Фінансові ресурси

ВСТУП

Актуальність  теми. Головною ланкою економіки в ринкових умовах господарювання є підприємства, які виступають у ролі господарюючих суб’єктів. Вони здійснюють виробничу, науково-дослідну і комерційну діяльність, у результаті якої виробляють відповідні види продукції, реалізують її, отримують доходи і накопичення, розподіляють, формують відповідні фонди грошових коштів.

Фінанси об'єднань, підприємств  і галузей являють собою систему  економічних взаємозв'язків, пов’язаних із кругообігом ресурсів, утворенням, використанням грошових прибутків, контролем за виробництвом, розподілом,   використанням національного продукту.

Ефективність функціонування та розвиток підприємства прямо залежать від того, наскільки раціонально підприємство розпоряджається своїми фінансовими ресурсами. Від того, наскільки підприємство забезпечено необхідними ресурсами, залежить його платоспроможність, що значною мірою визначає фінансовий стан цього підприємства.

Найважливішим завданням  управління фінансовими ресурсами  є визначення обсягів, джерел та форм залучення фінансових ресурсів для здійснення господарської діяльності підприємства.

На сучасному етапі  гроші, фінанси поступово стають самостійним і вирішальним ресурсом виробництва.За матеріальним змістом  фінанси - це цільові фонди грошових ресурсів, що у сукупності представляють собою  фінансові ресурси підприємств.

Мета  дослідження. Метою написання курсової роботи досліження теоретичних аспектів щодо управління фінансовими ресурсами підприємств, дослідження джерел формування та використання фінансових ресурсів та шляхи підвищення ефективності управління фінансовими ресурсами підприємств.

Сформульована мета передбачає вирішення певних завдань таких як:

• дослідити визначення категорії фінансові ресурси,уточнення сутності фінансових ресурсів , функції, принципи, класифікації що стосуються фінансових ресурсів;
• обгрунтування актуальності управлінням фінансовими ресурсами підприємств,;
• проаналізувати особливості джерел формування та напрямів використання фінансових ресурсів на підприємстві ,
• дослідити етапи процесу управління фінансовими ресурсами;
• напрями підвищення ефективності та визначити шляхи вдосконалення системи управління фінансовими ресурсами.

Об’єкт  дослідження. Об’єктом дослідження виступають діючі підприємства.

В роботі було використано такі методи дослідження:

• індукції;
• дедукції
• метод порівняння;
• метод експертних оцінок
• метод наукової абстракції
• системний підхід до аналізу фінансових явищ і процесів.

Предмет дослідження. В ході виконання курсової роботи предметом дослідження є розглянуті теоретичні аспекти формування фінансових ресурсів, процес організації управління фінансовими ресурсами, вивчення джерел формування фінансових ресурсів та їх класифікація. Також запропоновані напрями удосконалення формування та використання та управління фінансовими ресурсами підприємства.

Інформаційною базою дослідження є монографії, підручники, наукові публікації вітчизняних та зарубіжних економістів шо присвяченні проблемам управління фінансовими ресурсами, законодавчі та нормативні акти України.

 

 

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ ПІДПРИЄМСТВ

Успішна діяльність будь-якого  підприємства не можлива без ефективного  управління фінансовими ресурсами. Вони мають створити передумови для  стабільного процесу виробництва  та його постійного зростання, що визначає конкурентоспроможність підприємства на ринку. Врешті-решт виграє той, хто зуміє залучити більше ресурсів з найменшими затратами.

Стабільність функціонування підприємства ґрунтується на достатності  фінансових ресурсів та їх стабільному кругообігу.

Будь – яка дія, управлінське рішення , що приймається  та реалізується менеджментом компанії передбачає відповідний вплив на поточні та кінцеві фінансові  результати як самого підприємства ,так  і економіки країни в цілому.

«Господарським кодексом України» передбачається, що фінансові ресурси, які створені в державі, є складовою національного багатства України, тобто вони «…забезпечують право кожного громадянина на одержання частки з суспільних фондів споживання, на соціальний захист…»

Проблемі дослідження економічної сутності та природи фінансових ресурсів присвячена значна кількість наукових досліджень. Однак за останні роки досі не сформовано єдиного підходу до визначення сутності фінансових ресурсів. це обумовлено не тільки розбіжностями у поглядах різних вчених на дану проблематику , а і складністю самої економічної категорії «фінансові ресурси».

Якщо розглядати сутність самого поняття «ресурси», то воно походить від французького слова «ressources» (допоміжний засіб), тобто грошові кошти, запаси, джерела коштів, доходів. Якщо ж розглядати англійську термінологію, то традиційно українському терміну «фінансові ресурси» властиві два аналоги: financial resources, funding source of source of financing, funding. При дослівному перекладі перший термін означатиме «фінансові ресурси», а другий – «джерела фінансування». Слід зазначити, що в англійській науковій літературі також немає єдиного підходу щодо змісту цих термінів, оскільки в окремій літературі ці два терміни ототожнюються та застосовуються як терміни з ідентичним змістом, а в інших джерелах застосовуються як два різних терміни.

Якщо розглядати існуючі  підходи до визначення сутності фінансових ресурсів , слід спочатку виокремити основні  складові , які трактуються вченими  як необхідні характеристики даної категорії, а саме: сума коштів , що вважається фінансовими ресурсами, право розпорядження коштами , напрямки використання , форми існування, джерела формування, процеси, що спричиняють виникнення ресурсів. [3,с.113-114].

Фінансові ресурси це частина грошових коштів ,які нагромаджуються у процесі їх виробничого використання і забезпечують відтворювальний процес. Фінансові ресурси підприємств дають змогу забезпечити відтворювальний процес,виробляти інноваційні продукти, виходити на нові ринки та отримувати позитивний інвестиційний імідж з боку іноземних суб’єктів господарювання. Фінансові відносини підприємства виникають тоді, коли на грошовій основі відбувається формування власних ресурсів підприємства, його прибутків, залучення позичкових джерел фінансування господарської діяльності, розподіл прибутків, що утворюються в результаті цієї діяльності, їхнє використання на цілі розвитку підприємства.

А.М. Подєрьогін трактує  фінансові ресурси підприємств  як грошові кошти , що є в розпорядженні  підприємств і можуть використовуватись у вигляді створених грошових фондів чи у не фондовій формі. Фінансові ресурси підприємств – це усі грошові накопичення, які формуються у процесі створення підприємства чи його діяльності і забезпечують функціонування підприємства необхідними грошовими коштами. [1,с.18].

Більшість вітчизняних  та закордонних вчених схильні до думки, що фінансовими ресурсами  можна вважати всі грошові  кошти, що є у розпорядженні підприємства. [3,с.114].

Категорію «фінансові ресурси» не можна ототожнювати з поняттям «грошові кошти». Грошові кошти – це самостійна економічна категорія. Її зміст охоплює кошти підприємств, які зберігаються на рахунках в установах банку, в касі підприємства тощо. Обліковують їх на активних рахунках бухгалтерського обліку підприємств. [4,с.10].

У В.М. Опаріна та Ю.М. Воробйова  фінансові ресурси ототожнюються  з капіталом суб'єктів господарювання. Це ототожнення дещо дискусійне. Згідно з визначенням капіталу - це загальна величина коштів підприємства у грошовій, матеріальній і нематеріальній формі, що приносить дохід. Капітал складається з декількох частин: 1) фінансовий капітал (складова, виражена у формі фінансових інструментів); 2) виробничий капітал (складова, виражена у матеріальній майновій формі); 3) інтелектуальний капітал (складова, виражена у формі оформлених заявок, патентів, товарних знаків тощо). В умовах ринкової економіки не все зазначене приносить дохід і не все зазначене відображається у стандартній фінансовій звітності, отже не є фінансовим ресурсом.

А.Г. Загородній, Г.Л. Вознюк розглядають фінансові ресурси як сукупність централізованих і децентралізованих коштів у розпорядженні суб'єктів господарювання, які є джерелом виробничого і соціального розвитку.

О.Д. Василик, К.В. Павлюк фінансові ресурси характеризують як грошові нагромадження і доходи, що створюються в процесі розподілу й перерозподілу валового внутрішнього продукту й зосереджуються у відповідних фондах для забезпечення неперервності розширеного відтворення й задоволення інших суспільних потреб.

В.Г. Бєлоліпецький подає визначення фінансових ресурсів як частини грошових коштів отриманих від доходів і зовнішніх надходжень, що призначені для здійснення фінансових зобов'язань та витрат з метою забезпечення розширеного виробництва. На наш погляд, це найбільш вдале визначення фінансових ресурсів, оскільки їх структура пов'язується із призначенням, створюється основа для управління і ефективного використання фінансових ресурсів з єдиних позицій [9].

Такі вчені, як Н.Н. Пройда-Носик  та С.С. Грабарчук в своїй роботі зазначають що, фінансовими ресурсами може вважатись лише нерозподілений прибуток, який акумулюється та спрямовується на збільшенн акціонерного капіталу . Зятковський І.В. у своїй монографії зазначає, що фінансові ресурси – це «…частина отриманих від здійснення фінансово-господарської діяльності грошових коштів, сформованих з них резервів і надходжень грошових коштів цільового призначення …».

Буряк Л.Д. підкреслює, що фінансовими ресурсами можна  вважати ті кошти , які спрямовуються  на розширене відтворення. Такої ж думки додержуються автори Літовських А.М., Шевченко І.К., Родіонова В.М.,Павлюк К.В., Василик О.Д. [3,с.114].

Слід також виокремити дослідження таких авторів , як Білик  М.Д., Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко  Т.С., які практично ототожнюють фінансові ресурси з грошовим або фінансовим потоком, ґрунтуючись на тому що фінансові ресурси перебувають в процесі постійного руху,а, відповідно , породжують відповідний потік. Не можна ототожнювати ці поняття, оскільки фінансовим ресурсам не властиві ознаки потоку [3,с.116].

В досліджених роботах  всі вчені зазначають,що підприємство має право розпоряджатись ресурсами. Зятковський І.В. конкретизує, що до складу фінансових ресурсів можна відносити  лише ті фінансові ресурси, якими  підприємство розпоряджається на правах власності , господарського оперативного управління.

Суттєві розбіжності  також існують стосовно форми  існування фінансових ресурсів: деякі  вчені взагалі не приділяють уваги  даному аспекту, інші наполягають на тому що фінансові ресурси існують лише фондовій формі, треті зазначають, що фінансові ресурси можуть існувати як у фондовій , так і не фондовій формах [3,с.115].

Фінансові ресурси підприємств  – це частина грошових коштів у  формі доходів і зовнішніх  надходжень, які призначенні для своєчасного виконання фінансових зобов’язань і здійснення затрат щодо забезпечення процесу розширеного відтвореня [4,с.10].

Фінансові ресурси –  це частина грошових коштів суб’єктів  господарювання, що винникають в процесі  розподілу та перерозподілу ВВП, акумулюються у фондовій і не фондовій формах з власних, прирівняних до них,залучених та позикових джерел, якими вони мають право розпоряджатись на власний розсуд та власний ризик з урахуванням цільового призначення коштів для досягнення стратегічних, тактичних та оперативних цілей [3,с.17].

Фінансові ресурси класифікують за такими ознаками:

За джерелами формування фінансові ресурси підприємств  поділяються на власні і залучені кошти.

• власні та прирівняні до них кошти підприємства (статутний капітал, нерозподілений прибуток, амортизаційні відрахування);
• позичені та залучені кошти підприємства (позичковий капітал - передається підприємству у тимчасове користування: кредити банків, інших підприємств , позики банків, кредиторська заборгованість; бюджетні асигнування – це гроші, які виділяють з бюджету за цільовим призначенням, вони можуть бути повторними і безповоротними.)

За етапами формування:

• початкові (статутний капітал);
• набуті (прибуток, амортизаційні відрахування).

За напрямами використання:

• негрошові фінансові ресурси (вкладені в основні та оборотні засоби);
• грошові фінансові ресурси (грошові кошти та їх еквіваленти).

За формами реалізації:

• матеріальні (вкладені в основні та оборотні засоби);
• нематеріальні (вкладені в нематеріальні активи);
• фінансові (вкладені у фінансові активи).