Фінансова діагностика діяльності підприємства

 

Ранжирування продукції за показником одиничної корисності дає змогу порівняти її конкурентоспроможність (табл. 1.6.)

 

Таблиця 1.6.

Вибір стратегії конкурентоспроможності

Підприємство- товаровиробник	Одинична корисність	Конкурентоспроможність продукції	Стратегія
9	0,794	1,000	Лідер КС =1
1	0,779	0,981	Ринковий послідовник (0,9<КС<1)
3	0,710	0,894	Претендент (0,5<КС<0,9)
5	0,708	0,891
4	0,702	0,884
2	0,700	0,882
6	0,636	0,801
8	0,553	0,697
7	0,501	0,631
10	0,409	0,515

 

 

Вищенаведена інформація дає змогу зробити висновок про те, що відповідно до компенсаційної оцінки, на даному сегменті ринку лідером є продукція дев’ятого підприємства, якому відповідає максимальний коефіцієнт конкурентоспроможності (КС9 = 1,000) та максимальна одинична корисність (U9 = 0,794). Конкурентоспроможність іншої продукції зменшується по мірі віддалення від початку рангового списку.

Так, продукція першого підприємства, яка характеризується показником конкурентоспроможності  (КС1 = 0,981) та корисністю (U1 = 0,779), є ринковим послідовником, а продукція всіх інших постачальників – ринковими претендентами.

 

 

Некомпенсаційна оцінка конкурентоспроможності продукції

Розрахунок параметричних показників при некомпенсаційній оцінці наведений у таблиці 1.7.

 

Таблиця 1.7

Нормовані параметричні показники при некомпенсаційній оцінці

Назва характеристик	Постачальник
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Ціна споживання	0,900	0,864	0,648	0,846	0,810	0,828	0,000	0,360	0,486	0,362
Імідж товару	0,000	-0,300	0,300	0,000	0,000	0,300	0,900	0,600	0,600	0,600
Дизайн	0,000	0,225	0,900	0,450	0,675	0,225	0,675	0,450	0,900	0,900
Режим роботи	0,600	0,450	0,000	0,300	0,000	0,150	0,450	0,600	0,900	0,000
Гарантійний строк	0,000	0,000	0,900	0,900	0,900	0,900	0,900	0,000	0,000	0,000
Робочий простір	0,675	0,900	0,900	0,075	0,750	0,150	0,375	0,600	0,900	0,900
Навантаження	0,900	0,000	0,765	0,495	0,450	0,135	0,180	0,270	0,360	0,450
Потужність	0,900	0,900	0,000	0,360	0,180	0,540	0,720	0,900	0,180	0,000
Викид шкідливих речовин	0,900	0,782	0,663	0,189	-0,047	0,900	0,545	0,426	0,308	0,189

 

Розрахунок значень одиничної корисності товарів за умов некомпенсаційної оцінки наведений у таблиці  1.8 та зведений до таблиці 1.9.

Таблиця 1.8

 

 

Таблиця 1.9

Постачальник	Одинична корисність вироблених товарів
1	0,9006
2	0,8367
3	0,6871
4	0,8509
5	0,8168
6	0,8605
7	0,0973
8	0,4251
9	0,5559
10	0,4308

 

 З метою порівняння  конкурентоспроможності аналізованої  продукції необхідно здійснити  її ранжирування по мірі зменшення  одиничної корисності у табл. 1.10

Таблиця 1.10

 

Вибір стратегії конкурентоспроможності продукції підприємства на ринку при некомпенсаційній оцінці

 

Підприємство- товаровиробник	Одинична корисність	Конкуренто-спроможність продукції	Стратегія
1	0,901	0,901	Лідер
6	0,860	0,860	Претендент (0,5<КС<0,9)
4	0,851	0,851
2	0,837	0,837
5	0,817	0,817
3	0,687	0,687
9	0,556	0,556
10	0,431	0,431	Новачок (КС<0,5)
8	0,425	0,425
7	0,097	0,097

 

 

Вищенаведена інформація дає змогу зробити висновок про те, що відповідно до некомпенсаційної оцінки, на даному ринку лідером є продукція першого підприємства, якому відповідає максимальний коефіцієнт конкурентоспроможності (КС = 0,901) та максимальна одинична корисність (U = 0,901).

Конкурентоспроможність продукції всіх інших підприємств зменшується по мірі віддалення від початку рангового списку. Так, просування продукції шостого, четвертого, другого, п’ятого, третього та дев’ятого товаровиробників відповідає стратегії ринкових претендентів, а просування продукції всіх інших постачальників відповідає стратегії новачків на даному ринку.

Для подальшого позиціювання пропозиції продукції на ринковому сегменті слід використати дві характеристики:

• Характеристику відповідності продукції вимогам споживача;
• Характеристику відповідності різних видів продукції між собою.

Зведені значення координат позиціонування товарів при компенсаційній та некомпенсаційній оцінках розраховано і занесено до табл. 1.11.

Таблиця 1.11

Зведені значення координат позиціонування товарів

Постачальник	Компенсаційна оцінка		Некомпенсаційна оцінка
	одинична корисність	відстань	одинична корисність	відстань
1	0,7794	1,7748	0,9006	1,6033
2	0,7001	2,0883	0,8367	1,9322
3	0,7103	1,6304	0,6871	1,4553
4	0,7019	1,8016	0,8509	1,7368
5	0,7077	2,0095	0,8168	1,8220
6	0,6361	1,7612	0,8605	1,6311
7	0,5012	1,4228	0,0973	1,4198
8	0,5534	1,4793	0,4251	1,4817
9	0,7942	1,7202	0,5559	1,4940
10	0,4089	2,0805	0,4308	1,8754

 

Позиціонування товарів за умов їх компенсаційної та некомпенсаційної оцінок наведені графічно (рис. 1.1 та рис. 1.2).

Рис. 1.1- Позиціювання пропозиції продукції при компенсаційній оцінці

 

Рис. 1.2 – Позиціювання пропозиції продукції при некомпенсаційній оцінці

Як видно з рис. 1.1 – 1.2, точки, що відповідають координатам позиціонування продукції, групуються. Це свідчить про те, що в загальній масі є групи продукції, які займають різні позиції на ринковому сегменті і відповідно – сповідають різні стратегії поведінки. Для більш детальної оцінки конкурентоспроможності продукції на ринку необхідно:

• Виявити структуру її конкурентних переваг;
• Визначити ринкову силу продукції.

Визначення величини внутрішніх і зовнішніх конкурентних переваг, а також ринкову силу продукції за умов компенсаційної та некомпенсаційної оцінок розраховано і наведено у вигляді таблиць 1.12 та 1.13.

 

Таблиця 1.12

Структура конкурентних переваг та ринкова сила продукції за умов компенсаційної оцінки

Постачальник продукції	Одинична корисність продукції	Конкурентні переваги				Ринкова сила
		Внутрішні		Зовнішні
		абсолютне	%	абсолютне	%
1	0,779	0,367	47,0	0,413	53,0	408,20
2	0,700	0,352	50,3	0,348	49,7	447,32
3	0,710	0,264	37,2	0,446	62,8	305,69
4	0,702	0,345	49,1	0,357	50,9	382,52
5	0,708	0,330	46,6	0,378	53,4	377,82
6	0,636	0,337	53,0	0,299	47,0	410,70
7	0,501	0,000	0,0	0,501	100,0	74,90
8	0,553	0,147	26,5	0,407	73,5	139,66
9	0,794	0,198	24,9	0,596	75,1	199,49
10	0,409	0,147	36,0	0,262	64,0	457,64