Особливості прояву сукупного попиту та сукупної пропозиції в умовах сучасної України

 Обмеження сфери  надання пільгових кредитів виключно  на потреби структурної перебудови  економіки України, керуючись,  насамперед, законодавчо  затвердженими  державними та цільовими програмами. Обов’язковою умовою при цьому має бути одночасне стимулювання залучення банків до фінансування капітальних вкладень, оскільки пільгові кредити повинні лише доповнювати фінансування за рахунок власних та залучених коштів підприємств. Запровадження практики звільнення від оподаткування грошових коштів населення, що залучаються до інвестування в економіку.

Активізувати державний  вплив на виробничий попит, застосовуючи для його збільшення механізми мікрокредитування, лізингу, розстрочки платежів тощо. Розв’язання проблеми неплатежів, подальше скорочення терміну розрахунків.

Здійснення на державному рівні політичної та дипломатичної  підтримки просуванню вітчизняної  продукції на зовнішні ринки. Створення ефективного механізму державної підтримки експорту з використанням сучасного інструментарію (експортні кредити, гарантії, страхування ризиків). Розробка державної стратегії розвитку експорту та зміцнення його бази з метою найбільш повного використання конкурентних переваг української економіки (на основі промислової та структурної політики та врахування дії ринкових механізмів).

Державні заходи щодо стимулювання розширення пропозиції З метою стимулювання розширення сукупної пропозиції на державному рівні доцільно здійснити такі основні заходи:

• розроблення стратегії економічного розвитку з визначенням в її межах та економічним обґрунтуванням Державної промислової політики, Державної програми розвитку внутрішнього ринку та Державної програми структурної перебудови економіки;
• створення сприятливого економічного середовища для стимулювання розвитку внутрішнього виробництва (за допомогою фінансово-грошових та податкових механізмів та зміни принципів приватизації);
• посилення стимулюючої функції бюджетної політики з метою зміцнення фінансів суб’єктів господарювання;
• послідовне зниження рівня неплатежів, бартерної форми розрахунків та заборгованості в економіці. Збільшення питомої ваги грошових розрахунківта інші.

Аналізуючи досягнення макроекономічної стабільності у перехідний період, слід зазначити, що можливим є використання тих інструментів, які у розвинутих економіках розглядаються як негативні.  Зокрема,  це стосується інфляційного фінансування економічного зростання,  стимулюючої та компенсаційної ролі державних інвестицій,  цільового використання зовнішньої і внутрішньої заборгованості та ін. Досягнення економічної стабілізації та перехід до економічного зростання забезпечуються,  як правило фінансовою та монетарною політикою, які тісно взаємодіють між собою. Найважливішим при цьому є мінімізація потенційного конфлікту між урядом і центральним банком. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

 

Сукупний попит в  економіці слід визначати як суму споживчих витрат, витрат інвестиційної  сфери, державних витрат на закупівлю  товарів і послуг та витрат на чистий експорт. Аналіз показує, що він змінюється під впливом цін – зменшується при їх зростанні і зростає при їх зменшенні. Споживчий попит (споживчі витрати) зростає при зростанні наявних доходів (за винятком прибуткового податку), знижується при зростанні відсоткових ставок і зростає за умови очікуваного зростання доходів. Витрати на інвестиції (інвестиційний попит) зростають при зниженні відсоткових ставок і у випадку, коли очікується зростання прибутковості капіталу у майбутньому.

Державні витрати збільшують сукупний попит. Позитивний чистий експорт збільшує сукупний попит, а від’ємний чистий експорт зменшує його. Ці особливості сукупного попиту можуть слугувати базою при визначенні заходів державного регулювання економічного розвитку.

Сукупна пропозиція відображає реальний обсяг виробництва за кожного можливого рівня цін. Аналіз показує, що, крім цін, на сукупну пропозицію в Україні впливає ряд нецінових чинників – зміна продуктивності ресурсів, нагромаджений в економіці капітал, заходи державного регулювання. Пропозиція формується під дією основних чинників на боці виробництва – капіталу, робочої сили, міри використання наявних потужностей, технології, наявності природних ресурсів.

Сукупна пропозиція в  Україні звужується іззростанням цін  на ресурси при недовикористанні виробничого апарату і значному прихованому безробітті. Основним чинником, що впливає на формування пропозиції в Україні, є ціни на ресурси, включаючи імпортовані енергоносії.

Макроекономічна рівновага  визначається як збалансованість сукупного  попиту і сукупної пропозиції на ринках товарів, ресурсів, інвестицій і грошей. Вона забезпечується за допомогою державного регулювання на основі використання відповідних інструментів - податків, державних видатків, відсоткових ставок, обмінного курсу, грошової пропозиції.

В сучасних умовах України порушення макроекономічної рівноваги відбувається: на ринку товарів – під впливом цін і нецінових чинників; на ринку ресурсів – під впливом їх спадної продуктивності; на ринку інвестицій – під  впливом схильності до заощадження та інвестування; на ринку грошей завдяки екзогенності їх пропозиції. При використанні важелів державного регулювання у фазах піднесення і кризи доцільно використовувати збільшення державних витрат. У фазах депресії і пожвавлення для стримування інфляції можна використовувати податкові важелі. Коли бюджетно-податкова політика має за мету підтримку приватного сектора, то у фазі кризи мають скорочуватись податки, а у фазі піднесення – обмежуватись державні витрати.

Державне регулювання  сукупного попиту і сукупної пропозиції в сучасних умовах України повинно бути спрямоване на досягнення сталого економічного розвитку. Гармонізація макроекономічної пропорції між попитом і пропозицією є об’єктивною передумовою стабільного зростання української економіки та зменшення гостроти соціальних проблем.

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Антошкіна Л. І. Попит і пропозиція в системі державного регулювання / Л.І. Антошкіна, В.Ф. Беседін // Вісник Бердянського університету менеджменту та бізнесу. – 2012. - №1. – С. 41-52.
2. Беседін В.Ф. Про вдосконалення методів розробки  балансів  попиту  і  пропозиції  окремих видів  продукції / В.Ф. Беседін, І.Ф. Беседін, С.В. Дідур, Б.М. Щукін // Формування ринкових відносин  в  Україні: збірник наукових  праць. — К., 2003. — Вип. № 12 (31). — С. 31–41.
3. Бєляєв О. О. Економічна політика: [навч. посіб.] / Бєляєв О. О., Бебело А. С., Диба М. І. – К.: КНЕУ, 2004. – 287 с.
4. Будаговська С. Мікроекономіка і макроекономіка: Підручник для студентів ек. спец. закл. Освіти:У 2ч./ С. Будаговська - К.: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2001. – 517 с.
5. Дзюблюк О. В. Валютна політика : [підручник] / О. В. Дзюблюк. – К. : Знання, 2007. – 422 с.
6. Дідур С.В. Регулювання попиту і пропозиції на макрорівні / С. В. Дідур. — К. : Наук. світ, 2005. — 319 с.
7. Економічна теорія: макро- і мікроекономіка : навч. посіб. [для студ. екон. спец. вузів] / За ред З. Ватаманюка, С. Панчишина. – К. : Видавн. дім «Альтернативи», 2001. – 606 с.
8. Жаліло Я.  Економічна стратегія держави:  теорія,  методологія,  практика: [монографія] / Я. Жаліло. –К. : НІСД, 2003. – 368 с.
9. Макконелл К.Р. Макроекономіка. Аналітична економія, принципи, проблеми і політика. Частина 1 / К. Р. Макконелл, С. Л. Брю ; [ред. З. Ватаманюк]. — Львів: Просвіта, 1999. — 672 с.
10. Макроекономіка : підручник / А. Г. Савченко  та  ін.  ;,  за  ред.  А.  Г.  Савченка. — К.: Либідь, 1995. — 208 с.
11. Мікроекономіка і макроекономіка : [підручник] У 2 ч. / [Будаговська С., Кілієвич О., Луніна І. Та ін.]. – К. : Основи, 1998. – 517 с.