Экономическая эффективность технического перевооружения предприятия

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Апреля 2013 в 09:37, курсовая работа

Краткое описание

Мета роботи – дослідження економічної доцільності технічного переозброєння цеху.
Метод дослідження – критичний аналіз проблеми на підставі аналітичних джерел, статистичні методи (порівняння, індексний).
З використанням сучасних методик проведено порівняльний аналіз техніко-економічних показників роботи цеху до та після реалізації заходів, передбачених проектом, а також виконано розрахунки ефективності технічного переозброєння цеху.

Содержание

ВСТУП 4
1 ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА 6
2 ОБҐРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ ТЕХНІЧНОГО ПЕРЕОЗБРОЄННЯ ЦЕХУ 16
2.1 Постановка задачі та вхідні данні 16
2.2 Розрахунок потреби в інвестиціях 17
2.2 Розрахунок обсягу реалізованої продукції 23
2.3 Розрахунок витрат на виробництво і збут продукції 24
2.4 Розрахунок показників прибутку 32
2.5 Розрахунок вхідних грошових потоків 34
2.6 Розрахунок показників ефективності проекту технічного
переозброєння 37
3 ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА 44
ВИСНОВКИ 49
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 51
ДОДАТОК А 53
ДОДАТОК Б 54

Прикрепленные файлы: 1 файл

ЭП 17.doc

— 785.00 Кб (Скачать документ)

 

     (2.4)

, і т.д.    (2.5)

де   – запаси сировини, матеріалів, покупних напівфабрикатів у

          першому році реалізації проекту,  млн. грн.;

     , і т.д. – коефіцієнт зростання обсягу виробництва у другому,

                    третьому тощо роках функціонування  проекту.

 

Для обчислення величини запасів (сировини, основних і допоміжних матеріалів, покупних напівфабрикатів, палива) у розрахунковому році відповідний показник попереднього року корегується на визначений обсяг інвестицій на поповнення цих запасів, наступним чином:

 

.     (2.6)

 

Відповідно обсяг інвестицій на поповнення запасів сировини, основних матеріалів, покупних напівфабрикатів становитиме:

 

млн.грн.;

млн.грн.;

млн.грн.;

млн.грн.;

млн.грн..

 

Аналогічним чином розраховується обсяг інвестицій на поповнення запасів допоміжних матеріалів (Кдм) і палива (Кп).

 

Обсяг інвестицій на поповнення запасів допоміжних матеріалів (Кдм) становитиме:

млн.грн.;

млн.грн.;

млн.грн.;

млн.грн.;

млн.грн.;

 

Обсяг інвестицій на поповнення палива (Кп) становитиме:

млн.грн.;

млн.грн.;

млн.грн.;

млн.грн.;

млн.грн.;

 

Обсяг інвестицій на поповнення запасів запасних частин для ремонтів у зв'язку зі збільшенням вартості основних фондів розраховується тільки в першому році функціонування проекту:

 

     (2.7)

 

де   – обігові кошти в запасних частинах у звітному році, млн. грн.;

       – коефіцієнт збільшення вартості основних фондів за проектом:

,     (2.8)

 

де   – середньорічна вартість основних фондів, млн. грн.   

 

Відповідно обсяг інвестицій на поповнення запасів запасних частин складає:

 

млн.грн.

Загальний обсяг інвестицій у нульовий рік реалізації проекту (К0) дорівнює обсягу капіталовкладень в основні фонди ( КОФ).

Загальний обсяг капіталовкладень у першому, другому і наступних  роках реалізації проекту  дорівнює обсягу інвестицій на поповнення ТМЗ .

Результати  розрахунку обсягу необхідних інвестицій представимо у таблиці 2.1.

 

Таблиця 2.1

Інвестиційні потреби, млн. грн.

Напрямки інвестування

Роки

0

1

2

3

4

5

Інвестиції в основні  фонди, млн.грн.

16,880

Інвестиції в на поповнень  ТМЗ, млн.грн., у т.ч.

2,0436

1,3452

1,4124

1,4830

1,5572

   інвестиції в  на поповнень запасів сировини, млн.грн.

1,7458

1,1723

1,2309

1,2924

1,3571

   інвестиції в  на поповнень допоміжних матеріалів  млн.грн.

0,0804

0,0540

0,0567

0,0596

0,0625

   інвестиції в  на поповнень запасів палива  млн.грн.

0,1770

0,1188

0,1248

0,1310

0,1376

   інвестиції в  на поповнень запасів запчастин  млн.грн.

0,040439

Загальний обсяг інвестицій, млн.грн.

16,880

2,044

1,345

1,412

1,483

1,557


Проектом технічного переозброєння передбачено, що джерелами  фінансування інвестиційного проекту є власні кошти підприємства.

 

2.2 Розрахунок обсягу реалізованої продукції

 

Обсяг реалізованої продукції (виручка від реалізації) визначається за роками реалізації проекту з урахуванням  зміни обсягу виробництва продукції  в натуральному вимірі і зміни  цін на неї (додатки А і Б).

 

Розрахунок вартості реалізованої продукції, по роках реалізації проекту, наведемо у таблиці 2.2

 

Таблиця 2.2

Розрахунок вартості реалізованої продукції

Показник

Роки

0

1

2

3

4

5

1.Обсяг виробництва  продукції в натуральному вимірі, тис. т.

550,00

577,50

606,38

636,69

668,53

701,95

2.Ціна одиниці продукції, грн.

548,90

559,88

559,88

559,88

559,88

559,88

3.Вартість реалізованої  продукції, млн. грн.

301,895

323,330

339,496

356,471

374,294

393,009


 

Розрахунок вартості реалізованої продукції, у базовому періоді, відбувався за формулою:

 

млн.грн.,   (2.9)

 

де А– обсяг виробництва у базовому періоді, тис.т.;

Ц– ціна одиниці продукції у базовому періоді, грн.;

 – індекс зміни обсягу виробництва у проектному періоді;

 – індекс зміни ціни одиниці продукції у проектному періоді.

 

Відповідно у проектному періоді розрахунок вартості реалізованої продукції, відбувався наступним чином:

млн.грн.,

млн.грн.,

млн.грн.,

млн.грн.,

млн.грн.

 

Необхідно відмітити, що при розрахунку, вартість реалізованої продукції визначається по роках  функціонування проекту з урахуванням зміни обсягу виробництва продукції в натуральному вимірі.

 

2.3 Розрахунок витрат на виробництво і збут продукції

 

Витрати на сировину й  основні матеріали у першому  році визначаємо з урахуванням зміни  обсягу виробництва, норм витрати і  цін:

 

,    (2.10)

 

де   – вартість сировини, основних матеріалів, покупних напівфабрикатів у базовому періоді, млн.грн.;

 – коефіцієнт зміни обсягу виробництва у першому році реалізації проекту;

 – коефіцієнт зміни витратного коефіцієнту металу у першому році реалізації проекту;

 – коефіцієнт зміни ціни на матеріали [17].

У другому і наступних роках функціонування проекту ці витрати визначаються тільки з урахуванням зміни обсягу виробництва:

 

,    (2.11)

 

Відповідно витрати на сировину й основні матеріали складатимуть:

млн.грн.

млн.грн.

млн.грн.

млн.грн.

млн.грн.

Витрати на допоміжні  матеріали у перший рік реалізації проекту визначаються аналогічно:

 

, [17].   (2.12)

 

У другому і наступному роках реалізації проекту:

 

 і т.д.    (2.13)

 

Відповідно витрати  на допоміжні матеріали складатимуть:

млн.грн.;

млн.грн.;

млн.грн.;

млн.грн.;

млн.грн.

 

Втім, варто зауважити, що на практиці стаття «Допоміжні матеріали» не є стовідсотково змінною статтею  витрат.

Витрати на паливо (а також  енергію) у перший рік визначаються так:

 

,    (2.14)

 

де   – витрати на паливо (енергію) звітному році, млн.грн.;

 – коефіцієнт зміни норм витрати;

 – коефіцієнт зміни обсягу виробництва в 1 році [17].

 

У другому і наступному роках:

 

, і т.д.   (2.15)

 

де   – частка умовно-постійних витрат за відповідними статтями собівартості [17].

 

У розрахунках за усіма варіантах частку умовно-постійних витрат у статтях «Паливо» прийняли на рівні 40 %, «Енергія» – 20 %

 

Витрати на паливо складатимуть:

млн.грн.;

млн.грн.;

млн.грн.;

млн.грн.;           

млн.грн.

 

Витрати на енергію складатимуть:

млн.грн.;

млн.грн.;

млн.грн.;

млн.грн.;

млн.грн.

 

Витрати на основну заробітну  плату виробничого персоналу  у першому році реалізації проекту  обчислюються з урахуванням скорочення чисельності персоналу і зміни  обсягу виробництва:

 

,  (2.16)

 

де   – витрати на заробітну плату з відрахуваннями в звітному році;

         – коефіцієнт зміни чисельності персоналу;

 

Частка УПВ за цією статтею дорівнює 60%.

Оскільки починаючи  із другого року реалізації проекту  чисельність персоналу не змінюється, то витрати за статтею «Основна заробітна плата виробничого персоналу (з нарахуваннями)» будуть залежати тільки від зміни обсягу виробництва. Тобто:

 

, і т.д. [17]  (2.17)

 

Відповідно витрати  на заробітну плату становитимуть у першій рік реалізації проекту:

 

млн.грн.

у другому і наступних роках:

 

млн.грн.,

млн.грн.,

млн.грн.,

млн.грн.,

 

Амортизація основних фондів у першому році реалізації проекту визначається з урахуванням зміни вартості основних фондів, за рахунок введення і виведення устаткування:

 

,   (2.18)

 

де   – витрати за статтею «Амортизація» у звітному періоді, млн. грн.;

      – первісна вартість основних фонді, що вводяться в

                експлуатацію, млн.грн.;

      – залишкова вартість основних фонді, що виводяться з

                експлуатацію, млн.грн.;

 

,    (2.19)

 

      і  – норма амортизації для введених і виведених основних

                фондів, част. од.

 

Амортизація основних засобів  у першому році реалізації проекту  становитиме:

 

млн.грн.

Амортизація введеного  в експлуатацію устаткування обчислюється прямолінійним методом.

Згідно цього методу амортизуючи вартість об’єкта основних засобів рівномірно списується на протязі  терміна його використання. Цей метод  найбільш характерний для пасивної часті основних фондів: будівлі, споруди, їх структурні компоненти, меблі т.д.

Річна сума амортизації  визначається діленням вартості, яка  амортизується, на очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів;

 

,    (2.20)

 

де АВ – амортизаційні відрахування;

ВПЕРВ – первісна вартість;

ВЛІКВ – ліквідаційна вартість;

ТК.В. – термін корисного використання;

млн.грн.

Розрахуємо суму амортизації  у таблиці 2.3.

 

Таблиця 2.3

Розрахунок амортизації  введених основних фондів кумулятивним методом, млн.грн.

Рік

Амортизуюча вартість

Норма амортизації

Сума амортизаційних відрахувань

Залишкова вартість

1

23,320

0,1000

2,332

20,988

2

23,320

0,1000

2,332

18,656

3

23,320

0,1000

2,332

16,324

4

23,320

0,1000

2,332

13,992

5

23,320

0,1000

2,332

11,660

Информация о работе Экономическая эффективность технического перевооружения предприятия