Кондитерська компанія «АВК»

-збільшення прибутку;

-зростання обороту;

-мінімізація витрат.

2. Продуктово-ринкові стратегічні  цілі:

-збільшення частки на ринку;

-збільшення продажу ;

-покращення задоволеності клієнтів;

-збільшення середнього об'єму купівлі (середнього чеку);

-збільшення частоти купівлі постійними клієнтами.

3. Операційні стратегічні  цілі:

-зменшення часу основного процессу;

-підвищення якості основного процессу;

-збільшення ассортименту;

-посилення взаємодії з клієнтами.

4. Ресурсні стратегічні  цілі:

-покращення задоволеності працівників;

-розвиток діяльності управлінського персоналу;

-підвищення ефективності управлінської команди.

 

2.2. Загальна характеристика підприємства

 

        Компанія «АВК» – один з найбільших національних виробників кондитерської продукції. Компанія «АВК» заснована 1991 року. До її складу входять 5 кондитерських фабрик, розташованих у Донецьку, Дніпропетровську, Луганську та Мукачеві.

Компанія «АВК» займає одне з провідних місць на кондитерському ринку України. За 15 років існування компанії здобуто значний досвід роботи на ринку України та СНД, створено високопрофесійну команду, розроблено абсолютно нові напрямки діяльності.

Головні зусилля компанія «АВК» зосереджує на розвитку своєї брендової продукції, а у виробництві робить ставку на високоякісні, складні у виготовленні вироби, такі як шоколадні комбіновані цукерки, екструзійні та борошнисті вироби. Великою популярністю користуються солодощі компанії під марками «Шедевр», «Фрутта», «Жувіленд». Асортимент продукції компанії «АВК» нараховує понад 300 найменувань кондитерських виробів.

За останні два роки загальний обсяг інвестицій, спрямованих на придбання нового обладнання та модернізацію існуючих технологічних ліній, становить понад 100 млн. гривень. Значна частина коштів традиційно йде на забезпечення інноваційних розробок спеціалістів компанії – маркетологів, технологів. Така багаторічна корпоративна політика дозволила не лише зберегти виробництво давно відомих і улюблених споживачами цукерок – «Гулівер», «Стріла», «Курочка Ряба», але й налагодити випуск якісно нових продуктів і брендів – «Шедевр», «Крем-Суфле», «Жувіленд», «Королівський шарм», «Hrusters», «Молен Руж de Paris», «Крем-Десерт», «Конфетель», «Фрутта», «Бам-Бук». Так, у жовтні 2006 р. «АВК» запустила в Дніпропетровську нову високотехнологічну швейцарську лінію по виробництву шоколадних цукерок, що не має аналогів в Україні. На цій лінії випускаються цукерки із шоколадним мусом і унікальними кремовими начинками під торговельними марками «Конфетель» і «Крем-Десерт».

Сьогодні на фабриках компанії діють найновіші лінії, які не мають аналогів в Україні, з випуску шоколадних і желейно-жувальних цукерок, печива, порожніх вафель, виробництва краплинної глазурі. Потужності «АВК» дозволяють випускати до 450 тон продукції на добу.

Значну частину свого прибутку компанія «АВК» планово інвестує у підвищення кваліфікації своїх співробітників. Інвестиції в професійний розвиток співробітників щороку зростають і за останні 2 роки склали понад 100 тис. гривень. Серед партнерів «АВК» у сфері освіти – рейтингові вузи й організації: Міжнародний інститут менеджменту, Києво-Могилянська бізнес-школа, Міжнародний інститут бізнесу, Міжнародна харчова академія РАСН та ін. Компанія зацікавлена у ефективних співробітниках та в їхньому кар'єрному зростанні. «АВК» – це місце для професіоналів, які можуть зробити кар'єру винятково завдяки своїм професійним якостям. Фахівці – головна цінність компанії.

        Безпосередніми конкурентами ТМ "АВК" є всі фірми, що виробляють аналогічну продукцію в Україні ("Світоч", "ROSHEN", "Крафт Фудз Україна", "MILLENNIUM"). Заміщуючими конкурентами ТМ "АВК" є: фабрики, які виготовляють цукерки, білий шоколад; підприємства, що спеціалізуються на кондитерських виробах. Потенційними конкурентами є всі закордонні виробники, які реалізують свою продукцію в Україні.

       У квітні 1999 року компанія  отримала диплом виставки-ярмарку “Ласощі. Весна'99» за активну роботу зі збільшення асортименту продукції й підвищенню її конкурентоспроможності.

        І все ж таки в «АВК» випускається продукція з високим рівнем конкурентоспроможності, бажано унікальна за своїми властивостями.

 

2.3. Вибір маркетингової  стратегії

 

      Можна виділити три стратегії розвитку підприємства і, відповідно, три маркетингові стратегії, залежно від загальноекономічного стану підприємства:

-стратегії виживання;

-стабілізації;

-росту.

     Останні становлять найбільший інтерес, оскільки саме зростання, тобто розширення масштабів діяльності фірми, дозволяє збільшити прибуток, обсяг продажу, частку ринку.

     Вибір напрямку росту обумовлює і вибір маркетингових стратегій:

1. Стратегій інтенсивного  росту, які передбачають збільшення  обсягу продажу, ринкової частки та прибутку шляхом інтенсифікації наявних ресурсів підприєсмтва.

2. Стратегій інтегративного  росту, які передбачають збільшення  обсягів продажу, ринкової частки  та прибутку шляхом об’єднання  з іншими суб’єктами ринкової  інфраструктури підприємства (посередниками, постачальниками, конкурентами).

3. Стратегій диверсифікації, які передбачають переорієнтацію  діяльності підприємства на нові  перспективні ринки й виробництво  принципово нових товарів для  нових споживачів.

Цінова стратегія – план підприємства у сфері ціноутворення при роботі на ринку. Існує більше 20 видів цінових стратегій, до основних відносять:

Стратегія високих цін (стратегія “зняття вершків”) – використовується по відношенню до піонерних або нових товарів аналогів, яких не має на ринку, поступово ціна знижується по мірі насичення ринку аналогами.

Стратегія низьких цін (стратегія прориву на ринок) – використовується підприємствами при захопленні частки ринку, ціну на продукцію мінімально вигідну, з поступовим підвищенням по мірі завоювання споживачів.

Стратегія дискримінаційних цін – продаж товарів за дуже високими цінами по відношенню до зацікавлених держав або некомпетентних споживачів.

Стратегія єдиних цін – встановлення єдиних цін для всіх споживачів, це викликає довіру споживачів, не потребує уторовування, дає можливість продавати за каталогами.

Стратегія гнучких, еластичних цін – на деякі товари та послуги ціни можуть змінюватись як на протязі доби (харчові продукти) так і на протязі більш тривалого часу.

Стратегія нестабільних цін – ціни змінюються в залежності від ситуації на ринку (ціни на акції, нафтопродукти).

Стратегія престижних цін – розрахована на окремих споживачів.

Стратегія незаокруглених цін – використовується як психологічний прийом, що викликає довіру споживача до товару і фірми.

Стратегія диференційованих цін – встановлення цін для окремих ринків, елементів та споживачів, з урахуванням їх особливостей.

Стратегія пільгових цін – використовується по відношенню до споживачів в яких фірма дуже зацікавлена.

Стратегія цінового лідера – встановлення цін в залежності від цінової стратегії конкурентів. Ця стратегія досить небезпечна, оскільки її наслідки для невеликих фірм можуть бути дуже важкі.

Компанія «АВК» використовує стратегію диференційованих цін, тому випускає продукцію за різними класами споживання, що гарантує їй успіх на всіх ринка реалізації. А також вкладаючи великі кошти в навчання та підвищення кваліфікації персоналу, створила амбітну команду високопрофесійних спеціалістів, здатну чітко реагувати на найнесподіваніші зміни ринкової кон’юнктури і швидко знаходити єдино правильне рішення. А оскільки компанія блискавично реагує на зростання обсягів споживання, вона знає і про зміну споживчих уподобань — це допомагає випускати продукцію, яка задовольняє запити навіть найвибагливіших покупців, як за якістю так і за ціною.

Як стратегії розподілу застосовують: стратегію проштовхування і стратегію витягування. Стратегію проштовхування використовують, щоб спонукати оптових і роздрібних торговців мати в запасі товари підприємства, тим самим проштовхуючи товар по каналу до кінцевого споживача.

Торговці можуть пропонувати посередникам підвищити знижки на окремі товари, відшкодувати їм рекламні витрати, збільшувати знижки при закупівлі великої партії, організовувати конкурси, преміювати за розширення продажу, а також проводити рекламні заходи і виставки в магазинах, щоб допомогти роздрібному торговцеві продати товар.

Розглянемо стратегію витягування. Ця стратегія  покликана переконати споживача прийти в магазин і “витягати” товар із каналу збуту. Щоб інформувати споживачів про марку і спонукати зробити пробну купівлю, використовують рекламу, надання безплатних купонів і знижок тощо.

 

2.4. Динаміка показників  виробничої діяльності

 

      У структурі харчової промисловості галузь кондитерських виробів має значну частку,  є розвиненою,  динамічно діючою і цілком сформованою. За останні вісім років виробництво кондитерської продукції зросло на 17.1 % (у 2009 р.  воно становило 843.6 тис. т),  хоча у 2010 р.  зменшилося на тлі фінансової кризи на 20.3 %  порівняно  з 2010 р.  Треба зазначити,  що динаміка обсягів виробництва різних груп кондитерських виробів була неоднаковою:  то позитивною (шоколад, шоколадні та мучні вироби в 2012 р.), то від’ємною  (какаовмісні вироби;  печиво й вафлі в 2011 р.). Обсяг виробів із цукру без вмісту какао, навпаки, зріс у 2011р. і скоротився в 2012 р. Такий динамічний розвиток забезпечений завдяки оновленню виробництва й інвестуванню значних коштів  (щорічно понад 200 млн грн).  При цьому в кондитерській галузі спостерігається певне протиріччя –  з одного боку,  відчувається витіснення підприємств із ринку внаслідок зростання потужностей ринкових лідерів, з другого – на ринок виходять нові підприємства.  Наявність в Україні місцевої сировини – борошна та цукру – стала передумовою для створення та розвитку протягом XX  ст.  потужної кондитерської промисловості.

       Сьогодні український ринок кондитерських виробів майже нічим не відрізняється від європейського –  асортимент налічує майже 1000 найменувань, і 90 % його належить вітчизняній продукції. На думку експертів,  кондитерський ринок в Україні характеризується низкою особливостей,  зокрема:  матеріалоємність –  більша частина витрат спрямована на придбання сировини; коливання цін на сировину  (цукор,  борошно,  какао-боби)  протягом року;  сезонність виробництва – восени та взимку попит на кондитерські вироби збільшується, а отже зростають і обсяги виробництва.

Ринок кондитерської продукції умовно поділяється на три основні сегменти: борошняні кондитерські вироби  (найбільша частина ринку), шоколадні,  які містять какао,  та цукристі без какао  (карамель та ін.) (рис. 1).

Рис.2.4. Структура українського ринку кондитерської продукції

 

Практично всі товарні групи кондитерської промисловості розвиваються завдяки освоєнню виробниками нових рецептур і поліпшенню технологічного устаткування.  Обсяг виробництва кондитерської промисловості становить 3 % ВВП країни. Частка вітчизняної продукції на світовому ринку (93 млрд доларів США) сягає 1 %.

     Кондитерські фабрики розташовані майже у кожній області України. У процесі розподілу та структурування ринку створювалися потужні концерни: Roshen  (КФ у Києві  (ім. К. Маркса), Вінниці, Кре- менчуці, Маріуполі, а також у Литві та Росії ); АВК  (КФ у Донецьку, Дніпропетровську,  Луганську,  Мукачевому);  компанія "Конті"  (Донецька шоколадна фабрика, Горлівська, Костянтинівська КФ і Курська КФ в Росії). Найбільші компанії кондитерських виробів представлено в табл. 1.

                                                                                                                Таблиця 2.4

Великим національним кондитерським компаніям вдалося не тільки зберегти загальні обсяги виробництва, а й збільшити їх у 2010– 2011  рр. завдяки особливому контролю асортиментного портфеля,  а також зростанню частки великих компаній на ринку за рахунок зменшення невеликих виробників у період кризи.  Наприклад,  корпорація "Бісквіт-Шоколад" у 2010 р.  збільшила обсяги виробництва на 4 % порівняно з 2009 р., а в 2011 р. – ще на 7.7 %. У грошовому виразі обсяг виробництва зріс майже на 20 % . Обсяг виробництва компанії "Конті" в 2011 р.  зріс на 8.4 %  порівняно з 2010 р.,  а реалізація у фінансовому виразі за цей період – на 27 % (до 4.2 млрд грн)     Кондитерська корпорація Roshen у 2010 р.  виготовила на 7 % продукції більше,  ніж у 2009 р.,  у 2011 р. –  ще на 7.9 %.  Реалізація кондитерських виробів у 2010 р.  на 4 %  перевищила аналогічні показники 2009 р., а в 2011 р. продажі зросли до 1 млрд доларів США, що на 32 %  перевищено показник 2010 р.  За підсумками 2010 р. ЗАТ  "Житомирські ласощі" збільшило обсяги виробництва на 4.6 % порівняно з 2009 р., продавши продукції на суму понад 727 млн грн,  що майже на 17 %  більше порівняно з 2009 р.  У 2011 р.  обсяг виробництва становив 96 % від результату 2010 р. За 2011 р. продано продукції на суму 874  млн 513  тис.  грн (120.3 %  до 2010 р.).  При цьому продажі в Україні зросли на 2 % за масою і на 25 % у грошовому вираженні.

 

2.5. Аналіз конкурентного  середовища