Деякі аспекти розвитку природніх монополій. “Псевдоприродні” монополії

Це була угода, від якої дім Сауді навряд чи б зміг відмовитися, враховуючи географічне положення  країни, недолік військової сили й  взагалі уразливість перед такими сусідами, як Іран, Сирія, Ірак і Ізраїль. Відповідно, Вашингтон використовував свою перевагу, щоб нав'язати ще одну найважливішу умову, безпрецедентну умову, яка перевизначила роль економічних  убивць  (по визначенню John Perkins) у  світі й стала моделлю, яку  США пізніше намагалися використовувати  в інших країнах, зокрема в  Іраку.

Умова полягала в тому, що Саудівська Аравія використовує нафтодолари  на покупку цінних паперів уряду  Сполучених Штатів. Відсотки, отримані від цих цінних паперів, будуть витрачатися  міністерством фінансів США на те, щоб допомогти Саудівській Аравії вийти із Середньовіччя й увійти в сучасний індустріальний світ. Іншими словами, відсотки на отримані саудівцями від продажу нафти мільярди доларів  будуть використовуватися для оплати американських компаній, що втілюють розроблений американськими же експертами план-мрію по перетворенню країни в сучасну індустріальну державу. Американське міністерство фінансів буде наймати свій же бізнес за рахунок саудівців для будівництва об'єктів інфраструктури й навіть цілих міст на Аравійському півострові. Перспективи для одержання величезних прибутків відкривалися необмежені.

Аналізуючи приведений приклад, зважаючи на політику провідних країн  світу сьогодні, можна зробити висновок, що передумовами виникнення таких “псевдоприродніх монополій” є стартове володіння державами достатнього ресурсу у будь-якому вигляді (права друкувати світову валюту, величезні запаси сировини, відносно необмежений трудовий ресурс, світове домінуюче положення в військовій та інших сферах).

Стосовно України, то можна  з впевненістю сказати, що теоретичні можливості для виникнення таких монополій за її участю є, зокрема, в процесі розвитку космічної галузі. За визнанням зарубіжних фахівців, це чи не єдина критична технологія світового рівня в Україні.

Але в країні є досить розробок, що при вдалому даведенні до рівня технології могли б бути використані в даному аспекті. Наприклад розробки Науково-дослідницької лабораторії Proton-21 (http://www.proton21.com.ua/).

 

Висновки

 

В Україні, попри те що діє  Закон України «Про природні монополії», функціонують Національна комісія  електроенергетики, Державний комітет  ядерного регулювання, Національна  комісія з регулювання зв’язку, стверджувати, що система державного регулювання діяльності природних  монополій є ефективною, передчасно.

Саме тому, що монополія  не є ідеальною структурою ринку (а на сьогодні її частина становить  близько 30%) потрібно впроваджувати  шляхи її вдосконалення. На жаль, поки проблема регулювання діяльності природних  монополій у нашій країні є  досить складною.

Немає чіткої, зрозумілої системи створення і діяльності національних регулюючих комісій. Напрямки діяльності, що належать до природно-монопольних, у законі визначено, але не вистачає чіткого розуміння того, які саме регулюючі комісії треба створити для цього. У зв'язку з цим в Україні продовжує панувати стара й неефективна відомча система регулювання природних монополій. Під тиском Антимонопольного комітету центральні та місцеві органи намагаються вдосконалювати механізми реалізації тарифної політики, покращувати правила надання послуг монополістами. Проте таких заходів фактичного ручного управління й адміністративного тиску, за відсутності єдиної спеціалізованої системи регулювання у цій сфері, є вочевидь недостатньо. Світовий досвід має різні підходи до формування регулюючих комісій. Є випадки, коли одна комісія здійснює регулювання й у сфері енергетики, й у сфері транспорту, й у сфері зв’язку.

Україні слід прикладати більше зусиль при вивченні світового досвіду і адаптації його до реалій країни.

За останні десятиріччя  регулювання природних монополій  значно покращилось, порівнюючи з попередніми  роками, але все одно в нашій  державі не існує досконалого  законодавства, яке б охоплювало усі сфери, що потребують державного втручання та дозволило б Україні  вийти на якісно новий економічний  рівень.

Крім того, слід детально проаналізувати можливості та розробити  концептуальні основи участі держави  у зовнішніх монопольних формуваннях, з залученням вітчизняного бізнесу.

 

Перелік літератури

 

 

1. Закон України Про природні монополії Офіційний вісник України від 26.05.2000 - 2000 р., № 19, стор. 7, стаття 772, код акту 15868/2000

2. Сотников В.И., Сотникова Ю.В. Микроэкономика в структурно-логических схемах: Учебное пособие. 2-е изд., стереотип. – Х.: ИД «ИНЖЭК», 2006. - 252 с.

3. Бутыркин А.Я. Теория и практика антимонопольного регулирования в ведущих странах запада и России. - М.: Новый век, 2004. - С. 78.

4. Базилевич В.Д.,Филюк Г.М. Природні монополії: навчальний посібник. – К.: Знання, 2006. -367 с.

5. Трачук А. В. Реформирование естественных монополий: цели, результаты и направления развития. –М.: Экономика, 2011. -320 с.

6. Мартусевич, Р. Конкурсы за концессии в отраслях естественных монополий в контексте тарифного регулирования // Вопросы экономики. - 2008. - N 4. - С. 141-157.

7. Галица. И. Конкуренция в условиях глобализации : новые аспекты // Общество и экономика. - 2009. - N 1. - С. 40-44. - Библиогр. в сносках.

8. Чирихин, С. Н. Экономический кризис и монополизм - союз нерушимый // ЭКО. Экономика и организация промышленного производства. - 2009. - N 3. - С. 43-64. - Библиогр. в сносках.

9. Кононкова, Н. П. Естественная монополия как объект государственной собственности // Вестник Московского университета. Сер. 6 : Экономика. - 2008. - N 6. - С. 12-20. - Библиогр. в сносках.

10. Шаститко, А. "Сопоставимые рынки" как инструмент антимонопольной политики// Вопросы экономики. - 2010. - N 5. - С. 96-109. - Библиогр. в подстроч. примечаниях. - табл.

11. Меркулова, Ю. О совершенствовании антимонопольного законодательства// Общество и экономика. - 2010. - N 10/11. - С. 5-41.

12. Томас ДиЛоренцо. Миф о естественной монополи. (Thomas DiLorenzo. The Review of Austrian Economics Vol. 9, No. 2 (1996): 43–58) http://www.mises.org/journals/rae/pdf/R92_3.pdf

13. Бутыркин А.Я. Теория и практика антимонопольного регулирования в ведущих странах запада и России. - М.: Новый век, 2004. - С. 78.

14. Розанова Н.М. Конкурентный процесс в современной рыночной экономике. - М.: Макс Пресс, 2001. - С. 165.

15. Кутернин М.И. Моделирование системы государственного регулирования экономики страны через ее естественные монополии.– М.: Изд-во МГОУ, 2010. –10 п.л.

16. Кутернин М.И. Концепция косвенного государственного регулирования национальной экономики на основе управления ее естественными монополиями. – М.: Изд-во ГУУ, 2010. – 9,5 п.л.

17. Кохно П.А. Государственное регулирование экономики // Вестник Академии Тринитаризма, М., Эл № 77-6567, публ.16926, 02.11.2011.

18. Матвеева Н.А. Функции государства в рыночной экономике // Вестник Академии Тринитаризма», М., Эл № 77-6567, публ.16933, 04.11.2011.

19. Матвеева Н.А. О правовом регулировании естественных монополий // Общество и экономика, №1, 2007, С.102-114.

20. Перкинс Дж. Исповедь экономического убийцы. -М.: Pretext, 2005. -319 с

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

Класифікація природних  монополій в Україні

Критерії класифікації	Види природних монополій
За територіальними межами ринків	1. Монополії, що діють  на загальнодержавному ринку  (загальнодержавні природні монополії). 2. Монополії, що діють на ринках, територіальні (географічні) межі яких охоплюють територію окремого регіону, у тому числі частини відповідного регіону; територію декількох регіонів, у тому числі частини декількох регіонів (локальні природні монополії)
За галузевою приналежністю	1. У паливно-енергетичному  комплексі: Транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопроводами. Транспортування природного і нафтового газу трубопроводами та його розподіл. Транспортування інших речовин  трубопровідним транспортом. Передача та розподіл електричної  енергії. 2. На транспорті: Користування залізничними коліями, диспетчерськими службами, вокзалами та іншими об’єктами інфраструктури, що забезпечують рух залізничного транспорту загального користування. Управління повітряним рухом. Спеціалізовані послуги  транспортних терміналів, портів, аеропортів за переліком, що визначається Кабінетом  Міністрів України. 3. У комунальному  господарстві: Централізоване водопостачання та водовідведення. Централізоване постачання теплової електроенергії
За часовою прив’язкою	1. Закріплені. 2. Незакріплені
За ступенем поєднання  з іншими видами монополій	1. Чисті. 2. Змішані. 3. Квазіприродні
За формами власності	1. Загальнодержавні. 2. Муніципальні. 3. Приватні

 

 

 

Додаток 2

 

Форми існування природніх  монополій

(по ступеню вертикальної  інтеграції й охопленню інфраструктурної  галузі)

 

Схема побудови природньої монополії		Форма природньої монополії
11	Схема з повною вертикальною інтеграцією	Інфраструктурна галузь цілком (виробничі, мережеві й розподільні  підприємства)
22	Вертикальна інтеграція з  конкуренцією	Мережеве підприємство й  частина ключових виробничих підприємств
33	Схема з вертикальним поділом	Мережне підприємство (частина  ключових виробничих підприємств перебуває  під державним контролем)