Проблеми та аналіз механізму управління ліквідністю комерційного банку

 

 

 

Дніпропетровський національний університет  імені О. Гончара

 

 

 

кафедра банківської  справи

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

фахова

 

на тему: «Проблеми та аналіз механізму управління ліквідністю комерційного банку»

 

 

 

Студента 5 курсу ЕФ-12-маг. групи

 

спеціальності   банківська справа

 

   Мякиша Микити Анатолійовича

 

Керівник зав кафедри банківської справи

 

   д.е.н., проф. Шевцова  О.Й.

 

 

Кількість балів____________ 

 

Національна шкала ________

 

Оцінка  ECTS _____________

 

                                                                     Члени комісії :         ___________  _______________________________

                                                                                                                                             (підпис)                        (прізвище та ініціали)

                                                                                                    

___________  _____________________________

                                                                                                                                              (підпис)                        (прізвище та ініціали)

                                                                                                                              

____________  ______________________________

 

                                                                                                                                              (підпис)                         (прізвище та ініціали

 

 

                                                                

 

 

м. Дніпропетровськ, 2012 р.

 

 

ЗМІСТ   ВСТУП ………………………………………………………………….........	3
РОЗДІЛ 1. СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ ЛІКВІДНІСТЮ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ……………………………….	6
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ УПРАВЛІННЯ ЛІКВІДНІСТЮ БАНКУ на прикладі «ВТБ Банк»……………………………………………………	14
2.1. Аналіз організації процесу управління ліквідністю в ПАТ «ВТБ Банк» …………………………………………………………………………...	14
2.2. Аналіз ресурсної бази ПАТ «ВТБ Банк» та її впливу на ліквідність банку…………....................................................................................................	18
2.3. Аналіз динаміки, показників ліквідності ПАТ «ВТБ Банк», з урахуванням відповідності нормативам НБУ….……………………............	26
Висновки до другого розділу ……………………………………………….	38
РОЗДІЛ 3. Шляхи вдосконалення управління ліквідністю банкУ ………………………………………………………………………..	40
3.1. Удосконалення методичного забезпечення управління ліквідністю банку……………………………………………………………………………	40
3.2. Можливості застосування зарубіжного досвіду управління ліквідністю в Україні …………………………………………………………	52
Висновки до третього розділу ……………………………………………….	55
ВИСНОВКИ ……………………………………………………………........	57
Список використаних джерел …………………………………..	60

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Економіка України глибоко відчула на собі наслідки світової фінансової кризи. Найбільш вразливою виявилася банківська система країни, що позначилось на її стабільності та ефективності виконання нею своїх функцій. Банки є рушійною силою національної економіки, адже саме вони за допомогою фінансових інструментів здатні впливати на стабільність економічної ситуації в країні. Тому, особливо актуальною є проблема забезпечення фінансової стійкості банку за допомогою управління ліквідністю банку.

Банківська ліквідність  відіграє життєво важливу роль як у діяльності окремого банку, так і у кредитній системі держави. Неліквідний банк не може виконувати свої функції і проводити операції з обслуговування клієнтів, його рейтинг знижується, що значно ускладнює запозичення коштів із зовнішніх джерел, банк втрачає потенційний прибуток. Надлишкова ліквідність є результатом негативного управління банком і говорить про неспроможність менеджменту банку ефективно розпоряджатися залученими ресурсами. Така ліквідність спричиняє зниження рентабельності банківської діяльності й навіть може привести до збитковості банку. Тому вирішення проблем ліквідності повинно мати найвищий пріоритет в роботі банку, а формування та використання адекватного інструментарію управління ліквідністю банку – першочергове завдання, що і визначає актуальність роботи.

Дослідженню питань управління банківською ліквідністю приділяється значна увага практиків і науковців. Зокрема, проблема управління ліквідністю досить широко висвітлена у працях таких дослідників, як В. Міщенко, О. Вовчак, Т. Смовженко, М. Дзямулич, Г. Карчева, Ю. Ребрик, О. Афанасьєва, А. Фалюта, І. Януль, Н. Волкова, Ю. Серпенінова, Ю. Довгаль, О. Кірєєв тощо.

Праці цих авторів  присвячені в основному окремим аспектам процесу управління ліквідністю, в тому числі і в умовах фінансової нестабільності. Та все ж було недостатньо зосереджено увагу на комплексному підході до питання забезпечення ефективного управління ліквідністю банків на основі комплексної кількісної оцінки ризику ліквідності банків України. У посткризовий період це питання набуває особливої актуальності внаслідок обмежених можливостей залучення коштів на міжнародних ринках капіталу і посилення ролі коштів фізичних осіб у формуванні ресурсної бази банків. В таких складних умовах підвищення ефективності управління ліквідністю в банках пов’язано з підвищенням об'єктивності оцінки ризику ліквідності з врахуванням внутрішніх та зовнішніх (загальносистемних) чинників та прискоренням впровадження вимог Базельського комітету (Базеля ІІІ).

Метою роботи є дослідження методологічних аспектів ліквідності комерцiйного банку та впровадження на цій основі удосконаленого механiзму управління ліквідністю банку.

Для досягнення мети поставлені завдання:

– огляд існуючих методологічних і концептуально-теоретичних засад аналізу банківської ліквідності;

– формування методик до управління ліквідності комерційного банку;

– проведення аналізу структури балансу та ресурсної бази банку та визначення її впливу на ліквідність;

– розрахунок і аналіз ліквідності банку на основі нормативів, призначених для контролю за ліквідністю.

Об'єктом дослідження є механізм управління ліквідності банку та його удосконалення.

Предмет дослідження – банківська ліквідність, методологія, теорія та методичний інструментарій її аналізу та управління.

У роботі використовувалися  загальнонаукові методи аналізу, порівняння й аналогії – при дослідженні теоретичних аспектів аналізу управління ліквідністю; спеціальні економіко-статистичні прийоми (середніх і відносних величин, вибіркового спостереження, групування, динамічних рядів, коефіцієнтний) - у ході розроблення комплексного аналізу управління ліквідністю.

Дослідження ґрунтується  на законодавчих і нормативних актах, які регулюють діяльність комерційних  банків України, на принципах Міжнародних  і національних стандартів бухгалтерського обліку, постановах Національного банку України та матеріалах Державного комітету статистики України, на аналізі методичних розробок вітчизняних банків, фінансовій звітності досліджуваного комерційного банку та отриманих даних.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

 СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ ЛІКВІДНІСТЮ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ

 

Термін «ліквідність» (від лат. Liquidus  – рідкий) у буквальному розумінні слова характеризує легкість реалізації, продажу, перетворення матеріальних цінностей у грошові активи [8, с. 69].

Енциклопедія банківської справи України надає наступне трактування поняття «ліквідність» – це економічний термін, який означає:

1) здатність до реалізації, продажу, мобільного перетворення матеріальних та інших цінностей на реальні гроші (у цьому значенні розрізняють поняття  «ліквідні кошти» та  «ліквідні активи»); 2) спроможність підприємств, банків своєчасно виконувати свої кредитно-фінансові зобов’язання, можливість конвертувати відповідні активи в грошові кошти в готівковій чи безготівковій формі для оплати своїх платіжних зобов’язань (у цьому значенні розрізняють ліквідність підприємства, ліквідність банку, ліквідність держави тощо) [41, с. 331].

В економічній літературі термін «ліквідність» широко застосовується в різних галузях і характеризує різні об’єкти економіки. В сучасних економічних умовах ліквідність банку необхідно розглядати як багаторівневу систему категорій, яка включає такі елементи, як ліквідність банківської системи, ліквідність банку, ліквідність балансу, ліквідність активів і пасивів [33, с. 19].  На макрорівні виділяють ліквідність банківської системи, яка залежить від ліквідності  Національного банку і ліквідності банків другого рівня.  В свою чергу, категорія «ліквідність банку» визначається за допомогою ліквідності балансу, а також ліквідності активів і пасивів. Всі  вказані категорії тісно пов’язані між собою і розглядаються у взаємозалежності.

Ліквідність банківської  системи  – це спроможність забезпечити своєчасне виконання всіх боргових зобов’язань перед вкладниками, кредиторами і засновниками банківських установ, можливість залучати в повному обсязі вільні кошти юридичних і фізичних осіб та надавати кредити й інвестувати розвиток економіки країни [33, с. 20].6

Щодо ліквідності банку, то  наукове  розуміння даної категорії неоднозначне. Базуючись на дослідженні теоретичних поглядів вітчизняних та  зарубіжних науковців,  можна виділити три найбільш поширені точки зору. Перша полягає в ототожненні  ліквідності банку  з існуючим обсягом готівки.

Згідно з іншою точкою зору, ліквідність банку трактується як якісна характеристика об’єкта економічних відносин, а саме як здатність погашати свої зобов’язання в строк [107, с. 230].

Останнім часом віддається перевага третій точці зору, згідно з якою ліквідність банку визначається не лише спроможністю банку розраховуватись за своїми зобов’язаннями, а  й одночасним розширенням кредитної діяльності.

Аналіз публікацій, присвячених проблемам ліквідності  банку, показав, що в економічній літературі залежно від цілей аналізу або досліджень окремі науковці дають різні тлумачення категорії «ліквідність банку» (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Визначення поняття  «ліквідність банку»

Автори, джерело	Визначення поняття «ліквідність банку»
Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затверджена постановою Правління НБУ від 28.08.2001 № 368 [47]	Здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань, яка визначається збалансованістю між строками і сумами погашення розміщених активів і строками й сумами виконання зобов’язань банку, а також строками і сумами інших джерел і напрямів використання коштів (надання кредитів, інші витрати)
	Продовження таблиці 1.1
Автори, джерело	Визначення поняття «ліквідність банку»
А. О. Єпіфанов Н. Г. Маслак І. В. Сало [42, с. 62]	1) здатність банку своєчасно   виконувати свої зобов’язання, причому  не тільки  щодо повернення  вкладених коштів з виплатою  встановленої плати, а й щодо  надання кредитів; 2) здатність купувати грошові  кошти  у Національного (центрального) банку чи банків-кореспондентів за розумною ціною
А. М. Мороз [7, с. 373]	Здатність банку забезпечити своєчасне  виконання своїх грошових зобов’язань. Вона визначається збалансованістю  між термінами і сумами погашення  активів і сумами виконання  зобов’язань банку, а також термінами і сумами інших джерел та напрямів використання коштів типу видачі кредитів та понесених витрат
І. В. Сало О. А. Криклій  [107, с. 232]	Здатність банку  виконувати свої зобов’язання (у будь-який момент за зобов’язаннями до запитання і відповідно до термінів за терміновими зобов’язаннями), маючи для цього достатню кількість готівки і безготівкових коштів
М. І. Савлук [57, с. 317]	Здатність банку в будь-який момент часу  виконувати свої зобов’язання перед вкладниками (фізичними та юридичними особами) в грошовій формі, на першу вимогу та в повній сумі
З. І. Щибиволок [136, с. 33]	Мобільність активів банку для  забезпечення вчасного виконання заздалегідь  взятих  зобов’язань та вимог, що виникли в процесі господарювання
І. Б. Івасів [46, с. 111]	Спроможність банку  виконувати свої зобов’язання, можливість задоволення  кредитних заявок, які відповідають його стандартам кредитування
П. С. Роуз [106, с. 323]	Банк вважають ліквідним, якщо він  має доступ до коштів, які можна  залучити за розумною ціною саме в той момент часу, коли вони необхідні. Це означає, що банк або вже має необхідну суму ліквідних коштів, або може швидко їх одержати з допомогою позик або продажу активів
	Закінчення таблиці 1.1
Автори, джерело	Визначення поняття «ліквідність банку»
О. І. Лаврушин [9, с. 127]	Одна із узагальнених якісних характеристик  діяльності банку, що обумовлює його надійність. Це здатність своєчасно  і без втрат  виконати свої зобов’язання перед вкладниками і кредиторами
Г. С. Панова [88, с. 34]	Можливість продавати ліквідні активи, придбавати грошові кошти  в центральному банку і здійснювати  емісію акцій, облігацій, депозитних і  ощадних сертифікатів, інших боргових інструментів. Ліквідність для банку  є його здатністю забезпечувати  своєчасне  виконання в грошовій формі своїх зобов’язань по пасиву. Ліквідність банку визначається збалансованістю активів і пасивів банку, ступенем відповідності термінів розміщення активів і залучених банком пасивів
О. В. Молчанов [80, с. 49]	Можливість використовувати його активи як наявні грошові кошти або швидко перетворювати їх на такі. Банк вважається ліквідним, якщо суми його грошових коштів, які він має можливість швидко мобілізувати з  інших джерел, дозволяють своєчасно виконувати зобов’язання по пасиву

 

Отже, розглянувши  сутність  поняття  «ліквідність банку», можна зазначити, що дана категорія досить складна, багатогранна, потребує детального вивчення і тлумачення. Зауважимо, що ліквідність банку є важливою характеристикою фінансового стану банку, що робить її одним з основних об’єктів банківського менеджменту. Для визначення сутності поняття «управління ліквідністю банку» розглянемо категорію «управління».

У Великому тлумачному словнику сучасної української мови слово «управляти» означає спрямовувати діяльність, роботу кого-, чого-небудь; бути на чолі, керувати; спрямовувати хід процесу; впливати на розвиток, стан чого-небудь. Крім того, термін «управління» поєднують з діяльністю органів влади, керівних органів тощо. Отже, управління можна трактувати як процес впливу і, водночас, як систему об’єктів і суб’єктів управління та управлінських дій [54, с. 7].

Управління ліквідністю  банку полягає в забезпеченні безперебійного проведення поточних платежів банку, основними аспектами якого є: оцінка умов діяльності банку за попередні періоди, вибір найбільш оптимальних сценаріїв розвитку подій, оцінка ліквідної позиції банку, розробка управлінських рішень, спрямованих на зниження ризику виникнення дефіциту ліквідної позиції і мінімізацію витрат [107, с. 243].

При цьому в процесі  управління ліквідністю банку завжди  постає проблема дотримання необхідного рівня ліквідності та максимізації дохідності. Адже, чим більша  дохідність певного виду активів, тим меншою є його ліквідність.

На думку Пітера Роуза, сутність проблеми управління ліквідними коштами банків може бути представлена двома короткими твердженнями:

1. Попит на ліквідні  кошти банку рідко дорівнює їхній пропозиції в будь-який момент часу. Банк постійно має справу або з дефіцитом ліквідних коштів, або з їхнім надлишком.

2. Існує дилема між  ліквідністю і прибутковістю банку. Велика частина банківських ресурсів призначається для задоволення попиту на ліквідні кошти, менша частина – для досягнення бажаної прибутковості банку [106, с. 326].

Попит і пропозиція ліквідних коштів формуються під впливом чинників, що впливають на ліквідність банку. Банк повинен бути спроможним не лише усувати проблеми,  виявлені за показниками своєї ліквідності, а й здійснювати тактичне і стратегічне управління ліквідністю на основі всебічного аналізу всіх чинників, які тією чи іншою мірою впливають на можливість банку виконувати свої зобов’язання.  Провідні науковці по-різному підходять до визначення і класифікації таких чинників.

Такі науковці, як А. М. Мороз, М. І. Савлук виділяють дві великі групи чинників, які впливають на  ліквідність банку: наявність у банку необхідної суми ліквідних коштів; можливість залучення ліквідних коштів шляхом їх запозичення чи продажу активів [7, 32]. Такий підхід базується на існуючих методах управління ліквідністю банків, але він не передбачає дослідження передумов вибору того чи іншого методу.