
2	Кошти в інших банках	653 290	238 968	256 633	-414 322		17 665
3	Кредити та заборгованість клієнтів	24 346 522	22 778 889	24 954 137	-1 567 633		2 175 248
4	Цінні папери в портфелі банку на продаж	113 462	335 880	2 708 681	222 418		2 372 801
5	Дебіторська заборгованість щодо поточного податку на прибуток	4 560	3 423	5 453	-1 137		2 030
6	Відстрочений податковий актив	34 093	478 784	558 489	444 691		79 705
7	Основні засоби та нематеріальні  активи	885 664	883 334	957 985	-2 330		74 651
8	Інші фінансові активи	41 859	110 376	501 978	68 517		391 602
9	Інші активи	29 782	75 063	241 193	45 281		166 130
10	Довгострокові активи, призначені  для продажу	5 066	2 675	2 624	-2 391		-51
11	Усього активів	28 302 808	27 913 378	32 263 112	-389 430		4 349 734
	ЗОБОВ`ЯЗАННЯ
12	Кошти банків	19 950 004	18 383 006	18 210 720	-1 566 998		-172 286
13	Кошти клієнтів	5 048 888	5 170 026	8 085 205	121 138		2 915 179
14	Боргові цінні папери, емітовані банком	0	89 560	87 621	89 560		-1 939
15	Інші залучені кошти	32 129	33 348	22 167	1 219		-11 181
Закінчення таблиці 2.2
	1	2	3	4		5	6
16	Зобов’язання щодо поточного  податку на прибуток	8 024	24 711	-		16 687	-24 711
17	Відстрочені податкові  зобов’язання	40 842	110 138	189 103		69 296	78 965
18	Резерви за зобов’язаннями	11 380	821	2 123		-10 559	1 302
19	Інші фінансові зобов’язання	80 485	65 305	463 831		-15 180	398 526
20	Інші зобов’язання	44 971	47 467	63 506		2 496	16 039
21	Субординований борг	627 025	1 682 240	1 676 896		1 055 215	-5 344
22	Усього зобов’язань	25 843 748	25 606 622	28 801 172		-237 126	3 194 550
	ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ
23	Статутний капітал	2 157 472	2 927 472	5 415 784		770 000	2 488 312
24	Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	57 491	(941 448)	(2 306 368)		-998 939	-1 364 920
25	Резервні та інші фонди  банку	244 097	320 732	352 524		76 635	31 792
26	Усього власного капіталу	2 459 060	2 306 756	3 461 940		-152 304	1 155 184
27	Усього пасивів	28 302 808	27 913 378	32 263 112		-389 430	4 349 734