Формування експортної стратегії організації

 

 

 

 

 

 

Дипломна  робота

на  тему:

Формування  експортної стратегії організації

(на  прикладі місцевого підприємства)

 

ПЛАН

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕОРИТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ЕКСПОРТНОЇ СТРАТЕГІЇ  НА МІЖНАРОДНОМУ РИНКУ

1.1. Аналіз можливостей міжнародного ринку.

1.2. Експортна стратегія підприємства як засіб успішного функціонування підприємства на зовнішньому ринку

1.3. Основні теоретичні підходи  до формування “стратегічного  набору” підприємства

РОЗДІЛ II. АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ЕКСПОРТНОЇ СТРАТЕГІЇ ФІРМИ НА ЗОВНІШНЬОМУ  РИНКУ

2.1. Дослідження зовнішнього та  внутрішнього середовища підприємства

2.2. Оцінка фінансової стратегії  СП “Ватра-Шредер”

2.3. Організаційне забезпечення  виконання стратегічних завдань

РОЗДІЛ III. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СТРАТЕГІЇ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ФІРМИ

3.1. Розробка можливих  стратегічних альтернатив діяльності  СП “Ватра-Шредер”

3.2. Маркетингова стратегія  розповсюдження нового товару

3.3. Вдосконалення інформаційного  забезпечення системи стратегічного  менеджменту підприємства

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

 

ВСТУП

 

Актуальність  теми дослідження. На сьогодні для любого підприємства, що діє в умовах економічної кризи та провадить зовнішньоекономічну діяльність є проблема виживання та забезпечення безперервного розвитку. Проблема ця для різних підприємств вирішується по-різному. Кожне підприємство має мати певну детально розроблену стратегію, яка:

• дає визначення основних напрямків і шляхів досягнення цілей зміцнення, зростання та забезпечення виживання організації в довгостроковій перспективі на основі концентрації зусиль на певних пріоритетах;
• є способом встановлення взаємодії фірми із зовнішнім середовищем;
• формується на основі дуже узагальненої, неповної та недостатньо точної інформації;
• постійно уточнюється в процесі діяльності, чому має сприяти добре налагоджений зворотний зв'язок;
• через багатоцільовий характер діяльності підприємства має складну внутрішню структуру, тобто можна ставити питання про формування системи стратегій у вигляді «стратегічного набору»;
• є основою для розробки стратегічних планів, проектів і програм, які є системною характеристикою напрямків розвитку підприємства;
• є інструментом міжфункціональної інтеграції діяльності підприємства, способом досягнення синергії;
• є основою для формування та проведення змін в організаційній структурі підприємства, узагальненим стрижнем діяльності всіх рівнів і ланок ОСУ;
• є основним змістовним елементом діяльності вищого управлінського персоналу;
• є фактором стабілізації відносин в організації;
• дає змогу налагодити ефективну мотивацію, контроль, облік та аналіз, виступаючи як стандарт, котрий визначає успішний розвиток і результати.

Для економіки України  стратегічний менеджмент – це ціла система нових понять і арсеналів  нових управлінських інструментів.

Формування і реалізація стратегій на вітчизняних підприємствах  ніколи не виконувалась на належному  рівні. Сьогодні управління підприємствами зорієнтоване на вирішення короткострокових проблем. Часті зміни завдань, рішень, напрямів діяльності, зниження конкурентоздатності підприємств та їх продукції. Підприємства часто не володіють необхідним запасом інтелектуальної, організаційної, економічної, виробничої стійкості, яка б дозволяла здійснювати ефективне управління.

Головною  метою даної роботи є комплексне теоретичне та практичне вивчення процесу розробки стратегії підприємства, формування місії, оцінки та контролю за впровадженням стратегії підприємства і розробка на цій основі ряду практичних рекомендацій щодо формування стратегії СП “Ватра-Шредер” на зовнішньому ринку.

У відповідності з  поставленою метою визначені  конкретні завдання дослідження:

• розглянути методологічні основи вироблення оптимальної стратегії діяльності підприємств на зовнішньому ринку;
• зробити стратегічний аналіз факторів внутрішнього та зовнішнього середовища фірми;
• оцінити фінансову стратегію як одну із важливих функціональних стратегій підприємства;
• дослідити відповідність стратегії та організаційної структури управління;
• виявити недоліки та проблеми системи стратегічного менеджменту на підприємстві;
• розробити конкретні рекомендації щодо альтернатив реалізації стратегії на підприємстві;
• розглянути можливості вдосконалення інформаційного забезпечення системи стратегічного менеджменту на підприємстві.

Предметом дослідження є теоретичні та практичні питання формування стратегії фірми на зовнішньому ринку.

Об`єктом  дослідження виступає спільне українсько-бельгійське підприємство “Ватра-Шредер” – відоме підприємство у галузі виробництва високоякісної світлотехніки.

Наукова новизна проведеного дослідження полягає у розробці ряду теоретичних положень, що розкривають економічні, організаційні, виробничі та соціально-психологічні аспекти розробки та реалізації зовнішньо-економічної стратегії підприємства.

Указані положення роботи, що визначають її наукову новизну, полягають в наступному:

• дано характеристику “стратегічного набору” підприємства, на основі чого запропоновані рекомендації щодо альтернатив вибору стратегії;
• визначено шляхи вдосконалення організаційної структури підприємства на засадах необхідності переходу на сучасному етапі від “традиційних” до стратегічних ОСУ;
• детально розглянуто процес формування маркетингової стратегії розповсюдження нового продукту;
• з нових позицій розглянуто можливості вдосконалення інформаційного забезпечення системи стратегічного менеджменту.

Практичне значення роботи полягає у представленні конкретних пропозицій щодо розробки та реалізації конкретних стратегій на СП “Ватра-Шредер”. Особливу увагу зосереджено на формуванні на підприємстві, окрім запропонованих загальних стратегій, таких функціональних стратегій, як маркетингова, фінансова, виробнича та ресурсна інформаційна стратегії.

Структура роботи. Магістерська робота складається із вступу, трьох розділів, висновку, списку використаної літератури та додатків.

У першому  розділі дано визначення і проаналізовано суть поняття “стратегія”, вказано на її роль у забезпеченні ефективної роботи підприємства на зовнішньому ринку, дано характеристику “стратегічного набору” підприємства, визначено основні фактори, які спонукають підприємство до виходу на зовнішні ринки.

У другому  розділі проаналізовано фактори макро- та мікросередовища СП “Ватра-Шредер”, дана оцінка конкурентної позиції підприємства, фінансової стратегії фірми, досліджена організаційна та виробнича структури управління на СП.

У третьому розділі дається оцінка можливих стратегічних альтернатив, пропонується вибір оптимальної стратегії управління, запропоновано зміни в організаційній структурі управління, детально досліджено процес формування маркетингової стратегії розповсюдження нового товару, розглянуто можливості вдосконалення інформаційного забезпечення системи стратегічного менеджменту підприємства через використання ресурсів всесвітньої комп`ютерної сітки Інтернет. 

 

РОЗДІЛ І. ТЕОРИТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ЕКСПОРТНОЇ СТРАТЕГІЇ НА МІЖНАРОДНОМУ РИНКУ

 

 

1.1. Аналіз можливостей міжнародного ринку.

 

Рішення про доцільність виходу на міжнародні ринки

Успішне провадження  міжнародних справ вимагає, щоб  фірми дотримувалися маркетингового підходу. Критична оцінка причин, через які фірми виходять на зовнішні ринки, продемонструвала, що в більшості випадків у практиці міжнародного бізнесу не використовується маркетинговий підхід, який життєво необхідний для довгострокового успіху. Фірми повинні розглядати всі фактори, які приводять їх на міжнародну арену.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.1. Модель планування міжнародного маркетингу

 

Надиво великий  відсоток обсягів продажу на зовнішніх  ринках припадає на випадкові замовлення, що надходять або від клієнтів, які працюють на міжнародному ринку, або з інших джерел, наприклад від іноземних покупців, які відвідують місцеві виставки. Такий “пасивний експорт” не є частиною міжнародного маркетингу, хоча він і вкладає свій внесок у міжнародну торгівлю. Він не пов’язаний з головним принципом створення споживчої вартості та визначення цільового ринку, не використовує ключові фактори успіху в конкурентній боротьбі, і він вряд чи створить довгострокові переваги.

Обмежене  внутрішнє зростання та/або надмірна внутрішня конкуренція є головною причиною виходу компанії на закордонні ринки. Ця причина була головним мотивом програми заокеанської експансії японських компаній у 70-80-х роках. Фактично, багато компаній швидко призупиняють міжнародну діяльність, коли спостерігається покращення ситуації на внутрішньому ринку або коли компанію спіткали невдачі на зовнішньому ринку. Фірми, що прагнуть до експорту через спад на внутрішніх ринках, часто не можуть передбачити більш значні переваги ведення справ на іноземному ринку і намагаються використати короткострокові вигоди міжнародного маркетингу.

Більше того, малоймовірно, що компанії, які борються за виживання вдома, зможуть успішно  протистояти досвідченим конкурентам  та обійти їх на іноземних ринках. Перед  тим, як виходити на інші ринки, необхідно захистити свій внутрішній ринок і постійно підтримувати свої позиції на ньому. Два провідні японські виробники автомобілів Toyota i Nissan ведуть дуже жорстку конкурентну боротьбу вдома. Вони перенесли своє суперництво і за океан, піднявши рівень конкурентної активності в Північній Америці та Європі до нових вершин. У той же час вони змагаються за збереження своїх внутрішніх позицій.

Географічна диверсифікація ринку для зниження ступеня ризику, пов’язаного з окремою країною, тобто ризику функціонування тільки в одній країні через різноманіття політико-правових циклів, є частою причиною прагнення фірм до міжнародної експансії. Компанії повинні розуміти, що потреби жителів різних країн можуть різко відрізнятися навіть при використанні досить схожих товарів і що для різних національних ринків необхідні різні управлінські навики та підходи. Отже, менеджери повинні протиставити витрати та бар’єри для глобальної диверсифікації доходам від зниження ризику.

Компанії  розписують витрати виробництва  на більшу кількість одиниць продукції, якщо обсяг виробництва збільшується за рахунок зовнішніх ринків. Хоча еффект масштабу стимулює до виходу на іноземні ринки, фірми повинні також враховувати додаткові витрати на управління, продаж, збут та маркетинг. У міжнародному маркетингу вартісний підхід або “орієнтація на продаж” вряд чи приведе до довготривалого успіху. Міжнародна діяльність фірми не буде успішною без орієнтації на ринок, у відповідності з якою визначаються та задовольняються потреби споживачів, а маркетинговий комплекс фірми налаштовується на зовнішній ринок.

Отже, можна  сказати, що фірми виходять на зовнішні ринки для отримання прибутку та/або для виживання. Але компанії не повиння плутати експорт з міжнародним маркетингом. Останній пропонує розробку довготермінових планів використання потенціалу іноземного ринку та вперте застосування маркетингового підходу для визначення, передбачення та задоволення потреб споживачів на цільових міжнародних ринках. Перш ніж виходити за кордон, компанія повинна оцінити можливий ризик та визначити власну здатність діяти у глобальному масштабі. Чи може компанія розібратися у перевагах та поведінці споживачів в інших країнах? Чи може вона запропонувати конкурентоздатні та привабливі товари? Чи здатна вона адаптуватися до культури ведення бізнесу в інших країнах та ефективно взаємодіяти з місцевою владою? Чи мают менеджери компанії необхідний міжнародний досвід? Чи врахувало керівництво компанії вплив законів та політичного середовища інших країн? Насправді міжнародний маркетинг – це використання ринкових можливостей, що базується на аналізі зовнішнього середовища та спеціальних ринкових дослідженнях.

 

Вивчення середовища міжнародного маркетингу

Перш ніж  прийняти рішення про вихід на міжнародний рівень, компанія повинна  досконало розібратися в середовищі міжнародного маркетингу. Це середовище зазнало значних змін за останні два десятиріччя, народивши нові можливості і нові проблеми. Світова економіка за цей час глобалізувалася. По-перше, суттєво зросла світова торгівля та інвестиції, з’явилося багато нових привабливих ринків у Західній та Східній Європі, Китаї, Тихоокеанському регіоні та інших місцях. Офіційні джерела повідомляють, що світова торгівля товарами зросла на 8% у натуральному виразі. Фактично на протязі 90-х років міжнародна торгівля розвивалася швидше, ніж світове виробництво. Спостерігалося зростання кількості всесвітньо відомих марок в автомобілебудуванні, харчовій промисловості, легкій промисловості, електроніці та багатьох інших галузях. Число глобальних компаній різко збільшилось. Коли домінуюче становище США в світовій торгівлі похитнулося, інші країни, наприклад Японія та Німеччина, посилили свою економічну могутність на світових ринках.

Міжнародна  фінансова система стала більш  складною та вразливою. На ринках деяких країн іноземні компанії все частіше наштовхуються на торгові бар’єри, що зводяться для захисту місцевих ринків від зовнішньої конкуренції. Країни, які не є учасниками Європейського Союзу, занепокоєні тим, що “Фортечна Європа” створює все більше бар’єрів для проникнення на ринки Європейського Союзу.

 

Система міжнародної торгівлі