Організація управління в державних сільськогосподарських підприємствах

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 31 Августа 2013 в 13:39, реферат

Краткое описание

Організація управління в державних сільськогосподарських підприємствах, підприємствах малого бізнесу та акціонерних формуваннях.
Державні с/г підприємства посідають особливе місце серед інших підприємств. Це зумовлено важливістю їхньої економічної ролі в АПК та інших галузях народного господарства в цілому.
Державні с/г підприємства залежно від способу утворення та формування статутного фонду поділяються на унітарні та корпоративні.[17, с.230]
За ст. 63 ГК унітарне підприємство створюється одним засновником, який надає потрібне для цього майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки, затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який сам призначає, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства.

Прикрепленные файлы: 1 файл

Організація управління в державних сільськогосподарських підприємствах.docx

— 56.43 Кб (Скачать документ)

Ліквідація кооперативу (об'єднання) здійснюється ліквідаційною  комісією, призначеною органом, що прийняв  рішення про ліквідацію.

З дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження з управління кооперативом (об'єднанням). Ліквідаційна комісія проводить належну підготовку та організаційну роботу, складає ліквідаційний баланс та подає його органу, що прийняв рішення про ліквідацію кооперативу (об'єднання). Повнота і достовірність ліквідаційного балансу повинні бути підтверджені аудиторами.

Майно кооперативу, що залишилося після розрахунків з бюджетом, банками та іншими кредиторами, розподіляється між членами кооперативу пропорційно вартості їх паю; майно об'єднання - між членами об'єднання в розмірах і в порядку, передбачених статутом об'єднання.

Ліквідація вважається завершеною, а кооператив (об'єднання) таким, що припинив свою діяльність, з моменту внесення до державного реєстру запису про його ліквідацію.

За аналогічною схемою здійснюється порядок утворення,діяльність іуправління в товариствах з обмеженою відповідальністю.

Товариством з обмеженою  відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Учасники товариства несуть відповідальність у межах своїх вкладень.

ТОВ є юридичною особою згідно з законами України "Про власність", "Про підприємство", Земельним кодексом та іншими законодавчими актами, є самостійним господарюючим суб'єктом, товаровиробником і власником виробленої продукції.

ТОВ створилися в процесі реорганізації колективних сільськогосподарських підприємств (КСП) за рахунок матеріальних і грошових внесків членів ТОВ, крім того, економічною основою діяльності ТОВ є оренда і паї (земельні і майнові).

Майно, яке має ТОВ, відокремлене від майна учасників та будь-якої третьої особи. ТОВ має право від свого імені набувати майнових та немайнових прав і виконувати зобов'язання, бути позивачем і відповідачем у загальному, арбітражному і третейському суді.

ТОВ не несе відповідальності по зобов'язаннях учасників. Учасники несуть відповідальність по зобов'язаннях ТОВ у межах їхніх вкладів.

Діяльність ТОВ здійснюється на підставі принципів: добровільності, самостійності, рівності прав на працю і прибуток.

У своїй діяльності ТОВ керується Статутом, чинним законодавством України. Взаємовідносини з учасниками ТОВ, а також з іншими підприємствами й організаціями, будуються на підставі договорів.

Статутний фонд ТОВ розділений на частки. Мінімальний розмір його повинен бути не менше за суму рівну 625 мінімальним заробітним платам. До моменту державної реєстрації кожен з учасників повинен внестинеменше 30% свого внеску до статутного фонду. Вищий орган управління є збори учасників. Кількість голосів окремого члена товариства пропорційна розміру його частки в статутному фонді. Плани, звіти, зміни до статуту, виключення проводяться на підставі прийняття одностайного рішення всіх членів товариства. Збори обирають правління (голову), ревізійну комісію, приймають статут, вирішують питання членства, про розміри вступних і пайових внесків, установлюють порядок розподілу прибутку. Управління - колегіальне (дирекція) або одноосібне (директор) визначається зборами.

Розподіл частини прибутку здійснюють пропорційно частці кожного в статутному фонді.

Поточне (повсякденне) управління здійснює голова правління. Ревізійна  комісія перевіряє господарську і фінансову діяльність правління.

Особливості управління біржовою діяльністю

Управління біржовими  інститутами здійснюється трьома органами, компетенція яких різна і функції яких можуть мати специфіку на різних біржах: загальні збори членів біржі (пайовиків) і засновників, біржовим комітетом (радою директорів), виконавча дирекція.

До засновників біржі  належать члени ініціативної групи, які виступають як організатори біржі. Засновники підписують засновницький договір про створення біржі і вносять первинні внески. Засновниками можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

Однак, відповідно до Закону України "Про товарну біржу", засновниками і членами товарної біржі не можуть бути:

* органи державної влади  та управління, а також державні  установи (організації), що фінансуються  з державного бюджету;

* банки та кредитні  установи, які отримали у встановленому  порядку ліцензію на здійснення банківських операцій;

* страхові та інвестиційні  компанії і фонди;

* громадські, релігійні і добродійні об'єднання (організації) та фонди;

* фізичні особи, які  згідно із законодавством не  можуть займатися підприємницькою діяльністю.

Чим більше засновників і  краще їх фінансово-матеріальне  становище, тим більшу підтримку вони можуть надати біржі, хоча велика кількість засновників ускладнює управління біржею. У нашій країні у перші роки функціонування біржі засновники володіли певними перевагами:

* першочергове право на  отримання дивідендів (для товарних бірж);

* можливість безкоштовно  відкрити одну або декілька  брокерських контор;

* можливість входити до органів управління біржею.

Членом біржі вважається той, хто бере участь у формуванні її статутного капіталу або вносить  членські внески або інші цільові  внески до майна біржі і став її членом у порядку, передбаченому установчими документами.

Правила, які регулюють  членство, містять вимоги, що стосуються величини капіталу, наявності банківської  гарантії і т. д. Члени біржі беруть участь у керівництві біржею, в  розробці правил торгівлі і прийнятті рішень. Вони мають більше, ніж інші, інформації про стан справ на ринку. Однак брати участь в біржовій торгівлі можна і не будучи членом біржі. У цьому випадку, укладення угод купівлі-продажу доручається зареєстрованим на біржі фірмам, які стягують за це комісійний збір. Можна також "отримати членство напрокат". Так, приблизно з 1700 членів Чиказької торгової біржі близько 1200 "здають" його за взаємно узгодженою ціною приватним особам і компаніям.

Член біржі має право:

1) брати участь у біржових торгах;

2) брати участь в управлінні  біржею, згідно з біржовими нормативними  документами;

3) брати участь у розподілі  прибутку й отримувати дивіденди,  якщо вони передбачені установчими документами;

4) здавати в оренду  своє право на участь у біржовій  торгівлі (у встановленому порядку і тільки одній юридичній особі).

Членство на біржі означає  високий рейтинг у світі бізнесу. Акціонеру біржі, як правило, відкритий доступ до кредитів банків, отримання будь-якої консалтингової допомоги. Купівля "місця" на біржі дає право бути присутнім в її торговому залі і брати участь у торгах. "Місце" купується або у самої біржі, або у фірм, які їх мають. Його ринкова ціна варіюється в залежності від попиту і кількості вільних місць. Попит, в свою чергу, визначається обсягом біржової торгівлі і прибутковістю біржових фірм. У разі виходу зі складу членів біржі "місце", як правило, продається біржовому комітету, який, в свою чергу, може його продати іншій юридичній особі (а відповідно до статуту деяких бірж - і фізичній особі) за ринковою ціною, яка склалася в цей момент, і яка визначається співвідношенням попиту і пропозиції.

Кількість членів біржі обмежена, вона залежить від розміру статутного фонду і номінальної вартості однієї акції. Акція дає можливість користуватися правами члена  біржі. Вона виражає вартість "місця" на біржі.

Місце - це власність члена  біржі. Воно може бути продане, якщо член біржі виходить з її складу, а також здане в оренду. Член біржі, який вирішив його продати, подає до відділу у справах реєстрації і членства повідомлення в якому зазначена ціна, за яку він хотів би його продати. Ціна залежить від рівня ділової активності в країні і на даній біржі. Серед претендентів перевага віддається тому, хто запропонував найбільш високу ціну. [8, с. 208]

Вищим органом біржі є загальні збори її членів; виконавчим органом - біржовий комітет (Рада директорів). Для контролю за діяльністю виконавчих органів обирається контрольна комісія.

Для керівництва біржею при  ній створюється ряд робочих  органів. Як правило, в їх склад входять:

* розрахункова палата, для  проведення розрахунків за укладеними  угодами і контролю за виконанням  контрактів;

* біржовий арбітраж, для  юридичного консультування і  вирішення виникаючих спорів;

* реєстраційний комітет,  для реєстрації і оформлення  укладених угод і нагляду за  виконанням правил біржової торгівлі;

* котирувальний комітет,  для проведення котирування, збору  інформації про порушення цін,  підготовки і публікації її в біржовому бюлетені;

* комітет із стандартів  і якості, для розробки біржових  стандартів, проведення експертизи  якості і розв'язання питань  щодо прийняття товарів і обігу їх на біржі;

* комітет з правил біржової  торгівлі, для розробки і зміни правил біржової торгівлі, типових контрактів і контролю за їх дотриманням;

* групи брокерів, для виконання  посередницьких функцій по укладенню  угод на біржі.

Загальні збори - це законодавчий орган внутрішньобіржової діяльності, що має такі функції:

* здійснення загального  керівництва біржею і біржовою  торгівлею;

* визначення основних  напрямів діяльності біржі (для  товарної біржі, у тому числі зміна номенклатури товарних секцій);

* визначення цілей і  завдань біржі, стратегії її  розвитку, правил внутрішнього розпорядку;

* затвердження і зміна  установчих документів (договору, статуту,  правил торгівлі);

* вибори і затвердження  Біржового комітету (для ТОВ) або ради (для AT) і Ревізійної комісії;

* внесення змін і доповнень  в їх персональний склад і  структуру;

* затвердження результатів  діяльності біржі і розподілу  прибутку;

* визначення розміру і  порядку виплати дивідендів, а також джерел покриття збитків;

* визначення (зменшення або  збільшення) кількості місць на  біржі і встановлення квот  для її членів;

* затвердження рішень Біржового комітету (ради) про створення товарних секцій;

* прийом нових членів біржі;

* обрання і відкликання  посадових осіб, які відповідно  до статуту біржі вступають  на посаду за рішенням загальних зборів;

* обрання і відкликання  членів ревізійної комісії, затвердження  її звітів і рішень, визначення порядку її діяльності;

* затвердження кошторису  витрат на утримання Біржового комітету (ради) та персоналу біржі;

* розгляд питань про  притягнення до майнової відповідальності  посадових осіб біржі;

* створення і припинення  діяльності філіалів і представництв біржі, затвердження положень про них;

* розгляд заяв і скарг  на роботу ради директорів, генерального  директора, президента біржі (якщо  він є);

* визначення умов оплати  праці посадових осіб біржі, її філіалів і представництв;

* розгляд і затвердження  правил проведення біржових торгів, порядку здійснення біржових  угод, затвердження інструкцій та  інших нормативно-правових документів, що розробляються Біржовим комітетом;

* розгляд скарг щодо  рішень Біржового комітету;

* встановлення розміру  щорічної і разової плати для  постійних і разових відвідувачів  біржових торгів, штрафів, пені, зборів з біржових угод і плати за послуги біржового технічного апарату;

* прийняття рішення про припинення діяльності біржі, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу;

* розгляд інших питань, що виносяться на розгляд загальних  зборів.

Рішення загальних зборів вважається прийнятим, якщо за нього проголосували кваліфікована більшість засновників і проста більшість присутніх членів біржі.

Позачергові загальні збори  можуть бути скликані на вимогу одного і більше засновників або 2/3 членів біржі.

Члени, засновники біржі  й інші зацікавлені особи повинні  бути оповіщені про повістку і  дату проведення чергових або позачергових загальних зборів не пізніше одного місяця до дня їх проведення.

Право участі у загальних  зборах належить кожному члену біржі. Всі члени біржі володіють правом як дорадчого (бути присутнім і брати участь в обговоренні питань порядку денного), так і вирішального голосу (брати участь у голосуванні).

Традиційною умовою роботи загальних зборів членів біржі є голосування за принципом: кожний член біржі не може мати більше одного вирішального голосу. У біржах, організованих як пайове товариство, ця умова легко дотримується. Якщо ж біржа створена як акціонерне товариство, то це необхідно оговорити.

Право участі у загальних  зборах члени біржі реалізовують особисто або через представників. Виходячи з того, що об'єднання голосів  не допускається, представниками не можуть виступати інші члени біржі, ними повинні бути тільки треті особи.

Информация о работе Організація управління в державних сільськогосподарських підприємствах