Економічне обґрунтування стратегії найменших сукупних витрат (на прикладі ДП „Дубенське лісове господарство”, Рівненська обл.)

– підвищення технічного рівня виробництва;

– удосконалювання організації виробництва і праці;

– зміна обсягу виробництва [28, с.352].

Всі вони призводять до зниження витрат сировини, матеріалів, заробітної плати.

Зменшення витрат сировини і матеріалів досягається за рахунок зниження норм їхнього використання, скорочення відходів і втрат у процесі  виробництва і збереження, повторного використання матеріалів, впровадження безвідходних технологій.

На розмір витрат істотний вплив має зміна цін на сировину і матеріали. При їхньому збільшенні витрати зростають, а при зниженні – зменшуються. Відсоток зниження розміру витрат за рахунок зменшення матеріальних витрат і зміни цін на сировину та матеріали може бути розрахований по формулі:

                              ЗВм = ( 1 - j_м x j_ц )У_м х 100,                       (1.2)

де j—індекс зміни норм використання сировини і матеріалів на одиницю продукції;

j_ц—індекс зміни цін на сировину і матеріали;

У_м—питома вага вартості матеріальних витрат у витратах підприємства (у відсотках ).

Зниження витрат підприємства забезпечується і за рахунок зменшення  витрат живої праці на одиницю  продукції та темпів зростання його продуктивності відносно темпів зростання середньої заробітної плати. Відсоток зниження розміру витрат за рахунок зменшення матеріальних витрат і зміни цін на сировину та матеріали може бути розрахований по формулі:

                              ЗВм = ( 1 - j_м x j_ц )У_м х 100,                       (1.3)

де j—індекс зміни норм використання сировини і матеріалів на одиницю продукції;

j_ц—індекс зміни цін на сировину і матеріали;

У_м—питома вага вартості матеріальних витрат у витратах підприємства (у відсотках ) [31, с. 486].

Зниження витрат виробництва  в даний час забезпечується в  основному за рахунок внутрішньовиробничих чинників.

Значне зниження витрат можна досягти  також в результаті застосування прогресивних методів організації виробництва. Прикладом є розроблена в Японії і маюча широке застосування в усьому світі система організації виробництва “just in time“ (точно в строк). Вона знижує витрати виробництва за рахунок без дефектного виготовлення продукції. Сутність її полягає в тому, що комплектуючі вироби, деталі поставляються споживачу у визначене місце, у потрібний час, у необхідній кількості. Якщо попадаються браковані деталі, виробничий процес зупиняється, тому що запасів на робочому місці немає [25, с.327].

Система “just in time “ сприяє зниженню витрат головним чином за рахунок  того що:

1. Знижуються витрати на складування  і збереження напівфабрикатів  як у споживача, так і у виробника. Останній крім того знижує витрати  на реалізацію.

2. Має місце забезпечення бездефектного  виготовлення продукції постачальником. Підприємства в цих цілях повинні навчати всіх співробітників методам контролю якості, підвищувати відповідальність виробничих робітників за якість, використовувати автоматичні пристрої для контролю якості і т.д. В результаті знижуються витрати виробництва, що пов’язані з повторною обробкою бракованих виробів, споживанням сировини і заробітною платою.

Велику увагу слід приділити  таким резервам, як правильний підхід до класифікації та калькулюванню витрат.

Підприємства – суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності повинні вміло  управляти накладними витратами при експорті та імпорті товарів. Накладні витрати при експорті (імпорті) – це витрати підприємства з перевезення і реалізації товарів, які поділяються на витрати у національній та іноземній валюті. Прямі накладні витрати в національній валюті включаються до собівартості конкретних товарів, непрямі (загально торгові) не включаються. Це такі витрати як збори за митне оформлення і мито, вартість експортної (імпортної) ліцензії, транспортні витрати до порту експортера (імпортера), фрахтування судна, навантажувально-розвантажувальні роботи, страхування перевезення.

Зниження розміру накладних  витрат пов’язане з підвищенням  ефективності експорту (імпорту), тому перевірка дотримання підприємством у звітному періоді режиму економії та пошук можливостей їх скорочення є важливим інструментом у підвищенні ефективності всієї діяльності підприємства.

З цією метою здійснюється аналіз витрат звітного періоду у порівнянні з попереднім.  В процесі аналізу слід встановити причини зміни величини накладних витрат, відносно обсягу реалізації чи собівартості товарів, а також за окремими видами накладних витрат [16, с.87].

Виділимо основні фактори зміни  величини накладних витрат, які слід брати до уваги в процесі аналізу:

– із перевезення товарів: кількість (вага) вантажу, радіус (відстань) перевезення, ставка за перевезення (тариф, фрахт), спосіб та умови перевезення;

– із перевантаження товарів: кількість (вага) вантажу, ставка за перевантаження, надбавка при нестандартних та надважких вантажах;

– зі зберігання товарів: кількість (вага) вантажу, спосіб зберігання, термін зберігання, ставка за зберігання.

В процесі аналізу необхідно  мати на увазі, що приріст абсолютного  рівня накладних витрат може бути викликаний такими причинами як збільшення кількості реалізованих товарів та зміни розмірів окремих видів витрат на одиницю реалізованих товарів.  Зміна відносного же рівня – такими причинами як зміни цін на товари, зрушення у структурі реалізації товарів, зміни величини витрат на одиницю кількості реалізованих товарів.

В підсумку відзначимо, що лише комплексний  підхід до управління витратами дозволить  знизити їх розмір, підвищити ефективність господарської діяльності підприємства в цілому.

 

Висновок до розділу 1

 

Стратегія найменших сукупних витрат полягає у створенні такої  конкурентної переваги як низька ціна. Підприємства намагається зменшити витрати виробництва всіма можливими заходами, при цьому не погіршуючи якість виготовленої продукції, а також зменшення собівартості одиниці продукції через збільшення обсягів виробництва за рахунок зростаючого ефекту масштабу. А для цього в першу чергу необхідно оновити основні фонди, придбати сучасніше обладнання, яке є більш продуктивним. Ризиком цієї стратегії є зміна цінової еластичності, ризик технологічного прориву.

 При розробці стратегії  найменших сукупних витрат найбільша  увага приділяється витратам виробництва. Витрати утворюються в процесі формування та використання ресурсів для досягнення певної мети. Вони мають різне спрямування, але найбільш загальним і принциповим є поділ на інвестиційні та поточні (операційні) витрати, зв’язані з безпосереднім виконанням підприємством своєї основної функції — виготовлення продукції (надання послуг). Зменшення собівартості одиниці продукції, за рахунок зменшення частки постійних витрат у структурі собівартості внаслідок збільшення обсягів виробництва. А для цього цієї мети в першу чергу необхідно впроваджувати у виробництво найсучасніше обладнання та технології.

 Ця стратегія долає  п’ять чинників конкуренції –  конкурентів, потенційних конкурентів, товарів замінників, постачальників та споживачів через низьку ціну на свою продукцію.

 

РОЗДІЛ 2

 ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ СТРАТЕГІЇ НАЙMЕНШИХ СУКУПНИХ ВИТРАТ  НА ДП “ДУБЕНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО”

 

2.1. Загальна характеристика  ДП «Дубенське лісове господарство» 

 

Дубенський держлісгосп  розміщений на території двох адміністративних районів: Дубенського та Радивилівського.

В адміністративно-господарському відношенні держлісгосп розділений на чотири лісництва: Любомирське, Мирогощанське, Радивилівське та Смизьке.

Загальна площа держлісгоспу станом на 1. 01. 2011 р. складає 27889 га в т.ч. вкритої лісом 25154 га і складається з 21 урочища. Найбільш компактними є Любомирське та Смизьке лісництва. Загальний запас деревини на вкритих лісом землях складає 6062,8 тис. м³.

Підприємство здійснює таки види діяльності:

- виробництво будівельних деталей з деревини;

- виробництво товарів народного споживання та продукції виробничо-технічного призначення при переробці деревини;

- відгодівля та реалізація ВРХ, свинини, птиці, ведення підсобного сільського господарства, вирощування, вилов риби її реалізація;

- залісення малопродуктивних земель, які не використовуються в сільському господарстві, організація лісорозсадників;

- здійснення зовнішньо  – економічної діяльності, співробітництво  з міжнародними та іноземними організаціями;

- лісозаготівля, вирощування  та реалізація посадкового матеріалу;

- лісопильне виробництво;

- облік і використання  лісових ресурсів;

- організація ведення  лісового та мисливського господарства, включаючи питання охорони і захисту, раціонального використання лісових ресурсів та відтворення лісів;

- організація ведення  мисливського господарства;

- охорона лісів і захисних лісонасаджень від незаконних порубів, пошкоджень, самовільного сінокосіння та інших лісо порушень;

- підвищення продуктивності  лісів, догляд за рубкою лісу;

За лісо рослинним районуванням територія розміщення лісів лісгоспу відноситься до лісостепової зони, тільки південна частина території (частина Смизького і частина Любомирського лісництв) виділяється в особливий район, що називається Малим Поліссям.

Клімат району розміщення Дубенського лісгоспу можна вважати  помірно континентальним, що обумовлюється впливом Атлантичного океану та Азіатської частини континенту.

Порівняно висока вологість, невеликі коливання температури, помірно  тепле літо, м'яка із стабільним сніговим покривом зима – такі характерні ознаки кліматичних умов.

Кліматичні фактори, що негативно  впливають на ріст і розвиток деревної рослинності: пізні осінні заморозки, січневі відлиги, сильні снігопади, опади у вигляді злив у окремі роки. Пізніми весняними заморозками пошкоджується листя і молоді пагони горіха, ясена, клена, дуба. Сильні снігопади нерідко супроводжуються сніголамами соснових насаджень на багатих ґрунтах.

В цілому ж клімат цього  лісо рослинного району сприятливий для успішного росту таких деревних та чагарникових порід: сосна, дуб, ясен, модрина, бук, горіх та інші. Це підтверджує наявність насаджень відносно високих бонітетів ( сосни І – Іа, дуба І – ІІ бонітетів ). Північна частина території (Мирогощанське лісництво) входить в геоморфологічний район, що називається Волино-Подільським плато. Рельєф плато досить хвилястий з ухилом на північ до Полісся. Окремі підвищення досягають 250 – 280 м над рівнем моря. Схили зрізані сіткою багато чисельних балок та ярів.

Південна частина території  лісгоспу нижче лінії Хотин, Дитиничі, Тростянець а саме територія Радивилівського, Смизького, Любомирського лісництв представляє собою низину, яка тягнеться від Рава-Руської до Шепетівки і зливається з центральним Поліссям. Ця низина відпрацьована водно льодовиковими потоками, що відклали тут шари чистих і глинистих пісків, з під яких виступають крейдяні і третинні горизонти, утворюючи своєрідні гребні і столові гори. Останні представляють собою залишки розмитого високого плато. Рельєф низини дрібногребнистий, гривистий, дуже нагадує рельєф Західного Полісся. За схожість з останнім ця низина отримала назву Мале Полісся.

В межах Волино-Подільського плато ґрунтоутворюючою материнською породою є лес, що характеризується великим вмістом карбонатів кальцію. Наявність лесової товщини тут досягає 10 – 12 м. Типічні леси плато представляють собою палевого кольору суглинисту, добре відсортовану породу з розвинутою пористістю і відсутністю розшарувань. Вони в основному мають вертикальну ділимість, що обумовлює легкість їх розмиву на схилах.

У південній частині території  в якості ґрунтоутворюючої породи найбільш широко поширені продукти вивітрювання карбонатів. З карбонатних порід тут представлені крейда і крейдяні мергелі, а також третинні вапняки. Особливістю цих порід є наявність щебеню в самих верхніх горизонтах. По своєму хімічному складу вони відрізняються від інших порід більшою кількістю карбонатів кальцію до 70 – 92%, що обумовлює міцне закріплення органічних речовин в ґрунтах, що утворилися на цих породах. Органічні речовини і елементи живлення рослин закріплені в цих ґрунтах настільки сильно, що навіть слабо піддаються розкладу мікроорганізмами. Основні техніко-економічні показники підприємства представлені в таблиці 2.1

Таблиця 2.1

Основні техніко-економічні показники

№	Показник	Од. вим.	Роки					Темп росту
			2008	2009	2010	2011	2012	09/08	10/09	11/10	12/11
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
1.	Обсяг продукції, робіт та послуг лісового господарства	тис. грн.	17605	19455	24376	29549	31046	1,105	1,253	1,212	1,051