Методи аналізу балансу підприємства на прикладі ВАТ “Подільський цемент”

На інших статтях відображаються товари відвантажені, розрахунки з дебіторами, кошти та інше. Дебітори зазначаються в балансі розгорнуто: за товари, роботи і послуги; за векселями одержаними; за розрахунками з бюджетом; за виданими авансами. Кошти (в касі, на розрахунковому рахунку, інші кошти) — це найважливіший показник, що характеризує фінансовий стан підприємства, його платоспроможність. Наявність достатніх коштів — це гарант стійкості і мобільності підприємства, забезпечення стабільності його роботи. [6, с. 94]

Статті пасиву балансу  починаються зі статутного капіталу, під яким слід розуміти визначену  в установчих документах загальну вартість активів, що є внеском власників (засновників, учасників) до капіталу підприємства.

В окремому розділі балансу  відображають забезпечення витрат і  платежів, об’єднаних за трьома статтями: забезпечення виплат персоналу, інші забезпечення, цільове фінансування. Забезпечення виплат персоналу – це відшкодування  майбутніх витрат на виплату відпусток  працівникам, додаткове пенсійне забезпечення.

Велика питома вага у  складі пасиву балансу належить довгостроковим та короткостроковим зобов’язанням. До  довгострокових зобов’язань належать: довгострокові фінансові зобов’язання; відстрочені податкові зобов’язання; інші довгострокові зобов’язання. [6, с. 68-69]

Статті розділу IV пасиву балансу характеризують розрахунки та інші пасиви. Це кредиторська заборгованість підприємства банкам (за короткострокові кредити й позики), постачальникам, бюджету, зі страхування, з оплати праці, дочірнім підприємствам, іншим кредиторам і т. д.

Отже, статті балансу згруповано так, щоб, порівнюючи підсумки розділів активу і пасиву та окремих їх показників, можна було робити загальні висновки про фінансово-господарську діяльність підприємства. [6, с. 94]

 

 

1.3 Методика проведення  аналізу балансу

Балансовий спосіб - це спеціальний  прийом зіставлення взаємозв'язаних показників господарської діяльності. Використання балансового способу  є доцільним, коли зв'язок між окремими показниками відображено у формі  балансу, тобто рівних підсумків, отриманих, у результаті низки різноманітних зіставлень цих показників.

Оскільки першим історичним прикладом  узгодження великої кількості показників господарської діяльності за допомогою  встановлення рівності двох підсумків  цих показників був бухгалтерський баланс, цей спосіб аналізу отримав  назву балансового. За його використання рівність підсумків (баланс) є підтвердженням того, що в аналізі враховано всі взаємозв'язані фактори й відповідні економічні показники, а зв'язок між ними визначено правильно. 
 Балансовий спосіб широко використовується в економічній роботі - у бухгалтерському обліку, статистиці, плануванні. Використовується він і в економічному аналізі, там, де має місце функціональна залежність: наприклад, забезпечення підприємства трудовими, фінансовими ресурсами, сировиною, паливом, матеріалами, основними засобами виробництва і т. д., а також визначення повноти їх використання.

Для визначення платоспроможності  підприємства використовується платіжний  баланс, що в ньому співвідносяться  платіжні засоби з платіжними зобов'язаннями.

Балансовий метод використовується в для перевірки вихідних даних, на підставі яких проводиться аналіз, а також для перевірки правильності аналітичних розрахунків, зокрема для перевірки визначення впливу різних чинників на приріст розміру результативного показника. У детермінованому аналізі алгебраїчна сума розміру впливу окремих чинників має відповідати розміру загального приросту результативного показника. Якщо такої тотожності нема, то це свідчить про не повне врахування чинників або про допущені в розрахунках помилки.

У деяких випадках балансовий спосіб може бути використаний для визначення величини впливу окремих чинників на приріст результативного показника. Наприклад, коли з трьох чинників відомий вплив двох, то вплив третього можна визначити як різницю між  загальним приростом результативного  показника та результатом впливу перших двох чинників.

Аналіз фінансово-господарського стану підприємства за звітний період починається з його загальної оцінки за даними балансу.

Методика  проведення аналізу балансу передбачає наступні основні етапи:

1. попередня оцінка бухгалтерського балансу
2. експрес-аналіз фінансового стану підприємства
3. поглиблений аналіз фінансового стану підприємства

 Попередня оцінка включає оцінку достовірності інформації і загальну економічну інтерпретацію показників бухгалтерського балансу. В цьому випадку слід оцінити ризик зв’язаний з використанням одержаної інформації, зробити загальні висновки стосовно основних показників, що характеризують величину оборотних і необоротних активів, власного і залученого капіталу, виявити основні тенденції зміни показників та напрям деталізації аналізу;

Експрес-аналіз балансу проводиться в кілька етапів: 
   1) підготовчий; 
   2) попередній огляд бухгалтерської звітності; 
   3) читання балансу. 
 Мета першого етапу - переконатися в тому, що баланс готовий до читання. Для цього проводиться проста рахункова перевірка балансу за формальними ознака-ми і по суті. На цьому етапі необхідно перевірити правильність заповнення граф, на-явність усіх необхідних форм і додатків, перевірити валюту балансу і всі проміжні підсумки, а також перевірити, чи всім вимогам П(С)БО відповідає складений баланс.

На другому  етапі необхідно ознайомитись з  примітками до звіту, оцінити тенденції  основних показників діяльності, можливу  якісну модифікацію в майбутньому  фінансового стану підприємства.

Основний  етап в експрес-аналізі - третій, тобто  читання балансу. Він перед-бачає попереднє загальне ознайомлення з результатами роботи підприємства і його фінансовим станом безпосередньо за бухгалтерським балансом, а також розрахунок коефіцієнтів, що характеризують фінансовий стан підприємства. Під час читання балансу з'ясовують: 
- характер зміни підсумків балансу і його окремих розділів і статей; 
- доцільність розміщення майна підприємства; 
-  поточну платоспроможність і ліквідність підприємства. 
 Читання балансу починають зі встановлення зміни валюти балансу за період, що аналізується. Для цього порівнюється валюта балансу за звітній і попередній пе-ріоди. Коли валюта балансу збільшується - це оцінюється позитивно, зменшується - негативно. Збільшення валюти балансу свідчить, як правило, про зростання вироб-ничих можливостей підприємства. Але при цьому необхідно враховувати фактор інфляції. Зменшення валюти балансу означає спад у господарській діяльності підп-риємства (зниження попиту на продукцію, брак сировини, матеріалів тощо). Треба зазначити, що валюта балансу відображає орієнтовну оцінку суми коштів, які є в ро-зпорядженні підприємства. Для загальної оцінки динаміки фінансового стану необ-хідно встановити співвідношення динаміки балансу з динамікою обсягу вироб-ництва, реалізації продукції, а також прибутку підприємства. 
 Отже, розглянуту методику загальної оцінки валюти балансу можна доповни-ти розрахунком коефіцієнтів приросту валюти балансу, коефіцієнтів виручки від ре-алізації продукції, коефіцієнтів приросту прибутку від реалізації, прибутку  від ін-ших видів діяльності підприємства. Ці коефіцієнти також дають змогу зробити за-гальну оцінку фінансового стану підприємства. 
 Суть  поглибленого аналізу  полягає  в  залучені  необхідної   внутрішньої   та зовнішньої інформації. Таким чином, внутрішні джерела інформації класифікуються наступним чином:

1) первинні  документи, що фіксують склад  основних і оборотних засобів та їх оцінку;

2) первинні  документи, що відображають господарські  операції, а також доходи і  витрати господарюючого суб’єкта;

3) проектно-технічна документація (технічні паспорта і інше);

4) юридичні документи, що фіксують відносини з інвесторами, постачальниками, покупцями, замовниками;

5) данні  бухгалтерського обліку;

6) данні  статистичного обліку;

Насамкінець, крім зміни валюти балансу  в цілому, необхідно проаналізувати характер зміни окремих статей балансу, тобто провести горизонтальний (динамічний) та вертикальний (структурний) аналізи балансу.

Горизонтальний аналіз балансу  полягає в порівнянні кожної статті балансу і розрахунку змін абсолютних і відносних величин, а також  якісній характеристиці виявленихвідхилень.

Вертикальний аналіз балансу передбачає розрахунок відносних показників. Завдання вертикального аналізу - розрахунок питомої ваги окремих статей у  загальній сумі валюти балансу й  оцінка змін питомої ваги.

Горизонтальний аналіз цих показників дає можливість установити абсолютні  відхилення й темпи зростання  за кожною статтею балансу, а вертикальний аналіз балансу - зробити висновки про  співвідношення власного й позичкового  капіталу, що свідчить про рівень автономності підприємства за умов ринкових відносин, про його фінансову стабільність.

 Горизонтальний та вертикальний аналіз може проводитися за кілька звітних періодів. [16, с. 81-82]

 

Розділ ІІ. Аналіз балансу ВАТ “Подільський цемент”

 

2.1 Характеристика ВАТ “Подільський цемент”

Відкрите  акціонерне товариство "Подільський  цемент" (надалі – ВАТ "Подільський цемент") засновано згідно з законом України "Про господарські товариства". Засновниками є: СiАрЕйч Поланд Бi.Вi./CRH Poland B.V., СП ТОВ "Драгон Капiтал".

Місцезнаходження  товариства: Україна, Хмельницька область, Камянець-Подільський район, село Гуменці .

Товариство  створене з метою насичення ринку  товарами по предмету діяльності і  одержання прибутку від господарської  діяльності.

 ВАТ  "Подільський цемент" здійснює наступні види діяльності:

• виробництво цементу
• добування вапняку, гiпсу та крейди

-    іншi види оптової торгiвлi

Товариство  є юридичною особою з дня його державної реєстрації. Майно товариства складається з основних фондів та оборотних засобів, а також цінностей, вартість яких відображається в балансі  товариства.

Товариство має самостійний  баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, печатки і  штампи з своїм найменуванням, товарний знак, а також інші реквізити, які реєструються відповідно до чинного законодавства. Товариство має право укладати угоди (контракти), зокрема угоди купівлі-продажу, підряду, страхування майна, перевезення, зберігання, доручення і комісії щодо, набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов’язки, бути позивачем і відповідачем в суді, арбітражному суді та третейському суді.

Органи управлiння: Загальнi збори акцiонерiв, правлiння.

Органи контролю: Наглядова рада, ревiзiйна комiсiя.

Повноваження вказаних органiв  обумовленi Статутом Товариства та вiдповiдними  положеннями. [12]

Загальний стан господарської  діяльності підприємства можна проаналізувати за даними таблиці 2.1:

Таблиця 2.1

Основні показники роботи підприємства за 2007-2009 рр.

Показники	2007 р.	2008 р.		2009 р.
		в абсолютному вираж.	у % до попер. року	в абсолютному вираж.	у % до попер. року
1	2	3	4	5	6
1. Дохід (виручка) послуг (без ПДВ), тис. грн.	522517.6	865510	+65,6%	1187417	+37,1%
2. Обсяг товарної продукції, тис.  грн.	522517.6	865510	+65,6%	1187417	+37,1%
3. Середньоспискова чисельність, осіб: у т. ч. Робітників	500	512	+2,4%	457	-10,7%
	550	534	-2,9%	477	-10,6%
4. Середньорічний виробіток одного  працюючого, тис. грн.: у т. ч.  одного робітника	1045	1690.4	+61,7%	2598.2	+53,7%
	950	1620.8	+70,6%	2489.3	+53,5%
5. Фонд оплати праці, тис. грн.	32514	43553	+33,9%	40978	-5,9%
6. Середньорічна зарплата, одного  працівника тис. грн.	30.96	41.63	+34,4%	45.32	+8,8%
7. Собівартість реалізованої продукції,  тис. грн.	450774	694702	+54,11%	439904	-36,68%
8. Валовий прибуток (збиток), тис. грн.	414736	492715	+18,80%	261992	-46,83%
9. Чистий прибуток (збиток), тис. грн.	258315	193547	-25.07%	6487	-96,65%
10. Витрати на 1 грн реалізованої  продукції, грн.	0.86	0.80	-6,9%	0.37	-53,7%