Аналіз кредитної діяльності ЗАТ КБ «ПриватБанк»

Вступ……………………………………………………………………………….6

Розділ І Теоретичні аспекти планування потреби підприємства в кредитних ресурсах…………………………………………………………………………...8 

1.1Сутність, задачі, принципи кредитування підприємств………………….8

1.2Характеристика форм та видів банківського кредиту. Умови кредитування підприємств та зміст кредитного договору…………………………………….12

1.3 Особливості визначення потреби в кредитних ресурсах ……………….18

1.4 Порівняльна характеристика кредитних ресурсів підприємства в Україні та закордоном……………………………………………………………………22

Розділ ІІ Аналіз кредитної діяльності ЗАТ КБ «ПриватБанк»……………..27

2.1 Характеристика діяльності ЗАТ КБ „ПриватБанк”……………………….27

2.2 Оцінка активів, пасивів та ефективності діяльності банку ….…………29

2.3 Шляхи покращення кредитних ресурсів в Україні……………………….35

2.4 Обгрунтування ефективності покращення  заходів кредитних ресурсів 39

Висновок…………………………………………………………………………42

Список використаної літератури……………………………………….. ……44

Додатки…………………………………………………………………………..46

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Значення кредиту для нормального функціонування економіки будь-якої країни важко переоцінити. В останні роки він все більше використовується і в Україні - як відомо саме кредит приносить банкам найбільший доход. За сучасних умов кредит набув своїх специфічних рис, забезпечує раціональне використання грошових ресурсів і виступає як фактор прискорення процесу розширеного відтворення, регулятор грошового обігу, тобто змінює готівковий оборот в обігу на безготівковий.

Кредит, безперечно, необхідний вже існуючому товаровиробникові. Однак ще більшою мірою він потрібен тому, хто тільки прагне організувати своє виробництво, але не має для цього стартового капіталу. Для того щоб отримати кредит, необхідно, щоб той, хто має вільні кошти довіряв тому, кому вони потрібні.

Звідси і походить термін "кредит", який виник від латинського слова "сгесіо", означає вірити або приймати на віру. З часом мінялися економічні умови господарювання і відповідно трансформувався зміст терміну "кредит". За сучасних умов кредит означає систему грошових відносин, що пов'язана з тимчасовим перерозподілом власних грошових потоків підприємств, організацій та населення.

У теперішній час кредитні відносини виникають за умови наявності будь-якої фінансової операції яка так чи інакше пов'язана із заборгованістю того чи іншого суб'єкту які приймають участь у цій операції

 Підприємство мусить  брати кредит, тому що саме  він слугує тим механізмом  акумуляції фінансових ресурсів  який дозволяє вирішити це  протиріччя. Це можуть бути банківські  кредити, кошти інших кредиторів  або комерційний кредит.

Не менш важливою умовою виникнення кредитних відносин є спів падіння економічних інтересів кредитора і позичальника. Кредитор повинен бути в рівній мірі зацікавлений в видачі кредиту, як і позичальник в його отриманні.

Справа в тому, що кредитні відносини не можуть виникнути з того, що у кредитора є вільні грошові кошти, а у позичальника їх немає. Кредитор і позичальник повинні дійти згоди за певними економічними параметрами кредиту. Ось чому ця тема є актуальною.

Предмет дослідження – кредитні операції та ресурси комерційного банку.

Метою роботи є дослідження планування кредитних ресурсів, діяльності та розробка шляхів щодо її вдосконалення.

Об’єктом дослідження в цієї роботі є комерційний банк „ПриватБанк”

У відповідності до меті було поставлено ряд завдань:

- визначити поняття та сутність кредитних ресурсів та операцій комерційного банку;

- прослідкувати стадії кредитного процесу взагалі та на прикладі КБ „ПриватБанку”;

- визначити шляхи оптимізація потреб в кредитних ресурсах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ І Теоретичні аспекти планування потреби підприємства в кредитних ресурсах

         1.1 Сутність, задачі, принципи кредитування підприємств.

Виникнення та функціонування кредиту пов’язане з необхідністю забезпечення безперервності процесу відтворення, тимчасовим вивільненням грошових коштів у одних підприємств та виникненням потреби в них у інших, з неспівпаданням у часі та обсязі між наявністю коштів та потребою в них.

У всіх підприємств незалежно від типу кругообігу можливі коливання потреби в оборотних коштах. Додаткова потреба в коштах може обумовлюватись:

• нерівномірністю поставки сировини;
• нерівномірністю реалізації готової продукції;
• збільшенням запасів незавершеного виробництва.

Тимчасова потреба в коштах для фінансування оборотних активів може бути покрита за рахунок позикових коштів (кредитів банку, товарного кредиту і т.д.). В ринкових умовах роль кредиту як інструменту регулювання фінансової діяльності підприємств значно зростає. Це обумовлено наступними факторами:

Збільшенням питомої ваги кредиту у фінансуванні основних та оборотних засобів підприємств, що, в свою чергу, дозволяє раціонально організовувати оборот коштів підприємств, не відволікаючи значні ресурси на створення грошових фондів;

Активним використанням кредитів для придбання цінних паперів;

Залученням кредиту для фінансування інвестицій та інновацій;

Використання кредитів в якості одного з джерел для викупу приватизованих підприємств;

Діяльність підприємств по залученню позикового капіталу пов’язана з функціонуванням кредитного ринку.

Кредитний ринок – представляє собою ринок, на якому об’єктом купівлі-продажу виступають вільні кредитні ресурси та окремі фінансові інструменти, що їх обслуговують, обертання яких здійснюється на умовах повернення та сплати відсотка.

Учасниками фінансових операцій на кредитному ринку виступають кредитори та позичальники.

Кредитори  представляють собою суб’єктів господарювання кредитного ринку, що надають позику у тимчасове користування за певний відсоток.

В якості кредиторів можуть виступати:

• держава (державний кредит, цільове позабюджетне кредитування);
• комерційні банки ;
• небанківські кредитно-фінансові установи (лізингові, факторингові

фірми).

Позичальники – це суб’єкти кредитного ринку, що отримують позики від кредиторів під певні гарантії їх повернення та за певну плату у вигляді відсотка. Основними позичальниками кредитних ресурсів є підприємства реального сектору економіки.

Головною особливістю функціонування кредитного ринку є те, що ціною кредитних ресурсів виступає ставка відсотка за кредит (позичковий процент). Вона може виступати в різних формах в залежності від сегменту кредитного ринку: кредитний процент, депозитний процент, міжбанківський процент, обліковий відсоток. Але розмір позичкового відсотку обумовлюється наступними факторами:

• встановленим центральним банком рівнем облікового відсотка – він є

мінімальним розміром відсотка , що визначає рівень цін на кредитні ресурси;

• прогнозним темпом інфляції. З урахуванням цього темпу

розраховується розмір інфляційної премії кредитору за втрату вартості грошей внаслідок зростання інфляції;

• рівень кредитного ризику. Він характеризує рівень неповернення або

неповного повернення позичальником отриманого кредиту.

 На рівень кредитного  ризику впливає ступінь кредито- та платоспроможності позичальника, форма забезпечення кредиту, діловий імідж;

• рівень ліквідності кредиту. Він характеризується терміном надання

кредиту і відшкодовується за рахунок включення до позичкового проценту рівня премії  за ліквідність;

• рівень маржі. Він представляє собою різницю між рівнем цін продажу

та покупки кредитних ресурсів банком.

Маржа призначена для покриття операційних витрат, сплати податкових платежів та формування прибутку по кредитній діяльності продавця кредитних ресурсів.

З урахуванням вказаних факторів ціна пропозиції кредитних ресурсів на кредитному ринку формується по кожному виду кредиту за формулою (1):

                                          ПП = ОС+ІП+ПР+ПЛ+М,                                          (1)

де ПП – рівень позичкового процента;

         ОС – рівень облікової ставки центрального банку;

        ПР – рівень премії за ризик;

        ПЛ – рівень премії за ліквідність ;

        М – рівень маржі;

        ІП – рівень інфляційної премії.

Кредитори дотримуються наступних принципів кредитування підприємств-позичальників:

Принцип терміновості означає, що кредит повинен бути повернений у певний строк;

Принцип повернення кредиту. Він означає ,що кредит має бути обов’язково повернений у зазначений у кредитній угоді термін. Розрізняють термінові, прострочені та пролонговані кредити.

Принцип забезпеченості кредиту – це наявність у підприємства-позичальника юридично оформлених зобов’язань, які гарантують своєчасне повернення кредиту.

 В якості забезпечення  кредиту може виступати: застава; гарантійна угода; договір доручення; угода страхування відповідальності  непогашення кредиту.

Принцип платності кредиту полягає в тому, що підприємство повинно внести в банк певну плату за використання кредитних ресурсів. Розмір цієї плати обумовлюється сумою кредиту, фінансовим станом підприємства-позичальника, терміном кредитування, ефективністю кредитної угоди.

  Кредити, що їх можуть отримати підприємства, класифікуються за такими ознаками:

       за формами та видами (Рисунок 1.1):

 

 

         Рисунок 1.1 - Форми та види кредиту.

  Банківський кредит – це економічні відносини між кредитором та позичальником з приводу надання коштів банком підприємству на умовах терміновості, платності, повернення, матеріального забезпечення.

Комерційний кредит – це економічні, кредитні відносини, які виникають між окремими підприємствами.

Державний кредит – це економічні кредитні відносини між державою та суб’єктами господарювання.

Лізинговий кредит – це стосунки між суб’єктами господарювання, які виникають з приводу оренди майна.

- за метою використання:

1) кредити, що спрямовані на фінансування оборотних активів;

2) кредити, що спрямовані на фінансування необоротних активів.

- за терміном надання:

1) короткострокові кредити надаються на термін не більше одного

року;

2) середньострокові кредити надаються на термін від одного до трьох

років;

3) довгострокові кредити (понад три роки).

 Бланкові кредити отримують тільки фінансово стійкі підприємства на короткий термін (1-10 днів).

 

1.2.Характеристика форм та видів банківського кредиту. Умови кредитування підприємств та зміст кредитного договору.

Нині найпоширенішим видом кредиту є банківський. За таким кредитуванням підприємство виступає тільки у ролі позичальника. Підприємства можуть отримати різноманітні види кредитів та послуг кредитного характеру (Рисунок 1.2).

 Рисунок 1.2. - Види банківського обслуговування підприємств.

 Банківський кредит  представляє собою сукупність  економічних відносин з приводу  надання кредитором (банком) грошових  коштів клієнту для цільового  використання на встановлений  в кредитній угоді термін під  певний позичковий процент. Цей  кредит має широку цільову  спрямованість і залучається  в різних видах:

Бланковий (незабезпечений) кредит може отримати лише підприємство з високим діловим іміджем та стійким фінансовим станом. Як правило він надається банком, який здійснює розрахунково-касове обслуговування підприємства. Цей вид кредиту надається на дуже короткий термін. В теперішній час українські банки дуже рідко видають такий кредит.