Отчет по практике в АТ «Мотор Січ»

 

ЗМІСТ

 

Вступ ·············································································································· 3

1. Функції та джерела економічного ризику ·······························································6
2. Коротка організаційно –економічна характеристика АТ «Мотор Січ»··· ··········11
3. Маржинальний аналіз діяльності АТ «Мотор Січ» ·········································19
4. Визначення типу ризику підприємства методом аналізу доцільності витра.·····26
5. Кількісний аналіз рівня ризику на АТ «Мотор Січ». ·······································32

ВИСНОВКИ··············································································································43

Список використаної літератури·············································································47

ДОДАТКИ ······································································································48

 

 

ВСТУП

 

Оцінка ризиків в даний час дуже актуальна в Україні, так як наша країна відноситься до країн, що розвивається і економіка тільки будується, а здатність оцінювати господарську діяльність  необхідно для того щоб підприємці навчилися поводитись і виживати в ринковому середовищі.

Об'єкт курсової роботи - ризики господарської діяльності підприємства.

Предмет роботи – сукупність теоретичних та методичних підходів до оцінки ризиків господарської діяльності .

Мета даної роботи: узагальнення теоретичних основ процесу прийняття  господарських рішень та пов’язаних з ними ризиків, аналіз доцільності  прийняття господарського рішення  щодо інвестування даного проекту, якісна та кількісна оцінка економічного ризику, пов’язаного з прийняттям господарського рішення.

Задачі курсової воботи:

• вивчити теоретичні основи процесу прийняття господарських рішень;
• дослідити поняття ризику та його вплив на прийняття господарських

рішень;

• якісно та кількісно оцінити економічний ризик, пов’язаний з прийняттям

господарського рішення.

Методи дослідження: метод  «індукції-дедукції» (при вивченні сутності процесу прийняття господарських  рішень); метод системного аналізу (при  оцінці економічного ризику на підприємстві); метод аналізу і синтезу (при  аналізі доцільності прийняття  рішення на підприємстві)

В економічній літературі підкреслено, що найважливішою рисою підприємництва є наявність ризику як на стадії створення власної справи, так  і протягом подальшого функціонування підприємства.

Ризик характеризується як небезпека  виникнення непередбачених втрат очікуваного  прибутку, доходу або майна, коштів у зв'язку з випадковою зміною умов економічної діяльності, несприятливими обставинами

Господарські, фінансові та інвестиційні ризики являють собою обов'язкові атрибути функціонування суб'єктів  ринкової економіки. Само по собі наявність  ризику, що супроводжує діяльність того чи іншого підприємства, не є ні перевагою, ні недоліком. Навпаки,відсутність  ризику, тобто небезпеки настання непередбачуваних і небажаних для  суб'єкта наслідків його дій, як правило, зрештою шкодить економіці, підриває її динамічність та ефективність.

Оцінка величини ризику та його допустимості вимагає перш за все знання основних видів втрат. Кожному з таких видів властива своя шкала можливість виникнення тієї чи іншої величини втрат.

Для підприємницької діяльності характерним  є виокремлення таких основних видів  ризиків: виробничі, пов’язані з  можливістю невиконання фірмою своїх  зобов’язань за контрактами; фінансові (кредитні), пов’язані з можливістю порушення фірмою своїх зобов’язань  перед інвесторами; інвестиційні, пов’язані  з можливим знеціненням інвестиційно-фінансового  портфелю, який складається як із власних, так і зі залучених цінних паперів; ринкові, пов’язані з можливим коливанням процентних ставок, курсів валют. 
При цьому можливість виникнення кожного виду ризиків різна — різні щодо збитків будуть і їх наслідки.[1,с.312]

Ризик супроводжує нас скрізь і всюди: на роботі, в дорозі, на вулиці і навіть вдома. Так чи інакше, завжди ризикуєш зустрітися з неприємностями. Але цей неминучий життєвий ризик зумовлений самим життям, долею, від якої несховатися, не сховатися. Інша справа - ризик підприємця. На такий ризик доводиться йти свідомо, навмисно, бо підприємництво,бізнес за своєю природою пов'язані з підвищеним ризиком. Знаючи джерела і причини ризику, приймаючи заходи безпеки, можна зменшити ризик, але позбутися його цілком не представляється можливим. Особливо загострення ризикової ситуації пов'язано з поширенням ринкових відносин,бо ринок вносить високий рівень невизначеності, непередбачуваностіумов, наслідків, результатів бізнес-угод. Розвиток зовнішньоторговельних зв'язків вітчизняних підприємств потребує розширення спектра знань та проінформованості товаровиробників для досягнення успіху та формування достойного іміджу на міжнародних ринках. Нині неможливо досягти успіху на зовнішньому ринку без розуміння і врахування світових тенденцій у бізнесі. Складність і нестабільність як зовнішнього, так і внутрішнього середовища, мінливість кон'юнктури світового фінансового та товарного ринків і зумовлений цим ризик змушують підприємство шукати нові способи і сфери одержання прибутку, а також перспективні напрями розвитку підприємницької діяльності. Саме тому вихід на зовнішні ринки є об'єктивною необхідністю для українських підприємств.

Однак нині процес освоєння вітчизняними товаровиробниками зарубіжних ринків супроводжується труднощами і проблемами. На мою думку, труднощі зумовлені тим, що економічний комплекс України як держави формується на базі господарського комплексу колишнього СРСР, де понад 50% найменувань продукції (навіть простої) мали розімкнуті (залежні від зовнішніх ринків) цикли виробництва. Слід зазначити, що з розвитком ринкових відносин в Україні поступово змінюються товаропотоки у зовнішньоекономічних зв'язках.

 

РОЗДІЛ 1

ФУНКЦІЇ ТА ДЖЕРЕЛА ЕКОНОМІЧНОГО РИЗИКУ

 

Ризик — це ситуативна характеристика діяльності, що може мати невідомий  результат і несприятливі наслідки у разі неуспіху.

Економічний ризик — це діяльність суб’єктів економічних  відносин, пов’язана з подоланням невизначеності ситуації неминучого вибору, у процесі якої існують можливості оцінити ймовірність досягнення бажаного результату, невдачі та відхилення від них за всіма розглянутими варіантами.[2,с.393]

Інакше, ризик – це загроза того, що підприємець понесе втрати у вигляді

додаткових витрат чи отримає  доходи, нижчі за очікувані. Однак, ризик – це поєднання можливості досягнення як небажаних, так і надзвичайно сприятли-вих відхилень від запланованих результатів.

Ризик не можна розглядати тільки як несприятливе явище. Його подвійна сутність виявляється насамперед у функціях, які він виконує в житті індивідуума й у підприємницькій діяльності. [5]

Усвідомлення небезпеки  мобілізує сили людини, змушує бути обережною, стимулює одержання потрібних  знань, сприяє прагненню займатися  тим видом діяльності, який приносить  реальні плоди.

У підприємницькій діяльності ризик прямо пов’язаний з можливістю

одержання прибутку, тому виникає  природне запитання: до яких меж можна

діяти, йдучи на ризик. По-перше, це залежить від величини підприємства.

Великі підприємства менш чутливі до ризику, а малі – більш гнучкі й мобільні при зміні ринкових ситуацій. По-друге, це визначається функціями ризику, серед яких в економічній літературі виділяють інноваційну, регулятивну, захисну й аналітичну [5].

Ризик – це також можливість виникнення несприятливих ситуацій у ході реалізації планів і виконання бюджетів підприємств.Ризик не можна розглядати тільки як несприятливе явище. Його подвійна сутність виявляється насамперед у функціях, які він виконує в житті індивідуума й у підприємницькій діяльності.Зміст ризику як економічної категорії зумовлює його основні функції, що виконуються в процесі підприємницької діяльності. Рис 1.1

Рис. 1.1 Функції економічних ризиків

Інноваційна функція ризику стимулює пошук нетрадиційних рішень проблем, що стоять перед підприємцем. Ризикові рішення, ризиковий тип господарювання приводять до більш ефективного виробництва, від якого виграють і підприємці, і споживачі, і суспільство в цілому.[1,с.312]

Стимулююча функція має  два аспекти: конструктивний та деструктивний. Перший аспект виявляється в тому, що ризик під час розв’язання економічних завдань виконує роль своєрідного каталізатора, особливо під час прийняття інноваційних інвестиційних рішень. Другий аспект виявляється в тому, що прийняття й реалізація рішень з необґрунтованим ризиком ведуть до авантюризму. Авантюра — різновид ризику, який об’єктивно містить значну ймовірність неможливості здійснення задуманої мети, хоча особи, які приймають такі рішення, цього не усвідомлюють.[3]

Регулятивна функція має  суперечливий характер і виступає в  двох формах: конструктивній і деструктивній.

У першому випадку —  коли властивість ризикувати — один зі шляхів успішної діяльності. Однак  ризик може стати проявом авантюризму, суб’єктивізму, якщо рішення приймається в умовах неповної інформації, без належного урахування закономірностей розвитку явища. У цьому випадку ризик виступає як дестабілізуючий фактор.

Захисна функція полягає  в наступному. Якщо для підприємця ризик — природний стан, то нормальним повинне бути і терпиме відношення до невдач. Ініціативним, заповзятливим підприємцям потрібний спеціальний захист, правові, політичні й економічні гарантії, що виключають покарання і стимулюють виправданий ризик.

Аналітична функція ризику зв’язана з тим, що наявність ризику передбачає необхідність вибору одного з можливих варіантів рішення, у зв’язку з чим підприємець у процесі прийняття рішення аналізує всі можливі альтернативи, вибираючи найбільш рентабельні (прибуткові) і найменш ризиковані.[1,с.312]

В українському законодавстві  не має інформації про економічний ризик. У результаті уявлення про відповідальність дещо розмито у випадках настання негативних наслідків, з одного боку, внаслідок обґрунтованого ризику, а з іншого — внаслідок некомпетентності господарського керівника.[4,с.224]

Існують різні точки зору з приводу об’єктивної і суб’єктивної природи економічного ризику. Розглядають  три сторони ризику: суб’єктивна, об’єктивна і суб’єктивно-об’єктивна.

Суб’єктивна сторона (природа  ризику) проявляється в тому, що підприємці неоднаково сприймають одну й ту саму величину економічного ризику в силу розходження психологічних, моральних, ідеологічних принципів орієнтації, установок. Крім того, економічний ризик завжди пов’язаний з вибором певних альтернатив, розрахунком ймовірностей їх результату.

Об’єктивна сторона проявляється в тому, що це поняття відображує реально існуючі явища, процеси, сторони діяльності, причому економічний  ризик існує незалежно від  того, усвідомлює підприємець його наявність чи ні, враховує чи ігнорує його.

Суб’єктивно-об’єктивна сторона  визначається тим, що економічний ризик  породжується як суб’єктивними процесами, так і тими, які не залежать від  волі чи свідомості підприємця.

Джерела ризику – це конкретні  складові елементи факторів, які обумовлюють можливість втрат. У наведеному вище прикладі джерелом ризику може бути якість керівництва, рівень організації виробництва на підприємствах, з якими дана фірма має ділові контакти.

Нормальна діяльність фірм у ринкових умовах не може обійтись без добре поставленої системи планування ланок господарства. Це підтверджує досвід зарубіжних фірм. Однак вони мусять враховувати і дію негативних факторів, які систематично мають місце і наслідки яких можна прорахувати. [3]

Виходячи з вищесказаного, виділимо основні джерела економічного ризику, до яких відносяться:

• спонтанність природних процесів і явищ, стихійні лиха;
• випадковість подій;
• наявність різних тенденцій, зіткнення суперечливих інтересів;
• імовірний характер науковотехнічного прогресу;
• неповнота і невірогідність інформації про об’єкт, явище;
• обмеженість і недостатність ресурсів;
• неможливість однозначного пізнання об’єкта, процесу, явища;
• відносна обмеженість свідомості діяльності підприємця,

розбіжності в соціально-психологічних установках, оцінках, стереотипах поведінки;

• незбалансованість основних компонентів господарського механізму.

Визначимо необхідні умови  виникнення економічного ризику. Насамперед, ризик виникає лише тоді, коли має  місце невизначеність, відсутність  вичерпної інформації про умови  прийняття рішень. Якщо все відомо — ризик відсутній. Тільки при багатоваріантності майбутнього, наявності елементів непередбаченості можна казати про наявність ризику. Так, при абсолютній впевненості у недоторканості внеску його власнику не спаде на думку застрахувати внесок. Отже, невизначеність є однією з причин виникнення ризику.