Підготовка та укладання зовнішньоторгівельної угоди на експорт кондитерської продукції

 

Вищий навчальний заклад Укоопспілки

«Полтавський університет економіки і торгівлі»

Кафедра міжнародної економіки

 

 

 

Курсова робота

з дисципліни «Міжнародна економічна діяльність України»

на тему «Підготовка та укладання зовнішньоторгівельної угоди на експорт кондитерської продукції»

 

 

Захищена на                                                     «____________________»                                  «____» __________201__ р.                                                                                              Члени комісії:                                  _____________________                   _____________________                              _____________________                   ____________________

Виконав: студент групи _________________ 6.030503 «Міжнародна економіка»   _____________________                                                           (підпис)   Науковий керівник: к.е.н., ст. викладач   ______________________                                                                                                 (підпис)

 

 

 

 

 

Полтава 2011

Зміст

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

 

Актуальність тими. Світове молочне виробництво стоїть на порозі десятиліття високих цін, підвищеного попиту на молоко і молочну продукцію, проте і вищій собівартості і мінливості ринкової ситуації. Молоко і молочні продукти традиційно займають досить високу питому вагу в раціоні харчування населення. Молоко і молокопродукти необхідні для підтримання життєдіяльності людини, вони є важливим джерелом білку, вітамінів та мінералів, а також кальцію, що є обов’язковим для здоров’я населення. Забезпечення населення молоком та молокопродуктами, тісно пов’язане з розвитком молочного ринку, кон’юнктура якого постійно змінюється, тому і виникає потреба періодично аналізувати поточну ситуацію та перспективи розвитку даного ринку. Для того, щоб  повноцінно  забезпечити  жителів  планети  молоком  (з  розрахунку  360  кг  молочних  продуктів  в  рік  на  людину,  по  нормах  Всесвітньої  організації  охорони  здоров'я ООН),  необхідно  щорічно  робити 2,5  млрд.  тонн  молока,  що  втричі  більше,  ніж  робиться  нині. Найбільшими  виробниками  молока  є  наступні  країни:  Країни  Євросоюзу  (152  млн.  тонн),  США  (89  млн.  тонн),  Індію  (58  млн.  тонн),  Китай  (37  млн.  тонн),  Бразилія  (33  млн.  тонн),  Росія  (32  млн.  тонн),  Нова  Зеландія  (19  млн.  тонн),  Туреччина  (14  млн.  тонн),  Пакистан  (13  млн.  тонн),  Аргентина  (12  млн.  тонн),  Мексика  і  Україна  (по  11  млн.  тонн).  Ці  країни  забезпечують  2/3  усі  світові  виробництва  молока.

Як показують дослідження, у 2013 році світове виробництво молока та молокопродукції в перерахунку на молоко досягнуло майже 784 млн т, що на 2 % перевищило 2012 рік. При цьому країни, що розвиваються, нарощували виробництво вищими темпами порівняно з розвиненими. Передбачається, що лідерами за зростанням виробництва у 2015 році стануть Азія, Південна Америка. У 2014 році виробництво молочної продукції у Індії близько 139 млн т, що на 4 % перевищило торішні показники; у Китаї виробництво досягнуло 46,7 млн т (+6 % до 2013 року). Спільно країни Азії збільшили світові молочні надої на 12 млн т, що становить дві третини загального зростання. Окрім цього, підвищено виробництва у Бразилії, Пакистані досягло 3 %, у США, Російській Федерації – в межах 1%.

Разом зі збільшенням світового виробництва підвищиться торговельна активність. Продаж на зовнішніх ринках молочної продукції у 2013 році становило майже 55 млн т, що на 2 % більше 2012 року. Обумовлено це підвищеним попитом країн Азії. Найбільшими постачальниками молочної продукції на світові ринки залишилися країни Океанії. У 2013 році Австралія та Нова Зеландія експортували майже 22 млн т продукції, що на 5 % перевищило попередній рівень. Зростання активності в торгівлі пов’язують зі збільшенням експорту з США та великих поставках на зовнішні ринки країн ЄС. У 2013 році ці країни сумарно експортували 17,5 млн т молочної продукції, що досягло третини світової торгівлі.

Упродовж січня-жовтня 2014 року відбулося підвищення цін на основних товарних ринках. У країнах Океанії за цей період масло подорожчало на $750–900/т до $3,8–4,5 тис./т, сир Чедер - на $300–500 до $4,3–4,5 тис./т, сухе знежирене молоко – на $1100 до $4,4–4,7 тис./т (на умовах FOB). На ринках країн Європейського Союзу у кінці жовтня масло продавали по $5,4–5,9 тис./т (+$1,1–1,3 тис.), сухе знежирене молоко - $3,9–4,5 тис./т (+$500–900).

Щодо України, то за січень-квітень 2014 року виробництво молока, порівняно з аналогічним періодом 2013 року, зросло на 1,7% (або на 50,9 тис. тонн) і становило 3051,3 тис. тонн. Зокрема в сільськогосподарських підприємствах збільшилося на 5,2% (або на 41 тис. тонн) і становило 835,9 тис. тонн, тоді як в господарствах населення зросло на 0,4% (або на 9,9 тис. тонн) та складало 2215,4 тис. тонн.

За 4 місяці поточного року зросли обсягів промислового виробництва масла вершкового – на 30,2%, молока обробленого рідкого – на 11,1%. При цьому, відбулося зменшення обсягів виробництва сирів жирних – на 15,5%, молока сухого – на 8,9%, продуктів кисломолочних – на 5,9% і сирів кисломолочних та неферментованих – на 4,1%.

Загальний експорт молочних продуктів у січні-квітні 2014 року становив 34,8 тис. тонн на загальну суму 127,2 млн дол. США, що на 9% менше (або 3,2 тис тонн) ніж у січні-квітні 2013 року. Найбільшу частку експорту молокопродуктів як і раніше складали сири – 33% (або 11,4 тис. тонн), а також молочна сироватка – 27% (9,5 тис. тонн) і молоко згущене – 22% (7,5 тис. тонн). Разом з тим, у поточному році вітчизняними переробними підприємствами експортовано масла вершкового – 1,98 тис. тонн, що в 6,5 разів більше, ніж за відповідний період минулого року. 
Слід зазначити, що зменшення експорту молочних продуктів пов'язано з встановленням обмежень Російською Федерацією в поточному році на імпорт української молочної продукції, зокрема сиру твердого. В січні-квітні 2014 року експорт сирів твердих зменшився на 36% або на 6,3 тис. тонн.

Об’єктом дослідження виступає зовнішньоторговельна угода.

Предмет дослідження є складові зовнішньоторговельного контракту з експорту молока та молочних продуктів України.

Мета дослідження – визначити основні складові зовнішньоторговельної угоди з експорту молока та молочних продуктів з України.

Актуальність та мета курсової роботи зумовили постановку та вирішення наступних завдань:

– проаналізувати стан ринку молока та молочних продуктів на сучасному етапі;

– визначити правові основи здійснення зовнішньоторговельної угоди з експорту молока та молочних продуктів;

– скласти зовнішньоторговельний контракт з експорту молока або молочних продуктів.

Методи дослідження. У процесі курсового дослідження застосовувались  загальнонаукові методи пізнання. У роботі використовувалися методи порівняння, групування (для опрацювання статистичних даних про ринок винної продукції, потенціал та інтенсивність конкуренції на ринку винної продукції; структуру, динаміку та функціональні можливості попиту на ринку молока та молочної продукції).

Інформаційною базою курсового дослідження є законодавчі та нормативні акти, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених, матеріали наукових конференцій, статистичні дані молочної промисловості України, підручники, статті.

Розділ 1

Аналітична маркетингова оцінка ринку молока та молочних продуктів

 

 

Молоко – один  з  цінних  продуктів,  дарованих  людині  природою  і  вживаних  упродовж  тисячоліть.

Розглядаючи світові тенденції розвитку ринку молочної продукції, можна сказати, що світова молочна галузь продовжує залишатися одним з секторів сільського господарства, що найдинамічніше розвиваються, по всьому світу.

Європейський ринок є досить привабливим, але з дуже високими вимогою до якості продукції.

Невизначеність світового молочного ринку стала результатом падіння цін молочних ринків ЄС і світового ринку в цілому. Іншими причинами є збільшення обсягів виробництва молока в основних країнах-імпортерах і заборона сільськогосподарської продукції на імпорт в Росію країн ЄС, США, Австралії і Норвегії. Як наслідок – багато переробників сирого молока оголосили про зниження закупівельних цін. Причому, на декілька місяців вперед.

Виробники розвинених ринків, які шукають нові шляхи для задоволення зростання попиту на молочну продукцію в країнах, що розвиваються, стикаються з дзеркальною проблемою зниження споживання цієї продукції на локальному рівні (Додаток Б) [8]. У Європі і в Північній Америці, наприклад, зміна способу життя і нові дієтичні вимоги викликали значне зрушення традиційних споживчих переваг. Продажі молока в США знаходяться на найнижчому рівні за 30 років, тоді як споживання білого молока в Західній Європі впродовж останніх трьох років впало на 0,8% [4, с. 71]. Для підтримки життєздатного бізнесу на цих ринках, а також підвищення значущості сектора в цілому виробники молочних продуктів орієнтуються на продукти з доданою цінністю, які пропонують поліпшені поживні властивості молока, смак або інші компоненти для здорового способу життя, в значній стеени що притягають споживача.

Між тим, швидко зростаючий попит на сегмент базової молочної продукції на менш розвинених ринках створює для місцевих молочних компаній великий стимул до збільшення власного виробництва. Для підтримки якості сирого молока ці компанії звертаються до стран-экспортерів для встановлення співпраці. Проте тоді як конкуренція за сире молоко стає усе більш запеклою, а традиційні країни-експортери досягають своїх максимальних виробничих потужностей, держави, що розвиваються, виявляються під тиском інвестування в самообеспеченность виробництва. При цьому, звичайно, їм необхідно вирішувати проблеми, пов'язані з довкіллям, природними ресурсами і наявністю досвіду [7, с. 151].

Заздалегідь, споживання білого молока за період з 2013-го по 2016 рік ростиме в середньому на 1,8% в рік, з 212 млрд до 223 млрд літрів, і тим самим перевищить показник, спостережуваний з 2011-го по 2013 рік, в 1,2% (рис. 1.1-1.2) [9, с. 42-43].

Рис. 1.1. Світове виробництво молока, тис. тонн [9, с. 42]

Рис. 1.2. Структура світовога виробництва молока за 2013 р. [9, с. 43]

 

Отже ми бачимо, що з середини 2013 року обсяги виробництва молока в ЄС і США повернулися до пікової точки. Тривало збільшення обсягів виробництва молока і в Океанії. Але сильний ріст, який спостерігався в першому півріччі став сповільнюватися на початку 2014 року.

Ключовими експортерами молочної продукції на світовий ринок є Нова Зеландія, країни ЄС і США (рис. 1.3-1.6) [20; 21].

Рис. 1.3. Структура основних учасників з експорту сухого цільного молока [20]

Рис.1.4. Структура основних учасників з експорту сухого знежиреного молока [20]

Рис. 1.5. Структура основних учасників з експорту вершкового масла [21]

Рис. 1.6. Структура основних учасників з експорту сирів [21]

Отже ми бачимо, що у 2013 р. на долю Нової Зеландії в загальному об'ємі експорту в натуральному вираженні доводилося 65% сухого цільного молока, 24% сухого знежиреного молока, 61% вершкового масла, а також 16% сирів. Країни ЄС є основними постачальниками сирів - майже 47%, крім того сухого знежиреного молока – 24%, сухого цільного молока – 19% та вершкового масла – 15%. Доля США в експорті сухого знежиреного молока складає 33%, сирів – 18%, вершкового масла – 12% [10, с. 31]. Найбільшими імпортерами молока та молочних продуктів є країни Азії, які імпортують близько 46 % світового імпорту молока. Серед країн Азії найбільшими споживачами імпортних молочних продуктів є Росія, Китай, Саудівська Аравія та Філіппіни. Цілком закономірним можна вважати те, що найменшим імпортером виступають країни Океанії, які забезпечують себе продукцією власного виробництва (рис. 1.7-1.10) [15; 22].

Рис. 1.7. Структура основних учасників з імпорту молока [15]

Рис. 1.8. Структура основних учасників з імпорту сухого знежиреного молока [15]

Рис. 1.9. Структура основних учасників з імпорту вершкового масла [22]

Рис. 1.10. Структура основних учасників з імпорту сирів [22]

 

Отже ми бачимо, що, основними імпортерами сухого молока є Китай – 58% від об'єму імпорту сухого знежиреного молока і 19% СОМ, при цьому спостерігається динаміка збільшення долі. Росія є головним світовим імпортером вершкового масла і сиру, відповідно – 44% і 31% в об'ємі імпорту в 2013 р., а також сухого знежиреного молока – 11,5% [11, с. 44].

Але в першій половині 2014 року світовий експорт-імпорт вершкового масла, сиру та сухого молока зріс до рекордного рівня. Але потім став знижуватися.

За результатами дослідження ситуації на молочному ринку України молочна галузь посідає другу позицію в структурі валового продукту сільського господарства України та забезпечує виробництво молока в обсягах, що відповідають нормам державної продовольчої безпеки, та має ресурсний експортний потенціал.

Обсяги експорту молочної продукції за останні чотири роки у натуральному виразі зменшилися, крім масла вершкового та молочної сироватки, але за рахунок зростання цін на  8% - 46%, вартісні показники за цей період  зменшилися лише на 5% (табл. 1.1) [5].

Таблиця 1.1

Обсяг експорту молочних продуктів у 2010 та 2013 рр., тис. Тонн [5]

Код	Назва товару / роки	2010	2013	2013/2010, %
401	Молоко та вершки, незгущені	16,3	7,6	47%
402	Молоко та вершки, згущені	33,2	30,3	91%
403	Маслянка, ферментовані або сквашені молоко та вершки	4,6	3,3	71%
404	Молочна сироватка	19,0	34,4	181%
405	Масло вершкове	1,2	3,9	331%
406	Сири	79,3	59,0	74%