З цих даних можна зробити висновок,
що протягом зазначеного періоду зменшився
експорт сирів з України (на 26%) до 59 тис.
тонн, в основному за рахунок РФ. Але, у
зв’язку із підвищенням ціни вартість
експортованого сиру знизилась лише на
15%. Слід зазначити, що у 2013 році у порівнянні
з попереднім, 2012 роком, вартість експортованого
сиру, при зменшенні його кількості на
13%, не тільки не знизилась, а й зросла на
1% до 362,3 млн.дол.США. Загальна ж вартість
експортованих молочних продуктів зросла
на 4% і становила у 2013 році 515 млн.дол.США
[13, с. 82].
Експорт молочної продукції
України в січні-травні 2014 року в порівнянні
із аналогічним періодом 2013-го р. зменшився
на 5,8% та склав 157 024,62тис. дол. Про це повідомляє
Державна служба статистики України [2].
На зниження сумарного експорту
найбільше вплинуло скорочення частки
експорту сирів, які завжди займали перше
місце серед молочної продукції. В зв’язку
із продовженням торговельної війни між
Україною та Росією, яка як відомо є основним
ринком збуту українських сирів, експорт
скоротився на 41,1% у натуральному виразі
та на 31,7% у грошовому.
Також скоротився продаж на
зовнішні ринки кисломолочної продукції
на 15,5%. Так у січні-травні поточного року
обсяг продажів цього продукту зменшився
до 1,2 тис т, тоді як за відповідний період
минулого року було продано 1,4 тис т. Основним
центром збуту була і залишається Молдова
(66,7% усього експорту «кисломолочки» у
2014-му році), вартість проданої продукції
до якої у цьому році скоротився на 120,8
тис.т. В той же час, експорт масла зріс
у 7,5 разів – із 341,02 т у січні-травні 2013-го
р. до 2 931,10 т за аналогічний період 2014-го
[25, с. 13]. У вартісному виразі експорт цього
продукту склав 14,3 млн дол, що майже на
8,5 разів більше ніж у 2013 році (табл. 1.2)
[18].
Таблиця 1.2
Експорт молочної
продукції із України в січні-травні 2014-го
р. [18]
Найменування підгрупи товару |
т |
тис. дол. |
2013 |
2014 |
Зміна, % |
2013 |
2014 |
Зміна, % |
Молоко та вершки, незгущені |
2 719,72 |
3 366,76 |
23,8 |
2004,9 |
2227,6 |
11,1 |
Молоко та вершки, згущені |
8 786,23 |
13 036,95 |
48,4 |
15544,5 |
33616,7 |
116,3 |
Маслянка, ферментовані або
сквашені молоко та вершки |
1 370,07 |
1 158,15 |
-15,5 |
2020,8 |
1699,0 |
-15,9 |
Молочна сироватка |
12 313,02 |
10 963,29 |
-11,0 |
13822,7 |
15163,7 |
9,7 |
Масло вершкове та інші жири
вироблені з молока |
341,05 |
2 931,10 |
759,4 |
1502,8 |
14274,7 |
849,9 |
Сири усіх видів і кисломолочний
сир |
23 045,25 |
13 568,01 |
-41,1 |
131817,0 |
90042,8 |
-31,7 |
Джерело: Державна служба статистики
України
Причиною значного зростання
виробництва вершкового масла стало виконання
Меморандуму між переробниками та Аграрним
фондом та загальна ситуація на ринку
– низькі ціни на молоко стимулювали зростання
виробництва масла та сухого молока.
Зростання ж експорту було забезпечено
активними поставками деяких компаній
до Росії, якими було вивезено біля 90% усього
об’єму виробленого продукту. Також зріс
експорт у вартісному виразі молока та
вершків згущених на 116,3% та не згущених
на 11,1%.
Водночас, за чотири останні
роки імпорт молочних продуктів збільшився
у 2,2 рази, до 242 млн. дол. США. Таке збільшення
відбулося як за рахунок збільшення на
4%-500% кількісних показників, так і за рахунок
підвищення цін (крім молока та вершків
не згущених та масла вершкового) (табл.
1.3) [19, с. 206; 18].
Таблиця 1.3
Обсяг імпорту молочних
продуктів у 2010 та 2013 рр., тис. тонн [19, с.
206; 18]
Код |
Назва товару |
2010 |
2013 |
2013/2010, % |
401 |
Молоко та вершки, незгущені |
1,215 |
6,081 |
500% |
402 |
Молоко та вершки, згущені |
4,919 |
9,194 |
187% |
403 |
Маслянка, ферментовані або
сквашені молоко та вершки |
7,309 |
12,081 |
165% |
404 |
Молочна сироватка |
2,285 |
2,384 |
104% |
405 |
Масло вершкове |
6,125 |
14,006 |
229% |
406 |
Сири |
11,192 |
19,323 |
173% |
За результатами аналізу експорту-імпорту
можна зробити висновок, що загалом сальдо
зовнішньої торгівлі молочними продуктами
за чотири останніх роки зменшилось на
37% або на 159 млн. дол. США за рахунок зниження
на 29 млн. дол. США експорту та збільшення
на 130 млн. дол. США імпорту молочної продукції.
Аналіз підтверджує, що на фоні
зниження обсягів внутрішнього виробництва,
подорожчання молочної продукції та зниження
її експорту, наші споживачі зміщують
пріоритети у споживанні молочних продуктів
у бік традиційно якісної європейської
продукції. У цьому сенсі ринок сирів є
дуже показовим (рис. 1.11) [23].
Рис. 1.11. Динаміка обсягів експорту,
імпорту та зовнішньоторговельного сальдо
молочної продукції (коди: 401-406), млн. дол.
США (2010 та 2013 рр.) [23]
За даними світового комплексного
річного коефіцієнту зростання, споживання
білого молока за період з 2013-го по 2016 рік
ростиме в середньому на 1,8% в рік, з 212 млрд.
до 223 млрд літрів, і тим самим перевищить
показник, спостережуваний з 2010-го по 2013
рік, в 1,2%.
У квітні 2015 року ЄС має намір
підняти квоти, які обмежували виробництво
молока більше 30 років. Очікується, що
європейські молочні компанії скористаються
цією можливістю для збільшення експорту.
Світове споживання молочних
продуктів, у тому числі молока, сиру і
масла, як очікується, виросте на 36% впродовж
наступного десятиле-тия, досягнувши еквіваленту
в більш ніж 710 млн тонн молока на 2024 рік
[24, с. 9].
Проте, очікується, що зростаючий
попит в Індії, Китаї, країнах Близького
Сходу і Африки навряд чи бу-дет задоволений
локально, оскільки за прогнозами експертів
виробництво на цих ринках збільшується
більш повільними темпами. Більше того,
поставки з традиційних країн-експортерів
молока впродовж наступного десятилітя
не зможуть встигати за зростаючим попитом
на молочну продукцію, тим самим створюючи
розрив між попитом і пропозицією.
У цей період молочні компанії
продовжать використовувати основні можливості
для свого зростання. Але, зростання попиту
на здорові, поживні і «зручні» продукти
разом із скороченням постачань і згодом
збільшенням вартості чітко вказує на
необхідність розвитку інновацій у виробництві
цієї продукції.
В Україні на молочному ринку
складаються передумови для активного
росту внутрішнього виробництва. Це дає
шанс вітчизняним виробникам молочної
продукції нарощувати обсяги виробництва
за рахунок створення власної сировинної
бази, у тому числі, й шляхом розбудови
ефективно діючих молочних кооперативів
та оптимальної логістичної системи молочного
ринку. Це, в свою чергу, дозволить виробляти
молочну продукцію високої якості, яка
йтиме на внутрішній ринок. Адже активне
зростання імпорту та внутрішнього споживання
дорогої європейської продукції говорить
про певну готовність внутрішнього ринку
споживати більш дорогу та якісну молочну
продукцію.
Розділ 2
Правове обгрунтування
можливості здійснення зовнішньоекономічної
угоди на експорт молока та молочних продуктів
Важливим джерелом правового
регулювання зовнішньо-економічної діяльності
виступають міжнародні догоди, домов,
правила, стандарти та конвенції, що були
ратифіковані Верховною Радою України
і отримали статус чинних нормативно-правових
актів.
Правове регулювання здійснення
зовнішньоекономічної діяльності в Україні
здійснюється на підставі Конституції
України, Закону України «Про зовнішньоекономічну
діяльність» від 16.04.1991 долі №959-ХІІ, Закону
«Про державне регулювання сільськогосподарської
продукції» від 17.07.1997р., іншими законами,
що стосуються тих чи інших аспектів здійснення
міжнародних економічних операцій (тарифне
і нетарифне регулювання, митні процедури,
встановлення заборон,вимог та стандартів
до товарів, особливості та умови транспортування,
валютне регулювання експортно-імпортних
операцій, оподаткування), Єдиним митним
тарифом України від 11.01.1993 долі № 4-93, Указами
Президента, Постановами Кабінету Міністрів
України, іншими підзаконними нормативно-правовими
актами Митної служби України, міністерств
та відомств Постанова КМУ (кабінет міністрів
України) №1215 від 03.11.97 «Про встановлення
мінімальної митної вартості окремих
видів товарів», Митний кодекс України
№ 92– IV від 11.07.2002, листом Державної митної
служби України від 29.02.2008 №11/1-16/2406-ЕП [3,
с. 114].
Основним законом, що регулює
виробництво, переробку, транспортування,
зберігання та реалізації молока, молочної
сировини та молочної продукції України,
регулюються Законом України «Про молоко
та молочні продукти» [17] від 2004 року. Даний
Закон визначає основні засади державної
політики щодо забезпечення якості та
безпеки молока та молочних продуктів,
вимоги до пакування та маркування молочних
продуктів (зокрема, те, що тара та упаковка
для молочної сировини та молочних продуктів
мають бути виготовлені з матеріалів,
дозволених для використання центральним
органом виконавчої влади з питань охорони
здоров’я; забороняється відокремлення
процесу пакування молочних продуктів
від технологічного циклу виробництва
продукції), ветеринарно-санітарні вимоги
до виробництва молока, молочної сировини
та молочних продуктів тощо.
Виробник молока та молочної
сировини – юридична особа незалежно
від форми власності, фізична особа –
суб’єкт підприємницької діяльності,
особисте селянське господарство, фізична
особа, яка утримує корів, овець, кіз, буйволиць,
кобил та виробляє молоко і молочну сировину;
Молоко, молочна сировина і молочні
продукти, які виробляються в Україні
та ввозяться на митну територію України,
повинні відповідати показникам якості
та безпеки, які встановлені законодавством
України Базисні норми масової частки
жиру і білка в молоці розробляються і
затверджуються центральним органом виконавчої
влади з питань аграрної політики разом
із центральним органом виконавчої влади
у сфері технічного регулювання та споживчої
політики.
Тара та упаковка для молочної
сировини та молочних продуктів повинні
бути виготовлені з матеріалів, дозволених
для використання центральним органом
виконавчої влади з питань охорони здоров’я
[1].
Підтвердження відповідності
якості та безпеки молока і молочної сировини
та молочних продуктів здійснюється в
порядку, визначеному законодавством
України.
Виробництво молока, молочної
сировини здійснюється за наявності дозволу
державних установ ветеринарної медицини,
молочних продуктів – за наявності дозволу
державної санітарно-епідеміологічної
служби, виданих у встановленому порядку
Суб’єкти господарювання всіх
форм власності (крім особистих селянських
господарств, фізичних осіб), які здійснюють
виробництво молока, молочної сировини
і молочних продуктів, підлягають ат
Державний контроль та нагляд
у сфері виробництва, переробки, реалізації,
експорту та імпорту молока, молочної
сировини та молочних продуктів здійснюють:
- з питань додержання ветеринарно-санітарних
вимог у процесі утримання тварин, виробництва
молока, молочної сировини, використання
обладнання, тари, транспортних засобів,
постійного контролю, нагляду з проведенням
моніторингових досліджень за показниками
їх безпеки, під час експорту та імпорту
молочної продукції – державні установи ветеринарної медицини;
- з питань додержання санітарних
норм і правил у процесі розроблення технічних
умов, технічних регламентів на молочну
продукцію, визначення показників її безпеки
та здійснення періодичного нагляду у
процесі виробництва молочної продукції,
а також за використанням обладнання,
відходів вторинної сировини, тари, транспортних
засобів – установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби;
- з питань додержання виробником
вимог нормативних документів, технічних
регламентів, пов’язаних з якістю продукції
(крім ветеринарно-санітарних вимог), вимог
періодичного державного метрологічного
нагляду та вимог законодавства у сфері
захисту прав споживачів – органи виконавчої влади з питань технічного регулювання та споживчої політики [16].
Забороняється стягнення плати
з виробників молока, молочної сировини
та молочних продуктів за проведення перевірок
органами державного контролю.
Узгоджувальна комісія створюється
центральним органом виконавчої влади
з питань аграрної політики з метою погодження
та подання рекомендацій щодо закупівельних
цін на молоко, оптово-відпускних цін на
молочну продукцію та торговельних надбавок.естації
на відповідність обов’язковим вимогам
нормативно-правових акті
Встановлюються правові засади
державної підтримки виробників молока,
молочної сировини і молочних продуктів,
яка здійснюється виходячи з пріоритетності
розвитку молочної галузі агропромислового
комплексу, зокрема шляхом фінансування
з Державного бюджету України:
– програм розвитку селекційно-племінної
роботи в молочному скотарстві, протиепізоотичних
заходів, що мають загальнодержавне значення;
– дотацій на молоко незбиране
вищого, першого та другого ґатунку і вершки
незгущені;
– підтримки виробництва продукції
дитячого харчування;
– надання пільгових короткострокових
і довгострокових кредитних ресурсів;
– лізингових послуг щодо придбання
обладнання вітчизняного та зарубіжного
виробництва для технічного переоснащення
і запровадження сучасних технологій
виробництва та переробки молока і молочних
продуктів;
– стимулювання підвищення
якості молока, що відповідає вимогам
державного стандарту України, через доплати
у відсотках до закупівельної ціни.
Закон України
«Про молоко та молочні продукти» також
передбачив державну підтримку виробників
молока, молочної сировини і молочних
продуктів, зокрема, це:
фінансування
з державного бюджету програм розвитку
селекційно племінної роботи в молочному
скотарстві, протиепізоотичних заходів,
що мають загальнодержавне значення; дотаційні
ціни на молоко;
підтримка
виробництва продукції дитячого харчування;
підтримка експорту молочних продуктів;
надання
пільгових короткострокових і довгострокових
кредитних ресурсів;
фінансування
лізингових послуг щодо придбання обладнання
вітчизняного та зарубіжного виробництва
для технічного переобладнання і запровадження
сучасних технологій виробництва та переробки
молока і молочних продуктів;