Організація управління в державних сільськогосподарських підприємствах

Фермерське господарство працює на повному госпрозрахунку. Порядок сплати с/г податку здійснює у тих самих розмірах як і для  держгоспі та інших підприємств аграрного сектору. Протягом перших трьох років після створення фермерське господарство звільняється від сплати сільськогосподарського податку взагалі.

Головою фермерського господарства є засновник або його правонаступник, який представляє інтереси господарства перед державними, кооперативними, громадськими, зарубіжними та іншими підприємствами і організаціями, окремими громадянами. На ім'я голови видається Державний акт на право довічного успадкування володіння землею або приватної власності.

Об'єктами власності фермерського господарства є жилі будинки, господарські будівлі. Насадження на земельній ділянці, продуктивна і робоча худоба, птиця. Сільськогосподарська техніка та інвентар, транспортні засоби, продукція та інше майно. Земля селянського господарства є об'єктом постійного і безстрокового  володіння та використання, не підлягає купівлі. Продажу, віддачі під заставу.

Забороняється втручання  державних, інших органів та посадових осіб у виробничу діяльність фермерського господарства. Фермерське господарство і його власність успадковуються за законом і заповітом. Спадкоємець, що продовжує діяльність господарства, звільняється від сплати державного мита за видачу свідоцтва про право на успадкування.

Земля може вилучатися за постановою Кабінету міністрів України. Суперечки про припинення права селянського господарства на володіння і користуватися землею вирішуються в судовому порядку.

Фермерське господарство відшкодовує витрати за рахунок  прибутку. Розподіл доходів здійснюється за домовленістю.

Продукція фермерського господарства реалізується за договірними цінами на внутрішньому та зовнішньому ринку. Господарство має право реалізувати  вирощену і виготовлену сільськогосподарську та іншу продукцію заготівельним  і переробним організаціям, підприємствам аграрного сектору, держгоспам, а також безпосередньо магазинам і на ринок.

Фермерські господарства можуть об'єднуватися на добровільних засадах у кооперативи, товариства, спілки або брати участь у їх діяльності і одержувати відповідну суму доходів.

Діяльність фермерського господарства припиняється, якщо не залишається  жодного члена господарства, спадкоємця чи іншої особи, що бажає продовжувати його діяльність, а також у разі припинення права володіння землею.

Акціонерним визначається товариство (підприємство), що створюється за угодою юридичними особами і громадянами (у тому числі іноземними) шляхом об'єднання їх коштів для здійснення господарської діяльності і одержання прибутку. Метою створення акціонерного формування є залучення додаткових фінансових ресурсів підприємств, кооперативів та їх об'єднань, особистих заощаджень для поліпшення їх матеріальної зацікавленості в кінцевих результатах виробничої діяльності, активізації участі акціонерів в управлінні громадським виробництвом.

Товариство створюється  у відповідності із рішенням зборів акціонерів, робітників, службовців і є самостійним господарюючим об'єктом, товаровиробником і власником продукції. Акціонерне товариство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, основні й оборотні засоби, круглу печатку встановленого зразка, штампи і бланки зі своєю назвою, власний фірмовий і товарний знаки, емблему та інші реквізити, може бути позивачем у суді, держарбітражі і третейському суді, а також від свого імені відкривати і закривати розрахункові та інші рахунки в банках України і за кордоном, при необхідності здійснює фінансові операції через ощадні каси Ощадбанку або Комерційного банку.

Акціонерне товариство здійснює свою діяльність на принципах комерційного розрахунку, самоокупності (в т.ч. валютної), самофінансування, самокредитування і комерційного ризику. В основі його діяльності покладено статут, яким визначаються назва підприємства, місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, повноваження органів управління, права і обов'язки акціонерів, порядок формування і витрачання фінансових коштів, розподілу дивідендів, умови реорганізації і припинення діяльності підприємства.

Вищим органом управління акціонерним підприємством є загальні збори акціонерів. Загальні збори вважаються правочинними, коли акціонерам належить більше 60% голосів.

Загальні збори приймають  статут акціонерного товариства, вносять  в нього доповнення і зміни; визначають основні напрями діяльності підприємства, затверджують плани і звіти про їх виконання, порядок розподілу підприємства, членів виконавчого органу (дирекції, правління) і ревізійної комісії; затверджують правила та інші внутрішні документи акціонерного товариства; визначають його організаційну побудову та структуру управління; вирішують питання про створення, реорганізацію і ліквідацію структурних підрозділів, заснованих на акціонерних засадах; приймають рішення про умови оплати праці службових осіб підприємства, про припинення його діяльності, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

Види акціонерних товариств:

* відкрите акціонерне  товариство, акції якого можуть  розповсюд-жуватися шляхом відкритої  підписки та купівлі-продажу на біржах;

* закрите акціонерне товариство, акції якого розподіляються між  засновниками і не можуть розповсюджуватися  шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі.

2.  Організація управління  в сільськогосподарських виробничих  кооперативах (СВК) і товариствах  з обмеженою відповідальністю (ТОВ)

Розвиток ринкових відносин зумовлює необхідність широкого використання кооперативної форми організації праці в аграрному секторі економіки.

Правовою основою функціонування с/г кооперативів в Україні є закони України від 17 липня 1997 р. «Про с/г кооперацію» та від 10 липня 2003 р. «Про кооперацію».

Сільськогосподарські виробничі  кооперативи створилися на базі колективних  сільськогосподарських підприємств (КСП). До сільськогосподарського кооперативу можна віднести кооператив, який займається виробництвом, переробкою, реалізацією (збутом) сільськогосподарської продукції та обслуговуванням с/г виробництва.

Кооператив - це організація, створена на добровільних засадах групою людей із метою підприємництва на підставі самоврядування і самофінансування. Створюються кооперативні підприємства, як правило, за рахунок матеріальних і грошових внесків членів кооперативу. Крім приватної власності, економічною основою діяльності кооперативів є оренда, паї (земельній майнові), колективна власність.

Порядок утворення СВК, його виробничо-фінансова, зовнішньоекономічна  діяльність, самоврядування, правовий режим власності, а також порядок  реорганізації, ліквідації і розподілу  власності сільськогосподарського виробничого кооперативу (СВК) визначаються його Статутом.

Вступні та майнові внески встановлюються Статутом у рівному для всіх розмірі. Відповідальність за зобов'язання колективу СВК здійснюють всім належним майном.

Розподіл прибутку: відрахування у фонди кооперативу, де розподіл здійснюють між членами пропорційно трудовій участі, виплату за майнові паї (до 20% визначеного прибутку до розподілу).

СВК є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, основні та оборотні засоби і здійснює свою діяльність на принципах самоокупності (зокрема, валютної), самофінансування і комерційного ризику.

Управління СВК здійснюється на демократичних засадах у поєднанні  самоврядування трудового колективу і прав власника щодо господарського використання своєї власності і розпорядження нею. Підприємство самостійно визначає систему оплати праці, штатний розпис, структуру управління.

Найвищим органом самоврядування в СВК є загальні збори членів підприємства (збори уповноважених), які:

- Приймають Статут підприємства, вносять у нього зміни й доповнення;

- Приймають Положення  про оплату праці, Правила внутрішнього  розпорядку, Положення про матеріальну  відповідальність членів підприємства за завдані останньому збитки, а також інші внутрішньогосподарські правові акти, вносять у них зміни й доповнення;

- Обирають управління  СВК, його голову та ревізійну  комісію;

- Встановлюють штатний  розпис працівників апарату управління, вносять у нього зміни й  доповнення;

- Вирішують питання про  необхідність укладення з правлінням  СВК колективного договору (угоди), розглядають проект цього договору  і уповноважують профспілковий  комітет підписати його від імені трудового колективу;

- Розглядають і затверджують  річні плани економічного і соціального розвитку СВК, визначають основні види продукції, які має виробляти СВК, враховуючи умови договору на державне замовлення і ринковий попит на таку продукцію.

Рішення загальних зборів є обов'язковими до виконання всіма членами підприємства, якщо вони не суперечать чинному законодавству.

Загальні збори правомочні вирішувати питання за умови, якщо на них присутні не менше 2 членів підприємства. Рішення приймається більшістю голосів за принципом «один член кооперативу - один голос». Збори скликаються за необхідністю або за вимогою ревізійної комісії чи 1/3 членів підприємства, але не рідше одного разу на півріччя. Правління повідомляє членів підприємства про скликання загальних зборів не пізніше як за сім діб до їх проведення. Керівництво здійснює правління на чолі з його головою. Якщо більше 50 членів, то для контролю за діяльністю створюється спостережна рада.

Правління СВК є виконачо-розпорядчим  органом, який підпорядкований і підзвітний загальним зборам членів підприємства, у період між зборами здійснює керівництво всією організаційно-господарською, зовнішньоекономічною і фінансовою діяльністю СВК, приймає необхідні рішення і локальні правові акти та забезпечує їх виконання відповідно до чинного законодавства і рішень загальних зборів членів підприємства.

Засідання правління СВК  проводяться за необхідності, але  не рідше одного разу на місяць. Правління правомочне вирішувати питання, якщо на засіданні присутні не менш як 2 його членів. Рішення правління приймаються простою більшістю голосів. У випадку рівної кількості голосів «за» і «проти» вирішальне значення має голос голови правління СВК.

Голову підприємства, який одночасно є головою правління СВК, обирають загальні збори членів підприємства таємним або відкритим голосуванням з числа членів трудового колективу строком на три роки. Правління СВК обирає зі свого складу заступника голови, вносить загальним зборам пропозиції про затвердження кандидатур на посади заступників голови, головного бухгалтера підприємства, а також про звільнення їх з посади. Заступники голови, інші провідні спеціалісти за рішенням загальних зборів можуть обіймати ці посади за наймом на контрактовій основі. Контракт із схваленими загальними зборами кандидатурами укладає голова СВК.

Голова правління та його перший заступник керують усією  роботою СВК і несуть за неї повну відповідальність. Без особливого на те доручення вони представляють інтереси СВК у всіх установах, підприємствах, організаціях, розпоряджаються майном підприємства, підписують господарські та цивільно-правові угоди, видають доручення, відкривають в установах банків розрахункові та інші рахунки СВК. У межах своєї компетенції вони видають розпорядження, застосовують до працівників заходи заохочення та накладають стягнення, укладають трудові угоди, приймають за сумісництвом і на тимчасову роботу громадян, звільняють їх з роботи в порядку чинного трудового законодавства.

Для здійснення громадського контролю за збереженням, використанням  та розпорядженням власністю СВК  з боку голови, правління, бухгалтерії, виробничих підрозділів загальні збори (збори уповноважених) зі складу колективу підприємства обирають ревізійну комісію, і призначають її голову, які підзвітні виключно загальним зборам і на весь час перебування на цій посаді без згоди загальних зборів (зборів уповноважених) не можуть бути покарані в дисциплінарному порядку з ініціативи правління чи його голови.

Ревізійна комісія має  право здійснювати контроль за додержанням  Статуту СВК та інших внутрішньогосподарських  актів; законністю укладення і виконання  укладених договорів; витрачанням  коштів і матеріальних цінностей; правильністю обліку, звітності й розрахунків з членами підприємства; виробництвом екологічно безпечної продукції; додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Ревізійна комісія щороку проводить ревізію виробничо-фінансової діяльності підприємства, періодично перевіряє діяльність господарських підрозділів економічної і бухгалтерської служб, робить висновки з річного звіту правління СВК. Пропозиції ревізійної комісії за результатами перевірок розглядаються на чергових загальних зборах членів підприємства, а внесені до правління - протягом 10 діб.

Припинення діяльності сільськогосподарських  кооперативів здійснюється у формі  його реорганізації або ліквідації. Питанням реорганізації і ліквідації сільськогосподарських кооперативів та їх об'єднань присвячені норми розділу XI Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію».

Кооператив може реорганізуватися (шляхом злиття, приєднання, виділення, розподілу, перетворення) в підприємства інших форм господарювання за рішенням загальних зборів (засновників) у порядку, визначеному статутом. З моменту реорганізації кооператив (об'єднання) припиняє свою діяльність. Всі його права та обов'язки переходять до правонаступника чи правонаступників.