Особливості прояву сукупного попиту та сукупної пропозиції в умовах сучасної України

Другим фактором сукупної пропозиції є рівень заробітної плати  і цін на інші фактори виробництва. Заробітна плата є важливим елементом  витрат виробництва. її зменшення приводить  до скорочення витрат і зрештою позначається на збільшенні сукупної пропозиції. Такий самий вплив на сукупну пропозицію здійснює і зміна цін матеріальних факторів виробництва.

Обсяг сукупної пропозиції безпосередньо пов'язаний із цінами на товари та послуги. Високі ціни створюють  сприятливі умови для зростання  виробництва товарів та послуг, а отже, і для збільшення сукупної пропозиції. Низькі ціни приводять до скорочення реального обсягу виробництва. Тому між сукупною пропозицією і рівнем цін існує пряма залежність. Це означає, що за інших рівних умов обсяг сукупної пропозиції тим більший, чим виший рівень цін, і навпаки. Отже, на сукупну пропозицію впливають дві групи факторів: цінові і нецінові (рис. 1.4).

Першу групу становлять ціни на товари та послуги, що утворюють  ВВП. До нецінових факторів сукупної пропозиції належать зміни цін на ресурси, з яких виготовлені товари та послуги, зміни в рівні ефективності виробництва (їх підвищення означає зменшення затрат ресурсів на одиницю продукції, а отже, супроводжується збільшенням реаль ного виробництва) та зміни правових норм (до останніх передусім належать рівень податків та субсидій).

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.4. Фактори сукупної пропозиції

Джерело: [6, с. 19]

 

Сукупна пропозиція зображається графічно. Щодо суті та форми графічного зображення сукупної пропозиції серед представників різних течій економічної теорії немає єдиного підходу. Послідовники теорії класичної школи вважають, що крива сукупної пропозиції є вертикальною, тобто обсяг реального ВВП від зміни рівня цін не залежить, оскільки ціни і заробітна плата гнучкі і зміна рівня цін на обсязі ВВП не позначається. Прихильники кейнсіанства вважають, що крива сукупної пропозиції має горизонтальний характер, бо зміни у сукупному попиті приводять до зростання обсягу національного виробництва при незмінному рівні цін.

Сучасні погляди на характер кривої сукупної пропозиції базуються на об'єднанні названих двох підходів і розрізняють сукупну пропозицію у короткостроковому та довгостроковому періодах. У короткостроковому періоді крива сукупної пропозиції має такий вигляд (рис. 1.5).

 

Рис. 1.5. Крива сукупної пропозиції у короткостроковому періоді

Джерело: [6, с. 19]

 

У короткостроковому  періоді зміна рівня цін приводить  до зміни реального обсягу виробництва. Якщо рівень цін зростає з Р, до Р2, то обсяг реального ВВП збільшується з ВВП, до ВВП2. Це збільшення зумовлене тим, що при підвищенні попиту фірми збільшують обсяг виробництва і одночасно підвищують ціни. Причиною є негнучкість витрат виробництва, зокрема заробітної плати у короткостроковому періоді. Заробітна плата, як правило, встановлюється на контрактній основі і після підписання тарифної угоди не збільшується щонайменше протягом року. Оскільки вона становить значну частину витрат виробництва, то останні в цей період залишаються відносно сталими. За таких умов підвищення рівня цін стимулює фірми до збільшення обсягів виробництва, що приводить до зростання обсягів сукупної пропозиції. На рисунку 1.5 видно, що підвищення рівня цін з Р, до Р2привело до збільшення обсягу ВВП з ВВП, до ВВП2 що виражено у піднесенні кривої сукупної пропозиції вгору і вправо. Отже, у короткостроковому періоді між рівнем цін і сукупною пропозицією встановлюється пряма залежність: зміна рівня цін приводить до однонаправленої зміни сукупної пропозиції.

Інша ситуація у довгостроковому  періоді. У ньому витрати виробництва  втрачають стабільність, стають гнучкими, бо заробітна плата, реагуючи на зростання  цін, також підвищуватиметься. За таких  умов підвищення цін не приведе до збільшення прибутків фірм, бо буде нейтралізоване зростанням витрат виробництва, передусім заробітної плати. Тому підвищення попиту і відповідне зростання цін не приведе до збільшення обсягів виробництва, а крива сукупної пропозиції у довгостроковому періоді набуває вигляду вертикальної прямої, що відображає реальний ВВП, який дорівнює потенційному обсягу виробництва (рис. 1.6).

Рис. 1.6. Крива сукупної пропозиції у довгостроковому періоді

Джерело: [6, с. 21]

 

З графіка видно, що крива  сукупної пропозиції АБ співпадає з  потенційним обсягом виробництва  і підвищення рівня цін з Р, до Р, не зміщує її вправо, бо реальний ВВП залишається незмінним, збільшується лише номінальний ВВП за рахунок цінового фактора. Зміщення кривої управо може бути здійснене лише під впливом зміни обсягу факторів виробництва – капіталу та праці і рівня технологічної оснащеності. Тоді під дією цих факторів відбувається розширення межі виробничих можливостей, збільшується відповідно потенційний обсяг виробництва, а отже, і сукупна пропозиція. Тоді крива сукупної пропозиції переміщується в положення АБ,.

 

 

3. Сукупний попит – сукупна пропозиція як модель макроекономічної рівноваги

 

Макроекономічна рівновага означає  рівність сукупного попиту (АD) і  сукупної пропозиції (АS). Це зображено графічно на рисунку 1.7, де РО – рівень цін; ОQ – реальний обсяг виробництва; АD – крива сукупного попиту; АS – крива сукупної пропозиції. Перетинання кривих АD і АS визначає загальний для всієї економіки Q1 рівноважний рівень цін Р1 та рівноважний обсяг виробництва продукції. Національний дохід (НД) дорівнюватиме добуткові обсягу виробництва (Q1) на величину загального рівня цін (Р1).

Крива сукупного попиту АD означає кількість товарів та послуг, які споживачі готові придбати за кожного можливого рівня цін. Рух уздовж кривої АD відображає зміни сукупного попиту залежно від рівня цін. Сукупний попит визначається за формулою:

 

Рис. 1.7. Макроекономічна рівновага

 

де АD – сукупний попит; М – кількість грошей в обігу; V – швидкість обігу грошей у русі доходів; Р – рівень цін.

Джерело: [10, с. 28]

 

Між АD і рівнем цін (РО), за інших рівних умов, існує зворотна (або заперечна) залежність: чим нижчий рівень цін, тим більший обсяг  національного продукту зможуть  купити споживачі. Характер кривої АD аналогічний графіку індивідуального попиту, але чинники, або ефекти, що зумовлюють зміни сукупного попиту й індивідуального попиту, неоднакові.

Рівновага між АD і  АS досягається у точці їх перетинання, при цьому виділяють три види рівноваги.Перетинання кривих АD і АS на горизонтальному відрізку (а) кривої пропозиції, де рух до рівноважного реального обсягу національного продукту не супроводжується змінами рівня цін, зумовлено залученням до виробництва невикористаних ресурсів.

Криві АD і АS можуть перетинатися на проміжному відрізку кривої пропозиції, де зміни цін виключають надвиробництво чи недовиробництво товарів і послуг. Перетинання кривих АD і АS на вертикальному відрізку кривої пропозиції вказує, що збільшення сукупної пропозиції практично неможливо через максимальне використання виробничих можливостей та відсутність резервів, що зумовлюють зростання цін.

За незмінної сукупності пропозиції зміщення кривої АD праворуч на «кейнсіанській ділянці» збільшує реальний обсяг національного виробництва та зайнятість, але не змінює рівня цін. На проміжному відрізку кривої АS зростання попиту збільшує і реальний обсяг виробництва, і рівень цін. На класичному відрізку зростання попиту збільшує ціни, але не змінює реального обсягу виробництва.

При зміщенні кривої сукупного  попиту АD ліворуч спостерігається «ефект храповика», сутність якого в тому, що ціни легко збільшуються, але не одразу спадають при зменшенні сукупного попиту. Тому зростання сукупного попиту в короткостроковому періоді збільшує рівень цін, а його зниження не завжди зумовлює відповідний спад цін.

Зміщення кривої сукупної пропозиції АБ також впливає на рівноважний  рівень цін і обсяг національного  виробництва: зміщення кривої АS ліворуч  призведе до інфляції витрат і відповідного зростання цін, а зміщення праворуч – до збільшення реального обсягу національного виробництва і зниження цін. Отже, головна умова макроекономічної рівноваги – пропорційність та збалансованість між сукупним попитом та сукупною пропозицією. Це забезпечує рівноважний обсяг національного виробництва

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

 

СУЧАСНИЙ СТАН ТА АНАЛІЗ СУКУПНОГО ПОПИТУ ТА СУКУПНОЇ ПРОПОЗИЦІЇ В УМОВАХ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ

 

 

2.1. Аналіз стану  сукупного попиту та сукупної  пропозиції в Україні

 

Економічною основою державного регулювання економіки є частина ВВП, що перерозподіляється через державний бюджет і позабюджетні фонди, а також державна власність. Ефективність державної економічної політики за інших рівних умов тим вища, чим вищі державні доходи, чим більша частка ВВП перерозподіляється державою, чим більшу роль в економіці відіграє державний сектор. Але в державних доходах та в доходах державного сектора є відносні границі росту.

Обсяги і структура  основних складових сукупного попиту та джерела покриття внутрішнього попиту показані у табл. 2.1, з якої видно, що зростання номінальних обсягів сукупного попиту супроводжується уповільненням темпів його зміни, зменшенням питомої ваги проміжного попиту при одночасному зростанні частки інвестиційного попиту. Це корелює з уповільненням темпів зростання ВВП. У складі сукупного попиту збільшується частка внутрішнього попиту внаслідок продовження тенденції його випереджаючого зростання. Зовнішній попит знизився з п’ятої частини сукупного попиту до одної шостої.

Динаміка імпорту та зростаюча траєкторія розвитку внутрішнього виробництва до 2010 року обумовлювали зменшення частки імпорту у джерелах покриття внутрішнього попиту. Ця частка багато в чому визначалась зростанням економіки, її можливостями забезпечувати власні потреби. При  уповільненні у 2010 р. зростання ВВП внаслідок кризи до 2,1 % частка імпорту в джерелах покриття сукупного попиту складала вже 35,4 %. Лише забезпечення зростання ВВП на 7,5 % дозволяє досягти стану, за якого вітчизняне виробництво спроможне буде покрити більшу частину внутрішнього попиту і частка імпорту у ньому значно скоротиться.

Таблиця 2.1

Сукупний попит  на товари та послуги

Показники	2000	2006	2007	2008	2009	2010
	млн. грн.
Всього сукупний попит	497240	1039925	1269125	1520543	2010395	2710994
Внутрішній попит	391040	820318	1041873	1266836	1687190	2266135
з нього: -  проміжний попит  (проміжне споживання)	229631	496942	607029	708056	930261	-
- споживчий попит	127982	245556	337879	424906	558581	752489
- інвестиційний попит	33427	77820	96965	133874	198348	258176
Зовнішній попит  (експорт)	106200	219607	227252	253707	323205	444859
Структура, %
Всього сукупний попит	100	100	100	100	100	100
Внутрішній попит	78,6	78,9	82,1	83,3	83,9	83,6
з нього: -  проміжний попит (проміжне  споживання)	58,8	60,6	58,3	55,9	55,1	55,4
- споживчий попит	32,7	29,9	32,4	33,5	33,1	33,2
- інвестиційний попит	8,5	9,6	9,3	10,6	11,8	11,4
Зовнішній попит  (експорт)	21,4	21,1	17,9	16,7	16,1	16,4

Джерело: [дані Державної служби статистики України]

 

Обсяг і структура пропозиції товарів і послуг подані в табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Сукупна пропозиція товарі і послуг

Показники	2000		2006	2007	2008	2009	2010
млн. грн.
Всього сукупна пропозиція		267713	538233	665007	813353	1085104	1471338
Внутрішня пропозиція (ВВП)		170070	345113	441452	544153	720731	949864
Зовнішня пропозиція (імпорт)		97643	193120	223555	269200	364373	521474
Струкутура, %
Всього сукупна пропозиція		100	100	100	100	100	100
Внутрішня пропозиція (ВВП)		63,5	66,8	66,4	66,9	66,4	64,6
Зовнішня пропозиція (імпорт)		36,5	33,2	33,6	33,1	33,6	35,4

Джерело: [дані Державної служби статистики України]

 

На сучасному етапі  розвитку української економіки  має місце значна деформація пропорції  між попитом і пропозицією, що значною мірою перешкоджає подоланню  кризових явищ як в економічній, так і в соціальній сфері.

Відомо, що пропорція  між попитом і пропозицією  в ринковій економіці складається  в  результаті коливання цін на товари і послуги і завдяки  цьому впливає на розподіл трудових ресурсів і капіталу між галузями та видами діяльності та ефективне їх використання. В конкурентному ринковому середовищі попит і пропозиція мають здатність встановлювати ціни на рівні, коли рішення про продаж і купівлю синхронізуються.