Фактори успіху( або невдач) в сфері забезпечення іноземного інвестування в економіку України

3. Інші інвестиції (середньострокові і довгострокові міжнародні кредити і позики позикового капіталу промисловим і торговельним корпораціям, банкам і іншим фінансовим установам).

Інші  інвестиції складаються з торгових кредитів та позик МВФ і міжнародних  фінансових організацій; угод про фінансовий лізинг; валюти та депозитів; а також  інших вимог та зобов'язань.

Аналіз іноземних інвестицій здійснюється за такими напрямами:

• обсяг і динаміка;
• галузева структура по окремих роках і в динаміці;
• територіальна структура по роках і в динаміці;
• структура інвестицій за видами економічної діяльності: операції з  нерухомістю, здавання у найм, послуги юридичним особам;
• за структурою інвестицій по країнах-донорах, по роках і в динаміці;
• за розрахунками на душу населення.

В Україні  єдину державну стратегію у сфері  інвестиційної діяльності визначає Верховна Рада України, яка створює  законодавчу базу для сфери інвестиційної  діяльності; затверджує пріоритетні  напрями інвестиційної діяльності як окрему загальнодержавну програму у складі Програми діяльності Кабінету Міністрів України, загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального розвитку, охорони довкілля; в межах Державного бюджету України визначає обсяг асигнування для фінансової підтримки інвестиційної діяльності [7].

Законодавча база є найважливішим напрямком  державного регулювання іноземних  інвестицій. Переважна більшість  заходів державного регулювання  впроваджується за допомогою правових форм. Тому вдосконалення системи  та принципів правового регулювання  іноземного інвестування є вирішальним  чинником пожвавлення надходжень капіталу нерезидентів [5].

Слід  зазначити, що «державне регулювання  інвестицій» та «державна інвестиційна політика» – не тотожні терміни. Інвестиційна політика – більш широке поняття і може застосовуватись  як невтручання, тоді як поняття «державне  регулювання інвестиційної діяльності»  має активну природу. До того ж, державне регулювання інвестиційної діяльності містить інструменти, що безпосередньо  не стосуються інвестиційної політики. Держава здійснює регуляторну функцію  інвестиційної активності за допомогою  законодавства, через державне планування, програмування, через державні інвестиції, субсидії, пільги, кредитування, реалізацію соціальних і економічних програм. Державному регулюванню притаманний  постійний пошук оптимального співвідношення ринкової та державної складових [8; 9].

Правовий  режим інвестування в Україні  визначається національним законодавством, яке, в свою чергу, складається з  великої кількості нормативних  актів (табл. 1).                                                                                                        

                                                                                                            Таблиця 1

Основні нормативні акти з регулювання інвестиційної діяльності Україні [10]

Отже, одним  із найважливіших факторів, що сприяє припливові іноземних інвестицій у  країну, є наявність ефективного, стабільного законодавства про  іноземні інвестиції та зовнішньоекономічну  діяльність. Заходи державного регулювання  за допомогою грошово-кредитної  політики (емісія грошей, зміна облікової  ставки, зміна обсягів обов’язкових резервів тощо), як правило, застосовуються не спеціально до іноземних інвесторів, а до всіх економічних суб’єктів. На великі іноземні компанії, що займаються виробництвом, ці заходи суттєво не впливають. Але слід зазначити, що іноземні інвестори розглядають практику застосування грошово-кредитних методів  як показник державних пріоритетів  у сфері економіки, а також  для макроекономічного аналізу.

РОЗДІЛ 2. Аналіз впливу іноземного інвестування на економіку України

          2.1. Аналіз  стану іноземного інвестування  в Україні.

         На сучасному етапі розвитку Україна внаслідок трансформаційних  про-цесів у минулому переживає період нестабільності тастановлення економіч-ної, правової та соціальної структур. Будьякі зміни проходять без значних витрат ресурсів, а зміни в масштабі цілої країни мають потребу в залученні капіталів колосального масштабу. На жаль, наша економіка не може забезпечити достатній рівень інвестування. Внутрішні інвестиції гальмуються нерозви-нутістю вітчизняного фондового ринку, а також станом банківської системи України. У результаті цього, питання залучення інвестиційних ресурсів із-за кордону є досить актуальними вже протягом тривалого періоду часу. Не зважа-ючи на це, ситуація з зовнішніми капіталовкладеннями теж складається не кра-щим чином і є наслідком несприятливого інвестиційного клімату та неста-більного законодавства. Хоча спостерігається тенденція до збільшення обсягів зовнішніх інвестиційних потоків, усе одно країна відчуває їхнестачу.

За даними Державної служби статистики у 2012 р. в економіку України іноземними інвесторами вкладено 6013,1 млн.дол. США прямих інвестицій (акціонерного капіталу).

Обсяг унесених з початку інвестування в економіку України прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) на 31 грудня 2012 р. становив 54462,4 млн.дол. США, що на 8,2% більше обсягів інвестицій на початок 2012 р., та в розрахунку на одну особу населення складає 1199,3 дол. З країн ЄС унесено 42979,3 млн.дол. інвестицій (78,9% загального обсягу акціонерного капіталу), із країн СНД - 4269,0 млн.дол. (7,8%), з інших країн світу - 7214,1 млн.дол. (13,3%).

Інвестиції надійшли зі 130 країн світу. До десятки основних країн-інвесторів, на які припадає понад 82% загального обсягу прямих інвестицій, входять: Кіпр - 17275,1 млн.дол., Німеччина - 6317,0 млн.дол., Нідерланди - 5168,6 млн.дол., Російська Федерація - 3785,8 млн.дол., Австрія - 3401,4 млн .дол., Велика Британія - 2556,5 млн.дол., Віргінські Острови (Брит.) - 1884,9 млн.дол., Франція - 1765,3 млн.дол., Швеція - 1600,1 млн.дол. та Швейцарія - 1106,2 млн.дол. (табл.2.1.1, додаток А).

                                                                                                       Таблиця 2.1.1

 Розподіл прямих інвестицій (іноземного капіталу) в Україну за основними країнами-інвесторами (у % до загального обсягу)

        На підприємствах промисловості зосереджено 17166,7 млн.дол. (31,5%), у т.ч. переробної - 14078,7 млн.дол., добувної - 1548,4 млн.дол., з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води - 1539,7 млн.дол. У підприємства металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів унесено 6157,0 млн.дол. прямих інвестицій, виробництва харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів - 3039,9 млн.дол., хімічної та нафтохімічної промисловості - 1325,8 млн.дол., машинобудування - 1154,7 млн.дол., виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції - 1053,9 млн.дол.

  У фінансових установах акумульовано 16105,6 млн.дол. (29,6% загального обсягу) прямих інвестицій, в організаціях, що здійснюють операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям, - 9058,5 млн.дол. (16,6%), у підприємствах торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку - 6003,0 млн.дол. (11,0%) (додаток Б).

Заборгованість українських  підприємств за кредитами та позиками, торговими кредитами та іншими зобов’язаннями (борговими інструментами) перед прямими іноземними інвесторами на 31 грудня 2012 р. становила 9581,7 млн.дол.

Загальний обсяг прямих іноземних  інвестицій (акціонерного капіталу та боргових інструментів) на 31 грудня 2012 р. становив 64044,1 млн.дол.

Загальний обсяг прямих інвестицій (акціонерного капіталу та боргових інструментів) в економіку країн світу становив 6713,4 млн.дол. США (додаток В).

На сучасному етапі розвитку держави спостерігається непропорційний розподіл обсягів залучення інвестицій у регіони України. До таких регіонів як: Дніпропетровський, Харківський, Донецький, Київський, Львівський, Одеський, Запорізький, АР Крим та до Києва надходить найбільше всього інвестицій - 89,7 % всіх залучених прямих іноземних інвестицій. Це саме ті регіони, які на сьогодні вже є економічно розвинутими та найбільш привабливими для іноземних інвесторів. Таке спрямування прямих іноземних інвестицій та інвестицій в основний капітал в регіональному розрізі не сприяє рівномірному соціально-економічному розвитку регіонів та посилює подальше збільшення розриву у їх розвитку (додаток Г).

         За даними фахівців Міністерства доходів і зборів, за два роки, з 2011 по 2012 включно, загальний обсяг реалізованої  продукції підприємствами з іноземними інвестіціями, збільшився  на 4% - з 838,6 млрд. грн. до 870,3 млрд. грн., а обсяг експорту - на 22% (з 159,4 млрд. грн. до 205,3 млрд. грн.).

         Сплата податків компаніями з іноземними інвестиціями до зведеного бюджету зросла з 50 млрд. грн. у 2011 році до  54,2 млрд. грн. - у 2012 році.

Зі свого  боку, як запевняють фахівці Міндоходів,  Україна системно й цілесп-рямовано працює над створенням сприятливого інвестиційного клімату та рівних конкурентних умов як для українських, так і для іноземних компаній.

Зокрема, відшкодування  ПДВ іноземним інвесторам у 2012 році склало 19 млрд. грн., що на 28% більше, ніж  у 2011 році (14,8 млрд. грн.). При цьому 55% від обсягу відшкодування на розрахункові рахунки, або 8,1 млрд. грн.,  було повернуто в автоматичному режимі.

          Питома вага імпорту, здійсненого зазначеними компаніями із відсутністю заперечень митних органів щодо самостійно визначеної підприємствами митної вартості, склала у 2012 році 83,7%.

           Кількість планових документальних перевірок підприємств з іноземними інвестиціями постійно скорочується: якщо у 2011-му році контролери відвідали такі підприємства 1539 разів, то у минулому - тільки 1056. В цілому, починаючи з 2010 року, кількість перевірок компаній з іноземними інвестиціями скоротилася майже у 2,5 раза.

           За словами експертів Міндоходів, діяльність податкової та митної служб була і залишається спрямованою на впровадження законодавчих та організаційних новацій для створення комфортних умов ведення бізнесу в Україні. Зокрема, нещодавно податковою службою було запроваджено новий сервіс для підприємств з іноземними інвестиціями - надання правової оцінки інвестпроєктів на наявність податкових ризиків. Таким чином, співробітники податкової допомагатимуть уникати ризикових ситуацій через невірне тлумачення національного законодавства іноземними підприємцями.

   Про стан інвестиційного клімату в Україні та ділових очікуваннях досить красномовно говорять різноманітні рейтинги. Нещодавно вийшло в світ загальне дослідження Світового банку та ІFC щодо умов ведення бізнесу в 185 країнах світу (Doіng Busіness-2013). Перші місця рейтингу займають Сінгапур, Гонконг, Нова Зеландія, США - країни, відомі своєю приваб-ливістю як для ведення бізнесу, так і для проживання. Україна в цьому рейтингу займає 137 місце і прирівнюється за легкістю ведення бізнесу до таких країн як Лесото (на півдні Африки), Філіппіни, Палестинська Автономія (Сектор Газа і Західний берег річки Йордан) тощо. Таке сусідство досить однозначно говорить про складності ведення бізнесу в Україні. Слід, проте, згадати про позитивну динаміку України у рейтингу. Порівняно з минулим роком Україна піднялася на 15 пунктів - з 152 до 137 місця (додаток Д).

        Коментуючи результати дослідження Doing Business-2013 один зі його співавторів в Вашингтоні Тіа Трамбік (Tea Trumbic) відзначила, що в 2011-12012 рр. в Україні були імплементовані значущі реформи в трьох регуляторних сферах (відкриття бізнесу, оподаткування, реєстрація власності), що дозволило їй увійти до першої світової десятки економік, що найбільш активно реформуються (табл. 2.1.2).