Управління товарними запасами на підприємстві роздрібної торгівлі

5. Залежно від попиту  на споживчі товари. Товарні запаси  залежно від відповідності попиту  поділяють на запаси, що відповідають  чи не відповідають попитові. До останніх належать неходові, залежані та завезені понад  норму товари.

6. Залежно від чутливості  до зміни товарообороту підприємства.

До товарних запасів, розмір яких не залежить від обсягів товарообороту  підприємства, відносять також товарні  запаси цільового призначення.

7. Залежно від моменту  та характеру оцінки. Виділяють:

- запаси на початок  (вхідні), що характеризують розміри,  які фактично склалися на початок  звітного чи планового періоду;

- вихідні, які характеризують  розміри товарних запасів, що  фактично склалися на кінець  певного періоду (звітного або  планового);

- середні товарні запаси, які характеризують середній  обсяг наявних товарних запасів  протягом певного періоду та  розраховують за середньою арифметичною  чи середньою хронометричною;

- планові (прогнозовані) товарні запаси, які підприємство  планує або очікує забезпечити  на певну дату.

8. Залежно від відповідності  нормативу. Щодо встановленого  нормативу виділяють запаси в  межах нормативу та понаднормативні.

Потреба нормування як однієї з функцій управління запасами обумовлена тим, що недостатній обсяг товарних запасів призводить до порушення  ритму продажу, неотримання належного  обсягу товарообороту та прибутку підприємства, формування незадоволеного попиту населення.

Наявність запасів у розмірах, що перевищують норматив, призводить до "замороження" оборотних коштів підприємства, зростання втрат і  витрат обігу, зниження ефективності використання матеріальних ресурсів. Оцінка розмірів запасів у позиції дотримання нормативу потрібна для обґрунтування  оцінки ефективності комерційної діяльності підприємства, його стратегії і тактики  у формуванні та управлінні товарними  запасами [10, с. 248].

Товарна структура роздрібного  товарообігу включає в себе продовольчі  та непродовольчі товари, які розділені  на асортиментні групи і підгрупи. При подальшій деталізації розглядають  види, сорти, моделі, розміри товарів.

 Структура продовольчих  товарів  магазину «Світоч»  складається з наступних асортиментних груп:

• м'ясо і м'ясопродукти;
• риба і рибопродукти;
• жири;
• молоко та молочні продукти;
• яйця;
• цукор;
• кондитерські вироби;
• чай;
• сіль;
• хліб і хлібобулочні вироби;
• борошно, крупа і макаронні вироби;
• картопля;
• овочі;
• плоди, фрукти, ягоди, кавуни і дині;
• інші продовольчі товари;
• супутні товари.

Фасовані сири, масло тваринне, маргарин і жири викладають стопками або в декілька рядів по масі фасовки, видам, ціною. Пляшки та пакети з молоком  та іншими молочними продуктами, розфасовану  сметану та сир виставляють на відкритих холодильних прилавках  рядами.

Фасоване м'ясо та м'ясопродукти  викладають в охолоджуваних прилавках-вітринах за видами і сортових відрубів на емальованих  піддонах, а нефасовані м'ясо і  м'ясопродукти - шматками на піддонах по видах і сортам.

Морожену рибу викладають в низькотемпературних прилавках  і вітринах, охолоджену - в охолоджуваних  прилавках-вітринах.

Солоні тузлучний рибні  товари викладають в окорятах з тузлуком, солону рибу без тузлук - на листах і  в окорятах спинками вгору.

Швидкопсувні кондитерські вироби викладають в охолоджуваному обладнанні.

Розфасовані бакалійні товари та нешвидкопсуючих кондитерські вироби викладають на полицях пристінних та острівних гірок за найменуваннями. Залежно від виду фасування їх укладають рядами або стопками.

Хліб і хлібобулочні вироби, печиво викладають рядами на полках пристінних.

2.3. Основні чинники,  що впливають на створення  товарних запасів

 

Величина товарних запасів  і оборотність залежать від багатьох чинників. Одні з цих чинників прискорюють  швидкість обігу товарів і  завдяки цьому об'єктивно зменшують  необхідну величину запасів, інші, навпаки, уповільнюють швидкість товарного  обігу і завдяки цьому збільшують розмір запасів. Знаючи це, можна виявити  резерви прискорення оборотності  запасів підприємства «Світоч», знизити  витрати на утворення і зберігання товарних запасів.

До основних чинників, які  впливають на оборотність і величину товарних запасів магазину «Світоч», відносяться наступні.

1. Співвідношення між попитом і пропозицією товарів. В умовах, коли попит населення перевищує пропозицію товарів, різко прискорюється їхня оборотність, товарообіг здійснюється з меншими товарними запасами. По мірі збільшення пропозиції товарів, насичення ринку, спостерігається деяке уповільнення швидкості обігу товарів. Вивчення попиту населення – одне з умов, що сприяють нормалізації товарних запасів.

2. Складність асортименту товарів. Час обігу товарів складного асортименту, як правив, набагато перевищує час обігу товарів простого асортименту.

3. Організація і частота завозу товарів. Чим  частіше завозяться товари в крамниці, тим з меншими товарними запасами можна виконати план товарообігу. В свою чергу частота завозу залежить від місцезнаходження торгових підприємств, умов транспортування, розміщення виробничих підприємств. Чим ближче розміщені промислові підприємства або оптові бази до районів споживання, тих частіше виробляється завіз товарів, тим менш часу витрачається на їхню доставку. Висока частота завозу характерна для товарів,  що швидко псуються.

4. Споживчі властивості товарів. Вони або обмежують, або подовжують час обороту.
5. Ритмічність надходження товарів в течію кварталу і місяця, порядок завозу товарів.

На обіг товарів магазину «Світоч» впливає і безліч інших  чинників: організація реклами і  продажу товарів, транспортні умови, стан матеріально-технічної бази, особливості  фасування товарів тощо. Важливе  значення мають кваліфікація кадрів і рівень керівництва складним торговим процесом, організація праці і  тощо.

Найважливішими зовнішніми факторами, що визначають розмір товарних запасів торговельного підприємства «Світоч»  є:

1. Співвідношення між  попитом та пропозицією. В умовах, коли попит населення на окремі  товари перевищує його пропозицію, товарооборот здійснюється з  найменшими запасами. Зі збільшенням  пропозиції товарів, насиченості  ринку спостерігається деяке  уповільнення швидкості обертання  товарів.

2. Ритмічність та стійкість  споживання окремих товарів. Чим  стабільнішим та стійкішим є  попит споживачів на окремі  товари, тим меншою є потреба  у створенні товарних запасів  на випадок непередбачених коливань  попиту.

3. Ритмічність виробництва  окремих товарів. Виробництво  та закупівля окремих споживчих  товарів має сезонний характер. Це стосується овочів, цукру, круп, плодоовочевих консервів тощо. В  період сезону виробництва торговельні  підприємства мають можливість  придбання товарів у безпосередніх  виробників за мінімальними цінами. Наявність цього фактора обумовлює  потребу та економічну зацікавленість  торговельних підприємств у створенні  товарних запасів сезонного забезпечення.

4. Стан конкуренції на  ринку товарних ресурсів. Чим  вищий ступінь конкуренції на  ринку товарних ресурсів, тим  більшу свободу у виборі постачальників  та "вторгуванні" умов постачання  має підприємство. Узгоджені умови  постачання – періодичність,  обсяги партій поставки, що оновлює  асортимент, можливість повернення  недоброякісних товарів суттєво  впливають на розмір товарних  запасів підприємства.

5. Добросовісність постачальників  щодо виконання постачання товарних  ресурсів, стан дисципліни постачань.

6. Рівень інфляційних  очікувань. В умовах інфляційної  економіки одним із спонукальних  мотивів створення запасів матеріальних  резервів є захист обігових  коштів підприємств від інфляційного  знецінення. Чим вищі темпи інфляції, тим більша зацікавленість підприємств  у максимальному підвищенні розміру  запасів з метою захисту грошей  від інфляції та для отримання  додаткового доходу від випереджувального  зростання цін на окремі товари  порівняно із загальним темпом  інфляції [7, с. 42].

Розмір та обіговість товарних запасів визначаються також внутрішніми  факторами, які залежать від діяльності самого торгового підприємства «Світоч» та визначаються стратегією тактики  його діяльності.

До таких факторів належать:

1. Місцезнаходження торгового  підприємства. Цей фактор визначає  Інтенсивність споживчих потоків  у районі діяльності підприємства, а відповідно, і розмір одноденного  товарообороту, а також швидкість  реалізації товарних запасів.  Чим вигідніше місцезнаходження  торгового підприємства, тим вища  швидкість реалізації товарних  запасів та менша потреба в  їх створенні.

2. Обсяг товарообороту  торгового підприємства. Відносно  великі за розміром товарообороту  підприємства, як правило, здійснюють  торгову діяльність з меншим  рівнем товарних запасів. Це  обумовлено тим, що вони мають  можливість частіше робити завіз  товарів, маючи оптову ланку.

3. Спеціалізація підприємства  та структура товарообороту. Товари  залежно від їхньої якості, особливостей  призначення мають різний час  обертання. Це залежить від  властивостей деяких предметів  споживання, кількості різновидів, що входять до товарної групи,  особливостей прийому та комплектування  виробів. Так, товари, що швидко  псуються, швидко втрачають свої  властивості (м'ясо, хліб, молоко), мають бути реалізовані протягом  нетривалого періоду. 

4. Організація та частка  завозу товарів. Чим частіше  завозяться товари до магазинів,  тим меншими затратами можна  забезпечити виконання плану  товарообороту, і навпаки. В  свою чергу, частота завозу  залежить від місцезнаходження  підприємства, розміщення основних  постачальників, транспортних умов. Чим ближче розташовані постачальники,  бази до районів споживання, тим  частіше відбувається завіз товарів  у роздрібні торгові підприємства, тим менший розмір товарних  запасів.

5. Площа торговельного  залу та форма торгового обслуговування. Розміри товарних запасів, що  знаходяться в торговому залі, повинні забезпечити представницьку  викладку всього асортименту  товарів, що є у наявності.  Чим більша площа торгового  залу, тим більший розмір товарних  запасів має знаходитися безпосередньо  в торговому залі.

6. Стан складського господарства. Цей фактор має обмежувальний  характер та визначає максимально  можливий розмір запасів товарів.  Чим більша площа (ємність)  складських приміщень, тим у  більших розмірах можуть створюватися (при потребі) товарні запаси.

7. Організація комерційної  роботи. Велике значення для правильного  визначення потреби в створенні  товарних запасів та оперативного  регулювання їхнього розміру  мають кваліфікація й компетентність  кадрів та рівень керівництва  торговельним процесом, організація  дієвого контролю за надходженням, реалізацією та залишками товарів,  маневрування товарними ресурсами.

8. Фінансове становище  підприємства. Формування товарних  запасів може здійснюватися у  різний спосіб:

- шляхом оплати товарів,  що надходять, грошовими коштами  підприємства;

- шляхом отримання комерційного  кредиту від постачальників (отримання  товарів з відстрочкою плати);

- шляхом прийому товарів  під реалізацію або на комісію [2, с. 96].

Можливості застосування кожного способу формування товарних запасів та співвідношення між ними безпосередньо залежать від фінансової стійкості торгового підприємства «Світоч», його платоспроможності, фінансового  становища, ступеня довіри до нього.

2.4. Основні причини  виникнення зверх нормативних  товарних запасів і шляхи їх  подолання

 

Центральною ланкою механізму  управління товарними запасами на рівні  торгового підприємства «Світоч» є  нормування та планування їх обсягу. Метою  нормування товарних запасів є визначення їх оптимальних розмірів для забезпечення планового обсягу товарообороту  у визначених умовах, місці та часі, створення потрібних матеріальних передумов для ритмічного та безперебійного продажу товарів при найменших  витратах щодо їх формування, зберігання, регулювання. Нормування товарних запасів  базується на розроблених нормах та нормативах. Норми товарних запасів  використовуються магазином «Світоч» при:

- розробці планів товарного  забезпечення, запасів та надходження  товарів;

- визначенні обсягів оборотних  коштів та потрібного розміру  кредиту для їх формування;

- регулюванні завозу товарів  та оперативному управлінні запасами, виявленні дефіциту або формуванні  понаднормативних запасів, неходових,  залежаних, надмірно завезених  товарів;

- контролі за забезпеченням  товарними запасами товарообороту,  розрахунку планової суми витрат  на зберігання запасів товарів;

- удосконаленні статистичного  та управлінського обліку та  контролі товарних запасів та  діяльності підприємства в цілому.