Організація управління в державних сільськогосподарських підприємствах

Право скликання загальних  зборів належить органам управління біржею, а також членам біржі, що складають у сукупності не менше  за передбачену статутом частину  всього складу членів біржі (аналогічно із законодавством про пайові і акціонерні товариства -від однією п'ятої до однієї десятої складу).

Порядок скликання загальних  зборів встановлюється з метою забезпечення максимально повної присутності  членів біржі і широкої їх участі в обговоренні питань порядку денного.

Крім Загальних зборів, для управління біржею необхідний постійно діючий орган, оскільки збори проводяться, як правило, один раз у рік.

Постійно діючим органом  управління біржі вважають Біржовий комітет (рада, Рада директорів), зі складу якого формуються Президія і Правління.

Біржовий комітет є  контрольно-розпорядчим органом  поточного управління біржею, він захищає інтереси членів біржі, здійснює поточний контроль за її діяльністю. Біржовий комітет вирішує усі питання діяльності біржі, крім тих, які входять до виняткової компетенції загальних зборів членів біржі.

Функціями Біржового комітету (ради) є:

* керівництво діяльністю  біржі в період між загальними  зборами її членів;

* заслуховування й оцінка  звіту Правління;

* внесення поправок до  правил біржової торгівлі;

* підготовка рішень Загальних зборів членів біржі;

* представництво біржі  в державних та інших організаціях  в усіх справах біржі;

* встановлення розміру  усіх внесків, виплат, грошових  і комісійних зборів;

* підготовка рішення про прийом або виключення членів біржі;

* підготовка рекомендацій підприємствам і організаціям про заміну їх повноважних представників, які беруть участь у біржових торгах;

* заборона членам біржі,  які порушили правила біржової  торгівлі, відвідувати біржу на певний термін або до затвердження чи скасування цього рішення загальними зборами;

* створення необхідних  підрозділів біржі, що функціонують на громадських засадах, затвердження тимчасових (до затвердження загальними зборами) положень, рекомендацій та інших документів, що регламентують діяльність цих підрозділі, а також підрозділів, що створюються правлінням біржі;

* організація і проведення  кваліфікаційних екзаменів для брокерів;

* підготовка до загальних зборів членів біржі проектів правил біржової торгівлі, документів, що регламентують діяльність біржі, а також доповнень і змін до них;

* реалізація рішень і постанов загальних зборів засновників і членів біржі;

* здійснення контролю  за дотриманням його учасниками  правил біржової торгівлі.

Рішення Біржового комітету вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала проста більшість присутніх його членів. Біржовий комітет діє від імені біржі та в межах, передбачених статутом. Комітет обирається на строк, що встановлюється загальними зборами членів біржі (як правило, від 1 до 3 років).

Голова Біржового комітету і його заступники здійснюють загальне керівництво діяльністю біржі в період між засіданнями Біржового комітету, їх права і відповідальність визначаються загальними зборами засновників і членів біржі. Голова, його заступники і члени Біржового комітету обираються загальними зборами на основі персонального обговорення кожної кандидатури. У разі незадовільної роботи склад Біржового комітету може бути перебраний достроково. Рішення про обрання голови, його заступників і членів біржового комітету вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала кваліфікована більшість засновників і проста більшість присутніх членів біржі.

До складу Біржового комітету для виконання функцій, що вимагають спеціальних знань, можуть бути обрані повноважні представники організацій і громадяни, що не є членами біржі. Розподіл обов'язків між членами Біржового комітету відбувається на його першому засіданні. Члени Біржового комітету не є службовцями біржі і проводять роботу на громадських засадах.

У капіталістичних країнах структура кожної біржі має свою специфіку, але основні особливості їх організації носять загальний характер. На Товарній біржі у Нью-Йорку (СОМЕХ) до Ради директорів входять 25 осіб, які представляють чотири категорії членів: торговців реальним товаром, брокерів у біржовому кільці (ямі), "комісійні будинки" (особливий вид посередників у ф'ючерсній торгівлі) і публіку. Перші три групи мають по 7 місць, четверта - 3. Крім того, самостійно обирається голова Ради директорів. Рада директорів Чиказької торгової палати (Chicago Board of Trade) складається з 22 осіб, у тому числі голови, його заступника, 15 директорів-членів, 1 директора-асоційованого члена, 3 директорів-нечленів біржі і президента. Крім цього, для повсякденного керівництва біржею і її адміністративним апаратом Рада призначає президента, одного виконавчого віце-президента і 16 віце-президентів. Нагляд за всіма напрямками діяльності біржі здійснюють більше 50 комітетів, що сформовані з її членів.

На інших біржах до Ради директорів входять від 14 до 24 осіб. На Лондонській біржі металів (London Metal Exchange) Біржовий комітет може нараховувати 9-15 осіб. Голова Біржового комітету може без довіреності здійснювати дії від імені біржі. Однак іноді в статутах бірж передбачаються спеціальні правила підпису договорів, довіреності й інших юридичних документів: головою Біржового комітету і його заступником або кимось з членів. Для підписання чеків і векселів нерідко, згідно з статутами бірж, повноваження надаються не голові Біржового комітету і його заступнику, а двом іншим членам Біржового комітету. Ще .одне важливе завдання Біржового комітету - нагляд за котируванням цін на біржі і видання відповідних бюлетенів (прейскурантів).

Однією з найважливіших  функцій Біржового комітету є  узагальнення і систематизація торгових звичаїв, що склалися, а також безпосередня розробка проектів правил біржової торгівлі, регламентів, інструкцій та інших документів про діяльність біржі, які потім подаються на затвердження загальними зборами.

З метою організаційно-господарського функціонування біржі Біржовий комітет створює як виконавчий орган - правління біржі (виконавчу дирекцію). Правління виконує функції, які не ввійшли до компетенції загальних зборів пайовиків і Біржового комітету.

Голова і члени правління (виконавчої дирекції) не є членами  біржі і працюють за наймом (трудовою угодою). Права і відповідальність керівника та його заступників визначаються Біржовим комітетом.

До компетенції правління  біржі належать:

* поточне керівництво  комісіями (відділами) біржі;

* організація і ведення  обліку, підготовка встановленої статистичної звітності, господарсько-фінансове забезпечення діяльності біржі;

* придбання і продаж  майна біржі та здійснення  інших юридичних дій від її  імені за розпорядженням Біржового комітету;

* прийняття та звільнення  з роботи співробітників підрозділів біржі, які працюють за наймом (трудовою угодою), і не є членами біржі;

* організація публікацій Біржової комерційної інформації, реклами діяльності біржі;

* створення необхідних  підрозділів біржі (за винятком ревізійної, арбітражної та інших комісій), які забезпечують її нормальне функціонування;

* розробка тимчасових (до  затвердження загальними зборами)  положень, рекомендацій та інших  документів, що регламентують діяльність  новостворених підрозділів, призначення їх керівників;

* розпорядження фінансовими  коштами й іншим майном біржі,  що виділені правлінню для  забезпечення його функціонування;

* організація перевірки відповідності стандартам зразків продукції, що реалізовується або обмінюється на біржі, проведення експертизи, а в необхідних випадках - лабораторних аналізів і контрольних випробувань;

* організація надання  учасникам біржових торгів інформаційно-комерційних,  рекламних і консультаційних  послуг, забезпечення їх необхідними  коштами, оргтехнікою і зв'язком;

* реалізація рішень і постанов загальних зборів засновників і членів біржі, а також біржового комітету;

* здійснення контролю  за дотриманням учасниками біржових  торгів, відвідувачами і гостями встановлених біржею правил;

* оповіщення засновників,  членів біржі й інших зацікавлених  осіб про проведення чергових  або позачергових загальних зборів;

* встановлення розміру  і форм оплати праці найманих  працівників, а також розвиток виробничо-технічної бази біржі.

Одночасно з Біржовою радою  на Загальних зборах членів біржі  обирається Ревізійна комісія, яка  здійснює контроль за фінансово-господарською  діяльністю біржі і її відособлених підрозділів. Крім того, вона має право оцінювати правомочність рішень, що приймаються органами управління біржі.

Ревізійна комісія до проведення загальних зборів членів біржі повинна здійснити документальну перевірку фінансово-господарської діяльності біржі (суцільну або вибіркову), її торгових, розрахункових, валютних та інших операцій. Ревізійна комісія перевіряє:

* виконання встановлених  кошторисів, нормативів і лімітів;

* своєчасність і правильність  здійснення платежів до бюджету;

* своєчасність і правильність  відрахувань та виплат дивідендів;

* дотримання біржею та  її органами управління законодавчих  актів й інструкцій, а також  рішень Загальних зборів членів біржі;

* дотримання членами біржі  правил біржової торгівлі, змісту й умов укладених біржових угод;

* постановку та правильність  оперативного, бухгалтерського і  статистичного обліку та звітності.

Для ведення господарської  біржової діяльності, поточної роботи біржі як установи, а також для  виконання рішень, які приймаються  Загальними зборами членів біржі і Біржовою радою, необхідна стаціонарна структура біржі, яка представлена спеціалізованими і виконавчими органами.

Від того, наскільки кваліфіковано  ці органи здійснюють свою діяльність, багато в чому залежить ефективність роботи біржі. Раціональна стаціонарна структура біржі дозволяє найбільш ефективно виконувати її функції.

Спеціалізовані органи - це комісії біржі і її комерційні організації. Серед комісій найбільш впливовими є Котирувальна й Арбітражна.

Котирувальна комісія  необхідна для того, щоб організувати облік різних видів цін (попиту і пропозиції, договірних, вищих і нижчих, початкових і заключних) при укладенні біржових угод. На основі узагальнення таких цін визначаються котирувальні (довідкові) ціни, які публікуються в біржових бюлетенях і розглядаються як біржовий довідник.

Біржовий бюлетень є каталогом  обробки численних відомостей не тільки здійснених, тобто укладених  угод, але й товарів, що пропонуються до торгів, а також заявок про попит, у тому числі і при позабіржових угодах.

Обов'язковою функцією Котирувальної  комісії є нагляд за своєчасним представленням учасниками торгового процесу досить повних і об'єктивних відомостей. Вона також повинна встановлювати базу біржового бюлетеня, тобто список товарів, що котируються, з вказівкою типового обсягу товарного друку. Котирувальна комісія надсилає до інформаційно-довідкового відділу біржі дані про ціни і тенденції їх руху так само, як і по тих товарах, які не увійшли до офіційно опублікованого котирування. Спільно з Арбітражною комісією вона встановлює ціни при виникненні спірних питань.

У разі виникнення спорів між  покупцями, продавцями і брокерами  під час укладення або виконання біржових угод вони можуть звертатися до третейського суду - Арбітражноїї комісіїї біржі для вирішення цих спорів. Однак вона не наділена правом приймати рішення, які є обов'язковими до виконання сторонами конфлікту. Це деякою мірою погоджувальна комісія. При незадоволенні висновками розгляду справи Арбітражною комісією будь-якою із сторін справа передається до судової інстанції.

 Організація управління  на підприємствах інфраструктури аграрного ринку

Утвердження на селі приватної  власності та приватного господарювання, розширення орендних відносин є необхідними, але не єдиними передумовами економічного піднесення галузі. Новим власникам і господарям на селі потрібні сприяння та підтримка для прибуткового ведення господарства і виробництва конкурентоспроможної продукції. Це стосується насамперед ціноутворення, оподаткування, кредитування, інвестування, митно-тарифного регулювання та страхування.

Важливою складовою аграрної політики в Україні на сучасному етапі є створення ринку сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки.

Економічна сутність ринку  виражається, насамперед, як категорія  обміну, який організований за законами товарного виробництва і обігу, сукупності відносин товарного і  грошового обміну. Його організація  дає змогу реалізувати господарські зв'язки, а в кінцевому підсумку і весь процес виробництва. Без нього неможливо досягти основної мети будь-якої підприємницької діяльності - отримання прибутку.

За економічною сутністю продовольчий ринок є саморегульованою системою відтворення. Структурні елементи економічних відносин формуються на основі прямих і зворотних ринкових зв'язків, перебувають під впливом платоспроможного попиту і пропозиції.

Основою правового статусу  ринку є його статут, який визначає права і обов'язки учасників, зміст правомочності і майновий режим, формування статутного капіталу.