Фактори успіху( або невдач) в сфері забезпечення іноземного інвестування в економіку України

                                                                                                               Таблиця 2.1.2

           Умови ведення бізнесу у 2013 році 

          Серед основних досягнень рейтингу, які відзначали його автори для України - поліпшенням позицій держави по критерію «оподаткування» (субрейтинг «Paying Taxes») на 18 пунктів, (підвищення зі 183-го місця на 165-е), завдяки якому Україна змогла нарешті вийти з числа країн у рейтингу Doing Business-2013 з найбільшим податковим навантаженням (табл. 2.1.3).

          Як наголошували автори звіту, процедура оподаткування в Україні була полегшена запровадженням можливості електронного надання даних та оплати для середніх та великих підприємств. Якщо раніше в державі нараховувалося 135 податкових платежів та зборів для середнього підприємства, на обслуговування якого витрачалося 657 годин на рік, то станом на 01 червня кількість платежів скоротилася до 28, а витрати часу - до 491 години на рік.

                                                                                                                

                                                                                                                 Таблиця 2.1.3

Рейтинг за показником «оподаткування» (Paying taxes)

         При цьому пані Трамбік підкреслювала, що для подальшого поліпшення позицій України в рейтингу за показником «оподаткування» (Paying taxes) значно більш важливі реформи, спрямовані на зниження адміністративного навантаження, ніж на зниження ставок податку на прибуток або ПДВ (оскільки усереднена ставка податку на прибуток в Україні і так достатньо низька, і за вирахуванням всіх амортизаційних та інших відрахувань в серед-ньому компанія витрачає на виплату відповідного податку лише близько 11% свого прибутку). Інші податки та збори значно більш обтяжливі для бізнесу.

Глава ДПСУ О. Клименко заявляв, що завдяки продовженню  лібералізації податкової системи, через 2 роки Україна зможе претендувати на перше місце в сотні рейтингу Doing Business.

        За даними головного податківця країни, частка платників ПДВ, які використовують електронну звітність, збільшилася з 39% на початку 2011 року до понад 98% на сьогодні. У перспективі ж має бути забезпечене повне охоплення електронною звітністю платників податку на прибуток, земельного податку, ПДФО, інших податків.

        Як звертав увагу партнер PwC Україна (PricewaterhouseCoopers), співголова комітету з питань податкової політики Американської торгової палати В’ячеслав Власов Україна могла б поліпшити позиції у «Paying Taxes», якби Пенсійний фонд, за прикладом ДПС, перейшов до електронного декларування щодо єдиного соцвнеску. «Одна з необхідних першочергових заходів - це скорочення витрат часу на адміністрування зарплатних податків. За оцінками Світового банку, вони сьогодні займають у бізнесу близько 192 годин на рік. Необхідно спростити правила розрахунку єдиного соцвнеску та звітності за зарплатними податками».

         Також В. Власов наголошував, що статистика Світового банку за кількістю часу, який необхідно для дотримання податкового законодавства (491 година), відрізняється від даних, наданих PricewaterhouseCoopers: «За нашими підрахунками цей показник повинен дорівнювати 305 годинам, що наближає Україну до середніх світових і регіональних показників».

         Представник PwC Україна також вважає, що для скорочення цього показника необхідна подальша гармонізація податкового і бухгалтерського обліку, спрощення звітності з податку на прибуток, спрощення звітності з ПДВ, спрощення документообігу, пов'язаного з адмініструванням ПДВ.

Розглянемо  позиції України у світових рейтингах (табл. 2.1.4). Україна зна-

                                                                                                        Таблиця 2.1.4

Позиція України у світових рейтингах

2012-2013 Global Competitiveness Index (Індекс глобальної конкурентоспроможності)	73 із 144 країн
2013 Ease of Doing Business Index (Індекс бар'єрів ведення бізнесу)	137 із 185 країн
Economic Freedom of the World (Економічна свобода світу)	122 із 141 країн
Розмір уряду	64 із 141 країн
Правова система та забезпечення права  власності	93 із 141 країн
Доступ до грошових ресурсів	138 із 141 країн
Свобода міжнародної торгівлі	96 із 141 країн
Регулювання кредитування, праці та ведення бізнесу	124 із 141 країн
Index of Economic Freedom (Індекс Економічної Свободи)	163 із 179 стран
Свобода бізнесу	46,2 (середній показник у світі  64,7)
Свобода торгівлі	84,4 (середній показник 74,5)
Монетарна свобода	67,7 (середній показник  74,4)
Державні витрати	29,4 (середній показник ь 59,8)
Фіскальна свобода	78,2 (середній показник 76,9)
Право власності	30,0 (середній показник 43,4)
Інвестиційна свобода	20,0 (середній показник  50,7)
Фінансова свобода	30,0 (середній показник 48,6)
Свобода від корупції	24,0 (середній показник 40,4)
Свобода праці	51,2 (середній показник 61,4)
Legatum Prosperity Index	74 із 110 країн
UNCTAD Matrix of inward FDI performance and potential (Матриця прямих іноземних інвестицій ЮНКТАД) "	“передовик” з 2005 року

 

ходиться на 73 позиції серед 144 країн світу у відповідності з Індексом глобальної конкурентоспроможності 2012-2013 (у 2009 Україна займала 72 позицію з 134, у 2010 - 89 з 139, а в 2011 - 82 з 142). Найбільш слабкі галузі України - це дозвіл правових спорів, митні процедури, макроекономічна нестабільність та оподаткування.

Звіт про  світову конкурентоспроможність - це щорічний звіт Всесвітнього Економічного Форуму. Перший звіт був опублікований в 1979 році.

Індекс  бар'єрів ведення бізнесу

        У відповідності з даними видання Doing Business 2013 Україна займає 137 позицію з 185 країн. У 2008 році Україна була на 146 позиції, у 2009 - на 147, у 2010 - на 142, у 2011 - на 145 і в 2012 - на 152.

Doing Business 2013 ранжує економіки країн світу  від 1 до 185. Більш високе положення  в рейтингу вказує на сприятливу для ведення бізнесу регуляторне середовище.

Індекс  економічної свободи

       Індекс економічної свободи є серією з 10 рейтингів, публікованих Фундацією «Спадщина» і Wall Street Journal. Його задекларованого завдання - визначення ступеня свободи в економіках світових націй.

Економічна  свобода світу

        Дослідження «Економічна свобода світу» є індикатором економічної свободи в 141 країні світу, і публікується канадським Інститутом Фрейзера.

Legatum Prosperity Index

        Індекс Legatum Prosperity - це результат дослідження факторів, що обумовлюють добробут у110 країнах світу.

Матриця прямих іноземних інвестицій ЮНКТАД

Відповідно  до Матрицею прямих іноземних інвестицій ЮНКТАД, Україна знаходиться серед «передовиків» (країн країн з найбільшим потенціалом і здійсненням прямих іноземних інвестицій) з 2005 року.

Матриця поділяє  країни на чотири групи:

• Передовики: країни з найбільшим потенціалом  і здійсненням прямих іноземних інвестицій.

• Перевищують  потенціал: країни з низьким потенціалом, але високим рівнем здійснення прямих іноземних інвестицій.

• недооцінюємо потенціал: країни з високим потенціалом, але низьким рівнем здійснення прямих іноземних інвестицій.

• Країни з низькими показниками: країни з  низьким потенціалом і низьким  рівнем здійснення прямих іноземних інвестицій.

        Європейський банк реконструкції та розвитку прогнозує обсяг своїх інвестицій в проекти в Україні в 2013 році на рівні 1 млрд. євро, в тому числі в першому півріччі обсяг фінансування може скласти 500 млн. євро пише ZN.UA. Київ домовився з ЄБРР на 190 млн. євро для завершення чорно-бильського "Укриття". ЄБРР надасть "Укрзалізниці" кредит в $ 62,5 млн. на купівлю вантажних вагонів.

У 2012 році ЄБРР профінансував державних і  приватних проектів в Україні  більш ніж на 900 млн. євро, більша частина проектів реалізована в агропромисловому комплексі (на 220 млн. євро) і в регіональному муніци-пальному сегменті.

На думку  представників ЄБРР, в Україні  потребує реформування система державного контролю приватного бізнесу, система  державних закупівель, ціноутворення  в державних монополіях, програма субсидування галузей економіки, система  оподаткування, правила та ставки митних зборів.

На думку  Чарльза, лояльність інвесторів залежить від багатьох причин, в Україні  необхідно не просто заявляти про  реформи, а імплементувати їх.

Європейський  банк реконструкції та розвитку готовий  збільшити обсяги інвестицій в українську економіку, якщо влада надасть можливість банку здійснювати фінансування в гривні. Кабмін пропонує дозволити ЄБРР і МВФ кредитувати в гривні.

Загалом, Україна досягла відчутних досягнень  у справі залучення іноземних  інвестицій, але необхідно констатувати, що іноземний капітал не поспішає освоювати український інвестиційний  ринок. Існує ряд перешкод, які  не дозволяють інвесторам збільшити  обсяг інвестицій в нашу державу, а саме: нестабільність політичного  і правового регулювання, корумпованість та неефективність влади, недостатній  рівень захищеності прав інвесторів, непрозорі та неетичні умови підприємництва тощо [5].

Однак Україна  в змозі подолати ці труднощі. Свідченням цього є те , що на сьогоднішній день в Україні створено розвинуте  правове поле для інвестування. Законодавство  України передбачає необхідні гарантії діяльності для інвесторів. На території  України до іноземних інвесторів застосовується національний режим  інвестиційної діяльності, тобто  надано рівні умови діяльності з  вітчизняними інвесторами.

         Істотне поліпшення інвестиційного клімату шляхом якісного регулювання всіх сфер економіки має стати основною рушійною силою роботи влади в 2013 році. Про це Президент України Віктор Янукович заявив під час засідання Комітету з економічних реформ, відзначивши - без активного залучення інвестицій неможлива ефективна модернізація вітчизняного господарства."В умовах посилення конкуренції на зовнішніх ринках ми повинні створити режим максимально комфортною ділового середовища для залучення іноземних інвестицій та світового капіталу", - сказав Глава держави. На його переконання, такі кроки стануть головною конкурентною перевагою, здатним посилити стійкість нашої держави до глобальних викликів і вивести Україну на траєкторію впевненого зростання. "Не створимо ми таких мотивацій - не піде до нас капітал, не прийдуть інвестиції", - зазначив Віктор Янукович.

 

          2.2. Програма залучення інвестицій та поліпшення інвестиційного клімату в Україні.

          Державна інвестиційна політика - це комплекс економічних, організаційно-правових та інших заходів держави, спрямованих на створення сприятливого інвестиційного клімату, структурну перебудову, підвищення ефективності національної економіки. Ефективна інвестиційна політика держави повинна призвести до поширення відтворювальних процесів в економіці. Тому важливо усунути існуючі недоліки, пов’язані з її здійсненням та функціонуванням.

            В Україні є певні плюси, які і не дають їй опинитися за бортом прямого іноземного інвестування і приваблюють певних інвесторів. По-перше - це ресурсний потенціал, по-друге - досить високий рівень вищої освіти,  по-третє -  вартість робочої сили у порівнянні з іншими високорозвиненими країнами є значно нижчою. Також Україна є центром Європи і через неї проходять велика кількість торгівельних шляхів з іншими країнами.

        Для забезпечення економічного зростання, сприятливий інвестиційний клімат на нинішньому етапі стає головною задачею. Потрібне радикальне поліпшення інвестиційного клімату, бо нині він, не дивлячись на очевидні позитивні зміни, залишається вельми непривабливим. У інвесторів повинна скластися упевненість, що сьогодні краще, ніж вчора, а завтра буде краще, ніж сьогодні.

Актуальне завдання держави - активізація інвестиційної діяльності та нарощування обсягів інвестицій. Питання сприяння інвестиціям знайшли своє відображення у Програмі економічних реформ на 2010-2014 роки “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава”. Зокрема, в рамках програми реформ здійснюватимуться конкретні заходи з покращення бізнес-клімату, а саме: удосконалення дозвільної системи, ліцензування, адміністративних послуг, започаткування та ліквідації бізнесу, державного нагляду та контролю, технічного регулювання, формування митних процедур[2].

Формує  та забезпечує реалізацію державної  інвестиційної та інноваційної політики Державне агентство України з  інвестицій та інновацій (Держінвестицій). Агентство з держінвестицій координує роботу Українського центру сприяння іноземним інвестиціям. Цей центр розробив кінцевий проект дієвої стратегії залучення прямих іноземних інвестицій – п’ятирічний план (2011-2015), що зосереджується на наступних основних ланцюгах формування споживчої вартості (стратегічних секторах), які стануть причиною довгострокового економічного зростання України: машинне обладнання, автомобільна промисловість; споживча електроніка; ІТ, високі технології; сільське господарство, харчова промисловість; авіакосмічна промисловість, літакобудування; енергія із нетрадиційних джерел.