Методи аналізу балансу підприємства на прикладі ВАТ “Подільський цемент”

Фінансовий  стан підприємства, його стійкість  і стабільність залежать від результатів  його виробничої комерційної й фінансової діяльності. Якщо виробничий і фінансовий плани успішно виконуються, то це позитивно впливає на фінансове  становище підприємства. І навпаки, у результаті недовиконання плану  по виробництву й реалізації продукції  відбувається підвищення її собівартості, зменшення виторгу й суми прибутку і як наслідок погіршення фінансового  стану підприємства і його платоспроможності.

У звітному 2009 році порівняно з попереднім зменшився об’єм виробництва продукції та її собівартість (на 36.68%), що свідчить про погіршення використання основних фондів. Проте в 2007-2008 рр. спостерігається абсолютно обернена картина за якої готова продукція на складах суттєво збільшилась (в 2008 р. на 45%), що говорить про неспроможність підприємства реалізувати свою продукцію, в основному за рахунок високої її собівартості (в 2008 р. на 54.11%). Позитивним є те що на кінець звітних періодів фінансовий стан ВАТ “Подільський цемент” покращився за рахунок зниження собівартості продукції і зменшення запасів готової продукції на складах.

Слід  відзначити, що спостерігається зростання фінансової стійкості підприємства на кінець звітного 2009 р., тобто зниження фінансової залежності від позичкового капіталу за коефіцієнтом автономії, який становить 0,52, що передбачає зменшення ризику залучення зовнішніх інвесторів.

Даний аналіз  ліквідності балансу підприємства є наближеним з тієї причини, що відповідність  ступеня ліквідності активів  і термінів погашення зобов'язань  у пасиві намічено орієнтовно. Це обумовлено обмеженістю інформації. У результаті використання даних балансу для  розрахунків коефіцієнтів можливі  істотні перекручування реальної картини  платоспроможності. Тому для того, щоб  підвищити об'єктивність аналізу  показників ліквідності, варто провести попередню роботу, що дозволяє деякою мірою  оцінити якість дебіторської заборгованості. Як випливає з розрахунків, загальна величина найбільш термінових зобов'язань підприємства під кінець звітних років є достатньою і  становить 0,5 за коефіцієнтом швидкої  ліквідності. Недостатність високоліквідних  засобів у підприємства привела  до того, що значний обсяг його термінових зобов'язань виявився покритий активами з відносно невисокою оборотністю.

Іншим показником, що характеризує платоспроможність  і ліквідність підприємства, є  власний оборотний капітал. На початок  звітного 2007 року він склав 220514 тис. грн., а на кінець 2009 року – 168087 тис. грн. Проаналізувавши ефективність використання капіталу, ми бачимо, що оборотність капіталу динамічно спадає і на кінець 2009 р. коефіцієнт маневрування власного капіталу становить 0,16, коли в 2007 р. він становив 0,42.

 Ознаками платоспроможності є наявність у підприємства коштів і еквівалентів, достатніх для розрахунків з кредиторської заборгованості, що потребує негайного погашення та наявність грошей у касі, на поточних рахунках;

Кредиторська  заборгованість збільшилася, це свідчить про те, що підприємство має борги  по-кредитам (в 2008 р. 323310 тис. грн., коли в 2009 р. 408907 тис. грн., тобто збільшилось на 26,47%), і є негативним впливом на нього. Дані свідчать, що підприємство є не абсолютно платоспроможним, тому що більшість показників платоспроможності не відповідають нормативним значенням.

На підприємстві спостерігається наявність тільки незначних залишків грошей на поточних рахунках. Кількість грошей на розрахунковому рахунку та в касі повино бути не менше (але й не більше), ніж потрібно для виконання поточних платежів, а решта їх має бути вкладена в матеріальні та інші ліквідні активи. Знову ж таки не означає неплатоспроможності підприємства, бо кошти на поточні рахунки можуть надійти протягом кількох днів.

Отже, роблячи  висновок за даними показниками, можна  визначити, що баланс 2009 рр. є не високо ліквідним, що і визначає не абсолютну  платоспроможність підприємства.

Зниження рівня платоспроможності підприємства  в 2009 р., на відміну від попередніх звітних періодів, залежить від погіршення результатів його виробничої та комерційної діяльності.

Підводячи підсумок даної роботи –  аналізу балансу підприємства ВАТ “Подільський цемент” , проведеного за даними бухгалтерського балансу за 2007-2009 роки , можна охарактеризувати роботу даного підприємства як не задовільну, а фінансовий стан підприємства як не стійким.

Підвищення рівня платоспроможності  підприємства залежить від поліпшення результатів його виробничої та комерційної  діяльності. Водночас надійний фінансовий стан залежить також і від раціональної організації використання фінансових ресурсів. Тому за умов ринкової економіки здійснюється не тільки оцінка активів і пасивів балансу, а й поглиблений щоденний аналіз стану й використання господарських засобів.

Для того, щоб підприємство покращило свій фінансовий стан і не потрапило до кризового стану, необхідно дотримуватися  пропозицій щодо поліпшення фінансового  стану підприємства:

1. перш за все підприємство повинно реалізувати всю продукцію, що застоюється на складах. Реалізацією і просуванням продукції на ринок на підприємстві займається відділ маркетингу. Саме цей відділ повинен забезпечити просування товару не тільки на вітчизняний ринок, а і за кордон. Введення сучасної моделі відділу маркетингу забезпечує зв’язок цього відділу з всіма іншими відділами підприємства, що забезпечує їх ефективну роботу.

2. знищення собівартості продукції – дозволить підприємству бути конкурентноспроможним на ринку збуту. Можливе за рахунок впровадження нової техніки, технологій, більш раціонального використання як матеріальних так і трудових ресурсів, зменшення питомої ваги постійних затрат в собівартості продукції, адже зниження собівартості продукції прямо пропорційно впливає на збільшення прибутку підприємства.

3. збільшення грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства, що збільшить коефіцієнт абсолютної ліквідності і дозволить підприємству брати довго і короткострокові позики в банку для фінансування поточної діяльності, які видаються лише платоспроможним підприємствам, в яких коефіцієнт абсолютної ліквідності відповідає нормі. Збільшення грошових коштів можна забезпечити за рахунок реалізації зайвих виробничих і невиробничих фондів, здачі їх в оренду;

4. проведення аналізу структури дебіторської заборгованості, причин її виникнення і можливостей погашення;

5.  проведення  поглибленого аналізу структури  кредиторської заборгованості з метою пошуків способів і джерел її погашення;

6. проведення  інвентаризації основних виробничих  фондів для визначення їх придатності  й необхідності в експлуатації;

7. підвищення  рівня ліквідності активів шляхом  збільшення питомої ваги оборотних  активів;

8.  використання  більш дешевої сировини ;

9.  покращення  організації праці;

10.  забезпечення  компенсації фінансових збитків.

Стабільність  фінансового стану підприємства може бути відновлена за умови:

- прискорення  оборотності оборотних активів  ;

- дотримання  запасів у відповідності до  визначених нормативів.

Проведення  всіх цих заходів позитивно вплинуть на роботу підприємства, а саме воно не буде збитковим, підвищать продуктивність праці, збільшать оборотність оборотних  коштів, підприємство стане привабливим  для інвесторів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. Багров В.П. Економічний аналіз: Навчальний посібник / Багров В.П., Багрова І.В. - Київ: ЦНЛ, 2006. – 160 с.
2. Білик М.Д. Сутність і оцінка фінансового стану підприємства / Білик М.Д. // Журнал «Фінанси України» – 2005 №3, 117-128 С.
3. Даньків Й.Я. Бухгалтерський облік: Підручник / Даньків Й.Я., Остапюк М.Я. – Київ: Знання, 2007. – 469 с. – (Вища освіта ХХІ століття)
4. Івахненко В. М. Курс економічного аналізу: Навчальний посібник. – 5-те вид., випр. і доп. / Івахненко В. М.  – Київ: Знання, 2006. – 216 с. – (Вища освіта ХХІ століття)
5. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник / Ізмайлова К.В. – Київ: МАУП, 2000. – 153 с.: іл. – Бібліогр.: 142-144 с.
6. Кружельний М.В. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник / Кружельний М.В., Лінник В.Г.  – Київ: КНЕУ, 2001. - 334 с., іл
7. Кузьмін О.Є. Нормативно-критеріальне забезпечення діагностики фінансового стану підприємства / Кузьмін О.Є., Мельник О.Г.// Журнал Фінанси України –  2010 №8, 105-114 С.
8. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз субєктів господарюваня: Монографія / Лахтіонова Л.А – Київ: КНЕУ, 2001. – 387 с.
9. Мельник В.М. Основи економічного аналізу: короткий теоретико-методологічний курс: Навчальний посібник / Мельник В.М. – Київ: Кондор, 2003. – 128 с.
10. Мних Є.В. Економічний аналіз: Підручник / Мних Є.В. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 412 с.
11. офіційний сайт Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: nbuv.gov.ua
12. офіційний сайт smida:  http://www.smida.gov.ua/
13. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 ”Баланс”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99. № 87
14. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: Підручник. – 3-тє вид. допов. і перер. / Ткаченко Н.М. – Київ: Алерта, 2008. – 926 с.
15. Череп А.В. Економічний аналіз: Навчальний посібник / Череп А.В. – Київ: Кондор, 2005. – 160 с.
16. Чумаченко М.Г. Економічний аналіз: Навчальний посібник / М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбаток та ін.; За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка. — Вид. 2-ге, перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2003. — 556 с.
17. Шиян. Д.В. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник / Шиян. Д.В., Строченко Н.І. – Київ: Видавництво А.С.К., 2003. – 230 с.