Економічна ефективність виробництва і реалізації соняшника

 

Аналізуючи показники економічної ефективності вирощування соняшнику на ПСП «Нове життя» за 2010-2012рр можна зробити наступні висновки. Кількість виробленої продукції  в 2012 році у зрівнянні з 2010 роком збільшилась на 9359 ц.,тобто на 46,8%. У 2012 році було реалізовано 18674 ц,що на 33,19 % більше, ніж у 2010 році, при виробничій собівартості 4251 тис.грн,що на 103,5% більше за 2010 рік і затратах праці в 17,9 тис.люд./год, що на 13,8 % більше,ніж в 2010 році.Всі інші показники даної таблиці також підвищуються,крім трудомісткості(-22,5%) та рівня товарності(-9,3%) у 2012 році відносно 2010 року.  А от рівень  рентабельності з 2010 року по 2011 рік підвищився в 6,5 разів, а вже в 2012 році впав на 81,1 % і становив 31,84 %.

Собівартість продукції – важливий узагальнюючий економічний показник виробничо-фінансової діяльності підприємства. На практиці її обчислення необхідне для об’єктивної оцінки господарської діяльності підприємств у цілому, окремих її підрозділів та видів продукції, для розрахунку чистого доходу, прибутку і рівня рентабельності, які залежать від собівартості.

Собівартість як економічна категорія об’єднує всі витрати підприємства в грошовій формі, відшкодування яких необхідне для здійснення процесу простого відтворення. Вона показує, в що обходиться кожному виробнику виробництво і збут продукції.

На прикладі таблиці 3.4. розглянемо структуру собівартості  соняшнику у товаристві «Нове життя» за 2010-2012 рр.

Таблиця.3.4

Структура виробничої собівартості соняшнику на ПСП «Нове життя»  за 2010-2012 роки

Елементи та статті витрат	Розмірвитрат, тис.грн			Структура, %			2012 р. у % до:
	2010	2011	2012	2010	2011	2012	2010	2011
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1.Виробнича собівартість, усього	2089,1	2240	4251	100	100	100	203,5	189,8
у тому числі:                                         а) прямі матеріальні витрати	1304,1	1536,8	2445,6	62,4	68,6	57,5	187,5	159,1
- насіння та посадковий матеріал	207	374	647,7	9,9	16,7	15,2	312,9	173,2
- мінеральні добрива	643	763,8	1391,8	30,8	34,1	32,7	216,5	182,2
- нафтопродукти	250	338	302,2	12,0	15,1	7,1	120,9	89,4

 

продовж. табл.3.4

- оплата послуг і робіт сторонніх організацій	-	26	88	-	1,2	2,1	-	338,5
- решта матеріальних витрат	204,1	35	15,9	9,8	1,6	0,4	7,8	45,4
б) прямі витрати на оплату праці	143,1	336	509,6	6,8	15,0	12,0	356,1	151,7
в) інші прямі витрати та загальновиробничі витрати-всього	641,9	367,2	1295,8	30,7	16,4	30,5	201,9	352,9
З них:                                                 - амортизація необоротних активів	174	20	29,4	8,3	0,9	0,7	16,9	147,0
- відрахування на соціальні заходи	52	125	189,5	2,5	5,6	4,5	364,4	151,6
- решта ін. прямих та загальновиробничих витрат	415,9	222,2	1076,9	19,9	9,9	25,3	258,9	484,7

 

Аналізуючи дану таблицю, можна зробити наступні висновки. Всі витрати товариства в 2012 році відносно 2010 року збільшились на 2161,9 тис. грн., тобто на 103,5%. В тому числі  прямі витрати збільшилися на 87,5 %,а серед них на насіння та посадковий матеріал збільшились на 440,7 тис. грн.. (212,9%). На добрива витрати збільшились на 748,8 тис. грн.., тобто на 116,5%. На нафтопродукти  виробничі витрати збільшились на 20,9%. Прямі витрати на оплату праці зросли в 3,5 рази і складають 509,6 тис.грн. Інші загальновиробничі витрати збільшились на 101,9% у порівнянні з 2010 роком і на 252,9 % у порівнянні з 2011 роком і складають 1295,8 тис.грн.

Роблячи узагальнюючий висновок по III розділу можна сказати, що ПСП «Нове життя» має усі можливості для кращого забезпечення потреб населення в рослинній олії, а тваринництва – у білкових кормах. Для цього слід збільшувати виробництво насіння соняшника за одночасного зниження їх витрат, що можливо завдяки: зростанню урожайності культури замість розширення посівних площ; скороченню втрат насіння соняшника на стадіях збирання, заготівлі та переробки; широкому застосуванню індустріальної технології виробництва соняшнику, що дасть змогу збільшити урожайність на 3-4 ц. на 1 га (при цьому прямі затрати праці знижуються на 30-50%, виробнича собівартість – на 10-15%. А рентабельність виробництва на 25-30 пунктів вище, ніж за традиційної технології); застосуванню прогресивних форм господарювання; організації та оплати праці; раціональному використанню матеріальних засобів.

 

3.3.Шляхи підвищення  ефективності виробництва продукції рослинництва(зернових культур)

 

В період переходу до ринкової економіки перед аграрним сектором стоїть  загальнодержавне завдання - розвиток виробництва і підвищення його ефективності, поліпшення соціально-економічних показників. Як відомо, ефективність виробництва - складне багатогранне явище, і як економічна категорія відображає взаємостосунки між отриманими результатами і витраченими ресурсами. Для досягнення результатів необхідна певні витрати ресурсів.

В сільськогосподарському виробництві використовують чотири групи ресурсів: праця, засоби і предмети праці, земля.

Головний ресурс сільського господарства - земля, як основний спосіб виробництва і предмет праці, володіє унікальною властивістю -родючістю, яка при правильному використовуванні забезпечує підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. Сучасна аграрна реформа направлена на формування власника -господаря землі, здатного раціонально і ефективно її використовувати.

Урожайність соняшнику у виробництві за останні 35 років залежно від агрометеорологічних умов вегетації коливається від 9 до 18 ц/га, а середня продуктивність його становила в Степу 14,7, Лісостепу — 15,5, Поліссі — 12,1 ц/га, на держсортодільницях, відповідно, — 22, 21 і 20 ц/га.

Середні максимальні врожаї по всіх категоріях господарств у Степу сягнули рівня 19 ц/га, Лісостепу — 20,4, у держсортомережі, відповідно, — 23,6 і 26,9, у науково-дослідних установах— 30,0 і 36,5 ц/га.

Максимальний урожай соняшнику в науково-дослідних установах становив понад 50 ц/га.

Чинники підвищення врожайності

В порядку пропозицій господарству можна порадити для підвищення врожайності наступні чинники:

1)Попередні культури. За  допомогою підбору кращих попередників  можна створити сприятливі умови  для формування урожаю і технологічної  якості зернових.

2)Способи і терміни  обробки і підготовки грунту  для посіву, які впливають на  водний, повітряний, тепловий режими  як перед посівом, так і протягом  всього періоду зростання і  розвитку рослин. Важливе значення  для збільшення урожаю має  визначення норм посіву. Терміни  посіву тісно пов'язані з грунтово-кліматичними  умовами попередників, родючістю  і вогкістю грунту, добривами, сортами  і т.д.

3)Формування якості зерна  під час дозрівання. Вивчення  змін якості зерна має важливе  теоретичне і практичне значення.4)Терміни і способи збору. Якість клейковини зерна залежить від термінів збору.

5)Посівні і сортові  якості зерна

6)Заходи щодо зниження  собівартості

Собівартість продукції є одним з найважливіших показників ефективності виробництва, в якому відображається раціональне використовування виробничого потенціалу підприємства. Величина собівартості забезпечує конкурентоспроможність продукції і фінансові результати діяльності підприємства.

Для зниження собівартості необхідне:

Зростання продуктивності праці;

Зниження цін на ГСМ;

Використовування нових технологій;

Використовування гібридних сортів;

Всі ці чинники сприяють підвищенню врожайності і зниженню собівартості.

Напрями, дозволяючи підвищити продуктивність праці при виробництві соняшнику:

Рівень продуктивності праці визначається кількістю продукції, яка вироблена одним робітникам за одиницю часу.

Напрями підвищення продуктивності праці:

Збільшення заробітної платні;

пільги робітником (пільгове живлення, проїзд);

надання відпусток, відгулів, вихідних;

кар'єрне зростання;

проведення соціальних заходів;

залучення працівників до управління підприємством;

заохочення ініціативи.

Висновки та пропозиції

В даній курсовій роботі була розглянута економічна ефективніст виробництва продукції рослинництва та шляхи її підвищення у ПСП «Нове життя» Валківського району Харківської області.Урожай, валовий збір і врожайність - найважливіші результативні показники рослинництва і сільськогосподарського виробництва в цілому. Рівень врожайності відображає дію економічних і природних умов, в яких здійснюється сільськогосподарське виробництво, і якість організаційно-господарської діяльності кожного підприємства. Основними джерелами про урожай і урожайність є річні звіти (ф. №50 с.г). У них відображаються дані про валові збори і урожайність сільськогосподарських культур, що вирощуються в господарстві. Зернові культури мають найбільшу питому вагу в структурі посівних площ і валових зборів сільськогосподарських культур, що пояснюється їх винятковим значенням та різнобічним використанням. Для оцінки досягнутого рівня урожайності всіх  культур розраховують показники: урожайність, ц/ га.; собівартість виробництва 1ц, грн.; витрати на 1га площі під культуру, грн. Для більш точної оцінки впливу комплексу й окремих факторів на урожайність і фактори, що її обумовлюють, результативні групування варто застосовувати в комплексі з факторними, що дозволяють розкрити ступінь впливу на результат окремих факторів при різних умовах. Вищий рівень урожайності всіх культур забезпечується за рахунок кращої якості земель, кращих умов виробництва і більш раціонального та ефективного використання ресурсів виробництва. Інтенсифікація, а, отже, і зростання фондо- і енергоозброєності праці дозволяє в зменшувати витрати праці, що веде до зниження трудоємності виробництва. На практиці це виражається в зростанні оброблюваних площ у розрахунку на 1 працівника, в зниженні затрат праці на 1 га земельної площі.

Підвищення рівня якості земельних угідь шляхом внесення мінеральних добрив, покращення технічної оснащеності сільськогосподарського виробництва, дотримання оптимальних строків виконання робіт сприяє не тільки скороченню трудомісткості вирощування сільськогосподарських культур, але й зростанню урожайності.

Аналіз динаміки урожайності у ПСП «Нове життя» дозволяє зробити наступні висновки:

1. Наряду з високим  виробничим потенціалом урожайність  сільськогосподарських культур  одна з найвищих у районі. Це  пов’язано з економічними причинами: дане підприємство спеціалізується  на вирощуванні гарного насіння.

2. Разом з тим дані  аналізу свідчать про невисокий  рівень робіт, пов’язаних із покращенням  якості ґрунтів: при нормі внесення  мінеральних добрив 2 -2,2 ц ум. реч. вноситься їх недостатня кількість. .

Відсутність необхідного обладнання і ефективних мінеральних добрив також негативно впливає на рівні урожайності, так як не забезпечується належний догляд за урожаєм. В значній мірі на урожайність впливають метеорологічні умови, особливо це стосується останніх років, коли були зареєстровані низькі температури при безсніжному зимовому періоді. Це актуально і для інших сільськогосподарських виробників Харківської області, який знаходиться у зоні ризикованого землеробства.

Виходячи з вище сказаного, можна внести пропозиції.

В першу чергу, і надалі проводити політику інтенсифікації виробництва – оновлювати давно застаріле обладнання, сільськогосподарські машини більш продуктивними. По – друге, вести підготовку кваліфікованих кадрів, які зможуть забезпечити належний ухід за посівами. По – третє, розробити заходи захисту посівів від несприятливих погодних умов та шкідників. По – четверте, використовувати найбільш продуктивні і морозостійкі сорти зернових культур.