Экономическая эффективность технического перевооружения предприятия

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, молоді і спорту УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

Факультет економіки  і менеджменту 

Кафедра економіки промисловості

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

«Економічна ефективність технічного переозброєння підприємства»  з дисципліни «Економіка підприємства»

 

 

Варіант № 17

 

 

 

 

Виконала

студентка гр._____       ________________

 

Керівник роботи        ________________

 

 

 

 

 

Дніпропетровськ

2012

 

РЕФЕРАТ

 

Пояснювальна записка до курсової роботи: 54 с., 8 табл., 2 додатки, 18 джерел.

Мета роботи – дослідження економічної доцільності технічного переозброєння цеху.

Метод дослідження – критичний аналіз проблеми на підставі аналітичних джерел, статистичні методи (порівняння, індексний).

З використанням сучасних методик  проведено порівняльний аналіз техніко-економічних показників роботи цеху до та після реалізації заходів, передбачених проектом, а також виконано розрахунки ефективності технічного переозброєння цеху.

 

підприємство, цех, техніко-економічні показники, аналіз, проект, переозброєння, ефективність.

 

 

Зміст

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Завданням внутрішньої  інвестиційної діяльності підприємства є вибір найефективніших напрямів вкладення коштів для поліпшення внутрішніх і зовнішніх умов його функціонування. Один із цих напрямів – діагностика доцільності реальних інвестицій у підприємство. Мета таких капіталовкладень – розвиток потенціалу підприємства: підвищення гнучкості виробничого профілю (постійне приведення асортименту виробів у відповідність із ринковим попитом), нарощення різних видів ресурсів (технічних, технологічних, інформаційних тощо), створення товарно-матеріальних запасів. Для того, щоб вистояти в умовах конкуренції, підприємство повинно постійно спрямовувати кошти (власні або залучені) на закупівлю матеріальних цінностей, необхідних для оновлення, диверсифікації виробництва. При цьому інвестиції можуть бути різні – від вкладання ресурсів у ремонт обладнання до таких, що спрямовані на розробку нового технологічного процесу, виробу тощо.

Для формування ефективних стратегічних і тактичних програм  підприємству необхідно постійно проводити діагностику запропонованих проектів і спрямовувати її, насамперед, на перспективу (хоча результати ретроспективної діагностики стану інвестиційної діяльності об’єкта теж беруться до уваги).

Якість діагностичного аналізу залежить від обраних  критеріїв оцінки прийняття інвестиційних рішень, тобто наскільки вагомим є комплекс факторів, що використовуються під час досліджень, і наскільки правильно враховується їх можливий вплив на прийняття конкретного інвестиційного рішення. 

Увесь комплекс факторів можна поділити на три групи:

– фактори, вплив яких вимірюється кількісно, – кількісні критерії прийняття інвестиційних рішень;

– фактори, вплив яких вимірюється кількісно лише частково;

– якісні фактори, вплив яких зовсім не можна вимірити кількісно.

Основними цілями курсової роботи є:

– набуття навичок проведення самостійного аналізу діяльності підприємства і його підрозділів з використанням основ статистики (елементів індексного аналізу);

– вміння самостійно формулювати економічну проблему та вирішувати задачі, пов’язані з нею;

– засвоєння практики розрахунку техніко-економічних показників роботи підприємства (підрозділу);

– обґрунтування ефективності технічного переозброєння цехів.

 

 

 

 

 

 

 

1 загальна частина

 

Теорія та практика інвестиційних  розрахунків має в своєму арсеналі багато різноманітних методів та прийомів оцінки ефективності інвестиційних проектів, які можна поділити на дві групи – формальні та неформальні. Ступінь їх поєднання залежить від різних обставин, в тому числі і від того, на скільки аналітик володіє наявним аналітичним апаратом, який використовується в тому чи іншому конкретному випадку. Формальні методи передбачають використання математичного апарату для розрахунку показників ефективності, а неформальні – евристичних підходів. В свою чергу формальні методи поділяються на:

– статичні, тобто методи, в котрих не враховується зміна вартості грошей з часом;

– динамічні, тобто такі, які базуються на дисконтуванні.

Всі формальні методи виходять із таких припущень:

Початкові інвестиції при реалізації будь-якого проекту генерують грошовий потік, елементи якого представляють собою або чисті притоки, або чисті відтоки грошових коштів. В даному випадку під чистим грошовим потоком n-го року розуміють перевищення поточних грошових надходжень над поточними грошовими витратами проекту ( відповідно, якщо має місце інше співвідношення, то мова йде про чистий грошовий відплив). В окремих випадках замість грошового потоку в ході аналізу використовується послідовність прогнозних значень чистого прибутку від проекту [1].

Аналіз здійснюється за однакові базові періоди будь-якої тривалості (рік, квартал, місяць і т.п.), враховуючи при  цьому узгодженість величин елементів  грошового потоку, відсоткової ставки та тривалості аналізованого періоду.

Припливи (відпливи) грошових коштів приходяться на кінець аналізованого  періоду.

Інвестований капітал, як і грошовий потік приводиться до одного (базового) моменту часу. Базовим моментом часу є, зазвичай, дата початку реалізації проекту, дата початку виробництва продукції.

Коефіцієнт дисконтування, який використовується в ході аналізу з використанням  динамічних методів оцінки ефективності інвестицій, повинен відповідати  тривалості періоду, який покладено в основу проекту. При визначенні ставки дисконту враховується структура інвестицій та вартість окремих складових капіталу.

Ефективність використання інвестованого  капіталу оцінюється на основі порівняння грошового потоку, який формується в процесі реалізації проекту, та початкових вкладень. Проект вважається ефективним, якщо цей потік достатній для відшкодування затраченої суми вкладень та забезпечує очікувану віддачу від вкладеного капіталу [2].

До статичних методів оцінки ефективності інвестиційних проектів відносяться такі критерії: термін окупності інвестицій (Payback Period, PP), коефіцієнт окупності інвестицій (Accounting Rate of Return, ARR).

До динамічних методів оцінки ефективності інвестицій належать критерії: чиста теперішня вартість (Net Present Value, NPV), індекс рентабельності інвестицій (Profitability Index, PI), внутрішня норма рентабельності ( Internal Rate of Return, IRR), дисконтований термін окупності інвестицій ( Discounted Payback Period, DPP) та ряд інших.

Метод чистої теперішньої вартості (Net Present Value, NPV).

У вітчизняній та і  в зарубіжній практиці інвестиційного проектування аналіз будь-якого інвестиційного проекту починають з розрахунку величини чистої теперішньої вартості (NPV).

Це один з найбільш уживаних та зручних критеріїв. За його допомогою порівнюється вартість майбутніх чистих грошових надходжень від інвестиційного проекту з обсягом вхідних інвестицій. Оскільки потік грошових коштів розподілений в часі, то він приводиться в порівнюваний вид дисконтування за відповідною ставкою. Ставка дисконту обирається інвестором самостійно, виходячи із щорічного відсотка, який він хоче мати на інвестований капітал; за неї може слугувати також середньозважена вартість капіталу фірми, допустимий рівень доходності щодо проектів аналогічного типу та ін [4].

NPV проекту можна визначити за формулою:

 

, (1.1)

 

де І – обсяг інвестування,

CF_t – чистий грошовий потік в кінці t-го періоду,

і – бажана ставка дисконтування,

n – тривалість життєвого циклу проекту.

Дана формула використовується в тому випадку, коли інвестиційний  проект вимагає одномоментних вкладень. Якщо ж згідно з обраним інвестиційним  проектом передбачаються тривалі затрати протягом m років з одночасним отриманням віддачі від них, то формула для розрахунку чистої теперішньої вартості матиме такий вид:

 

.    (1.2)

 

Логіка використання даного критерію для прийняття рішень щодо доцільності реалізації проекту очевидна. Якщо NPV > 0, то проект можна рекомендувати до реалізації, якщо NPV < 0 - це збитковий проект і його необхідно відхилити, а якщо NPV = 0, в разі прийняття рішення про реалізацію такого проекту надходжень від нього вистачить лише для відновлення вкладеного капіталу та досягнення прогнозованого рівня доходності. Позитивне значення NPV відображає величину доходу, який отримає інвестор понад очікуваний рівень [5].

При прогнозуванні доходів  від інвестиційного проекту по можливості необхідно враховувати всі надходження як виробничого, так і невиробничого характеру, які можуть бути асоційовані з проектом. Так, якщо після закінчення періоду реалізації проекту передбачається надходження коштів у вигляді ліквідаційної вартості обладнання або вивільнення частини оборотних засобів, то вони повинні бути враховані як доходи відповідних періодів.

Перевагами критерію NPV є те, що він безпосередньо вказує на ефективність проекту та має властивість  адитивності, тобто можна знайти суму NPV різних проектів. Ця властивість дозволяє використовувати його при аналізі оптимальності інвестиційного портфеля [6].

Основний недолік NPV полягає  в тому, що її розрахунок вимагає  детального прогнозу грошових потоків  на весь життєвий цикл проекту. Крім того часто робиться припущення щодо постійності ставки дисконту, але за деяких обставин, наприклад, при очікуванні зміни облікових ставок, можуть використовуватись індивідуалізовані по роках коефіцієнти дисконтування. З чого виходить, що прийнятний проект при постійній ставці дисконтування може стати неприйнятним при використанні індивідуалізованих по роках ставок дисконту. Слід також враховувати, що критерій NPV не є абсолютно правильним при:

– при виборі між проектом з великими обсягами початкових затрат і проектом з меншими початковими затратами при однаковому значенні NPV, тобто не дозволяє порівнювати проекти з різною капіталомісткістю, але однаковою NPV;

– виборі між проектом з більшим значенням NPV та тривалим періодом окупності і проектом з меншим значенням NPV та невеликим періодом окупності.

Метод розрахунку індексу рентабельності інвестицій (Profitability Index, PI).

При розрахунку індекса рентабельності інвестицій оперують тими ж змінними величинами, що й при розрахунку NPV, але комбінують їх по-іншому. Власне кажучи, метод розрахунку індекса рентабельності інвестицій є продовженням методу чистої теперішньої вартості. Це відносний показник, який характеризує рівень доходів на одиницю затрат, тобто ефективність інвестування – чим більше значення цього показника, тим вищий рівень віддачі від інвестованого капіталу. Індекс рентабельності (PI) розраховується за формулою:

 

.    (1.3)

 

В тому разі, якщо проект передбачає одночасне інвестування протягом певного періоду часу та отримання доходів від інвестицій, то для розрахунку PI використовують таку формулу:

 

.    (1.4)

 

Якщо PI > 1, то проект можна  рекомендувати до реалізації і він  представляє собою гарну можливість вкладення коштів. Якщо PI < 1, то від проекту слід відмовитись, оскільки він принесе збитки. У випадку, коли PI = 1 - проект забезпечує тільки відшкодування вкладеного капіталу [7].

Дуже часто критерій PI використовують як інструмент для ранжування проектів з точки зору їх привабливості особливо при однакових значеннях NPV. Однак, при цьому слід враховувати, що проекти з високим PI не завжди узгоджуються з величиною чистої теперішньої вартості, зокрема при порівнянні проектів різного масштабу.

 

Внутрішня норма рентабельності (Internal Rate of Return, IRR).

Внутрішня норма рентабельності (IRR) , при якій дисконтовані припливи грошових коштів проекту дорівнюють дисконтованим грошовим відпливам проекту, тобто при якому NPV = 0: IRR = і, при якій NPV =0.

Велика популярність критерію IRR зумовлена тим, що фактично це доходність самого проекту, визначена  з врахуванням реінвестування відсотків, а також тому, що це єдиний критерій, котрий не залежить від ставки дисконтування, часто обраної довільно. Таким чином IRR позбавлена впливу суб’єктивного чинника.

Сутність розрахунку внутрішньої норми рентабельності при аналізі ефективності інвестиційних проектів полягає в наступному: IRR показує очікувану доходність проекту, а, значить, і максимально допустимий рівень витрат, які можуть бути асоційовані з даним проектом. Наприклад, якщо проект повністю фінансується за рахунок кредиту банку, то значення IRR показує верхню межу допустимого рівня банківської процентної ставки, перевищення якої робить проект збитковим [8].