Отчет о практике по материалах ПАТ "Платинум банк"

а) касові, або операції з негайною поставкою. Такі угоди можуть передбачати поставку валюти в той же день, на наступний робочий день, проте найчастіше - на другий робочий день.

б) строкові - це валютні угоди, за якими сторони домовляються про постачання обумовленої суми іноземної валюти у визначений угодою термін після її укладення за фіксованим курсом.

3. За механізмом здійснення  операцій:

а) операції "тод", за якими поставка валюти банками - кореспондентами відбувається терміново, протягом робочого дня, тобто не пізніше ніж сьогодні;

б) операції "том" - за якими поставка валюти банками - кореспондентами відбувається не пізніше ніж наступного робочого дня з дня укладання угоди;

в) операції "спот" - здійснення касової валютної угоди, за якою поставка валюти банками - кореспондентами відбувається на другий робочий день з дня укладення угоди;

г) форвардні строкові операції (більш докладно розглядатимуться в темі 14);

д) ф'ючерсні операції;

е) опціонні операції.

4. За цільовим призначенням:

а) операції з метою одержання валюти для здійснення платежів за міжнародними розрахунками;

б) операції з метою страхування від валютних ризиків (операції хеджування);

в) операції з метою одержання прибутку або спекулятивні операції.

5. За формою здійснення:

а) безготівкові;

б) готівкові.

6. За масштабами операцій:

а) оптові (здійснюються між банками);

б) роздрібні (здійснюються між банками та їх клієнтами) [11].

Найбільш розповсюдженими операціями з іноземною валютою є операції по обміну валют.

Можливість вільного обміну грошових одиниць однієї держави на грошові одиниці іншої, в процесі здійснення різного роду зовнішньоекономічних операцій називається конвертацією валюти.  Обмін валюти здійснюється згідно з курсом відповідної валюти на час здійснення операції по обміну валюти. НБУ встановлюється плаваючий валютний курс, а тому валютні курси одних і тих валют в різних банках України можуть відрізнятися. На території України найчастіше при здійсненні операцій обміну іноземної валюти використовуються долари США, євро та російський рубль [4].

В ПАТ «Платинум Банк» на 31 грудня 2011 р. та на 31 грудня 2012 р. були такі курси обміну валют (табл. 8.1)

Таблиця 8.1

Валютні курси ПАТ «Платинум Банк» станом на 31 грудня 2011 р. та на 31 грудня 2012 р.

№ п/п	Назва валюти	31 грудня 2011 р.	31 грудня 2012 р.	Відхилення, (+/-) грн.	ТР, %
1	2	4	5	6	7
2	Гривень/1 долар США	7,9898	7,9930	0,0032	100,0401
3	Гривень/1Євро	10,5731	10,2981	-0,2750	97,3991
4	Гривень/10 російських рублів	2,6124	2,4953	-0,1171	95,5175

 

Проаналізувавши дані табл. 8.1, видно, що відбувається зростання курсу долара США. На 31 грудня 2011 р. він становив 7,9898 за 1 долар США, а на 31 грудня 2012 р. зріс на 0,0032 грн. за 1 долар США та склав 7,9930 грн. за 1 долар США. Це свідчить про девальвацію гривні відносно долара США, а також про зростання попиту на долар США.

Також спостерігається зменшення курсів євро та російського рубля. На 31 грудня 2011 р. курс євро складав 10,5731 грн. за 1 євро, а на 31 грудня 2012 р. курс євро зменшився на 0,2750 грн. за 1 євро та склав 10,2981 грн. за 1 євро. На 31 грудня 2011 р. курс російського рубля складав 2,6124 грн. за 10 рублів, а на 31 грудня 2012 р. курс рубля знизився на 0,1171 грн. за 10 рублів та склав 2,6124. Така динаміка курсів євро та російського рубля свідчать про те, що попит на ці валюти зменшився.

В ПАТ «Платинум Банк» монетарні активи та зобов’язання, виражені в іноземних валютах, перераховуються в українську гривню за відповідними курсами обміну валют, які діяли на звітну дату. Операції з іноземною валютою обліковуються за офіційними курсами обміну валют, які переважають на дати відповідних операцій. Прибутки та збитки, які виникають у результаті такого перерахування, включаються до складу чистого прибутку від операцій з іноземною валютою [1].

Як правило, облік іноземної валюти здійснюється з використанням аналітичних і синтетичних рахунків. На синтетичних рахунках облік ведеться тільки в національній валюті. Більш детальними є проведення на аналітичних рахунках, які здійснюються у валюті розрахунків [8].

В аналітичному обліку облік операцій на валютних рахунках ведеться у двох оцінках: у валюті за номіналом і в гривнях за офіційним курсом НБУ. При зміні курсу залишки на валютних рахунках переоцінюються.

Різниця між активами і зобов'язаннями у відповідних валютах називається валютною позицією банку. Валютна позиція визначається як за балансовими розрахунками, так і враховуючи суму позабалансових вимог і зобов'язань в іноземній валюті. Якщо сума залишків на рахунках активу і зобов'язань у конкретній валюті збалансована, то валютна позиція банку називається закритою.

Відкрита валютна позиція банку виникає в тому разі, якщо є різниця між залишками коштів в іноземній валюті, що формують активи і зобов'язання. При відкритій валютній позиції банк може як отримати додаткові прибутки, так і зазнати збитків у разі зміни обмінних курсів валют. Коли сума зобов'язань в іноземній валюті перевищує суму валютного активу, така відкрита позиція називаєтьсякороткою (Пв > Ав) і банк може зазнати збитків при зростанні обмінного курсу. Якщо ж сума активів перевищує суму зобов'язань, то при цій ситуації виникає  довга відкрита валютна позиція (П < А) і збитки можуть бути спричинені банкові при зменшенні обмінного курсу [12].

На валютну позицію банку впливають такі операції:

• купівля-продаж готівкової та безготівкової іноземної валюти, у тому числі строкові операції (на умовах форвард, спот та інші), за якими виникають вимоги та зобов'язання в іноземних валютах, незалежно від способів та форм розрахунків за ними;
• одержана та сплачена іноземна валюта у формі доходів, витрат та нарахованих процентних доходів і витрат;
• надходження коштів в іноземній валюті до статутного капіталу;
• погашення безнадійної заборгованості в іноземній валюті;
• купівля-продаж основних засобів та товарно-матеріальних цінностей за іноземну валюту;
• інші обмінні операції з іноземною валютою.
• Залежно від типу обмінної операції перерахунок у гривневий еквівалент може здійснюватись у декілька способів:
• за ринковим курсом при купівлі-продажу іноземної валюти за гривню;
• за офіційним курсом при обліку доходів (витрат), отриманих (сплачених) в іноземній валюті, внесків у статутний капітал в іноземній валюті на дату підписання установчого договору, купівлі (продажу) основних засобів і товарно-матеріальних цінностей за іноземну валюту на дату оформлення митної декларації; при купівлі однієї іноземної валюти за іншу на рівні вартості проданої.

Банки здійснюють міжнародні розрахунки за дорученням своїх клієнтів-підприємств та організацій-учасників зовнішньоекономічної діяльності в чотирьох основних формах: аванс, відкритий рахунок, інкасо, акредитив.

При цьому під час обговорення валютно-фінансових і платіжних умов контрактів, а отже і вибору форм розрахунків звичайно проявляється протилежність інтересів експортера та імпортера. Перший зацікавлений в мінімізації ризику платежу, імпортер, в свою чергу, зацікавлений у прискоренні одержання товару і відстрочці платежу до моменту його кінцевої реалізації [8].

Серед факторів, що прямо чи опосередковано впливають на вибір форм розрахунків, слід виділити наступні:

• вид товару;
• можливості банків;
• фінансове становище контрагентів;
• політична та економічна стабільність країн;
• традиції та звичаї в міжнародній торгівлі даними товарами;
• суми угоди.

Форми, що застосовуються в міжнародних розрахунках, відрізняються від ступеня участі банків в їх проведенні: мінімальна частка участі банків при банківському переказі (виконання платіжного доручення клієнта), більш значна - при інкасо (контроль за передачею, пересилкою товаросупроводжувальних документів та видачею їх платнику у відповідності до інструкцій довірителя) і максимальна частка участі банків при акредитиві (надання бенефіціару платіжного зобов'язання, що реалізується при виконанні останнім основних умов, що містяться в акредитиві). Відповідно зростає забезпечення платежу для бенефіціара; мінімально при банківському переказі за фактично поставлений товар, максимально - при акредитиві, який по суті є грошовою гарантією оплати відвантаженого товару банком, що відкрив акредитив [12].

 

 

 

 

ТЕМА 8 НЕТРАДИЦІЙНІ БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ

 

Законом України "Про банки і банківську діяльність" та Положенням про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій визначено перелік банківських операцій і послуг, які банк має право надавати [9].

Банківські послуги - це комплекс упорядкованих дій банку, пов'язаних з обслуговуванням клієнтів, у процесі яких створюється додана вартість працівниками банку без додаткового відчуження накопиченої вартості, без посилення ризику втрати активів. Банківськими послугами можна вважати також дії банку, які супроводжують його основні функції і спрямовані на збільшення доходу банку [11].

Нетрадиційні банківські операції та послуги включають: лізингові операції банків, факторинг та форфейтинг, гарантійні операції банків, трастові послуги банків та інші нетрадиційні банківські операції.

Лізинг - це комплекс економічних відносин, що виникають у зв'язку з купівлею у власність майна та його подальшим наданням у тимчасове платне користування [4].

Законом України "Про банки і банківську діяльність" факторинг визначається як придбання права вимоги з постачання товарів і надання послуг, прийняття ризику виконання цих вимог та інкасація цих вимог.

У факторингу беруть участь три сторони:

• фактор (спеціалізована установа, спеціальний відділ комерційного банку);
• постачальник;
• покупець.

При факторингу без фінансування клієнт подає фактору документи, що підтверджують відвантаження товару, а фактор зобов'язується отримати на користь клієнта грошові кошти, тобто роль фактора зводиться до інкасування фінансових документів.

Форфейтинг дещо схожий на факторинг. Але якщо факторинг використовують для кредитування короткострокової заборгованості всередині країни та за кордоном і, як правило, через придбання всіх вимог, то форфейтування є інструментом кредитування окремих експортних вимог, зазвичай середньострокових.

Спільне між факторингом та форфейтингом полягає в тому, що ці методи використовують для скорочення заборгованості в балансі в результаті продажу вимог.

Форфейтинг застосовують у таких операціях:

• фінансових - з метою швидкої реалізації довгострокових фінансових зобов'язань;
• експортних - для сприяння надходженню готівки експортеру, який надав кредит зарубіжному покупцеві [11].

Трастові послуги - це відносини між заінтересованими сторонами, одна з яких (довіритель) передає, а інша (траст) бере на себе відповідальність за управління власністю, майном на користь третьої сторони (бенефіціара).

Активні операції - коли власність на майно, що розміщується в довірчому управлінні, може відчужуватись шляхом продажу, надання застави без згоди довірителя.

Пасивні операції - коли майно, передане в довірче управління, не може використовуватися без згоди довірителя.

Трастові операції, не пов'язані з управлінням майном довірителя - коли траст зобов'язується виконати юридичні дії за рахунок і від імені клієнта .

Доходи від трастових послуг формуються за рахунок комісійних винагород. Ставки внесків диференційовані за видами трастів і пов'язаними з ними послугами з управління трастами. Плата може бути фіксованою від суми майна; залежати від доходу, одержаного від управління майном; бути визначена іншим зафіксованим в угоді способом [4].

Інтернет-банкінг або веб-банкінг  — один із видів дистанційного банківського обслуговування, засобами якого доступ до рахунків та  операцій за рахунками забезпечується в будь-який час та з будь-якого комп'ютера через Інтернет [10].

ПАТ «Платинум Банк» пропонує своїм клієнтам Platinum Click.

Platinum Click – це система дистанційного керування рахунками. За допомогою Platinum Click можна:

• сплачувати рахунки;
• переглядати історію транзакцій (платежів);
• дивитись залишки по своїх рахунках і картками;
• здійснювати перекази в гривні по Україні;
• відкривати депозити;
• поповнювати та знімати грошові кошти з депозитів;
• налаштовувати СМС-повідомлення;
• контролювати та планувати особистий та сімейний бюджет;
• використовувати найрізноманітніші опції самообслуговування.